Ухвала суду № 20643934, 07.12.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2011 р. Справа № 2-а-4278/09/1470

Категорія: Головуючий в 1 інстанції:

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів: Кравця О.О. та Осіпова Ю.В.,

при секретарі Руденко І.Ю.,

за участю представників позивача Блінової І.В. та Свечинського О.С., представника відповідача Воробйової С.Ю., а також представника прокуратури Вербовщука С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року по справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Ваден Ярдс Океан»(на даний час публічне акціонерне товариство «Миколаївський суднобудівний завод «Океан») до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (за участю прокуратури Миколаївської області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2009 року ВАТ «Ваден Ярдс Океан»звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про скасування податкового повідомлення-рішення від 11 серпня 2008 року № 00009136/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за вересень - листопад 2007 року та січень - лютий 2008 року на суму 2365549 грн. 09 коп..

В обґрунтування позову зазначалось, що 31 липня 2008 року посадовою особою СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ «ВБФ «Олександр», ТОВ «Метаком Укр», ПП «Аква Плюс-Н», ТОВ МП «Марта-А», ТОВ «Технотрейд Сервіс», ТОВ «Південний термінал», ТОВ «МеталІнвестРесурс»та ДП «Ера4»ВАТ МП «Ера»за період вересень - листопад 2007 року та січень - лютий 2008 року, за результатами якої складено акт за № 601/36/14307653. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00009136/0 від 11 серпня 2008 року, яким у звязку з порушенням п. 1.8 ст. 1, п. п. 7.2.1 п. 7.2, п. п. 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5, п. п. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2365549 грн. 09 коп.. Висновки акта перевірки щодо порушення позивачем положень Закону України «Про податок на додану вартість»не ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому прийняте на підставі акта перевірки податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року позовні вимоги ВАТ «Ваден Ярдс Океан»задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 11 серпня 2008 року № 00009136/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2365549 грн. 09 коп..

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві в апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального права, а саме п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо виникнення права на відшкодування ПДВ лише при фактичній надмірній сплаті платником податку у звітному періоді відповідних сум до бюджету. У звязку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

До апеляційної скарги представника відповідача приєдналася Прокуратура Миколаївської області.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року замінено позивача у справі відкрите акціонерне товариство «Ваден Ярдс Океан»на публічне акціонерне товариство «Миколаївський суднобудівний завод «Океан».

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представників відповідача та прокуратури в підтримку апеляційної скарги, а також представників позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що 31 липня 2008 року посадовою особою СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві проведено документальну невиїзну перевірку ВАТ «Ваден Ярдс Океан»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ «ВБФ «Олександр», ТОВ «Метаком Укр», ПП «Аква Плюс-Н», ТОВ МП «Марта-А», ТОВ «Технотрейд Сервіс», ТОВ «Південний термінал», ТОВ «МеталІнвестРесурс»та ДП «Ера4» ВАТ МП «Ера»за період вересень - листопад 2007 року та січень - лютий 2008 року.

За результатами перевірки складено акт за № 601/36/14307653 від 31 липня 2008 року, в якому зазначено про порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п. п. 7.2.1 п. 7.2, п. п. 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5, п. п. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за вересень - листопад 2007 року та січень - лютий 2008 року на загальну суму 2365549 грн. 09 коп..

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00009136/0 від 11 серпня 2008 року, яким ВАТ «Ваден Ярдс Океан»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2365549 грн. 09 коп..

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що невиконання контрагентами зобовязань зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб і не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту за господарськими операціями у разі, якщо останній виконав усі передбачені законодавством умови щодо формування такого кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Так, відповідно до п 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 названого Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нормами п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 названого Закону (у вказаній вище редакції) передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено матеріалами справи, податковий кредит за вересень-листопад 2007 року та січень - лютий 2008 року позивач формував на підставі податкових накладних, виданих його контрагентами ТОВ «ВБФ «Олександр», ТОВ «Метаком Укр», ПП «Аква Плюс-Н», ТОВ МП «Марта-А», ТОВ «Технотрейд Сервіс», ТОВ «Південний термінал», ТОВ «МеталІнвестРесурс», ДП «Ера4»ВАТ МП «Ера».

Відповідно до п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця): д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

На підставі п. п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Крім того, пунктом 2 Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037), чинного на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто якщо податкову накладну видано особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Підпунктом 6.2 Порядку визначено, що податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Як встановлено матеріалами справи, всі розрахунки позивача підтвердженні податковими накладними, оформленими у відповідності до вимог п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та складеними в порядку, передбаченому наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037).

Податкові накладні складено особами, які на момент їх оформлення зареєстровані як платник податку в податковому органі і яким присвоєно індивідуальний податковий номер платників податку на додану вартість.

При цьому у податкового органу відсутні претензії як безпосередньо до ВАТ «Ваден Ярдс Океан», так і до його контрагентів ТОВ «ВБФ «Олександр», ТОВ «Метаком Укр», ПП «Аква Плюс-Н», ТОВ МП «Марта-А», ТОВ «Технотрейд Сервіс», ТОВ «Південний термінал», ДП «Ера4»ВАТ МП «Ера». У контролюючого органу існують претензії до постачальників названих вище контрагентів ВАТ «Ваден Ярдс Океан»та до ТОВ «МеталІнвестРесурс», який є одним з контрагентів позивача.

На вимогу суду апеляційної інстанції представником позивача надано документи, що підтверджують товарність операцій по кожному з контрагентів позивача, в тому числі з ТОВ «МеталІнвестРесурс».

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтвердила відсутність у податкового органу будь-яких сумнівів стосовно реальності спірних господарських операцій та використання їх результатів у господарській діяльності позивача. Будь-які докази, що підтверджують обізнаність позивача про можливість порушення податкового законодавства ТОВ «МеталІнвестРесурс»та постачальниками інших контрагентів ВАТ «Ваден Ярдс Океан»у податкового органу також відсутні.

Із врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції знаходить обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що позивачем було додержано встановлений чинним законодавством порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. При цьому невиконання контрагентами свого зобовязання по сплаті податку до бюджету є підставою для відповідальності та тягне негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо його формування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: