Ухвала суду № 20654731, 26.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" жовтня 2011 р. м. КиївК-20135/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Лосєва А.М.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Кравченко В.О.

представника відповідача Гладиша А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (Монастириське відділення)

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2008

у справі № 12/102-2007

за позовом Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод»

до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (Монастириське відділення)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 06.07.2007 в задоволенні адміністративного позову ДП «Ковалівський спиртовий завод»відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2008 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову про задоволення позову та скасування податкового повідомлення-рішення Бучацької МДПІ за №0000102301/0 від 17.04.2007.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена виїзна позапланова перевірка діяльності позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2006 року, за результатами якої складено акт №1162-23/00375059.

За висновками акта перевірки позивачем в порушення статті 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», підпунктів 7.4.1, 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за січень 2007 року на 4000 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102301/0 від 17.04.2007 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2007 року на суму 4000 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Укренерго»(постачальник) укладено договір №3-т-06/п від 16.11.2005 на постачання природного газу, за умовами якого постачальник зобовязався передати природний газ у порядку, кількості та за ціною, визначеною договором, а покупець зобовязався прийняти та оплатити його.

За умовами договору постачальник зобовязався через газові мережі газотранспортних організацій поставити природний газ за ціною 478,66 грн. за одну тис. куб.м., у т.ч. з цільовою надбавкою до тарифу на природний газ 7,82 грн. та ПДВ 79,78 грн. (без врахування його транспортування).

31.12.2006 ТОВ «Укренерго» видано позивачу податкову накладну №49 на поставку газу за грудень 2006 року в розмірі 392 тис. м. куб. за ціною 555,45 грн. та цільова надбавка 2% гідно постанови КМ України №442 від 11.06.2005 в розмірі 4354,73 грн., разом на суму 222091,13 грн., ПДВ - 44418,23 грн., а всього на загальну суму 266509,36 грн. Із даної суми до бюджетного відшкодування податку на додану вартість в січні 2007 року включено 4000 грн.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову, дійшов висновку про правомірність дій відповідача по зменшенню суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з тих підстав, що операції з продажу імпортованого природного газу споживачам безпосередньо імпортерами чи газтрейдерами посередниками у 2006 році оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість незалежно на яких умовах ввезено ( імпортовано) природний газ , у звязку з чим видані ТОВ «Укренерго»податкові накладні оформлені з порушенням вимог підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому не можуть брати участь у формуванні податкового кредиту та розрахунку бюджетного відшкодування.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, та приймаючи нове про задоволення позову, дійшов висновку, що наявність у позивача податкової накладної №49 від 31.12.2006, яка є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у складі ціни товару, підтверджує дотримання ним приписів статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за відсутності безспірного факту, що придбаний позивачем у ТОВ «Укренерго»газ не є вітчизняним.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій судова колегія погодитись не може, вважає, що вони зроблені без всебічного і повного зясування всіх фактичних обставин справи, незастосування системного аналізу норм чинного законодавства.

Статтею 8 Закону України від 20.12.2005 № 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік»встановлено, зокрема, що у 2006 році: операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладання податком на додану вартість, а операції з продажу такого газу, крім операцій з його продажу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Положення цієї норми слід розуміти так, що законодавством не дозволяється оподатковувати за ставкою 20% операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України і звільненого від обкладання ПДВ при ввезенні. При цьому таке обмеження стосується як першого продавця, так і останнього.

У пункті 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом»передбачено, що в 2006 році природний газ, ввезений на митну територію України за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України, та оформлений митними органами в режимі випуску у вільний обіг із звільненням від обкладення податком на додану вартість, реалізується Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», дочірньою компанією «Газ України»та дочірнім підприємством «Газ-тепло», а також суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість (крім постачання населенню, бюджетним установам та іншим споживачам, які не є платниками зазначеного податку), за наявності: договорів на таке придбання із зазначенням, кому належить поставлений газ; договорів на власну поставку такого газу з обов'язковим зазначенням, кому належить поставлений газ та індивідуального податкового номера споживача платника податку на додану вартість; вантажосупровідних документів (товаротранспортних і податкових накладних, актів приймання-передачі), в яких обов'язково зазначається кому належить поставлений газ, суб'єкт господарювання та його індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку, зокрема, з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків. З аналізу пункту 6.1 статті 6 названого Закону випливає, що не відносяться до обєктів оподаткування операції, звільнені від оподаткування, та операції, до яких застосовується нульова ставка ПДВ.

Таким чином, покупець, сплативши продавцю ПДВ за ставкою 20% з операцій, що не є обєктом оподаткування згідно зі статтею 3 Закону України «Про податок на додану вартість»або звільняються від оподаткування на підставі статті 5 цього Закону, а також, які оподатковуються за нульовою ставкою, не може включати суми такого податку до податкового кредиту та вимагати відшкодування зазначених сум з бюджету.

Разом з тим, для застосування зазначених положень підлягає встановленню факт іноземного походження поставленого позивачеві природного газу, що у справі встановлено не було, оскільки суди попередніх інстанцій обмежились констатуванням факту відсутності достовірного підтвердження походження газу, та займали позицію на користь то однієї то другої сторони.

Частиною 1 ст. 138 КАС України визначено, що предметом доказування в адміністративній справі є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За наявності сумніву щодо достовірності наданої відповідачем інформації суди відповідно до статей 11, 70, 71, 79 КАС України мали вжити передбачені законом заходи щодо зясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування з власної ініціативи доказів на підтвердження чи спростування наведених відповідачем фактів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Проте цього зроблено не було.

Не встановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (Монастириське відділення) задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Тернопільської області від 06.07.2007 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2008 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

А.М.Лосєв

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук