Ухвала суду № 20645282, 18.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2011 р. Справа № 2-а-1720/09/1416

Категорія:9.2.1 Головуючий в 1 інстанції:

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі- Алєксєєвій Н.М.

за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс-О.Р.»- Светлікова Д.Ю.

представника Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Миколаєва Кирилова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс-О.Р.»на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 квітня 2009 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс-О.Р.»до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання нечинними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкції, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Плюс-О.Р.»(далі ТОВ «Плюс О.Р.») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.09.2008 року за № 0003202303 на суму 105 966 грн. 50 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач не погоджується з висновком відповідача встановленим Актом перевірки від 28.08.2008 року за № 0032/14/00/23/31319043 щодо порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року за № 637.

21.04.2009 року Ленінським районним судом м. Миколаєва по даній справі винесена постанова якою у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду позивачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі зясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що готівкові кошти оприбутковувались підприємством у повному обсязі відповідно до їх фактичного надходження, про що свідчать два щоденних звіту з обнуленням інформації в оперативній пам'яті з занесенням її у фіскальну пам'ять РРО та відповідні записи в Книзі обліку розрахункових операцій № 1402001620р/2/3877.

Апелянт зазначає, що касовий апарат в період з 20.05 по 5.06.2008 року не експлуатувався в зв'язку з встановленням фіскального принтеру «МІНІ ФП.01»(фіскальний № 1402002528) та з 6.06.2008 року грошові кошти по касовому апарату оприбутковувались кожен день з відображенням в касі підприємства по прибутковому касовому ордеру і нараховувався податок на додану вартість в Книзі реєстру виданих податкових накладних кожен день.

Також апелянт не погоджується з висновком суду, що перевірка позивача була позаплановою, оскільки фактично поведена планова перевірка як то зазначено в направленні на перевірку № 2884/23-517 від 27.08.2009 року та перевірка проведена в порушення вимог ст. 11-1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні».

В звязку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 27.08.2008 року державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Миколаєва проведено перевірку ТОВ «Плюс О.Р.»з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки 28.08.2008 року складено акт перевірки від за № 0032/14/00/23/31319043 яким встановлено порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року за № 637, а саме встановлено, що позивачем не оприбутковувались кошти в повній сумі їх фактичних надходжень в Книзі обліку розрахункових операції № 1402001620р/2/3877.

На підставі зазначеного акту податковим органом прийняте оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.09.2008 року за № 0003202303 на суму 105 966 грн. 50 коп.

Встановлюючи, чи мали місце обставини якими обґрунтовані доводи позивача, суд першої інстанції визначив повноваження податкового органу на проведення перевірки позивача з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій встановлених ст.ст. 15,16 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ч. 4 ст. 11-1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні».

Вирішуючи справу суд першої інстанції посилаючись на положення п. 1.2, ч. 3 п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні суд першої інстанції визнав безпідставним посилання позивача на касові ордери, відомості та декларації з ПДВ при встановленому порядку оприбуткуванні коштів засобом відображення у книзі обліку розрахункових операції.

За такого оскаржуване рішення визнане правомірним.

Колегія судів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 7,10,11,70,71 КАС України та всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Так, оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.09.2008 року за № 0003202303 на суму 105 966 грн. 50 коп. прийняте відповідачем при дотримання вимог ч. 3 ст. 2 КАС України при встановленому актом перевірки від 28.08.2008 року за № 0032/14/00/23/31319043 порушені п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року за № 637.

Тому колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Т овариства з обмеженою відповідальністю «Плюс-О.Р.» залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 квітня 2009 року по адміністративній справі за позовом Т овариства з обмеженою відповідальністю «Плюс-О.Р.»до Д ержавної податкової інспекції в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання нечинними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкції - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.