Ухвала суду № 20648556, 02.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2011 р.Справа № 2а-16264/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засіданняВерман А. М.

Представник позивача - Мельник О.В.

Представник відповідача - Старцева О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2011р. по справі№2а-16264/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова за № 0000562310/0 від 28.05.2010р. (із змінами від 30.06.2010 року за № 11566/10/25-109); за № 0000562310/1 від 15.07.2010 р.; за № 0000562310/2 від 28.10.2010 р.; за № 0000562310/3 від 07.12.2010 р. - про визначення податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі у розмірі 36 041 грн. 13 коп. основного платежу та суми штрафних санкцій - 18 020 грн. 57 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 28 травня 2010 року Державною податковою інспекцією в Комінтернівському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення за №0000562310/0 (із змінами від 30.06.2010 року за № 11566/10/25-109) по акту від 28.04.2010р. за №1075/23-104/34953135, яке суперечить нормам чинного законодавства України, є необгрунтованим та безпідставним, у зв'язку з чим підлягає скасуванню судом.

Представник відповідача надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем порушено вимоги п.п. 7.2.1, 7.2.6 п. 7.2, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 36 071,13 грн., у тому числі: за травень 2008 р. на суму 1606,67 грн., за червень 2008 р. на суму 8623,51 грн., за липень 2008 р. на суму 5548,94 грн., за серпень 2008 р. на суму 5310,72 грн., за вересень 2008 р. на суму 6863,16 грн., за жовтень 2008 р. на суму 8088,13 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України «Про податок на додану вартість», Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 28 квітня 2010 року Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова складено акт №1075/23-104/34953135 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Машгідропривод» (код ЄДРПОУ 34953135) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з ТОВ «Будоптінженер» (код ЄДРПОУ 35260512) за період з 01.05.2008 р. по 31.10.2009 р.

Відповідачем за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки встановлено порушення п.п.7.2.1, 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, п.18 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997 р. за №165 зі змінами та доповненнями, встановлено завищення задекларованої суми податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Будоптінженер» (код ЄДРПОУ 35260512) на суму 36071,13 грн., у тому числі: за травень 2008 р. на суму 1606,67 грн., за червень 2008 р. на суму 8623,51 грн., за липень 2008 р. на суму 5548,94 грн., за серпень 2008 р. на суму 5310,72 грн., за вересень 2008 р. на суму 6863,16 грн., за жовтень 2008 р. на суму 8088,13 грн.

Такі висновки Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі м. Харкова здійснила на підставі відповіді Державної податкової інспекції у Зміївському районі від 21.04.2010 р. за №508/7/23-021, довідок №193/15-027/35260512 від 27.02.2008 р., №54/22-010/35260512 від 01.08.2008 р., № 1030/15-027/35260512 від 21.08.2008 р. що ТОВ «Будоптінженер» відсутнє за юридичною адресою: м. Зміїв, вул. Донецька, 19 з 27.02.2008р.

На підставі зазначеного акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000562310/0 від 28.05.2010 р. (із змінами від 30.06.2010 року за № 11566/10/25-109) про визначення податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 36 071,13 грн. та 18 035,57 грн. - штрафних санкцій.

Не погодившись із висновками перевірки, викладеними у акті Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, позивачем на останній подані заперечення №17/65 від 19.05.2010 р. до начальника Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова. За наслідками розгляду заперечень останні залишені без задоволення.

В подальшому не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням ТОВ «Машгідропривод» оскаржило останнє 17.06.2010 р. до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова. За результатами розгляду скарги Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова прийняте рішення від 08.07.2010 р. за № 12150/10/25-014, яким скарга позивача залишена без задоволення, податкове повідомлення - рішення від 28.05.2010 р. за № 0000562310/0 (із змінами від 30.06.2010 року за № 11566/10/25-109) - без змін, прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.07.2010 р. за № 0000562310/1 .

В подальшому податкові повідомлення - рішення від 28.05.2010 р. за №0000562310/0 (із змінами від 30.06.2010 року за № 11566/10/25-109) та від 15.07.2010 р. за № 0000562310/1 позивачем оскаржені 20.07.2010 р. до Державної податкової адміністрації у Харківській області. За результатами розгляду скарги Державною податковою адміністрацією у Харківській області прийняте рішення від 16.09.2010 р. за №3444/10/251-107, яким скарга позивача залишена без задоволення, податкові повідомлення - рішення від 28.05.2010 р. за № 0000562310/0 (із змінами від 30.06.2010 року за № 11566/10/25-1090) та від 15.07.2010 р. за № 0000562310/1 - без змін.

27.09.2010 р. ТОВ «Машгідропривод» звернулося до Державної податкової адміністрації України зі скаргою на податкові повідомлення - рішення від 28.05.2010 р. за № 0000562310/0 (із змінами від 30.06.2010 року за № 11566/10/25-109) та від 15.07.2010 р. за № 0000562310/1 .

Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова 28.10.2010 р. прийнято податкове повідомлення - рішення за № 0000562310/2.

03.11.2010 р., після отримання податкового повідомлення-рішення №0000562310/2 від 28.10.2010р., позивач повторно звернувся до Державної податкової адміністрації України зі скаргою на податкові повідомлення-рішення за №0000562310/0 від 28.05.2010р. (із змінами від 30.06.2010 року № 11566/10/25-109), за №0000562310/1 від 15.07.2010 р., за №0000562310/2 від 28.10.2010р. За результатами розгляду скарги прийняте рішення від 26.11.2010 р. за №12728/6/25-0515, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу ТОВ «Машгідропривод» - без задоволення.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що посилання відповідача на те, що в податкових накладних №879 від 27.03.2008 р. та №997 від 23.07.2009 р. вказане місце розташування юридичної особи - постачальника, яке не відповідає дійсності, є необгрунтованим. За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої. Обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені п.п.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість». Заборона на включення до складу податкового кредиту стосується лише тих сум, які не підтверджені податковими накладними.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність законних підстав у податкового органу для нарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 36 041 грн. 13 коп. та штрафних санкцій в розмірі 18 020 грн. 57 коп.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, 18.04.2008 року між ТОВ «Машгідпропривод» та ТОВ «Будоптінженер» був укладений договір поставки б/н. Згідно вказаного договору ТОВ «Будоптінженер» взяв на себе обов'язки з поставки товару, а ТОВ «Машгідпропривод» зобов'язався в повному обсязі оплатити отриманий товар.

ТОВ «Будоптінженер» свої обов'язки виконав у повному обсязі. Товар відвантажено згідно накладних за №068/08 від 06.08.2008р., за №096/09 від 09.09.2008р., за №049/06 від 27.06.2008 р., за №071/08 від 29.08.2008 р., за №054/08 від 30.07.2008 р., за № 029/06 від 04.06.2008 р., за № 052/06 від 04.07.2008 р., за № 0101/10 від 10.10.2008 р., за № 070/08 від 07.08.2088 р., за №0119/10 від 03.10.2008 р., за № 0140/10 від 31.10.2008 р., на загальну суму 216251,89 грн., в тому числі ПДВ 36041,13 грн. Товар отримано співробітником ТОВ «Машгідпропривод» ОСОБА_3 на підставі довіреності. Отриманий товар позивач, а саме інструмент та оснастка, використав у своїй господарській діяльності, що підтверджується накладними-вимогами.

В свою чергу, ТОВ «Машгідпропривод» на підставі наданих ТОВ «Будоптінженер» рахунків сплатив повну вартість за відвантажений товар 216 251,89 грн., в тому числі ПДВ 36 041,13 грн., що підтверджується платіжними дорученнями за №913 від 30.05.2008 р., за №978 від 04.06.2008 р., за №1000 від 05.06.2008 р., за № 1034 від 10.06.2008 р., за №1095 від 18.06.2008 р., за № 1148 від 26.06.2008 р., за №1149 від 26.06.2008 р., за № 1136 від 16.07.2008 р. за № 1161 від 17.07.2008 р. за №1160 від 17.07.2008р., за №1230 від 24.07.2008 р., за № 1289 від 29.07.2008 р., за №1363 від 1363 від 05.08.2008 р., за №1505 від 22.08.2008 р., за №1530 від 28.08.2008 р., за №1623 від 05.09.2008 р., за №1656 від 09.09.2008 р., за №1711 від 16.09.2008 р., за №1855 від 01.10.2008 р., за № 1870 від 02.10.2008 р., за №1871 від 02.10.2008 р., за №1831 від 28.10.2008 р., за №1899 від 31.10.2008 р.

