Ухвала суду № 20656955, 27.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" жовтня 2011 р. м. КиївК-12661/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Рибченка А.О., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиагролюкс»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2008 року

у справі №АС16/500-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиагролюкс»(надалі ТОВ «Сумиагролюкс»)

до Державної податкової інспекції в м. Суми (надалі ДПІ в м. Суми),

за участю Прокурора м.Суми

про визнання нечинними та протиправними податкові повідомлення-рішення, -

встановив:

У серпні 2007 року позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, ставить питання про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000152311/0/10571 від 14.02.2007р., № 0000152311/1/10571 від 27 квітня 2007р. та №0000152311/2/10571 від 18 червня 2007р., № 0000152311/3/10571 від 28 серпня 2007р. в частині донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 131254,80грн., а саме основного платежу 93250, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 38004,80 грн., а також №0000162311/0/10572 від 14.02.2007р., №0000162311/1/10572 від 27 квітня 2007р.та №0000162311/2/10572 від 18 червня 2007р., №0000162311/3/10572 від 28 серпня 2007р. в частині донарахування податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 126978,00 грн., в тому числі основного платежу 84652,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій 42326,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що валові витрати підприємства підтверджені наданими рахунками за транспортні послуги, платіжними дорученнями про перерахування коштів за транспортні послуги, актами здачі-приймання виконаних робіт по перевезенню вантажів та податковими накладними, які були досліджені перевіркою; Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” взагалі не містить вимог до складу та форми первинних документів необхідних для підтвердження віднесення витрат до валових, отже висновки відповідача не відповідають вимогам діючого податкового законодавства.

Постановою Господарського суду Сумської області від 05 листопада 2007 року задоволені позовні вимоги. Визнані нечинними податкові повідомлення рішення ДПІ в м.Суми № 0000152311/0/10571 від 14.02.2007р. в частині донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 131254,80 грн., а саме основного платежу 93250,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 38004,80грн.;№0000162311/0/10572 від 14.02.2007р. в частині донарахування податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 126978,00 грн., в тому числі основного платежу 84652,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій 42326,00 грн.; № 0000152311/1/10571 від 27 квітня 2007р. в частині донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 131254,80 грн., а саме основного платежу 93250,00грн. та штрафних (фінансових) санкцій 38004,80грн.; №0000162311/1/10572 від 27 квітня 2007р. в частині донарахування податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 126978,00 грн., в тому числі основного платежу 84652,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій 42326,00 грн.; № 0000152311/2/10571 від 18 червня 2007р. в частині донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 131254,80 грн., а саме основного платежу 93250,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 38004,80грн.; №0000162311/2/10572 від 18 червня 2007р. в частині донарахування податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 126978,00 грн., в тому числі основного платежу 84652,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій 42326,00 грн.; № 0000152311/3/10571 від 28 серпня 2007р. в частині донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 131254,80 грн., а саме основного платежу 93250,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 38004,80грн.; №0000162311/3/10572 від 28 серпня 2007р. в частині донарахування податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 126978,00 грн., в тому числі основного платежу 84652,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій 42326,00грн. Відшкодовано з Державного бюджету України на користь ТОВ «Сумиагролюкс» 3,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Мотивуючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення п. 5.11. ст. 5, ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідачем неправомірно було донараховано позивачу податкових зобовязань з податку на прибуток та податок на додану вартість.

Оскаржуваною постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновки відповідача стосовно порушень податкового законодавства та прийняття спірних повідомлень-рішень є обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій позивач звернувся із касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, в яких просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що контролюючим органом була здійснена виїзна документальна планова перевірка підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.07.2005 року по 30.09.2006 року, за результатами перевіркискладено акт №582/2311/33525733/9 від 05.02.2007 року.

За результатами проведеної перевірки, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.9, п. 5.3, п. 5.1, ст. 5 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме - підприємством завищені валові витрати на суму 373001,00грн., оскільки до складу валових витрат віднесені транспортні послуги, отримані підприємством від контрагентів за договорами перевезення вантажу, не підтверджені відповідними первинними документами, які передбачені: п.п. 5.3.9, п. 5.3, ст. 5 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, наказом Мінтрансу України від 29.12.1995 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля».

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення рішення № 0000152311/0/10571 від 14.02.2007р., № 0000152311/0/10571 від 14.02.2007р., № 0000152311/1/10571 від 27 квітня 2007р.та № 0000152311/2/10571 від 18 червня 2007р., № 0000152311/3/10571 від 28 серпня 2007р. за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 133311,90 грн., в тому числі за основним платежем 94959,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 38352,90 грн., а також податкові повідомлення рішення №0000162311/0/10572 від 14.02.2007р. №0000162311/0/10572 від 14.02.2007р., №0000162311/1/10572 від 27 квітня 2007р.та №0000162311/2/10572 від 18 червня 2007р., №0000162311/3/10572 від 28 серпня 2007р. за платежем податок на додану вартість в сумі 128020,50 грн., в тому числі за основним платежем 85347,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 42673,50 грн.

З матеріалів справи вбачається, що до актів виконаних робіт на транспортування товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Сумиагролюкс»не надавалися товарно-транспортні накладні, які додаються до подорожнього листа та є первинними документами, що підтверджують виробничий характер розїзду, їх виробниче призначення.

З вимог підпункту 5.3.9, п. 5.3, ст. 5 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»вбачається, що не належать до складу валових витрат, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Первинний документ - це документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, підтвердженням витрат, повязаних зі здійсненням перевезень відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, є товарно-транспортна накладна та дорожній лист.Відповідно до зазначених Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні є чинними норми, згідно яких комплексом юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передача, перевезення, здавання вантажів та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, є товарно-транспортна документація. Отже, єдиним для всіх учасників товарно-транспортного процесу юридичним документом, який регулює списання товарно-матеріальних цінностей, облік та шляхи їх переміщення, прибуткування, складський, оперативний та бухгалтерський облік, а також розрахунки за перевезення вантажів та облік виконаної роботи, є товарно-транспортна накладна.

З наведених обставин вбачається, що посилання відповідача на спільний Наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України за № 488/346 від 29.12.1995 року в якості доказу по справі є безпідставним, оскільки даний наказ не пройшов реєстрацію в Міністерстві юстиції України. Однак, ці обставини не спростовують фактів встановлених ДПІ в м. Суми під час здійснення перевірки позивача.

Відповідно до норм ст.ст. 908, 909 Цивільного кодексу України предметом договору перевезення є транспортні послуги. Істотними умовами перевезення вантажем є: найменування вантажу, його маса, вага, кількість місць, тара, упаковка, особливі властивості, вартість, умови перевезення: швидкість, відстань, пункт призначення, терміни доставки, провізна платня. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до договорів перевезення вантажів, які містяться в матеріалах справи та укладених позивачем з ТОВ «Европрестиж», ТОВ «Самадо», ТОВ «Аргун-Л», та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) цих та інших контрагентів позивача вбачається, що в даних документах відсутні відомості про вантаж, який перевозився, умови перевезення, тощо, хоча в договорах перевезення вантажів визначено, що перевізник бере на себе зобовязання доставити ввірений йому для перевезення вантаж (згідно із транспортною накладною).

При вивченні звітів про надання транспортних послуг вбачається, що в них відсутні дані, які би дали можливість ідентифікувати особу, яка підписала цей акт з боку виконавця цих робіт, а також відсутня інформацію про найменування вантажу, його маса, вага, кількість місць, тара, упаковка, особливі властивості, вартість, тощо.

На підставі викладених обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції стосовно того, що дані акти не можуть бути прийняті судом як докази наявності валових витрат підприємства, та документі, надані товариством з обмеженою відповідальністю «Сумиагролюкс»на підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат у розмірі 373001,00 грн. не відповідають вимогам до первинного документу встановленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до акту перевірки (окрім іншого) зазначено, що позивач порушив п.п 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закон України «Про податок на додану вартість», оскільки підприємством до складу податкового кредиту віднесені суми по витратам не повязаним з господарською діяльністю суми згідно податкових накладних по витратам на перевезення вантажів, які не підтверджені первинними бухгалтерськими документами в сумі 84.652 грн.

Доводами касаційної скарги не спростовуються зазначені висновки суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиагролюкс» залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ А.О.Рибченко

____ О.І. Степашко

____ М.О. Федоров

Суддя Н.Є. Маринчак