Ухвала суду № 20648414, 02.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2011 р.Справа № 2а-878/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засіданняВерман А. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2011р. по справі№2а-878/11/2070

за позовом Приватного підприємства "Агрофірма"Земледар" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, приватне підприємство "Агрофірма "Земледар", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0002322305/0 від 17.06.2010р., № 0002322305/1 від 26.08.2010р., №0002322305/2 від 12.11.2010р., якими визначена сума податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 98130,60 грн.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що при обчисленні податку на прибуток підприємств ним на підставі належним чином оформлених первинних документів сформовано склад валових витрат, які здійснені в межах господарської діяльності, а тому висновки відповідача про порушення вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є помилковими.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова, у наданих до суду письмових запереченнях та її представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодились. В обґрунтування заперечень та власної правової позиції представник відповідача послався на висновки акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 5218/2305/35071227 від 02.06.2010р. за результатами дотримання позивачем вимог податкового законодавства. Просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 року адміністративний позов приватного підприємства "Агрофірма"Земледар" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5, п.6.1 ст. 6 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", із змінами та доповненнями, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. Також позивач просив розглянути справу без участі його представника.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі вважає за необхідне, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 35071227, перебуває на податковому обліку у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за №19588 від 06.06.2007р.

Видами діяльності ПП «АФ «Земледар»за КВЕД є вирощування зернових та технічних культур, розведення худоби, виробництво нерафінованих олії та жирів, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, про що свідчить Довідка АА №122699 Головного управління статистики в Харківській області.

Як встановлено в ході розгляду справи, причиною виникнення спору стали висновки акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 5218/2305/35071227 від 02.06.2010р. про завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 88136 грн. у тому числі за 4 кварталі 2009р. на суму 11810 грн., в 1 кварталі 2010р. на суму 76326 грн.

Так, в акті перевірки № 5218/2305/35071227 від 02.06.2010р. відповідачем, Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова зроблено висновок про порушення ПП «Агрофірма «Земледар» положень п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 88136 грн. у тому числі за 4 квартал 2009р. на суму 11810 грн., в 1 кварталі 2010р. на суму 76326 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 5218/2305/35071227 від 02.06.2010р. та відповідно до п.п. п.п. 4.2.2 (б) п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем 17.06.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002322305/0 про визначення податкового зобовязання по податку на прибуток підприємств в сумі 98130,60 грн., з яких 88136 грн. основний платіж, 9994,60 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач звертався із скаргами до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, ДПА у Харківській області, ДПА України. За результатами розгляду скарг винесене податкове повідомлення-рішення від 17.06.2010 року залишено без змін, а скарги позивача залишені без задоволення, винесені податкові повідомлення-рішення № 0002322305/1 від 26.08.2010р., №0002322305/2 від 12.11.2010р.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що послуги, замовленні позивачем у ТОВ “Славута - Трейд”, безпосередньо повязані з господарською діяльністю позивача, узгоджуються з видами господарської діяльності ПП “АФ “Земледар”. Витрати понесені позивачем на добровільне страхування фінансових ризиків в загальній сумі 291736 грн. безпосередньо повязані з господарською діяльністю позивача, а отже позивачем правомірно включено до валових витрат підприємства вартість наданих послуг, адже необхідною умовою для включення витрат на оплату послуг до валових витрат підприємства є, зокрема, належне документальне підтвердження факту надання таких послуг та зв'язок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків. В даному разі ДПІ не наведено жодних доводів щодо не підтвердження відповідних витрат позивача необхідними первинними документами та не використання позивачем наданих послуг у власній господарській діяльності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону, передбачено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Зміст вказаних законодавчих норм дозволяє стверджувати, що у податковому обліку до валових витрат відносяться не будь-які витрати, здійснювані платником податку, а лише ті витрати, які платником податку придбаваються (виготовляються) для потреб власної господарської діяльності. Разом з цим, відповідно до положень п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як свідчать матеріали справи, а саме висновки акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 5218/2305/35071227 від 02.06.2010р. позивач в порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в 4 кварталі 2009р. включив до складу валових витрат вартість послуг по взаємовідносинам з ТОВ «Славута - Трейд», повязаних із дослідженням ринку товару на території Росії та Республіки Беларусь (території) та пошуку споживачів в загальній сумі 825174 грн.

Судом встановлено, що за умовами договору № 14-05/09 від 14.05.2009р., який підписаний та скріплений печатками сторін, ПП «АФ «Земледар» (за договором - фірма) замовило у ТОВ «Славута-Трейд» (виконавець) послуги по дослідженню ринку товару (зернових та маслинічних культур) на території Росії та Республіки Бєларусь. Умовами вказаного договору передбачено, що послуги вартістю 108000,00 доларів США. включають в себе вивчення ТОВ «Славута-Трейд» ринку території з метою виявлення потенційних покупців товару позивача, здійснення пошуку покупців, формування інформаційного банку даних потенційних та наявних контрагентів позивача, надання інформації про рекомендованих виконавцем за договором покупців, що включає відомості про їхній фінансовий стан, можливі ризики, які можуть призвести до фінансових втрат позивача.

За умовами договору датою фактичного надання виконавцем послуг є дата підписання акта виконаних робіт. Факт отримання послуг підтверджено актом виконаних робіт від 01.07.2009р. за підписами сторін, скріпленими печатками.

Про реальність замовлення та отримання інформаційно-консультаційних послуг свідчать долучені до матеріалів справи Додаток №1 до акту виконаних робіт від 01.07.2009р., а саме перелік підприємств, що знаходяться на території Республіки Бєларусь, що готові до співробітництва з ПП «АФ «Земледар» шляхом укладання договорів купівлі-продажу зернових та масленичних культур; маркетингове дослідження ринку зернових культур Республіки Бєларусь та Росії в 2008-2009р.р., здійсненного на підставі договору № 14-05/09 від 14.05.2009р.

Згідно п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Як свідчать матеріали справи, послуги замовленні позивачем у ТОВ «Славута - Трейд» безпосередньо повязані з господарською діяльністю позивача, узгоджуються з видами господарської діяльності ПП «АФ «Земледар».

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що позивачем правомірно включено до валових витрат підприємства вартість наданих ТОВ «Славута-Трейд» послуг, адже необхідною умовою для включення витрат на оплату послуг до валових витрат підприємства є, зокрема, належне документальне підтвердження факту надання таких послуг та зв'язок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків.

В даному разі ДПІ не наведено жодних доводів щодо непідтвердження відповідних витрат позивача необхідними первинними документами. Не встановлення на час проведення перевірки факту укладення договорів на поставку продукції між ПП «АФ «Земледар» та з будь-яким субєктом господарювання, визначеному в додатку до акту виконаних робіт не може бути підставою для висновку про не направлення витрат позивача на одержання доходу, і як наслідок про неправомірне включення таких витрат до складу валових витрат.

Також в акті перевірки № 5218/2305/35071227 від 02.06.2010р. зазначено, що ПП «АФ «Земледар» внесено до складу валових витрат суму витрат, повязаних із добровільного страхування фінансових ризиків в загальній сумі 291736 грн., наданих ТОВ СК «Схід-Захід».

Судом встановлено, що між ПП «АФ «Земледар та ТДВ СК «Схід-Захід» укладено договір добровільного страхування фінансових ризиків №118-04-300309-43 від 30.03.2009р., предметом якого є майнові інтереси позивача, повязані з ризиком зазнати збитки при здійсненні господарської діяльності. Відповідно до п.2.1 вказаного договору, страховим випадком є виникнення у страхувальника збитків у випадку недотримання умов та строків виконання контрагентом позивача ВАТ «Біловежський» своїх зобовязань по своєчасній сплаті за товар (понад 90 календарних днів з дати, що передбачена як дата виконання зобовязання по поставці товару) згідно Контракту №3Д/БВ-01-К від 03.02.2009р. на поставку зерна кукурудзи.

Актом перевірки № 5218/2305/35071227 від 02.06.2010р. встановлено, що затримка сплати по відвантаженій позивачем продукції склала більш 20 календарних днів, але не більше 75 днів, однак ВАТ «Біловежський» не виконав умов розрахунку за отриманий товар в частині сплати відсотків за несвоєчасну сплату за отриману продукцію. ТОВ СК «Схід-Захід не компенсовані витрати, понесені ПП «АФ «Земледар» через невиконання умов та строків виконання покупцем ВАТ «Біловежський» своїх зобовязань по своєчасній сплаті за товар, а саме в частині сплати відсотків за несвоєчасну сплату за отриману продукцію.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно вказав на те, що прострочення ВАТ «Біловежський» розрахунку за контрактом менш ніж 90 календарних днів, що не заперечується відповідачем, що не є страховим випадком за договором добровільного страхування.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що витрати понесені позивачем на добровільне страхування фінансових ризиків в загальній сумі 291736 грн. безпосередньо повязані з господарською діяльністю позивача, а отже позивачем правомірно включено до валових витрат підприємства вартість наданих послуг, адже необхідною умовою для включення витрат на оплату послуг до валових витрат підприємства є, зокрема, належне документальне підтвердження факту надання таких послуг та зв'язок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків. В даному разі ДПІ не наведено жодних доводів щодо не підтвердження відповідних витрат позивача необхідними первинними документами та не використання позивачем наданих послуг у власній господарській діяльності.

Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова правомірність власних висновків, законність та обґрунтованість оскаржуваного правового акту індивідуальної дії не доведено, що дає суду підстави для задоволення вимог адміністративного позову.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 року по справі№2а-878/11/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2011р. по справі№2а-878/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 08.08.2011 р.