Ухвала суду № 20647996, 02.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2011 р.Справа № 2а-15957/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засіданняУльяненко А.Г.,

в присутності представника позивача Толмачова М.І., представника ідповідача Головко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Прогрес" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2011р. по справі№2а-15957/10/2070

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Прогрес" <Список ><Текст >

до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Прогрес", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, в якому з врахуванням уточнень просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Красноградської МДПІ Харківської області № 0000262300/2 від 20.09.2010 року на суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 539306 грн., в тому числі за основним платежем - 274764 грн. та за штрафними санкціями - 264 542 грн.; № 0000371720/2 від 21.12.2010 року на суму податкового зобов'язання по податку з доходів з фізичних осіб в розмірі 88563 грн., в тому числі за основним платежем - 29521 грн. та за штрафними санкціями 59042 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційну скаргу вмотивовує тим, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушив норми матеріального права, вважає постанову суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою та такою, що протирічить діючому законодавству.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Прогрес" пройшло державну реєстрацію та зареєстроване виконавчим Сахновщинської районної державної адміністрації Харківської області 30.08.1994 року (а.с. 161-162).

ПСП "Агрофірма "Прогрес" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 27.03.2000 року, станом на 21.08.2010 року перебуває на обліку в Сахновщинському відділенні Красноградської МДПІ Харківської області (а.с. 37).

21.08.2010 року Красноградською МДПІ Харківської області була проведена планова виїзна перевірка приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Прогрес" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.10.2008 року по 31.05.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.05.2010 року. За результатами перевірки відповідачем був складений Акт "Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства" № 1035/23/04258155 від 21.08.2010 року (далі Акт перевірки).

Згідно акту перевірки встановлено порушення ПСП "Агрофірма "Прогрес" (в рамках позовних вимог) :

- п. 4.1. п. 4.2. ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (діяв на час виникнення спірних правовідносин), а саме занижено податок на додану вартість на суму 274764 гри., у тому числі: за січень 2009 року на суму 16 693 грн.; за лютий 2009 року на суму 17 494грн.; за березень 2009 року на суму 15 785 грн.; за квітень 2009 року на суму 1712 грн.; за травень 2009 року на суму 12 232 грн.; за червень 2009 року на суму 15 307 грн.; за липень 2009 року на суму 14 974 грн.; за серпень 2009 року на суму 38 830 грн.; за вересень 2009 року на суму 13 237 грн.; за жовтень 2009 року на суму 911 грн.; за листопад 2009 року на суму 17 037 грн.; за грудень 2009 року на суму 23 335 грн.; за січень 2010 року на суму 17 056 грн.; за лютий 2010 року на суму 22 562 грн.; за березень 2010 року на суму 13 217 грн.; за квітень 2010 року на суму 23 637 грн.; за травень 2010 року на суму 10 745 грн.

- ст. 3, ст. 4, ст. 7, ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІV від 22.05.2003 року (діяв на час виникнення спірних правовідносин), а саме занижено податок з доходів фізичних осіб в сумі 34731,03 грн.;

- неправомірне застосування пільги (код пільги за Довідником пільг 140101368) на загальну суму 206989 грн. (а.с. 36-104).

Не погодившись з висновками акту перевірки, ПСП "Агрофірма "Прогрес" було оскаржено його в адміністративному порядку. У відповіді Красноградської МДПІ Харківської області на заперечення № 4595/10/23-013 від 31.08.2010 року до акту перевірки зазначено, що висновки акту № 1035/23/04258155 від 21.08.2010 року відповідають чинному законодавству (а.с. 8-9).

На підставі акту перевірки 06.09.2010 року Красноградською МДПІ Харківської області (в рамках позовних вимог) були винесені податкові повідомлення рішення: № 0000132300/0 на суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 826 124 грн., у тому числі за основним платежем - 274 764 грн. та за штрафними санкціями - 551 360 грн. та № 0000371720/0 від 06.09.2010 року на суму податкового зобов'язання по податку з доходів з фізичних осіб в розмірі 88563 грн., в тому числі за основним платежем - 29521 грн. та за штрафними санкціями 59042 грн. (а.с. 144, 146).

