Ухвала суду № 20642458, 31.10.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2011 р. Справа № 77719/09/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Олендера І.Я., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія» на постанову господарського суду Львівської області від 30 червня 2009 року у справі за позовом Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія» до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

15.05.2008 року позивач Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта Надія» звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000641501/0 від 28 січня 2008 року на суму 150481,44 грн.

Постановою господарського суду Львівської області від 30 червня 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив позивач Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта Надія», який покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити повністю позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час розгляду справи судом дано неправильну оцінку нормам п.7.7 ст.7, п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також те, що перелік порушень податкового законодавства, за які встановлюється відповідальність є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобовязань, встановленого Законом України «Про податок на прибуток». Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобовязань. Також посилання суду на податкове розяснення, затверджене ДПА України від 13.11.2002 року за № 540 є безпідставним, так як таке не є нормативним документом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 10.10.2008 року працівниками Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області проведено перевірку дотримання вимог пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта Надія» за період з 20.05.2005 року по 19.12.2007 року

За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки № 13/150/00178175 від 10.01.2008 року, відповідно до якого встановлено порушення платником податків пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств.

На підставі вказаного Акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000641501/0 від 28.01.2008р., яким до позивача на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання на 935 календарних дні в розмірі 300962 грн. 88 коп. застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 150481 грн. 44 коп.

Також з матеріалів справи вбачається, що податковим органом зараховано в погашення податкового боргу грошові кошти, які находили протягом по платіжних дорученнях в погашення поточних платежів, через що відповідачем не проводилося зарахування коштів, сплачених до бюджету у вигляді поточних платежів, відображених у податкових деклараціях та платіжних документах, що спричинило прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент сплати узгодженого податкового зобовязання позивач мав борг перед бюджетом по ПДВ і на підставі п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» перераховані кошти були правомірно зараховані в обліковій картці платника податку у порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобовязань.

Також суми по платіжних дорученнях були спрямовані на погашення податкового боргу, що виник у звязку з несплатою позивачем самостійно визначених сум податкового зобовязання у поданих податковому органу податкових деклараціях з ПДВ за попередні роки, при цьому визначений пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строк давності стосується лише податкових зобовязань, які визначені контролюючим органом на підставі пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду є неправильними, оскільки такі не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, і не відповідають вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.7.1.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.

Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з п.6 ст.7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004р., кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит «призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику податків. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу, з урахуванням пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п.7.7 ст.7 вищевказаного Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Також чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Таким чином, заявлений позов підлягає задоволенню, оскільки податковим органом допущено порушення вимог пп.7.1.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та неправомірно проведено зарахування останнім сплачених грошових коштів в оплату податкового боргу без погодження з платником податків.

Інші висновки постанови суду першої інстанції щодо дотримання податковим органом визначених пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строків давності колегія суддів відхиляє, оскільки вважає дійсною підставою для задоволення позову саме порушення податковим органом вимог пп.7.1.1 п.7.7 ст.7 названого Закону.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов підлягає до задоволення, при цьому, виходячи із передбачених ст.162 КАС України повноважень суду при вирішенні адміністративної справи, спірне податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області № 0000641501/0 від 28 січня 2008 року слід визнати протиправним і скасувати.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія» задовольнити.

Постанову господарського суду Львівської області від 30 червня 2009 року у справі № 19/138А скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія» задоволити.

Визнати протиправним і скасувати податкове-повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області №0000641501/0 від 28.01.2008 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на прибуток в розмірі 150481, 44 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія» понесені судові витрати в розмірі 3,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя І.Я. Олендер

суддя В.З. Улицький

Постанова складена в повному обсязі 04.11.2011 р.