Ухвала суду № 20645060, 01.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2011 р. Справа № 2-а-6310/10/1570

Категорія:8.2.6 Головуючий в 1 інстанції:

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі- Алексєєвій Н.М.

за участю представника Дочірнього підприємства «Управління механізації та транспорту»Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Одестрансбуд»- не зявився.

представника Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси - Лопуленко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Управління механізації та транспорту»Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Одестрансбуд»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року по адміністративній справі за позовом Дочірнього підприємства «Управління механізації та транспорту»Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Одестрансбуд»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, за участю третьої особи Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Дочірнє підприємство «Управління механізації та транспорту»Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Одестрансбуд»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень № 0002472301/1 від 07.05.2010 року, № 0002482301/1 від 07.05.2010 року, № 0002472301/2 від 07.07.2010 року, № 0002482301/2 від 07.07.2010 року.

Вимоги обґрунтовані доводами позовної заяви.

28.01.2010 року Одеським окружним адміністративним судом по даній справі винесена постанова якою у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду позивачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі зясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.

Апелянт не погоджується з висновком суду щодо ненадання позивачем доказів на спростування висновку податкового органну, посилаючись на відсутність розрахунків штрафних санкції та переліку первинних бухгалтерських документів за якими були встановлені відхилення та нараховані податкові зобовязання.

Свої доводи апелянт обґрунтовує посиланням на декларацією з податку на прибуток підприємства за 2008 рік № 19116 від 09.002.2009 року, уточнюючого розрахунку до неї № 9001806852 від 11.11.2009 року, декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2009 року № 9001772261, уточнюючого розрахунку до неї № 9001806232 від 11.11.2009 року та обігово сальдовими відомостями наданими до перевірки.

Апелянт зазначає, що податковим органом встановлено порушення п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»при посиланні в оскаржуваному рішенні на порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Також апелянт не погоджується з висновком податкового органу та суду щодо порушення п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

В звязку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками в м. Одесі була проведена планова виїзна перевірка Дочірнього підприємства Управління механізації та транспорту»Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Одестрансбуд»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року, за результатами якої 25.12.2009 року складений акт перевірки № 859/16-3/04776080/58.

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246, а саме позивачем не було враховано дебетове сальдо по субрахункам № 203 «Паливо» та № 205 «Будівельні матеріали».

В цій частині актом встановлено, що валові витрати суми по вищезазначеним рахункам включалися у валові витрати підприємства по мірі списання палива та будівельних матеріалів відповідно при розрахунку суми убутку балансової вартості запасів за 3 квартали 2009 року було враховано дебетове сальдо на кінець періоду у сумі 4 379 438 грн. по рахунку № 20 «Виробничі запаси»приналежному застосуванні дебетового сальдо на кінець періоду у сумі 4731 505 грн. по рахунку «Виробничі запаси». Це привело до невірного визначення суми убутку балансової вартості запасів за 3 квартали 2009 року, завищенню підприємством позивача суми валових витрат по рядку 04.2 «Убуток балансової вартості запасів» на суму 352 067 грн. та занижено податок на прибуток.

Також актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 4.5. ст. 4, пп. 7.4.1., 7.4.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»при перевірці рядку 16.2. Декларації з податку на додану вартість «Коригування податкового кредиту згідно з п. 4.5. ст. 4 Закону»показників за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року у загальній сумі «978 000 грн.».

В цій частині актом встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операції із повернення товарів продавцям та грошових коштів у зв'язку з перерахунку вартості товарно-матеріальних цінностей. Розрахунки коригування сум ПДВ надані до податкового органу за формою, затвердженою наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 до основних декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, грудень 2008 року, квітень 2009 року та серпень 2009 року. Проведеною перевіркою відображення показників встановлено, що підприємством позивача завищено податковий кредит в серпні 2009 року на суму 6 508 грн., у зв'язку з коригуванням податкового кредиту без отримання від постачальників товарів (робіт, послуг) розрахунку коригування кількісних і вартісних показників. Позивачем не було надано до перевірки інших розрахунків коригування кількісних і вартісних показників, отриманих підприємством в серпні 2009 року. В результаті чого підприємством завищено податковий кредит по рядку 16.2 Декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року на суму 6 508 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 0002472301/1 від 07.05.2010 року та № 0002472301/2 від 07.07.2010 року якими донарахований податку на прибуток в сумі 88 016, 75 грн. та застосуванні штрафні (фінансові) санкції в сумі 17 603, 35 грн., податкові повідомлення - рішення № 0002482301/1 від 07.05.2010 року та № 0002482301/2 від 07.07.2010 року яким донарахований податок на додану вартість в сумі 6 508 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 3 254 грн.