Зазначені повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку. Рішенням ДПА в Харківській області за результатом розгляду повторної скарги від 06.12.2010 року ПСП "Агрофірма "Прогрес" податкове повідомлення - рішення № 0000132300/0 від 06.09.2010 року (№ 0000132300/1 від 06.10.2010 року) було скасовано в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 286 818 грн., а податкове повідомлення - рішення № 0000191720/0 від 06.09.2010 року (№ 0000191720/1 від 06.10.2010 року) в частині визначення податку з доходів фізичних осіб в сумі 5 210 грн. та штрафних санкцій в сумі 10 420 грн. (а.с. 11-12).

Красноградською МДПІ Харківської області були винесені податкові повідомлення - рішення: № 0000262300/2 від 20.09.2010 року на суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 539306 грн. та № 0000371720/2 від 21.12.2010 року на суму податкового зобов'язання по податку з доходів з фізичних осіб в розмірі 88 563 грн. (а.с. 145, 147).

Податкові повідомлення - рішення були отримані представником ПСП "Агрофірма "Прогрес" 23.12.2010 року та 24.12.2010 року відповідно (а.с. 149-150).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії посадових осіб Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області щодо проведення зазначеної перевірки, складання акту та прийняття податкових повідомлень-рішень є правомірними, вчинені в межах, в обсязі та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, а твердження позивача про їх незаконність необґрунтовані, безпідставні та такі, що не відповідають дійсності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем під час перевірки правильності визначення податкових зобов'язань загальної декларації було встановлено заниження податкового зобов'язання з ПДВ на 254 298 грн. у зв'язку з неправомірним використуванням ПСП "Агрофірма "Прогрес" пільги передбаченої ст. 81 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (діяв на час виникнення спірних правовідносин). А також, не відображення ПСП "Агрофірма "Прогрес" у складі податкового зобов'язання загальної декларації з ПДВ суми податку від вартості комплексних обідів, які надавалися фізичним особам працівникам підприємства за рахунок підприємства (харчування працівників підприємства) в розмірі 20466 грн. В бухгалтерському обліку вказану операцію відображено наступним чином: дебет рахунку 80 "Нерозподілені прибутки та збитки" в кредит рахунку 29 "Витрати" за грудень 2009 року в сумі 102 330,29 грн. (ПДВ 20 466 грн.). Звичайною ціною визначено фактичну собівартість комплексних обідів (а не лише вартість використаних продуктів харчування), у розмірі яка складає 102 330,29 грн. Вказану суму в грудні 2009 року підприємством було віднесено на рахунок 80 "Нерозподілені прибутки та збитки". Таким чином, ПСП "Агрофірма "Прогрес" було занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за загальною декларацією на загальну суму 274 764 грн.

Згідно статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість" (діяв на час виникнення спірних правовідносин) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування (п.81.1 ст.81). Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (п.81.2 ст.81 Закону). Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно (п.81.6 ст.81). Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником (п.81.7 ст. 81 Закону).

Відповідно до п. 81.10 ст.81 Закону України "Про податок на додану вартість" (діяв на час виникнення спірних правовідносин), для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість. У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.

Пунктами 81.11, 81.12 ст.81 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків від вартості всіх поставлених товарів (послуг), то: на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за наслідками звітного періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; податковий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після спливу наступних дванадцяти послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; таке підприємство вважається платником цього податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення. Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування підлягає анулюванню у разі, якщо: сільськогосподарське підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або заяву про його реєстрацію як платника цього податку на загальних підставах; сільськогосподарське підприємство підлягає реєстрації платником цього податку на загальних підставах; сільськогосподарське підприємство припиняється шляхом ліквідації або реорганізації; сільськогосподарське підприємство не подає податкової звітності з цього податку протягом останніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів. У таких випадках сільськогосподарське підприємство зобов'язане повернути податковому органу свідоцтво про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування (п.81.12 ст.81 Закону).

Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим відповідно до п.п.81.15.7 п.81.15 ст.81 Закону України "Про стандартизацію" № 2408-III від 17.05.2001 року.

Вказний Перелік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.09 №23 "Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (діяв на час виникнення спірних правовідносин).

Як встановлено матеріалами справи, ПСП "Агрофірма "Прогрес" мало свідоцтво № 100191948 серії НБ № 064802 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість в період діяльності підприємства, що перевірявся відповідачем. Згідно зазначеного свідоцтва, до переліку видів діяльності ПСП "Агрофірма "Прогрес" відповідно до КВЕД віднесені: 01.11.0 - Вирощування зернових та технічних культур та 01.21.0 - Розведення великої рогатої худоби. В перевіряємий період ПСП "Агрофірма "Прогрес" було реалізовано макуху, м'ясо, бутор, борошно, олію, цукор, макарони, шкіру, свині живою вагою, мед, кавуни та суми податку на додану вартість включені до скороченої декларації з ПДВ. Згідно КВЕД реалізовані позивачем товари не відносяться до кодів 01.11.0 та 01.21.0 вказаних у свідоцтві, що мало ПСП "Агрофірма "Прогрес".

Таким чином, колегія суддів зазначає, що , ПСП "Агрофірма "Прогрес" було включено до скороченої декларації з ПДВ суми податку при реалізації товарів не включених до свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи вище зазначене, що ПСП "Агрофірма "Прогрес" не мало право включати до скороченої декларації з ПДВ суми податку при реалізації товарів не включених до свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Щодо посилання позивача на те, що в заяві ПСП "Агрофірма "Прогрес" про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість містились також види діяльності за КВЕД які не включені у видане свідоцтво, колегія суддів зазначає наступне.

Право на застосування спеціального режиму оподаткування надається на підставі свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість на види діяльності вказані в свідоцтві.

Як свідчать матеріали справи, свідоцтво № 100191948 серії НБ № 064802 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість було отримане ПСП "Агрофірма "Прогрес" з зазначенням видів діяльності за КВЕД віднесені: 01.11.0 - Вирощування зернових та технічних культур та 01.21.0 - Розведення великої рогатої худоби. Підприємство не зверталось до відповідача щодо зміни чи доповнення свідоцтва видами діяльності на які поширюється режим спеціального оподаткування.

Отже, ПСП "Агрофірма "Прогрес" в перевіряємий період мало право на застосування спеціально режиму оподаткування за видами діяльності вказаним у свідоцтві № 100191948 серії НБ № 064802.

Також, перевіркою встановлено, що ПСП "Агрофірма "Прогрес" виплачувалися фізичним особам - працівникам підприємства додаткові блага у вигляді комплексних обідів за рахунок господарства без нарахування та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб. Всього виплачено додаткового блага фізичним особам - працівникам підприємства у вигляді комплексних обідів в сумі 196809,29 грн.

Так, ПСП "Агрофірма "Прогрес" в перевіряємий період виплачено додаткове благо фізичним особам - працівникам підприємства у вигляді комплексних обідів за рахунок господарства (харчування працівників підприємства) згідно проводки: дебет рахунку 80 "Нерозподілені прибутки та збитки" в кредит рахунку "Витрати по їдальні" за грудень 2008 року в сумі 94479,00 грн. та за грудень 2009 року в сумі 102330,29 грн. Всього виплачено додаткового блага фізичним особам - працівникам підприємства у вигляді комплексних обідів в сумі 196809,29 грн.

Відповідно до п.п. 4.2.1, п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (діяв на час виникнення спірних правовідносин) до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору; вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених у підпункті 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року)" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року)" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року передбачено, що до валових витрат платника включаються витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється Кабінетом міністрів України.

