Постанова № 20656920, 27.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" жовтня 2011 р.                               м. Київ                                        К/9991/42799/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Рибчинка А.О., Степашка О.І., Федорова М.О.,

при секретарі Бадріашвілі К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «ЛУКОР»

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2011 року

у справі №2а-510/09/0970

за позовом Закритого акціонерного товариства «ЛУКОР»(надалі –ЗАТ «ЛУКОР»)

до Калуської об’єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області (надалі –Калуська ОДПІ Івано-Франківської області), Відділу Державного комітету України із земельних ресурсів у м.Калуші Івано-Франківської області

третя особа Калуська міська рада Івано-Франківської області

за участю Прокуратури Львівської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У травні 2005 року позивач звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом, з у якому поставлено питання, про скасування податкового повідомлення-рішення Калуської ОДПІ Івано-Франківської області №585-23/1-31256759-4688/0 від 13.05.2005 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та прийнято з порушенням норм чинного законодавства України.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.07.2010 року залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2011 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якими погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що межі м.Калуш були встановлені компетентними органами УРСР, а земельні ділянки, які перебувають в користуванні ЗАТ «ЛУКОР»знаходились і знаходяться на території м.Калуш, тому відповідач правомірно визначив розмір земельного податку за 2003, 2004 роки як для земель населеного пункту.

Не погоджуючись із рішенням попередніх судових інстанцій, ЗАТ «ЛУКОР»звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу Калуська ОДПІ Івано-Франківської області зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, Калуська ОДПІ Івано-Франківської області просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення –без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників ЗАТ «ЛУКОР»та Калуська ОДПІ Івано-Франківської області, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено, що Калуською ОДПІ була проведена документальна перевірка ЗАТ «Лукор»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по податку на додану вартість за період червень-вересень та грудень 2004 року і січень 2005 року, по інших податках та неподаткових платежах за період з 01.07.2003 року по 31.12.2004 року, за результатами якої був складений акт від 11.05.2005 року №28/23-1/31256759.

В згаданому акті, на думку податкового органу, позивачем порушено вимоги ч.1 ст.7 Закону України «Про плату за землю», а саме заниження суми земельного податку за 2003 рік та за 2004 рік.

На підставі зазначеного акту перевірки Калуською ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення №585-23/1-31256759-4688/0 від 13.05.2005 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по земельному податку та застосовано штрафні (фінансові) санкцій.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Так, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.09.2007 року (К-18461/06) зазначено, що оскільки підставою для донарахування позивачу податкових зобов’язань стало рішення Івано-Франківської обласної ради від 14.09.2004р. №475/12/2004 про віднесення земельної ділянки, що знаходилась в користуванні позивача, до території міста Калуша, визнаючи таку підставу незаконною, суд правильно виходив з приписів пункту 29 статті 85 Конституції України та статті 6 Земельного кодексу України, якими передбачено, що рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України, а відтак обчислення земельного податку за ставкою, встановленою для земель населеного пункту, є обов‘язковим з дати набрання чинності постановою Верховної Ради України від 08.04.2005р. № 2537-ІV про затвердження меж міста Калуша, тобто з 17.05.2005р.

Окрім цього, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2005р. у справі №А-5/131 визнано недійсним рішення Калуської міської ради від 31.10.2000р. в частині включення території земель, які займає ЗАТ «Лукор», в зону, що входить в межі м. Калуша.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що розмір земельного податку, нарахованого Калузькою ОДПІ у розмірі як для земель населеного пункту м.Калуша, можливе лише після набрання постановою ВРУ законної сили, тобто з 17.05.2005р., а оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення стосується періоду до набрання чинності вищезгаданої постанови, то визначення податковим органом податкового зобов'язання по земельному податку та застосування штрафних (фінансових) санкції на спірну суму за період 2003, 2004рр. є незаконним.

Отже, повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій, однак, дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до ст.229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «ЛУКОР»- задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2011 року –скасувати.

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «ЛУКОР»до Калуської об’єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області, Відділу Державного комітету України із земельних ресурсів у м.Калуші Івано-Франківської області третя особа Калуська міська рада Івано-Франківської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Калуської ОДПІ Івано-Франківської області№585-23/1-31256759-4688/0 від 13.05.2005 року.

Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:                                                            ____Н.Є. Маринчак

Судді:                                                             ____М.І. Костенко

____А.О. Рибченко

____О.І. Степашко

____М.О. Федоров