Ухвала суду № 20654736, 19.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2011 року м. КиївК-2742/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2008

у справі № 5/1018-13/157А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галпап»

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Львівської області від 05.07.2007в задоволенні позову ТОВ «ТД «Галпап» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 25.01.2007 №0000082320/0/1297 від 25.01.2007 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 14819 грн. відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2008 позов ТОВ «ТД «Галпап»задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова №0000082320/0 від 25.01.2007 про завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 14819 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 7409, 50 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена виїзна позапланова перевірка з питань розрахунків по ланцюгах ТОВ «Укрпродкомпанія та ВАТ «Одеський консервний завод дитячого харчування»за червень 2004 року, за результатами якої складено акт №10/23-0/22343278 від 16.01.2007.

За висновками акта перевірки у позивача відсутнє право на включення суми податку на додану вартість в розмірі 14819 грн. до складу податкового кредиту за червень 2004 року на підставі виданої ТОВ «Укрпродкомпанія»(постачальник) податкової накладної за операціями з придбання позивачем дитячого харчування, та в подальшому заявлення зазначеної суми до бюджетного відшкодування, оскільки не підтверджено сплату податку на додану вартість до бюджету другим постачальником в ланцюгу ВАТ «Одеський консервний завод дитячого харчування».

На підстав акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000082320/0/1297 від 25.01.2007, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 14819 грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 7409,50 грн.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 даного Закону встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно з пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 згаданого Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість»передбачено єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку відсутність податкової накладної.

За наявності у позивача належно оформлених податкових накладних, виданих ТОВ «Укрпродкомпанія», які засвідчують факт придбання платником податку товарів, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з підстав відсутності підтвердження декларування податкових зобовязань постачальником безпосереднього контрагента позивача в ланцюгу, з яким у позивача відсутні взаємовідносини.

Закон України «Про податок на додану вартість»не повязує право покупця - платника податку на додану вартість на податковий кредит з обовязком продавця - платника податку на додану вартість самостійно визначати суму податкового зобовязання та сплатити її до бюджету.

Доводи касаційної скарги правильності висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не заперечується факт виконання операцій з поставки товару позивачеві, за якими контролюючим органом визнано необґрунтованим включення сум ПДВ до податкового кредиту та визначення бюджетного відшкодування, та не спростовано проведення позивачем розрахунків за поставлений товар.

Крім того, якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для його скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2008 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

М.О.Федоров

Суддя Л.В. Ланченко