Ухвала суду № 20647491, 19.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2011 р.Справа № 2а-1334/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняСущенко А.С.,

представників позивача - Шульги К.Г., Курсакова Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2011р. по справі№2а-1334/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Сфераенерго" <Список >

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа >

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Сфераенерго» (далі по тексту ТОВ «ВП «Сфераенерго», позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова (далі по тексту ДПІ у Московському районі м. Харкова, відповідач), в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, прийнятих судом, просив суд скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення № 0000411800/0 від 02.09.2010 року, № 0000411800/1 від 01.10.2010 року, № 0000411800/2 від 12.11.2010 року та № 0000411800/3 від 25.01.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2011 р. по справі № 2-а-1334/11/2070 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Сфераенерго» до Державної податкової інспекції в Московському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення, прийняті ДПІ у Московському районі м.Харкова № 0000411800/0 від 02.09.2010 року, № 0000411800/1 від 01.10.2010 року, № 0000411800/2 від 12.11.2010 року та № 0000411800/3 від 25.01.2011 року.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2011 р. по справі № 2-а-1334/11/2070 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «ВП «Сфераенерго» - відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм ч.1 счт.203, ст.215, ч.1 ст.216, ст.ст.228, 626, 629 Цивільного кодексу України, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.21997 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за № 250/2054, пп.11.5, пп.11.7, пп.11.11 п.11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в України, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. № 363, п.2 Інструкції «Про приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання», п.4 ст.7, ч.ч.4, 5 ст.11, ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України. Посилаючись на дані Системи автоматичного співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, зазначив, що контрагентом позивача ТОВ «Гіотон» не подано до ДПІ за місцем реєстрації податкову декларацію з ПДВ за квітень 2010 року; декларація з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року не визнана як податкова звітність; згідно з декларацією з декларацією по податку на прибуток за 1 квартал 2010 року амортизаційні відрахування не нараховувались, що свідчить про відсутність основних фондів. Зазначене, на думку представника відповідача, є ознаками нікчемності угод, укладених з ТОВ «Гіотон». Відтак, вважає, що позивачем безпідставно, в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за квітень 2010 року суму в розмірі 333333 грн. за результатами відносин з ТОВ «Гіотон». За таких обставин, не вбачає підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення, яким позивачеві донараховано податкове зобов`язання з податок на додану вартість в загальному розмірі 499999,50 грн.

Представник позивача в судовому засіданні та у наданих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін. З посиланням на первинні документи (видаткову накладну, податкову накладну), банківську виписку, стверджує про реальний характер господарських операцій за угодою, укладеною ТОВ «ВП «Сфераенерго» з ТОВ «Гіотон». Зазначив, що придбаний у ТОВ «Гіотон» товар (лопатки робочі 4 ступ. кресл. Б-782-20-93) використані позивачем у власній господарській діяльності, а саме, поставлені за відповідним договором та працюють у складі турбін Криворізької ТЕС. Враховуючи викладене, вказує на відсутність підстав для висновку про порушення позивачем вимог пп.7.4.1, пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», та, відповідно, для донарахування позивачеві податкового зобов`язання з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 499999,5 грн.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відповідач про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що відповідач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Московському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2011 р. по справі № 2-а-1334/11/2070 за позовом ТОВ «ВПП «Сфераенерго» до ДПІ у Московському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень без участі представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ВП «Сфераенерго» взяте на податковий облік в органах державної податкової служби з 02.04.2008 року та перебуває на обліку в державній податковій інспекції Московського району м. Харкова.

Згідно поданої до ДПІ у Московському районі м. Харкова декларації з ПДВ за квітень 2010 року (вхідний № 35990 від 06.05.2010 р.) та додатку № 5 до неї підприємством задекларовано у складі податкового кредиту суму в розмірі 333333,0 грн. за результатами відносин з ТОВ «Гіотон».

20.08.2010 р. фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «ВП «Сфераенерго» по взаємовідносинам з ТОВ «Гіотон» та правильності обчислення ПДВ за квітень 2010 року, за результатами перевірки складено акт №8216/10/18/35857212 від 20.08.2010р. (а.с.8-13).

Актом перевірки зафіксовано порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» в частині віднесення до складу податкового кредиту квітня 2010 року суми ПДВ у розмірі 333333,00 грн., які виникли від виконання угод, які визнані нікчемними та в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, не пов`язані з власною господарською діяльністю, чим занижено ПДВ до сплати за квітень 2010 року на суму 333333 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0000411800/0 від 02.09.2010р., яким позивачеві визначено податкове зобов'язання у розмірі 499999,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 333333,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 166666,50 грн. (а.с.14).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням рішенням, позивач оскаржив його до ДПІ у Московському районі м. Харкова, ДПА в Харківській області, ДПА України.

За результатами процедури адміністративного оскарження скарги позивача залишились без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін, та були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000411800/1 від 01.10.2010 року, № 0000411800/2 від 12.11.2010 року та № 0000411800/3 від 25.01.2011 р. про визначення ТОВ «ВП «Сфераенерго» податкового зобов`язання з податку на додану вартість на ту ж суму, що й з дріб`ю 0 (а.с.15-43).

Скориставшись правом, наданим положеннями п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на час виникнення спірних правовідносин, позивач оскаржив вищевказані податкові повідомлення-рішення до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, а тому останні підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підставою для висновку відповідача про порушення ТОВ «ВП «Сфераенерго» п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” слугував викладений в акті висновок відповідача про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «Гіотон», за результатами виконання якого позивачем віднесено до складу податкового кредиту у квітні 2010 року суму в розмірі 333333,00 грн.

Стверджуючи про нікчемність вказаного правочину, відповідач, з вказівкою на дані Системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту к розрізі контрагентів на рівні ДПА України, послався на розбіжності між задекларованим ТОВ «ВП Сфераенерго» податковим кредитом та податковим зобов'язанням ТОВ «Гіотон», оскільки останнє не подавало декларацію з ПДВ за квітень 2010 року до ДПІ за місцем реєстрації.

У звязку з чим, ДПІ у Московському районі м. Харкова вважає, що правочини, укладений між ТОВ «ВП «Сфераенерго» та вищевказаним контрагентом, в силу невідповідності вимогам ч.1 ст.203, ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Як наслідок, відповідачем в акті перевірки зроблено висновок про те, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту вартість товару лопатка робоча 4 ступеня, за умовами договору, який у відповідності до ч.1 ст.216 ЦК України, не строює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказаний висновок ДПІ у Московському районі м. Харкова помилковим, безпідставним та таким, що не може бути покладений в основу твердження про завищення позивачем суми податкового кредиту, з огляду на таке.

Частиною 1 ст.203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до частини 5 зазначеної статті, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, 12.04.2010 року між ТОВ «ВП «Сфераенерго» (Покупець) та ТОВ «Гіотон» (Постачальник) укладено договір № 1204, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар - лопатка робоча 4 ступеня, креслення Б-782-20-93, в кількості 110 штук, на загальну суму 1999998,00 грн., в т.ч. ПДВ 333333,00 грн., а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах договору. Згідно п.3.1 договору Постачальник передає Покупцю по одному екземпляру супровідних документів (рахунок-фактуру, товарні накладні, податкові накладні). Якість поставленого товару повинна відповідати вимогам сертифікату якості, нормативно-технічній документації та затвердженим діючим ТУ та ДСТ України (п.4.1 договору).

В рамках виконання умов вказаного договору ТОВ «Гіотон» було поставлено, а ТОВ «ВП «Сфераенерго» прийнято товар запчастини «лопатка робоча 4 ступеня креслення Б-782-20-93» у кількості 110 штук, продавцем виписано видаткову накладну № 210401 від 23.04.2010 р. на суму 1999998,00 грн., в т.ч. ПДВ 333333,00 грн. (а.с.47).

Слід відмітити, що вказана видаткова накладна оформлена у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та скріплена печаткою ТОВ «Гіотон».

