Ухвала суду № 20645988, 25.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2011 р. Справа № 2-а-6075/10/1570

Категорія:8.1.3 Головуючий в 1 інстанції:

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  –Милосердного М.М.,

суддів             –Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

за участю: особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули,  

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року по справі за адміністративним позовом Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до приватного підприємства "Сан-Ойл" про застосування арешту коштів на рахунку платника,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2010 року Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області (далі Роздільнянська МДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства (далі ПП) "Сан-Ойл" про застосування арешту коштів на рахунках 260048224 в Одеському відділенні "Райфайзен банк Аваль", м. Одеса, МФО 328351; 26007131237 у "Райфайзен банк Аваль", м. Київ, МФО 380805; 26001041436001, 26001041436001 у ВАТ "АБ Бізнес Стандарт", м. Київ, МФО 339500 строком на 720 годин (60 днів).

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що ПП "Сан-Ойл" відмовилось від проведення позапланової перевірки за наявності законних підстав для її проведення, про що був складений відповідний акт.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, Роздільнянською МДПІ подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про накладення арешту на кошти ПП "Сан-Ойл".

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Роздільнянська МДПІ не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що на підставі п.3 ч.6 ст.11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу" (далі Закон №509-ХІІ (у редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин), п.п.3.2.2 п.3.2 ст.3 Регламенту комплексного відпрацювання сум податкового кредиту з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2010р. №34 (далі Регламент) та у зв’язку з надходженням доповідної записки відділу оподаткування юридичних осіб Роздільнянської МДПІ від 23.03.2010р. №852/15 видано наказ від 12.05.2010р. №249 "Про проведення позапланової перевірки ПП "Сан-Ойл".

Згідно до направлення від 12.05.2010р. №233 мета зазначеної перевірки –контроль за дотриманням вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість за період з 01 листопада 2009 року по 30 листопада 2009 року, тривалість перевірки з 12 травня 2010 року по 18 травня 2010 року.

У зв’язку з відмовою посадовими особами ПП "Сан-Ойл" від проведення зазначеної позапланової виїзної документальної перевірки фахівцями Роздільнянської МДПІ складено акт від 12 травня 2010 року №8/23-00/32600222.

За не допуск посадових осіб до проведення перевірки на  директора ПП "Сан-Ойл" ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії  КН№860364 від 12 травня 2010 року.

У подальшому, постановою Київського районного суду м. Одеси від 14 червня 2010 року відмовлено у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Посилаючись на вимоги Закону України № 2181-III від 21 грудня 2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон № 2181-III),  та вважаючи, що ПП "Санн-Ойл" незаконно чинить перепони щодо реалізації податковим органом законних повноважень та сприяє не здійсненню перевірки, а так ненадходженню коштів до відповідних бюджетів Роздільнянська МДПІ звернулася до суду.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог, які не підтверджені доказами та не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та вважає його правильним з огляду на наступне.

Правовою підставою для застосування арешту активів, Роздільнянська МДПІ посилалася на вимоги підпункту "г" підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону № 2181-III, яким передбачено, що арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування;

Однак, в преамбулі Закону № 2181-IIІ, зазначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Також він встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, яка може застосовуватися лише щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), сплата яких передбачена законами з питань оподаткування, тобто він не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.9 статті 1 цього Закону податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п.п. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 Закону № 2181-III адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

З аналізу наведених норм вбачається, що адміністративний арешт може бути накладено на активи платника податків виключно у випадку наявності податкового боргу у такого платника.

Проте, як було встановлено при розгляді справи, позовні вимоги Роздільнянської МДПІ взагалі не обґрунтовані існуванням у відповідача податкового боргу, що виключає наявність правових підстав для прийняття такого рішення.

Посилання апелянта на недопущення посадових осіб Роздільнянської МДПІ на проведення перевірки позивача не може бути визнане аргументованим для прийняття рішення про застосування повного арешту активів платника податків з огляду на те, що положення абз. "г" пп. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону № 2181-III передбачено лише підставу за наявності якої може бути застосовано арешт активів платника податків, вказане не виключає обов'язку податкового органу довести факту наявності у платника податку податкового боргу.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у позивача правових підстав, передбачених ст. 11-1 Закону №509-ХІІ, для проведення виїзної позапланової перевірки.

В апеляційній скарзі Роздільнянської МДПІ зазначається, що перевірка повинна проводитися відповідно до п.п.3.2.2 п.3.2 ст.3 Регламенту, а тому є виключенням зі ст. 11-1 Закону №509-ХІІ.

Колегія суддів не може погодитись з таким твердженням та вважає його помилковим, оскільки за змістом статті 11-1 Закону України № 509-XII позапланові виїзні перевірки платників податків проводяться з підстав, які передбачені частинами 6 та 7 цієї статті, та на підставі наказу керівника податкового органу. При наявності ж інших підстав для проведення позапланової перевірки, які вказаними нормами не передбачені, необхідно рішення суду про надання дозволу на проведення позапланової перевірки у зв'язку з такими підставами (частини 7, 8 вказаної статті).

Відповідно до ч. 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про недовідність позивачем обґрунтованості позовних вимог, а за таких підстав у суду відсутні підстави для їх задоволення.

Тому колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається

Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області –залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала  апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому КАС України.

Головуючий:

Судді: