Ухвала суду № 20652934, 13.12.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 0670/395/11

Головуючий у 1-й інстанції: Мацький Є.М.

Суддя-доповідач:Пасічник С.С.

УХВАЛА

іменем України

"13" грудня 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Пасічник С.С.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

при секретарі Бєляєвій Т.В. ,

за участю представника відповідача: ОСОБА_1, представника за довіреністю,

від позивача: не з'явився,

<Поле для текста >

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" березня 2011 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агасфер" <Текст >до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення, <Текст >

ВСТАНОВИВ:

В січні 2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агасфер" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001452304/0 від 14.12.2010р., прийнятого на підставі акту № 9232/23-2/36330465 від 09.12.2010 р., складеного за результатами позапланової виїзної перевірки, яким підприємству зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за липень 2010 року в сумі 96337 грн., посилаючись на протиправність вказаного податкового повідомлення- рішення.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.03.2011р. визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001452304/0 від 14.12.2010 року.

Не погоджуючись з постановою, Державна податкова інспекція у м.Житомирі звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та прийняти нове рішення про відмову в позові, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Представник Державної податкової інспекції у м.Житомирі в судовому засіданні підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агасфер" своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалося, незважаючи на його своєчасне та належне повідомлення про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованою поштовою кореспонденцією судової повістки.

Вислухавши представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, з 9.11.2010 р. по 9.12.2010 р. Державною податковою інспекцією у м.Житомирі було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Агасфер" з питань правильності визначення суми ПДВ від'ємного значення у лютому 2010р. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленої в рахунок майбутніх періодів по декларації за липень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з березня 2009р. по червень 2010р., за результатами якої складено акт № 9232/23-2/36330465 від 9.12.2010 р.

Згідно висновків, наведених в акті, товариство допустило порушення:

- п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в зв'язку з чим бюджетне відшкодування за липень 2010р. підлягає зменшенню на суму 96337,00грн.;

- п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 та п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» - завищено від'ємне значення за лютий 2010р. на 9933,00грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001452304/0 від 14.12.2010р., яким підприємству зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за липень 2010 року в сумі 96337,00 грн., яке й є предметом оскарження ТОВ "Агасфер".

В основу зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість покладені висновки податкового органу щодо безпідставного включення до складу податкового кредиту звітних періодів ПДВ по податкових накладних, які отримані не в звітний період, та до складу податкового кредиту включені суми податку, що не підтверджені податковими зобов'язаннями постачальників у зв'язку з тим, що відповідно до бази даних ДПА України рахується розбіжність по податковому кредиту або встановлено, що постачальники, якими сформовано податковий кредит ТОВ "Агасфер", мають ознаки сумнівності.

Суд першої інстанції визнав такі висновки ДПІ у м.Житомирі помилковими, з чим погоджується й судова колегія, враховуючи таке.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вищезазначеного Закону).

В свою чергу, податковий кредит, в залежності від якого визначається сума бюджетного відшкодування, відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 5 вищезгаданого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, при придбанні товарів (послуг) платник податку має право віднести до податкового кредиту суми податку на додану вартість, за умови підтвердження факту придбання товарів (послуг) податковими накладними.

Будь-яких застережень щодо строків отримання податкової накладної та віднесення до складу податкового кредиту податкових накладних попередніх звітних періодів норми Закону не містять.

Також в своєму листі від 11.08.2004 року №15316/7/15-2417 ДПА України зазначило, що у випадку, коли право на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулася оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Одночасно, суд враховує й наступне.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Даною нормою Закону надано право подання такої скарги, а не зобов'язує покупця на подання скарги.

Що ж до посилань податкового органу на те, що товариством до складу податкового кредиту включені суми податку, що не підтверджені податковими зобов'язаннями постачальників у зв'язку з тим, що відповідно до бази даних ДПА України рахується розбіжність по податковому кредиту або встановлено, що постачальники, якими сформовано податковий кредит ТОВ "Агасфер" мають ознаки сумнівності (ПП Когут, ПП "Стасенко і партнери", ПП "Голдмет-М", ТОВ "Арлайн-Груп"), то ці посилання не є прийнятними, адже Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право платника податку на податковий кредит в залежність від сплати податку контрагентами, оскільки невиконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо ним виконано усі законодавчі вимоги для отримання такого відшкодування та він має всі документальні підтвердження свого податкового кредиту.

Також не підтверджено відповідачем, з врахуванням приписів ч.2 ст.71 КАС України, подвійне включення позивачем до складу податкового кредиту грудня 2009 року податкових накладних по ТОВ "Техноторес" та ТОВ ТД "СКБ Технофільтр".

Безпідставним є й висновок ДПІ у м.Житомирі про неможливість встановити зв'язок з господарською діяльністю товариства наданих останньому ТОВ "Арлайн Груп" маркетингових послуг.

Згідно з пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 цього пункту встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

У разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються (підпункт 7.4.4 цієї статті).

Як встановив суд першої інстанції, позивачем в 2009 - 2010 роках були укладені з ТОВ "Арлайн Груп" договори про надання маркетингових послуг, підписані акти прийому-здачі робіт /послуг до цих договорів, звіти, згідно з якими останній надав позивачу послуги з проведення маркетингу за напрямками, що цікавлять позивача, а саме: аналітичний огляд ринку спільного інвестування в Україні.

За своєю суттю маркетинг для підприємства - це система організації його праці, за якою виробничі рішення приймаються спеціальним вивченням вимог ринку, прогнозуванням та управлінням їх.

У систему маркетингу входить вивчення конюктури та динаміки платоспроможного попиту на продукцію, що виробляється (збувається) підприємством; аналіз зміни цін на продукцію та її замінники; прогнозування доходів потенційних споживачів і їх потреб у певному товарі; використання реклами як основного способу нецінової боротьби з конкуруючими фірмами, стимулювання збуту продукції; планування товарного асортименту з урахуванням соціально-психологічних настанов різних груп споживачів; спеціальна організація обслуговування споживачів, яка передбачає максимальне наближення товару до потенційного споживача.

Отже, надані ТОВ "Арлайн Груп" маркетингові послуги пов'язані з господарською діяльністю ТОВ "Агасфер".

Підсумовуючи наведене, суд першої інстанції прийняв обгрунтовану та законну постанову, визнавши протиправним та скасувавши податкове повідомлення-рішення № 0001452304/0 від 14.12.2010 року, а тому постанова підлягає залишенню без змін.

Доводи ж апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" березня 2011р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя <(підпис) >С.С. Пасічник

судді: <(підпис) >Л.О. Зарудяна Л.В. Кузьменко <вибирається для КОПІЇ ><Довідник > Роздруковано та надіслано: 1- в справу 2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Агасфер" майдан Станишівський,3/2,м.Житомир,10019 3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014 <Текст >