Ухвала суду № 20656908, 27.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" жовтня 2011 р. м. КиївК-25535/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Рибчинка А.О., Степашка О.І., Федорова М.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2010 року

по справі №2а-18924/09/0570

за позовом ОСОБА_2 (надалі ОСОБА_2.)

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька (надалі ДПІ у Київському районі м.Донецька)

про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення, визнання протиправним та недійсним рішення про результати первинної скарги, -

встановив:

У листопаді 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Київському районі м.Донецька про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення від 23.10.2009 року №0002001740/3, визнання протиправним та недійсним рішення від 05.06.2009 року про результати первинної скарги ОСОБА_2

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується з вищезазначеними рішеннями, оскільки вважає їх незаконними і такими, що підлягають обовязковому скасуванню.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.03.2010 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення ДПІ у Київському районі м.Донецька від 23.10.2009 року №0002001740/3. У задоволені решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1,70грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом під час розгляду справи в супереч ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення від 23.10.2009 року №0002001740/3. Щодо рішення відповідача від 05.06.2009 року №16054/10/25-013 суд зазначив, що воно розглянуто та направлено позивачу відповідно до вимог Положення і крім того, а ні у позовній заяві, а ні під час судового засідання представником позивача не зазначалось, з яких підстав зазначене рішення податкового органу є протиправним та недійсним.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в задоволені позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що податковим органом доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення, оскільки відповідач діяв на підставі Закону та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством України.

Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, що позивач 30.03.2009 року подав до ДПІ у Київському районі м.Донецька декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2008 року або за інший період звітного року за вх. №338, якою задекларував одержання доходів від продажу інвестиційних активів на загальну суму 3037500,00грн., у тому числі: 3000000,00грн. від продажу акцій АКБ «Європейський»та 37500,00грн. від продажу корпоративних прав ТОВ «Сервіс Маркет»(п. 1.2 декларації).

За результатами розгляду зазначеної декларації та адміністративного оскарження податковим органом було прийнято податкове повідомлення від 23.10.2009 року №0002001740/3, яким позивачу згідно з Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів найманих працівників.

Підставою нарахування податкового зобовязання, слугував висновок податкового органу про те, що позивач при подачі до ДПІ у Київському районі м.Донецька декларації про доходи не надав касові або розрахункові документи (платіжні доручення, чеки та інші платіжні документи), які б підтверджували фактично понесені витрати на придбання цінних паперів та корпоративних прав.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23 серпня 2007 року між громадянином України ОСОБА_3 (продавець), від імені якого на підставі договору доручення №Б-117/07 від 23.08.2007 року діє повірений ВАТ КБ «Національний стандарт», та громадянином України ОСОБА_2 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №Б-118/07, яким визначено, що продавець, в порядку та на умовах визначених цим Договором та чинним законодавством України, зобовязується передати власність покупця, а покупець прийняти та оплатити вказані в цьому пункті цінні папери. Характеристика цінних паперів: вид цінних паперів акції прості; емітент цінних паперів АКБ «Європейський»; номінальна вартість одного ЦП, грн. 0,20; форма випуску цінних паперів іменні; форма існування ЦП документарні; кількість, шт. 15000000; загальна ціна пакета ЦП, грн. 3000000.00 (п. 1.1. Договору).

Пунктом 1.2. Договору визначена загальна сума Договору 3000000,00грн.

Відповідно до п.2.1 розділу 2 Договору покупець зобовязаний здійснити оплату вартості цінних паперів безпосередньо продавцю наступним чином: покупець зобовязаний сплатити грошові кошти за ЦП у сумі 100,00грн. в день передачі ЦП продавцем у власність покупця; суму 2999900,00грн. покупець зобовязаний сплатити покупцю у строк до 01.07.2008р.

Відповідно до акту прийому-передачі цінних паперів від 23.08.2007р. до Договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-118/07 від 23.08.2007р. громадянин України ОСОБА_3 (продавець) передав, а громадянин України ОСОБА_2 (покупець) прийняв цінні папери (акції прості емітента АКБ «Європейський»у кількості 15000000шт. за загальною ціною пакета цінних паперів 3000000,00грн.). Даний акт підписаний сторонами без зауважень або заперечень.

23 серпня 2007 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 кошти у розмірі 100,00грн., в розрахунок за акції прості згідно Договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-118/07 від 23.08.2007 року, що підтверджується розпискою ОСОБА_3 від 23.08.2007р. Також, у даній розписці ОСОБА_3 зазначено, що станом на 23 серпня 2007 року ОСОБА_2 має заборгованість перед ОСОБА_3 за Договором купівлі-продажу цінних паперів №Б-118/07 від 23.08.2007р. в розмірі 2999900,00грн.