Придбаний товар позивачем було оплачено у безготівковій формі згідно платіжного доручення № 35 від 23.04.2010 р., що зафіксовано відповідачем в акті перевірки (а.с.11).

Господарські операції з поставки ТОВ «Гіотон» позивачеві вищевказаної продукції відображено у податковій накладній № 210401 від 23.04.2010 р. на суму 1999998,00 грн., в т.ч. ПДВ 333333,00 грн., оформленій відповідно до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість (а.с.46).

Колегія суддів зазначає, що поставлені ТОВ «Гіотон» запчастини - «лопатка робоча 4 ступеня креслення Б-782-20-93» приймалися з попередньою перевіркою за якістю, у відповідності до умов п.4.1. договору, про що свідчать складені головним інженером ТОВ «ВП «Сфераенерго» протокол вхідного контролю робочих лопаток 4-го ступнею РНД парової турбіни К-300-240-2 ХТГЗ на відповідність кресленню, а також протокол заміру твердості металу зразків товару твердомером типу ТМД-2 згідно ГОСТ 22761-77, ГОСТ 9012-59. Згідно вказаних протоколів, поставлені робочі лопатки є придатними для встановлення на ротор та подальшої експлуатації.

Як вбачається з пояснень представників позивача та зі змісту акту перевірки, основними видами господарської діяльності позивача є: ремонт і технічне обслуговування двигунів та турбін; монтаж двигунів та турбін; ремонт і технічне обслуговування насосів, компресорів та гідравлічних систем; ремонт та технічне обслуговування електродвигунів, генераторів і трансформаторів; посередництво в спеціалізованій торгівлі іншими товарами.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ВП «Сфераенерго» (Продавець) 20.04.2010 року було укладено договір № 0420 із ТОВ «Металургійна Регіональна Мережа» (Замовник, Покупець), за умовами якого позивачем було реалізовано останньому товар, придбаний у ТОВ «Гіотон» (а.с.49-52). Пунктом 4.1. даного договору передбачено доставку продукції за рахунок Продавця на склад Покупця DDP Криворізька ТЕС, м. Зеленодольськ, Дніпропетровська область (Incoterms 2000). В рамках виконання зобов`язань за договором позивачем виписано на адресу ТОВ «Металургійна Регіональна Мережа» видаткову накладну № 1 від 23.04.2010 р. та податкову накладну № 2 від 22.04.2010 р.

Згідно листа № 1340-11 від 07.09.2010 р., комплект робочих лопаток креслення Б-782-2-93 , поставлений ТОВ «Металургійна регіональна компанія» 24.04.2010 р., було встановлено на турбіну К-300-240 ст.№3 Криворізької ТЕС (а.с.57).

Фактичну доставку позивачем вказаних запчастин до м. Кривий Ріг підтверджено посвідченнями про відрядження виконавчого директора та головного інженера ТОВ «ВП «Сфераенерго» з 26.04.2010 р. по 27.04.2010 р. та 29.04.2010 р., а також подорожніми листами службового автомобіля від 26.04.2010 р. та 29.04.2010 р.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції з придбання ТОВ «ВП «Сфераенерго» запчастин у ТОВ «Гіотон» повністю підтверджені первинними документами, оформленими належним чином (видатковою накладною, платіжним дорученням), а також податковою накладною, заповненою у відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а придбаний товар використаний позивачем у власній господарській діяльності.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем в акті перевірки не ставиться під сумнів отримання позивачем придбаного у ТОВ "Гіотон" товару та перерахування останнім коштів за поставлений товар.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у контрагента позивача ТОВ «Гіотон» належних трудових ресурсів та власних основних засобів не може свідчити про неможливість фактичної поставки вказаним контрагентом запчастин позивачеві, та як наслідок, про нікчемність правочинів між позивачем та вказаним контрагентом, оскільки, в даному випадку жодним чином не впливає на реальність укладеного правочину.

