Ухвала суду № 20655395, 17.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2011 р. м. КиївК-20290/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009 та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.11.2008

у справі № 2-29/7613-2008А Господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом Комунального підприємства «Бюро дорожнього нагляду»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.11.2008, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009, позов задоволено: визнано недійсними податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі від 06.05.2008 № 000841501 та повідомлення від 24.04.2008 № 101090106443148.

В касаційній скарзі ДПІ в м. Сімферополі просить скасувати постанову суду першої та апеляційної інстанції, відмовити в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність оскаржуваної постанови підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5, підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.

Позивач не реалізував процесуальне право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ДПІ в м. Сімферополі проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, за результатами якої складено акт перевірки від 06.05.2008 № 3504/15-1/25128089 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.05.2008 № 000841501 про застосування штрафу на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону № 2181-ІІІ в розмірі 1364,59 грн. за затримку на 125 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 2729,18 грн.

Згідно із повідомленням від 24.04.2008 № 101090106443148 (вихідний номер 26467/0/19-1) податковим органом 23.04.2008 здійснено розподіл сплачених платіжним дорученням 4655,00 грн. на погашення податкового боргу з податку на прибуток - 4518,87 грн. та 136,13 грн. в рахунок пені, нарахованої на суму податкового боргу.

В судовому процесі встановлено, що 27.08.2007 між позивачем та відповідачем укладено договір 12/24-3 про розстрочення суми податкового зобовязання.

20.12.2007 позивач сплатив платіжним дорученням № 1276/07 з призначенням платежу «розстрочка податку на прибуток згідно з договором про розстрочення податкового зобовязання від 27.08.2007 № 12/24-3»17940,00 грн.; платіж зарахований податковим органом в рахунок погашення податкового боргу.

Штрафні санкції до позивача застосовані за сплату податкового зобовязання в сумі 2729,18 грн. з простроченням на 125 календарних днів граничного терміну сплати, встановленого договором про розстрочення податкового зобовязання, що підтверджується вказаним вище актом перевірки (а.с. 29).

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ встановлений цим підпунктом штраф платник податків зобовязаний сплатити у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 14.3.1 пункту 14.1 ст. 14 цього Закону розстрочення податкових зобов'язань надається на умовах податкового кредиту, за якими основна сума кредиту та нараховані на неї проценти погашаються рівними частками, починаючи з податкового періоду, наступного за періодом надання такого кредиту. В разі порушення платником податків умови погашення розстроченого податкового боргу, в тому числі і щодо строків сплати останнього, договір про розстрочення може бути достроково розірваний за ініціативою податкового органу (підпункт «б»підпункту 14.1.5 цієї статті).

Таким чином, Законом № 2181-ІІІ передбачені інші правові наслідки порушення граничного терміну сплати податкового зобовязання, встановленого договором про розстрочення податкового боргу, аніж граничного терміну, встановленого цим Законом.

З огляду на зазначене суди дійшли правильного висновку про неправомірність накладених на позивача штрафних санкцій та про наявність підстав для задоволення позову.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги щодо порушення судами норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі залишити без задоволення.

Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009, постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.11.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписС.Е.Острович

підписО.І.Степашко Суддя Є.А. Усенко