Суд першої інстанції при посиланні на положення ст.ст. 2, 4, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначив повноваження податкового органу на проведення перевірки за результатами якої прийняті оскаржувані рішення.

Вирішуючи справу в частині прийняття податковим органом податкових повідомлень - рішень № 0002472301/1 від 07.05.2010 року та № 0002472301/2 від 07.07.2010 року якими донарахований податку на прибуток судом встановлено, що у декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2009 року рядок 01.2. «Приріст балансової вартості запасів»не заповнений, заповнені рядок 04.2 - убуток балансової вартості запасів - 861 152 грн., у додатку К1/1 до рядків 01.2., 01.5, 04.2, 04.10, 04.12 та 07 декларації у графі 3 «на початок звітного року»- 5592657 грн., у графі 5 «на кінець звітного періоду «визначена балансова вартість запасів»- в сумі 4731505 грн., убуток - в сумі 861 152 грн.

11 листопада 2009 року позивачем поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 3 квартали 2009 року, в якому виправлені помилки у рядку 04.2 та визначена сума 352067 грн., а саме виправлена сума приросту (убуток) балансової вартості запасів, що впливає на визначення валових витрат або валових доходів підприємства.

Суд першої інстанції при посиланні на данні які містяться в матеріалах перевірки встановив, що за 3 квартали 2009 року позивачем враховано дебетове сальдо на кінець періоду 4 379 438 грн., замість 4 731 505 грн., що обумовлює правомірність донарахування оскаржуваним рішенням податку на прибуток підприємства в сумі 88 016, 75 грн. при порушенні п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Вирішуючи справу, суд першої інстанції посилався на положення п.п. 5.9, 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 2.1, 3.1, 1.6. Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за N 271/7592 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання».

Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи позивача, що податковим органом не були враховані дані уточнюючого розрахунку та не враховані всі первинні документи при встановленому факту опрацювання таких відомостей при проведені зазначеної перевірки.

За такого оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 0002472301/1 від 07.05.2010 року та № 0002472301/2 від 07.07.2010 року якими донарахований податку на прибуток в сумі 88 016, 75 грн. та в частині застосуванні штрафні (фінансові) санкції в сумі 17 603, 35 грн., при посиланні на пп.17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») визнані правомірними.

Вирішуючи справу в частині прийняття податковим органом податкових повідомлень - рішень № 0002482301/1 від 07.05.2010 року та № 0002482301/2 від 07.07.2010 року яким донарахований податок на додану вартість в сумі 6 508 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 3 254 грн. судом першої інстанції при посиланні на данні які містяться в матеріалах перевірки встановлено, що на момент проведення перевірки позивачем не було надано інших розрахунків коригування кількісних і вартісних показників, отриманих позивачем в серпні 2009 року.

Посилаючись на положення п. 1.7. ст. 1, п. 4.5. ст. 4, пп. 7.4.5. п. 7.4. та пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»суд першої інстанції визнав правомірним висновок податкового органу щодо завищення податкового кредиту у серпні 2009 року на суму 6 508 грн., у зв'язку з коригуванням кількісних і вартісних показників.

За такого оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 0002482301/1 від 07.05.2010 року та № 0002482301/2 від 07.07.2010 року яким донарахований податок на додану вартість в сумі 6 508 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 3 254 грн. визнані судом правомірними.

Вирішуючи справу суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи позивача щодо відсутності у оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях посилання на порушення позивачем п. 4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»та на невірне зазначені реквізитів акту Перевірки за їх формальністю.

Колегія судів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 7,10,11,70,71 КАС України та всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті відповідачем при дотриманні вимог ч. 3 ст. 2 КАС України за встановленого актом перевірки № 859/16-3/04776080/58 та матеріалами перевірки порушення позивачем вимог п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246 та п. 4.5. ст. 4, пп. 7.4.1., 7.4.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Тому колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Д очірнього підприємства «Управління механізації та транспорту» В ідкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Одестрансбуд»залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року по адміністративній справі за позовом Д очірнього підприємства «Управління механізації та транспорту» В ідкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Одестрансбуд»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, за участю третьої особи Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 10 листопада 2011 року.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.