Щодо недекларування контрагентом позивача ТОВ «Гіотон» податкових зобов`язань за результатами господарських відносин з позивачем, колегія суддів зазначає, що присвоєння податковій декларації статусу «не визнано як податкова звітність» не позбавляє платника податку, в даному випадку ТОВ «Гіотон», права оскаржити такі дії податкового органу до суду шляхом звернення з позовом про зобов`язання визнати податкові декларації з ПДВ в якості податкової звітності.

Крім того, як слідує з акту перевірки, податкова звітність з податку на додану вартість та первинні документи щодо спірних господарських операцій ТОВ «Гіотон» ДПІ у Московському районі м. Харкова не досліджувалась. В акті перевірки ТОВ «ВП «Сфераенерго» від 20.08.2010 р. не наведено конкретних первинних документів, на підставі яких відповідачем було зроблено висновок про нікчемність укладених угод.

Колегія суддів відмічає, що такий висновок відповідачем зроблено на підставі лише баз даних ДПС. Так, з матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Московському районі м. Харкова було направлено запити до ДПІ за місцем знаходження на обліку контрагентів позивача (ДПІ в Оболонському районі м. Києва), однак на час складання акту перевірки відповіді на дані запити не отримано (а.с.86, 87). Не надано таких відповідей і до матеріалів справи.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає висновок відповідача про нікчемність правочину, як такого, що не спричиняє реального настання правових наслідків, помилковим, та таким, що спростовується встановленими обставинами та дослідженими у справі доказами.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 зазначеного пункту встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.2.6 Закону України “Про податок на додану вартість”податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Слід відмітити, що окремі неточності у формулюванні номенклатури поставлених товарів при заповненні податкової накладної помилкове зазначення в якості номенклатури поставки товарів (послуг) продавця «лопатка 13 ступ. кресл. Б-78220-93» замість «лопатка 4 ступеня креслення Б-782-20-93» не можуть бути кваліфіковані як порушення вимог 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, та не можуть слугувати підставою для висновку про протиправність віднесення відповідних сум до податкового кредиту, за наявності інших первинних документів, які підтверджують виконання даних господарських операцій та наявності настання реальних юридично значимих наслідків для господарської діяльності позивача та його контрагента.

Підсумовуючи викладене, оскільки всі твердження відповідача про відсутність реальних господарських стосунків в спірних правовідносинах між позивачем та ТОВ «Гіотон» не підтверджені жодними належними доказами, що містять предмет доказування (неотримання позивачем від свого контрагенту товару, невикористання отриманих послуг в господарській діяльності, внесення завідомо недостовірних даних до податкової звітності тощо), колегія суддів дійшла висновку про те, що правочин між вказаними контрагентами не може бути визнаний нікчемним.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту у квітні 2010 року суму податку на додану вартість по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачену в зв`язку із придбанням товару запчастин (лопатка робоча 4 ступеня креслення Б-782-20-93) від ТОВ «Гіотон» в розмірі 333333,00 грн.

Слід відмітити, що висновок відповідача в акті перевірки про безпідставність віднесення ТОВ "ВП "Сфераенерго" до складу податкового кредиту суми в розмірі 33333,00 грн. та заниження податку на додану вартість зроблено без належного обґрунтування та посилання на дані відповідної перевірки, без вказівки на те, які саме норми законодавства та якими саме діями позивача порушено.

Такі дії податкового органу суперечать вимогам п.2.3.2 Наказу ДПА України від 10.08.2005 р. № 327 “Про затвердження порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до якого за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

За таких обставин, факти вказаних в акті перевірки від 20.08.2010 р. № 1216/10/18/35857212 порушень, слід вважати недоведеними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0000411800/0 від 02.09.2010 року, № 0000411800/1 від 01.10.2010 року, № 0000411800/2 від 12.11.2010 року та № 0000411800/3 від 25.01.2011 року про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість є протиправними та підлягають скасуванню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2011р. по справі№2а-1334/11/2070 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Дюкарєва С.В.

Судді<підпис >

<підпис >Жигилій С.П. Перцова Т. С. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 25.07.2011 р.