Ухвала суду № 20655586, 16.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" листопада 2011 р. м. КиївК-42949/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Лосєва А.М.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Кравченко В.О.

представників:

позивача: Янчука С.В.

відповідача -1: Сиротіної О.Б.

відповідача-2: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.06.2010 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2010

у справі №2а-3243/10/2270/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хекро Пет Лтд»

до 1) Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому, 2) Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області

про визнання неправомірною бездіяльності та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень-травень 2007 року, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.06.2010 позов задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність ДПІ у м.Хмельницькому стосовно повернення позивачу суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за результатами поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень-травень 2007 року в розмірі 7066242 грн. Стягнуто з державного бюджету України на користь ТОВ «Хекро Пет Лтд» суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень-травень 2007 року в розмірі 7066242 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2010 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.06.2010 скасовано. Постановлено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність ДПІ у м.Хмельницькому стосовно повернення позивачу суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за результатами поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень-травень 2007 року в розмірі 7066242 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.05.2007 позивачем була подана декларація з ПДВ за квітень 2007 року, в якій до бюджетного відшкодування заявлена сума в розмірі 3658958,00 грн.

ДПІ у м. Хмельницькому проведена камеральна перевірка даних, заявлених у вищезазначеній податковій декларації про що складено акт № 3616/15-2/30960327 від 11.06.2007.

27.07.2007 податковим органом проведено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2007 року, за результатами якої складено акт № 4261/23-3/309760327. За висновками акта перевірки зазначену суму неможливо підтвердити, оскільки це пов'язано з необхідністю дослідження всього ланцюга постачання. Висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету до органу державного казначейства ДПІ у м. Хмельницькому не надано.

20.06.2007 позивачем подана декларація з ПДВ за травень 2007 року, в якій до бюджетного відшкодування заявлена сума податку на додану вартість в розмірі 3407284,00 грн. ДПІ у м. Хмельницькому проведена камеральна перевірка даних, заявлених у вищезазначеній податковій декларації про що складено акт № 4051/15-2/30960327 від 09.07.2007.

16.08.2007 податковим органом проведена виїзна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2007 року, за результатами якої складено акт № 4503/23-3/30960327. За висновками акта перевірки дану суму неможливо підтвердити, оскільки це пов'язано з необхідністю дослідження всього ланцюга постачання. Висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету до органу державного казначейства не надано.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного пункту Закону регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Наявність у позивача бюджетного відшкодування у відповідних сумах відповідачем-1 не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначених сум.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону).

Виходячи з вищевикладених приписів Закону України «Про податок на додану вартість»податковий орган мав подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість, при цьому податковим органом не надано доказів отримання матеріалів, що не підтверджують дані обліку позивача.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та відповідно бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім цього враховується, що податковим органом не приймалися рішення про зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування або рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування в розумінні підпунктів «б», «в»підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З огляду на викладене, судова колегія вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції щодо визнання неправомірною бездіяльності податкового органу стосовно повернення позивачу суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, оскільки обовязок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», відповідачем-1 не був виконаний, чим були порушені права позивача.

Наявність у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 7066242 грн. підтверджено матеріалами справи.

Разом з тим, враховуючи, що зазначена сума бюджетного відшкодування за квітень-травень 2007 року позивачу була відшкодована, суд апеляційної інстанції правильно відмовив в задоволенні позову в цій частині.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстав для його скасування з мотивів викладених в касаційній скарзі немає.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2010 без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

А.М.Лосєв

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

Суддя Л.В. Ланченко