Ухвала суду № 20654219, 27.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"27" жовтня 2011 р. м. КиївК-21786/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючогоСтепашка О.І.

суддів:Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.07.2008

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2008

у справі № 2-а-10903/08

за позовомДержавного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»

доДержавної податкової інспекції у м. Торезі

проскасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»(далі по тексту позивач, ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств») звернулось до суду з позовом про часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2008 № 0001051720/3 в частині визначення податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 26115,93 грн., з яких 8705,31 грн. основного платежу та 17410,62 грн. штрафних (фінансових) санкцій; скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2008 № 0000311720/3/02-15/11, яким визначене податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 407,88 грн., з яких 135,96 грн. основного платежу та 271,92 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.07.2008, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2008, позов задоволено частково; скасовано повністю податкове повідомлення-рішення від 23.06.2008 № 0000311720/3/02-15/11; скасовано частково податкове повідомлення-рішення від 23.06.2008 № 0001051720/3 в частині визначення податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 17456,13 грн., з яких 5818,71 грн. основного платежу та 11637,42 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Представники сторін в судове засідання не зявились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В звязку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки Торезького управління з ліквідації шахт, яке є структурним підрозділом позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 по 30.06.2007, складено акт від 23.11.2007 № 1200/23-0/35020586, в якому зафіксовано порушення п. 3.4 ст. 3, пп. 4.2.15 п. 4.2, пп. 4.3.15 п. 4.3 ст. 4, пп. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6, п. 7.1 ст. 7, пп. 9.10.1 п. 9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: не утримання та не перерахування до бюджету податку з працівників, які оформили трудові відносини з роботодавцем і при нарахуванні заробітної плати їм надана податкова соціальна пільга без наявності заяви на її застосування; видача побутового вугілля за рахунок підприємства особам, які отримують пенсію за втратою годувальника, прізвища яких не включені до списку малозабезпечених пенсіонерів на придбання безкоштовного вугілля, затвердженого рішенням Торезької міської ради.

На підставі результатів вказаної перевірки та адміністративного оскарження, 23.06.2008 прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

-№ 0001051720/3 про визначення податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 26315,52 грн., з яких 8771,84 грн. основного платежу та 17543,68 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

-№ 0000311720/3/02-15/11 про визначення податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 407,88 грн., з яких 135,96 грн. основного платежу та 271,92 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Податкове зобовязання, визначене податковим повідомленням-рішенням № 0001051720/3 на підставі порушення позивачем пп. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: при перевірці списку працівників, які користуються податковою соціальною пільгою по податку з доходів фізичних осіб, позивачем не утриманий та не перерахований до бюджету податок з працівників (9 осіб), які оформили трудові відносини з роботодавцем і при нарахуванні заробітної плати їм надана податкова соціальна пільга без наявності заяви на її застосування; на підставі порушення пп. 4.3.15 п. 4.3 ст. 4 вказаного Закону, а саме: позивачем не включено до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу вартість вугілля та вугільних брикетів, безоплатно наданих в обсягах та за переліком професій, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, платнику податку з числа осіб, що перебувають у трудових відносинах з вугледобувним підприємством (водій, апаратчик хімводоочистки та стволовий).

Податкове зобовязання, визначене в повідомленні-рішенні № 0000311720/3/02-15/11 нараховане за порушення позивачем пп. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: при перевірці списку працівників, які користуються податковою соціальною пільгою по податку з доходів фізичних осіб позивачем не утриманий та не перерахований до бюджету податок з працівників, які оформили трудові відносини з роботодавцем і при нарахуванні заробітної плати їм надана податкова соціальна пільга без наявності заяви на її застосування, а саме: за липень 2004 року 40 грн., за серпень 2004 року 32 грн., за вересень 2004 року 63,96 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 6.3.1, пп. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати); платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги за формою, визначеною центральним податковим органом. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, крім випадків, зазначених у підпункті 6.3.3 цього пункту.

Судами встановлено, що в позивача були наявні заяви його працівників (9 осіб) про застосування податкових соціальних пільг на 2004 рік.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання обкладення податком з доходів фізичних осіб вартості безплатно наданих вугілля та вугільних брикетів»від 14.04.2004 № 462 затверджений перелік професій осіб, які перебувають у трудових відносинах з вугледобувними підприємствами і до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу яких не включається вартість безоплатно наданих їм вугілля та вугільних брикетів.

Спірними по справі є професії: водій, апаратчик хімводоочистки, та стволовий.

Відповідач виходив з того, що саме ці професії не зазначені у даному списку, внаслідок чого ці працівники не мають пільг щодо невключення до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу вартості безоплатно наданого вугілля та вугільних брикетів.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що згідно вказаної постанови КМУ пільги надаються особам, які перебувають у трудових відносинах з вугледобувними підприємствами.

Згідно тарифно-кваліфікаційних характеристик робіт та професій робочих, кваліфікаційних характеристик професій робочих для підприємств та організацій вугільної промисловості, професії водій, апаратчик хімводоочистки та стволовий відповідають функціям, які виконуються працівниками професій возій, оператор хлораторної установки, стволовий (підземний), які входять до переліку списку професій встановлених постановою КМУ.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування»Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

Рішенням Торезької міської ради «Про надання пільг по податку з доходів фізичних осіб»від 22.02.2006 № ІV/34-745, затверджені списки осіб, яким надана пільга по сплаті податку у 2006 році з вартості вугілля, виданого на побутові потреби малозабезпеченим непрацюючим пенсіонерам, які отримують пільгове паливо, і які є членами сімей померлих шахтарів-пенсіонерів та отримують пенсію за втратою годувальника.

Як встановлено судами, фактично вугілля було отримано не Колосковою і Рибаковою, а за тими ж адресами іншими членами сімей померлих шахтарів-пенсіонерів, які також відносяться до малозабезпеченої категорії громадян, що не спростовано відповідачем, внаслідок чого донарахування податку в сумі 339,60 грн. за І півріччя 2006 року та 339,60 грн. за ІІ півріччя 2006 року за наведеними двома особами та застосування штрафних (фінансових) санкцій є безпідставним.

Щодо нарахування податкових зобовязань спірним податковим повідомленням-рішенням № 0000311720/3/02-15/11 слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судами обох інстанцій зазначено, що відповідачем не наведено правових підстав для донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 26115,93 грн.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.07.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко

Судді(підпис)М.І. Костенко

(підпис)Н.Є. Маринчак

(підпис)А.О. Рибченко

(підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Секретар судового засідання Суддя О.І. Степашко