ТОВ «Машгідропривод» отримало у ТОВ «Будопінженер» податкові накладні від 30.05.2008р. за №80, від 04.06.2008 р. за №110, від 05.06.2008р. за №118, від 10.06.2008 р. за №134, від 18.06.2008 р. за №167, від 26.06.2008 р. за №211, від 26.06.2008 р. за №211/1, від 16.07.2008 р. за №351, від 17.07.2008 р. за №360, від 24.07.2008 р. за №405, від 05.08.2008 р. за №500, від 22.08.2008р. за №593, від 28.08.2008 р. за №622, від 05.09.2008 р. за №703, від 09.09.2008 р. за №716, від 16.09.2008р. за №764, від 01.10.2008 р. за №1057, від 02.10.2008 р. за №1072, від 02.10.2008р. за №1083, від 29.10.2008р. за №1431, від 31.10.2008 р. за №1479, всього на суму 216 251 грн. 89 коп., у тому числі ПДВ 3 041 грн. 13 коп., які за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які пред'являються до податкових накладних, згідно п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», та містять всі необхідні реквізити.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував посилання відповідача на порушення позивачем п.18 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997 р. за №165 зі змінами та доповненнями, оскільки цей пункт Порядку вказує на те, що «Усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця». Вказані реквізити містяться в податкових накладних, які ТОВ «Будоптінженер» надало ТОВ «Машгідропривод».

Податкові накладні від 30.05.2008р. за №80, від 04.06.2008 р. за №110, від 05.062008р. за №118, від 10.06.2008 р. за №134, від 18.06.2008 р. за №167, від 26.06.2008 р. за №211, від 26.06.2008 р. за №211/1, від 16.07.2008 р. за №351, від 17.07.2008 р. за №360, від 24.07.2008 р. за №405, від 05.08.2008 р. за №500, від 22.08.2008р. за №593, від 28.08.2008 р. за №622, від 05.09.2008 р. за №703, від 09.09.2008 р. за №716, від 16.09.2008р. за №764, від 01.10.2008 р. за №1057, від 02.10.2008 р. за №1072, від 02.10.2008р. за №1083, від 2.10.2008р. за №1431, від 31.10.2008 р. за №1479 відображені позивачем в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за травень-жовтень 2008 року та включені до податкових декларацій за травень - жовтень 2008 р.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Тобто, лише відсутність податкової накладної чи митної декларації позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Така позиція і Верховного суду України, яка вказана в Постанові від 09.09.2008 р. по справі №08/158, де зазначено, що «у Законі N 168/97-ВР передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної».

Як вказано в акті перевірки ТОВ «Машгідропривод» в порушення п.п.7.2.1, 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, виписаним з наступним порушенням: вказане місце розташування юридичної особи - постачальника, яке не відповідає дійсності.

Згідно ч. 1, ч.2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Як свідчать матеріали справи, на час складення податкових накладних ТОВ «Будоптінженер» рахувалось в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, було зареєстровано за адресою, вказаною у виданих податкових накладних, було зареєстровано та стояло на обліку як платники податку на додану вартість, щодо нього не було внесено змін чи відомостей про відсутність за юридичною адресою до ЄДРПОУ.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно вказав на те, що посилання відповідача на те, що в податкових накладних №879 від 27.03.2008 р. та №997 від 23.07.2009 р. вказане місце розташування юридичної особи - постачальника, яке не відповідає дійсності, є необгрунтованим та не може бути прийняте судом.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР), платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. «а», «в», «г», «д» п.10.1 ст.10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2 ст.10 Закону (168/97-ВР ).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, а також за можливу недостовірність відомостей про продавця (постачальника робіт, послуг), включених до Єдиного державного реєстру, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Ці твердження суду повністю підтверджуються зокрема Постановою Верховного суду України від 26.09.2006 р.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені п.п.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість». Заборона на включення до складу податкового кредиту стосується лише тих сум, які не підтверджені податковими накладними.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність законних підстав у податкового органу для нарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 36 041 грн. 13 коп. та штрафних санкцій в розмірі 18 020 грн. 57 коп.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень не довів.

За таких обставин, виходячи з приписів ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 9, ч. 3 ст. 70 КАС України, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що прийняті Державної податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова спірні податкові повідомлення-рішення № 0000562310/0 від 28.05.2010р. (із змінами від 30.06.2010 року № 11566/10/25-1090), № 0000562310/1 від 15.07.2010 р., № 0000562310/2 від 28.10.2010 р., № 0000562310/3 від 07.12.2010 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 54 016 грн. 70 коп., є протиправними, підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.

З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача є безпідставними та такими, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 року по справі№2а-16264/10/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, <пункт >205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2011р. по справі №2а-16264/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 08.08.2011 р.