Ухвала суду № 20648430, 10.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2011 р.Справа № 2а-1670/4225/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняВолкової А.М.

представника позивача - Сегеда Н.М.

представника відповідача - Заєць С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Дука-Плюс" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2011р. по справі№2а-1670/4225/11

за позовом Приватного підприємства "Дука-Плюс"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст >

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Дука-Плюс" (далі - ПП "Дука-Плюс", позивач) 20 травня 2011 року звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, податкова інспекція, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002161502/1449 від 22.04.2011 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2011 року по справі №2а-1670/4225/11 в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Дука-Плюс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови обставин справи, невірне застосування норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2011 року по справі №2а-1670/4225/11 в повному обсязі та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм п.198.1ст. 198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, ч.1 ст.71 КАС України. Вказує, що ним правомірно, на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами включено до податкового кредиту суму податку на додану оскільки факт здійснення між позивачем та контрагентом фінансово-господарських операцій підтверджується належними документами .

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, зазначив, що позивачем правомірно, на підставі податкових накладних, включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 14 323 грн., оскільки факт здійснення між позивачем та контрагентом фінансово-господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документи (податковими та видатковими накладними, рахунками, платіжними дорученнями, банківськими виписками), господарські операції з цим суб'єктом господарювання відповідають вимогам закону.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.04.2011 р. Державною податковою інспекцією у Полтавській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Приватного підприємства "Дука-Плюс" з питань взаємовідносин з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" за період з 01.12.2010 р. по 28.02.2011 р. , про результати якої складено акт№ 1973/15-322/36809641 від 06.04.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 185, ст. 187, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, внаслідок чого завищено податковий кредит та відповідно занижена сума від'ємного значення, що за підсумками звітного періоду підлягає зменшенню за січень 2011 року в розмірі 14 323 грн. (а.с. 8-10).

На підставі висновку даного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002161502/1449 від 22.04.2011 року, яким ПП "Дука-Плюс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "податок на додану вартість 14010100" в розмірі 14 324 грн., в тому числі 14 323 грн. - за основним платежем та 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 11).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування спірного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості за відсутністю належних доказів реального здійснення господарської операції .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

У відповідності до ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування, зокрема, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на викладені положення ПК України, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи 14.01.2011 року між позивачем та його контрагентом ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" укладено договір поставки № 1411 (а.с. 48).

Відповідно до п. 1 вказаного договору Постачальник (ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10") зобов'язується поставити Покупцю (ПП "Дука-Плюс") товар, а Покупець зобов'язується його прийняти та оплатити згідно виставленого рахунку.

Згідно п.2, п.3 договору приймання - передача товару відбувається відповідно до супровідних документів згідно існуючого законодавства України. Розрахунок відбувається згідно виставленого рахунку, податкової (видаткової) накладної, акту виконаних робіт, відповідно до існуючого законодавства України на умовах передоплати

Позивачем на підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту в січні 2011 року суми ПДВ в розмірі 14 322 грн. 77 коп. надано належним чином завірені копії податкових накладних від 14.01.2011 року № 282, від 25.01.2011 року № 296; видаткових накладних від 14.01.2011 року № 226, від 25.01.2011 року № 425; рахунків-фактур № 226 від 14.01.2011 року, № 425 від 25.01.2011 року (а.с. 49-54).

Крім того, в підтвердження факту оплати поставленої продукції ПП "Дука-Плюс" надано належним чином завірені копії платіжних доручень № 175 від 25.01.2011 року на суму 37 876 грн. 50 коп. (в т.ч., ПДВ - 6 312 грн. 75 коп.), № 195 від 01.02.2011 року на суму 40 060 грн. (в т.ч., ПДВ - 8010 грн.) (а.с. 55).

У відповідності до приписів п.14.1.19 ст.14 Податкового Кодексу України постачання товару - це будь-яка передача прав на розпорядження товарами як власник, тому числі продаж, обмін, дарування такого товару, а також постачання товару за рішенням суду.

Згідно з ч. 2 ст. З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІУ бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Акт приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) - це первинний документ бухгалтерського обліку на підставі якого здійснюється приймання та передача товарно-матеріальних цінностей.

Підпунктом 2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено порядок складання первинних документів, який полягає в тому, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що позивачем ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи не надано належних доказів у вигляді актів приймання передачі товару, якими було б підтверджено факт поставки та отримання товару від "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" на виконання договору поставки № 1411 від 14.01.2011 року та як наслідок передачі права позивачу на розпорядження товарами як власнику. Крім того, матеріали справи не містять доказів транспортування товару від контрагента позивачу.

З огляду на викладене, оскільки поставка товару за вищезазначеною угодою від підприємства контрагента, яке видало відповідні податкові та видаткові накладні та отримало кошти від позивача, не відбулась, колегія суддів дійшла висновку про недотримання між сторонами договору поставки № 1411 від 14.01.2011 року істотних умов договору.

Вищевикладене, на думку колегії суддів, свідчить про те, що правочин, укладений між позивачем та ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" , всупереч п.5 ст.203 Цивільного кодексу України, не був направлений на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями п.1 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій за договором, укладеним між ПП "Дука-Плюс"та ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставності посилань позивача на наявність належним чином оформлених податкових накладних як на доказ правомірності формування податкового кредиту за січень 2011 року у розмірі 14323грн.

Оскільки, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення про збільшення ПП "Дука-Плюс" суми грошового зобов'язання за платежем: "податок на додану вартість 14010100" в розмірі 14 324 грн., в тому числі 14 323 грн. - за основним платежем та 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями , відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені законами України , колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування оскаржуваного рішення.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дука-Плюс" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2011р. по справі№2а-1670/4225/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Дюкарєва С.В.

Судді<підпис >

<підпис >Жигилій С.П. Перцова Т. С. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 12.08.2011 р.