Ухвала суду № 20642287, 27.10.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2011 р. Справа № 71407/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Олендера І.Я., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Курдоби Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «П плюс К» до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

27.03.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.03.2009 року №0000752341/0 798/23-1/34022687/6932 та №0000822341/0 799/23-1/34022687/6933.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем неправомірно зроблено висновок про те, що товарно-матеріальні цінності, які в його бухгалтерському обліку обліковувались на рахунок 281 «товари на складі» використані не в господарській діяльності із-за відсутності договорів оренди, зберігання чи власних складських приміщень. Зазначає також, що відповідачем неправомірно зменшено йому суму валових витрат у розмірі 28742,67 грн., що включає суму ПДВ, сплачену при придбанні легкового автомобіля, оскільки, останнім не враховано того, що віднесення ним суми податку на додану вартість, сплачену у складі вартості придбаного автомобіля до валових витрат було здійснено у відповідності до вимог п. п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області від 17.03.2009 року: №0000752341/0 798/23-1/34022687/6932, щодо визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «П плюс К» податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 20457,30 грн., в тому числі за основним платежем 16449,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4008,30 грн.; №0000822341/0 799/23-1/34022687/6933, щодо зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «П плюс К» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5959,00 грн. та застосування штрафних (фінансовими) санкціями в сумі 2979,00 грн.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі покликається на те, що в ході проведення документальної перевірки встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку, а саме відомості «обліку отримання та видачі товарно-матеріальних цінностей» по рахунку 281 «товари на складі» у позивача станом на 30.09.2008 року обліковувалися залишки товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 37055,00 грн. Вказує,що під час перевірки позивачем не представлено договорів оренди складських приміщень, договорів про відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей та відомостей щодо наявності власних складських приміщень. Зазначає, що не представлено підтверджуючих документів які б засвідчували факт зберігання ТМЦ станом на 30.09.2008 року на суму 37055 грн., отже дані ТМЦ позивачем використані не в господарській діяльності, а отже відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта Савицький С.І. надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача Ігнатенко С.С. у ході апеляційного розгляду надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що платник податку має право на включення до складу валових витрат будь-яких витрат, понесених ним у зв'язку зі здійсненням власної господарської діяльності.

Спірні товарно - матеріальні цінності на суму 37 055,00 грн. позивачем в повному обсязі були використані виключно в господарській діяльності, а саме вони були реалізовані контрагентам, що підтверджується відповідними первинними документами.

Відповідачем не доведено, що спірні товарно - матеріальні цінності були використані позивачем на потреби, що не пов'язані з господарською діяльністю.

За правилами п. п. 4.4.1 п.4.4 ст.4 ЗУ « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідач, здійснюючи перевірку формування позивачем валових витрат по операції, пов'язаній з придбанням легкового автомобіля, повинен був застосувати положення п. п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 ЗУ « Про податок на додану вартість», а не визначати суму податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що в період з 30.01.2009 року по 18.02.2009 року відповідачем було здійснено планову виїзну перевірку ТОВ « П плюс К» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.02.2006 року по 30.09.2008 року, за результатами якої було складено Акт № 519/23-1/10/34022687 від 04.03.2009 року.

Як вбачається з даного Акту перевіркою встановлено порушення ТОВ « П плюс К» п. п. 5.2.1. п. 5.2, п. п. 5.3.9 п.5.3, п. п. 5.7.1 п.5.7, п.5.9 ст.5 ЗУ « Про оподаткування прибутку підприємств» та донараховано податок на прибуток на загальну суму 17 907 грн. , п. п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ « Про податок на додану вартість» та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2008 року на суму 5 959,00 грн.

В ході проведення документальної перевірки встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку, а саме відомості» обліку отримання та видачі товарно -матеріальних цінностей» по рахунку 281» товари на складі» у позивача станом на 30.09.2008 р., обліковуються залишки товарно - матеріальних цінностей на загальну суму 37 055,00 грн. Під час перевірки позивачем не представлено договорів оренди складських приміщень, договорів поро відповідальне зберігання товарно - матеріальних цінностей та відомостей щодо наявності власних складських приміщень, тобто не представлено підтверджуючих документів які б засвідчували факт зберігання ТМЦ, а тому такі використані не в господарській діяльності.

Окрім того, в ході перевірки встановлено, що ТОВ « П плюс К» у зв'язку з придбанням автомобіля « Шкода» віднесено до валових витрат 28 742,67 грн. податку на додану вартість сплаченого продавцю, чим порушено п. п. 5.3.3 п.5.3 ст.5 ЗУ « Про оподаткування прибутку підприємств» , згідно якого не включається до складу валових витрат витрати на сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів ( робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.

На підставі вищезазначеного акту і були прийнятті спірні податкові повідомлення рішення від 17.03.2009 року №0000752341/0 798/23-1/34022687/6932, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 20 457,30 грн., в тому числі за основним платежем - 16 449,00 грн. та за штрафними ( фінансовими) санкціями - 4 008,30 грн. та № 0000822341/0 799/23-1/34022687/6933, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5 959,00 грн. та застосовано штрафні ( фінансові) санкції в сумі 2 979,00 грн.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року у справі №2а-2094/09 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 01.11.2011 року.

Головуючий суддяА.М.Ліщинський

СуддіІ.Я.Олендер

Р.М.Шавель