Відповідно до розписки ОСОБА_3 від 25.12.2007 року, він отримав від ОСОБА_2 кошти в розмірі 2999900,00грн., в розрахунок за акції прості згідно Договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-118/07 від 23.08.2007 року та зазначив, що станом на 25 грудня 2007 року ОСОБА_2 не має заборгованості перед ОСОБА_3 за Договором купівлі-продажу цінних паперів №Б-118/07 від 23.08.2007 року, будь-яких матеріальних та особистих не матеріальних претензій до ОСОБА_2 стосовно строків та способу виконання останнім умов Договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-118/07 від 23.08.2007 року не має.

13 лютого 2007 року між фізичною особою ОСОБА_4, який є учасником ТОВ «Сервіс - Маркет», в подальшому «продавець», з однієї сторони, та фізичною особою ОСОБА_2, в подальшому «покупець», з іншої сторони, був укладений договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді ТОВ «Сервіс - Маркет»(далі Договір від 13.02.2007 року). Даний Договір є посвідченим 13 лютого 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за №221.

Відповідно до п.1 Договору від 13.02.2007 року продавець продав, а покупець купив належну продавцеві частку у Статутному фонді ТОВ «Сервіс - Маркет», у розмірі 274809,65грн., що складає 100% розміру статутного фонду вказаного товариства.

Відповідно до п.4 Договору від 13.02.2007 року продаж частки продавця у статутному фонді товариства за домовленістю сторін вчинюється за 274908,65грн., які покупець повинен сплатити готівкою на користь позивача протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення даного Договору.

У п.6 та п.7 Договору від 13.02.2007 року зазначено, що всі права та обовязки учасника товариства переходять до покупця за даним Договором з моменту його нотаріального посвідчення та право власності на частку у статутному фонді товариства виникає у покупця з моменту нотаріального посвідчення цього Договору.

Відповідно до заяви ОСОБА_4 від 13.02.2007 року, ним повідомляється про передачу належних йому 100% Статутного фонду (капіталу) ТОВ «Сервіс - Маркет», що складає 274809,65грн., громадянину ОСОБА_2 шляхом укладання договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді товариства. Майнових, фінансових та інших претензій до ТОВ «Сервіс - Маркет»та ОСОБА_2 не має. Справжність підпису ОСОБА_6 у даній заяві 13 лютого 2007 року засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за №222.

У договорі купівлі-продажу цінних паперів №МС-534/08-Б від 04 липня 2008 року, що укладений між Продавцем: ТОВ «МІЛЛЕНІУМ КАПІТАЛ»(діє на підставі Договору комісії №МС-533/08-Б від 04.07.2008р., від свого імені за рахунок та в інтересах Клієнта Продавця), в особі директора Ключникова М.М., що діє на підставі статуту, з однієї сторони, та Покупцем: компанією «ЕтЕкспотрейд лімітед», в особі ОСОБА_8, що діє на підставі довіреності від 27.06.2008р., з іншої сторони, сторонами даного Договору зазначено, що продавець зобовязується забезпечити передачу Клієнту продавця у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити наступні цінні папери (далі за цим договором ЦП): вид, тип, форма ЦП: акції іменні прості; форма існування ЦП: документарна; емітент ЦП: АКБ «Європейський»; номінальна вартість одного ЦП: 0,20грн.; загальна кількість ЦП: 15000000 шт. (п. 1.1.).

Відповідно до п. 1.2. Договору загальна сума Договору складає 3000000,00грн.

У п.4.4 Договору зазначені реквізити рахунку в цінних паперах Клієнта продавця: назва зберігача: ТОВ «МІЛЛЕНІУМ КАПІТАЛ»; № рахунка зберігача в депозитарії ВАТ «МФС»: 1113; назва власника: ОСОБА_2; код власника: 205021; № рахунка власника у зберігача: 500158.

Підтвердженням факту переходу права власності на ЦП, вказані у п.1.1 цього Договору, є списання ЦП з рахунку в цінних паперах Клієнта продавця у зберігача Клієнта продавця та зарахування ЦП на рахунок в цінних паперах покупця у зберігача покупця (п. 4.6. Договору).

08 липня 2008 року між громадянином України ОСОБА_2, який є учасником ТОВ «Сервіс - Маркет», від імені та в інтересах якого на підставі довіреності, посвідченої 21 травня 2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9, діє ОСОБА_10, «продавець», з одного боку, та ЗАТ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «АЛЬТЕРА ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ», що діє від свого імені та в інтересах закритого не диверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «АЛЬТЕРА ПЕРШИЙ», «покупець», з другого боку, був укладений договір №Ф1-311/08 купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Сервіс - Маркет». Даний Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 08.07.2008 року, зареєстровано в реєстрі за №2053.

Відповідно до умов зазначеного Договору продавець передає у власність покупця корпоративні права у вигляді частки в статутному капіталі ТОВ «Сервіс - Маркет», якою він володіє на законних підставах, а покупець придбає цю частку за ціною, яка узгоджена сторонами, у відповідності до умов цього Договору (п.1.1). Частка продавця, яка передається за цим Договором, складає 100% статутного капіталу ТОВ «Сервіс - Маркет», що становить 274809,65грн. (п. 1.2.).

Також, у даному Договорі у розділі «Сума договору та порядок розрахунків»зазначено, що сторони домовились між собою, що вартість частки в статутному капіталі товариства за цим Договором складає 37500,00грн., які покупець зобовязується перерахувати на рахунок продавця протягом 10 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору. Факт проведення розрахунків за цим Договором повинен бути підтверджений відповідним платіжним дорученням (п.2.1).

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції, проаналізувавши такі норми права як, ч.1 ст.626, ст.632 та ст.655 Цивільного кодексу України, цілком обгрунтовано зазначив, що податковим органом не зазначається про недійсність таких договорів чи недостовірність інформації щодо ціни цінних паперів, яка в них міститься. За таких обставин саме визначена договором купівлі-продажу ціна цінних паперів є витратами покупця на придбання цінних паперів.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що позивачем до декларації про доходи, одержані з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року або за інший період звітного року від 30.03.2009 року №338 були додані наступні документи: договір від 23.08.2007р. №Б-118/07 купівлі-продажу цінних паперів у громадянина України ОСОБА_3, копії розписок про отримання громадянином ОСОБА_3 від ОСОБА_2 коштів у сумі 100,00грн. та 2999900,00грн. відповідно, договір купівлі-продажу відступлення частки у статутному фонді ТОВ «Сервіс-Маркет», укладений між ОСОБА_2 та громадянином України ОСОБА_4

Відповідно до п.п.«в» п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, у вигляді доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій, з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах.

Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначені особливості оподаткування інвестиційного прибутку (п.9.6 ст.9 Закону).

Так, відповідно до п.п.9.6.1 п.9.6 ст.9 Закону облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Згідно п.п.9.6.2 п.9.6 ст.9 Закону інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

Для цілей цього пункту під терміном «інвестиційний актив»розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу («а»п.п.9.6.7 п.9.6 ст.9 Закону).

За таких обставин, як вірно вказав суд першої інстанції, для визначення наявності та розміру інвестиційного прибутку у спірних правовідносинах значення має визначення суми отриманого позивачем доходу від продажу інвестиційного активу та суми витрат, понесених на його придбання.

Сума доходу, отриманого від продажу платником інвестиційного активу, не оспорюється сторонами. Спірним питанням у справі є визначення вартості придбаного платником інвестиційного активу.

Як свідчать матеріали справи, а саме, декларація про доходи від 30.03.2009р. №338 та з договори купівлі-продажу цінних паперів, різниця між доходом, отриманим ОСОБА_2 в 2008 році від продажу 15000000 акцій АКБ «Європейський»та витратами, понесеними ним у звязку із їх придбанням у 2007 році дорівнює «0», так як цінні папери (акції АКБ «Європейський»у згаданій кількості) були придбані та продані позивачем за одну й ту ж вартість, тобто 3000000,00грн.

Стосовно доходу, отриманого позивачем в 2008 році від продажу 100% корпоративних прав ТОВ «Сервіс - Маркет», слід зазначити наступне.

Як вже зазначалось та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до п.4 Договору від 13.02.2007 року продаж частки продавця у статутному фонді ТОВ «Сервіс - Маркет»вчиняється за 274809,65грн., а продаж зазначених корпоративних прав у 2008 році відповідно до Договору від 08 липня 2008 року ОСОБА_2 здійснив за 37500,00грн., тобто інвестиційний прибуток від продажу 100% корпоративних прав ТОВ «Сервіс - Маркет»мав відємне значення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовного того, що підстави для нарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб за операцією з купівлі - продажу цінних паперів та з купівлі-продажу зазначених корпоративних прав були відсутні.

Відповідно до п.п.9.6.9 п.9.6 ст.9 Закону платник податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, має право укласти договір з таким торговцем щодо виконання ним функцій податкового агента. Порядок застосування цього підпункту визначається центральним податковим органом.

Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначені особливості оподаткування доходів, одержаних нерезидентами (п.9.11 ст.9 Закону).

Відповідно до п.п.9.11.1 п.9.6 ст.9 Закону доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону.

Якщо зазначені у підпункті 9.11.1 цього пункту доходи виплачуються нерезиденту резидентом - фізичною або юридичною особою, то такий резидент вважається податковим агентом такого нерезидента стосовно таких доходів. При укладенні договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження з України, резидент зобов'язаний зазначити у такому договорі ставку податку, яка буде застосована до таких доходів ( п.п.9.11.3 п.9.6 ст.9 Закону).

Відповідно до п.8.5 договору купівлі-продажу цінних паперів №МС-534/08-Б від 04.07.2008р. Клієнт продавця зобовязаний сплатити податок з доходу, отриманого в результаті виконання цього Договору, у порядку, що передбачений Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Покупець та продавець не є податковими агентами Клієнта продавця по цьому Договору.

Акції АКБ «Європейський», що належали ОСОБА_2, були продані компанії «ЕтЕкспотрейд лімітед», яка є резидентом Республіки Кіпр, що підтверджується договором купівлі-продажу №МС-534/08-Б від 04.07.2008р. та довідкою ТОВ «МІЛЛЕНІУМ КАПІТАЛ»№65 від 17.02.2010р.

Відповідно до п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету.

Слід також вказати, що суд першої інстанції враховуючи п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»цілком обгрунтовано зазначив, що положення цього Закону не передбачають обовязку платника податків підтвердити витрати на придбання інвестиційних активів певним переліком документів, що обумовлює безпідставність твердження податкового органу про можливість підтвердження витрат, понесених у звязку з придбанням інвестиційного активу, виключно касовими або розрахунковими документи.

Порядком застосування підпункту 9.6.9 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 2003р. №518, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2003р. за № 1024/8, встановлено, що податковий агент нараховує та утримує податок із всієї суми інвестиційного доходу під час виплати такого доходу та за його рахунок, лише у разі непред'явлення платником податку необхідних документів та відомостей для визначення (розрахунку) інвестиційного прибутку (п. 3.3).

З огляду на зазначене, суд першої дійшов правильного висновку, що чинним законодавством України, позивачу було надано право підтвердити свої фактично понесені витрати договорами купівлі-продажу, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Тому, позивач договором купівлі-продажу цінних паперів №Б-118/07 від 23.08.2007 року, актом приймання-передачі цінних паперів від 23.08.2007р., відповідними розписками про отримання грошових коштів від 23.08.2007р. та від 25.12.2007р., що складені на виконання договору №Б-118/07 від 23.08.2007р., договором купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс - Маркет»від 13.02.2007 року, заявою від 13.02.2007р. та договором №Ф1-311/08 від 08.07.2008р., підтвердив фактично понесені ним витрати.

Також, суд доречно звернув увагу на те, що розписки про отримання фізичними особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від ОСОБА_2 грошових коштів є не тільки підтвердженням виконання сторонами умов договору купівлі-продажу, але й є розрахунковими документами, які підтверджують фактично понесені позивачем витрати, оскільки операції з купівлі-продажу цінних паперів (акцій) та частки у статутному фонді здійснювалась між фізичними особами, які не зареєстровані як фізичні особи-підприємці.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправним та недійсним рішення ДПІ у Київському районі м.Донецька від 05.06.2009 року №16054/10/25-013 про результати розгляду первинної скарги ОСОБА_2, то суд першої інстанції правильно з рахуванням наказу Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996р. №29 «Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.12.1996р. № 723/1748 зазначив, що згадане рішення розглянуто та направлено позивачу відповідно до вимог Положення і крім того, ані у позовній заяві, ані під час судового засідання представником позивача не зазначалось, з яких підстав зазначене рішення податкового органу є протиправним та недійсним.

Згідно ст.226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Оскільки суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову суду першої інстанції, то постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2010 року підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 15.03.2010 року.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2010 року скасувати та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2010 року.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:____Н.Є. Маринчак

Судді: ____М.І. Костенко

____А.О. Рибченко

____О.І. Степашко

____М.О. Федоров