Ухвала суду № 20653008, 20.12.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 0670/1243/11

Головуючий у 1-й інстанції: Сичова О.П.

Суддя-доповідач:Пасічник С.С.

УХВАЛА

іменем України

"20" грудня 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Пасічник С.С.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

при секретарі Бєляєвій Т.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3, представника за довіреністю,

від відповідача: ОСОБА_4, представника за довіреністю,

<Поле для текста >

розглянувши апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" вересня 2011 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" <Текст >до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" звернулося до суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001162301 від 29.11.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 8 місяць 2010 року на 202081, 00 грн.

Обґрунтовуючи позов, зазначає про помилковість висновків податкового органу щодо завищення сум бюджетного відшкодування, оскільки товариство з дотриманням вимог чинного законодавства визначило та включило до податкового кредиту вартість отриманих послуг по оренді майна на підставі договору, акту виконаних робіт та податкової накладної.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.09.2011р. позов задоволено й визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001162301/0 від 29 листопада 2011 року.

Не погоджуючись з постановою, Коростенська об'єднана державна податкова інспекція звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст.793, 794 ЦК України, неврахувавши, що договір, за яким в оренду ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" було передано спецтехніку, не посвідчений нотаріально й не пройшов державної реєстрації.

Представник Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" в судовому засіданні заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважаючи оскаржену постанову обгрунтованою та законною.

Вислухавши представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як правильно встановлено судом, на підставі направлення від 08.11.2010 року № 679 податковими інспекторами Коростенської ОДПІ в період з 08.11.2010р. по 12.11.2010р. була проведена виїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" з питань достовірності виникнення відємного значення за серпень 2010 р. та достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2010 року, за результатами якої складено акт № 779/23-01/13568156 від 17.11.2010 року.

Згідно висновків, наведених в акті перевірки, Товариством з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" допущено порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.7 п.7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме завищено суму ПДВ, заявлену до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку в серпні 2010 року на 202081,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту за серпень 2010 року на 221026,00 грн.

На підставі акту перевірки Коростенська ОДПІ винесла податкове повідомлення-рішення від 29.11. 2010 року № 0001162301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 8 місяць 2010 року на 202081,00 грн.

В основу своїх висновків щодо необхідності зменшення заявленого бюджетного відшкодування податковим органом покладено неприйняття як доказу перебування в оренді у ТОВ "Бехівський гранкар"єр" акту надання послуг за серпень 2010р. на загальну суму 1212488,47грн., у т.ч. ПДВ 202081,41грн., та понесення в зв'язку з цим витрат з посиланням на те, що вказаний акт не відповідає чинному законодавству: не містить змісту господарської операції та її виміру, посади, прізвища і підпису осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, інформації про фактично понесені витрати, пов'язані з отриманням в оренду спецтехніки та автомобілів та документальне підтвердження, що понесені витрати принесли економічну ефективність підприємству та його господарській діяльності.

Однак, з такими висновками погодитись не можна, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Спецгортехніка" (Орендодавець) та ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" (Орендар) було укладено договір оренди майна від 01.01.2007 року з додатковими угодами від 01.01.2007р., від 02.01.2007р., від 03.01.2007р., відповідно до яких ТОВ "Спецгосптехніка" передало ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" у строкове платне користування майно, а ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" зобов'язалося проводити щомісячну оплату за користування майном та здійснювати за власний рахунок ремонт та технічне обслуговування, нести витрати, пов'язані з оплатою паливно-мастильних матеріалів, витратних матеріалів та деталей, вузлів та агрегатів, що спрацьовуються або зношуються в процесі експлуатації майна, що здається в оренду ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр".

Згідно пунктів 1.1 та 1.2 договору сторони узгодили, що перелік майна, його вартість та орендна плата за місяць будуть визначатися в складаємих актах приймання-передачі.

Відповідно до зведеного акту орендованого майна по договору оренди майна від 01.01.2007р., складеного 01.01.2010р. на виконання п.п. 1.1, 1.2 договору від 01.01.2007р., Орендодавець передав, а Орендар отримав майно за переліком та визначеною вартістю, а також орендною платою.

Згідно акту № 8 від 31.08.2010р. на загальну суму 1212488,47 коп., в т.ч. ПДВ 202081,41 грн., ТОВ "Спецгортехніка" надало, а ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" отримало послуги з оренди спецтехніки згідно договора від 01.01.2007р. (дату договора від 01.12.2006р., що помилково була зазначена в акті виправлено сторонами договора, а.с. 39, 108), автомобілів ГАЗ 32213-420, Toyota Landcruser та Hunday Tucson 2.0, які містяться в переліку, наведеному в зведеному акті від 01.01.2010р., й за користування майном ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" внесена оплата (банківські виписки наявні у справі).

Також ТОВ "Спецгортехніка" передало ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" податкову накладну від 31.08.2010 р.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

За таких обставин, посилання податкового органу у акті перевірки на відсутність доказів того, що понесені позивачем витрати з придбання послуг принесли економічну ефективність для підприємства та його господарської діяльності, не заслуговують на увагу та самі по собі не можуть бути правовою підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту у звязку з реальним придбанням товарів (послуг), оплатою їх вартості, а отже сплатою ПДВ в ціні товарів (послуг), що підтверджується документально.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, із змісту вказаних норм Закону випливає, що підставою для включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) є обов'язкове підтвердження придбання цих товарів (послуг) документами первинного обліку податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформленої накладної від 31.08.2010р.

З цього випливає, що сума податкового кредиту та сума бюджетного відшкодування сформовані позивачем правомірно, оскільки ПДВ входить до суми договірної вартості послуг, фактично сплаченої ТОВ "Спецгортехніка".

При цьому, посилання податкового органу на недоліки, як він вважає, акту надання послуг від 31.08.2010р. не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту та про обґрунтованість рішення податкового органу про зменшення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 вказаного пункту Закону визначено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем фактично сплачено ПДВ в ціні послуг, що підтверджується виписками з банку та податковою накладною, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність висновку податкового органу про завищення товариством суми податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування за 8 місяць 2010 року в сумі 202081,00грн., а тому постанову суду від 16.09.2011р. слід залишити без змін.

Доводи ж апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не є підставою для скасування судового рішення. Зокрема, посилання на неврахування судом приписів ст.ст.793, 794 ЦК України щодо того, що договір оренди від 01.01.2007р. нотаріально непосвідчений та не пройшов державну реєстрацію, не приймаються судом до уваги, оскільки за вказаним договором будівлі та споруди в оренду не передавалися.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" вересня 2011р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя <(підпис) >С.С. Пасічник

судді: <(підпис) >Л.О. Зарудяна Л.В. Кузьменко <вибирається для КОПІЇ ><Довідник > Роздруковано та надіслано: 1- в справу 2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" вул.Невідома, 13,с.Бехи,Коростенський район, Житомирська область,11521 3- відповідачу Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області вул. Коротуна, 3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500 <Текст >