Підпунктом 8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Пунктом 7.1 ст.7 Закону передбачено що ставка податку становить 15 відсотків об'єкта оподаткування.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПСП "Агрофірма "Прогрес" в порушення Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІV від 22.05.2003 року (діяв на час виникнення спірних правовідносин) не було нараховано та перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у загальній сумі 34 731,03 грн.

Щодо посилання представника позивача на п.п. 9.7.3 п. 9.7 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІV від 22.05.2003 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно 9.7.3 п. 9.7 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІV від 22.05.2003 року не підлягає включенню до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яка надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує розмір суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, встановленого на 1 січня такого року, за умови, що на такого платника податку поширюється право на отримання податкової соціальної пільги згідно з підпунктом 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону.

Згідно п.п. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІV від 22.05.2003 року податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадках та розмірах, передбачених підпунктами "а", "б" підпункту 6.1.2 та підпунктом "е" підпункту 6.1.3 пункту 6.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей. Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за час відпустки, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем до перевірки було надано накази № 24 від 25.03.2008 року та № 25 від 30.03.2009 року про забезпечення харчуванням працівників зайнятих на польових роботах. До наказів долучені списки працівників підприємства, які будуть зайняті на польових роботах у відповідних роках. Суми коштів списані та розраховані підприємством з кількості осіб вказаних в списках. Разом з тим, представником позивача надана довідка про надання обідів в якій зазначена інша кількість осіб, що фактично отримала обіди.

Також, з зазначених вище списків працівників підприємства, які будуть зайняті на польових роботах вбачається, що вони містять перелік осіб без розрахунку право кожної особи на отримання податкової соціальної пільги згідно з підпунктом 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІV від 22.05.2003 року.

Крім того, згідно бухгалтерських проводок витрати на харчування відображені в грудні 2008 та 2009 роках, разом з тим п.п. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІV від 22.05.2003 року встановлено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімум. При цьому, колегія суддів зазначає, що , що харчування надавалось в період польових робіт. Тобто, розрахунок розміру соціальної пільги на кожну особу повинен був проведений з доходу, нарахованого на користь платника податку протягом місяця в якому було отримане харчування.

Крім того, колегія суддів вважає неправомірним виплату матеріальної допомоги без розрахунку соціальної пільги на кожну особу, оскільки соціальна пільга має індивідуальний характер та розраховується з урахуванням підпунктом 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІV від 22.05.2003 року.

Також, колегія суддів зазначає, що п.п. 9.7.3 п. 9.7 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІV від 22.05.2003 року не може бути застосований до даних правовідносин, оскільки вказаним підпунктом передбачається надання нецільової благодійної допомоги. Разом з тим, витрачені ПСП "Агрофірма "Прогрес" кошти були цільовими, а саме харчування.

Відповідно до п.п. 17.1.3. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (діяв на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Підпунктом 17.1.61 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (діяв на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що платники податку (посадові особи платника податку), які використовують податкову пільгу не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено, вважаються такими, що умисно ухиляються від оподаткування. У цьому випадку такі особи додатково до штрафів, визначених у підпунктах 17.1.1 - 17.1.5 цього пункту, за наявності підстав для їх накладення, сплачують суму податків, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги, а також штраф у розмірі двохсот відсотків від такої суми. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від юридичної відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Згідно п.п. 17.1.9. п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (діяв на час виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії посадових осіб Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області щодо проведення зазначеної перевірки, складання акту та прийняття податкових повідомлень-рішень є правомірними, вчинені в межах, в обсязі та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, а твердження позивача про їх незаконність необґрунтовані, безпідставні та такі, що не відповідають дійсності.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 року по справі№2-а-15957/10/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Прогрес" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2011р. по справі№2а-15957/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Катунов В.В.

Судді<підпис >

<підпис >Ральченко І.М. Рєзнікова С.С. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 08.08.2011 р.