Ухвала суду № 20656387, 06.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2011 року м. КиївК-8498/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Степашка О.І.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_5

на постанову Господарського суду Херсонської області від 12 червня 2007 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2009 року

у справі № 9/223-АП-07

за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні

до Приватного підприємця ОСОБА_5

про стягнення фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Херсонської області від 12 червня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2009 року, позов Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі позивач) до Приватного підприємця ОСОБА_5 (далі відповідач) задоволено повністю. Стягнуто з ПП ОСОБА_5 до Державного бюджету України фінансові санкції в розмірі 2191,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ПП ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Херсонської області від 12 червня 2007 року, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2009 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем проведено перевірку кіоску, що належить відповідачу, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт № 21030198/0235 від 22 травня 2006 року.

На підставі зазначеного акту перевірки позивачем прийнято рішення № 0624572303/0 від 29 травня 2006 року, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 491,00 грн., та № 0624582303 від 29 травня 2006 року, яким до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення відповідачем пунктів 1, 9, 13 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі Закон № 265/95-ВР) у звязку з проведенням розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій на загальну суму 8,00 грн., незберіганням денних звітів реєстратора розрахункових операцій в книзі обліку розрахункових операцій та невідповідністю суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, в розмірі 22,20 грн.

Крім того, встановлено порушення відповідачем статті 15-3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 481/95-ВР) у звязку із здійсненням продажу тютюнових виробів поштучно.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пунктів 1, 9, 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР субєкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно із статтею статті 15-3 Закону № 481/95-ВР забороняється продаж тютюнових виробів, крім сигар поштучно.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішення № 0624572303/0 від 29 травня 2006 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій та № 0624582303 від 29 травня 2006 року про застосування фінансових санкцій не оскаржувались відповідачем в адміністративному чи судовому порядку.

Відповідно до статті 25 Закону № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню субєктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Пунктом 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790, встановлено, що у разі невиконання субєктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Господарського суду Херсонської області від 12 червня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2009 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_5 відхилити, а постанову Господарського суду Херсонської області від 12 червня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіГолубєва Г.К.

Карась О.В.

Степашко О.І.

Федоров М.О.

Суддя А.О. Рибченко