Ухвала суду № 20642251, 08.11.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 р. Справа № 77173/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Багрія В.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Рівненському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05 червня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Експо Сервіс» до державної податкової інспекції в Рівненському районі Рівненської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Експо Сервіс» звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції в Рівненському районі Рівненської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000912351/0 від 28.08.2008 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що визначення бази оподаткування відповідачем зроблено не вірно, вважає, що вимоги п.4.1 та 4.3 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 1.20.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідачем тлумачаться неправильно, внаслідок чого винесено незаконне податкове повідомлення-рішення, яке підлягає до скасування.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05 червня 2009 року адміністративний позов задоволено повністю. Податкове повідомлення-рішення № 0000912351/0, яке прийнято 28.08.2008 року державною податковою інспекцією у Рівненському районі визнано протиправним та скасовано в повному обсязі з моменту його прийняття.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що нарахування податкових зобовязань на імпортовані товари, що реалізуються по договірній ціні на території України, виходячи з митної вартості є безпідставними, оскільки не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ДПІ в Рівненському районі Рівненської області подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в яких просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було здійснено перевірку діяльності позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2008 року.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено Акт № 623/98/23-309/34784505 від 10.06.2008 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 1.18 ст. 1, п. 4.1 п. 4.3 ст. 4 та п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме продаж імпортованої по зовнішньоекономічних контрактах продукції нижче митної вартості в результаті чого позивачем зменшено суму бюджетного відшкодування за травень 2008 року на суму 11387 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000912351/0 від 28.08.2008 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 11387, 00 грн.

Згідно первинних документів фінансово-господарської діяльності TOB «Захід Експо Сервіс» увесь товар, що імпортувався на протязі квітня-травня 2008 р. в наступному реалізовував з отримання прибутку.

Судом першої інстанції також встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту № 0107-1 від 15.01.2007р. TOB «Захід-Експо-Сервіс» отримало від фірми «DELIGENS EUROPE OSTRAVA» s.r.o. (Чехія) посуд різного типу та розмірів і відповідно реалізовано TOB «Універсам-Тех-Груп» згідно договору купівлі-продажу №0207-1 від 16.02.2007 року, відповідно до первинних документів: ВМД № 204000002/8/003718 від 14.04.2008 р. загальна фактурна вартість 18990,53 грн. Реалізовано згідно накладної № 14 від 14.04.2008 р. по ціні 25395,30 грн. без ПДВ; ВМД № 204000002/8/003830 від 16.04.2008 р. загальна фактурна вартість 33035,28 грн. Реалізовано згідно накладної № 15 від 16.04.2008 р. по ціні 56 803,04 грн. без ПДВ; ВМД № 204000002/8/003988 від 21.04.2008 р. загальна фактурна вартість 47265,58 грн. Реалізовано згідно накладної № 16 від 21.04.2008 р. по ціні 64038,24 грн. без ПДВ; ВМД № 204000002/8/004267 від 25.04.2008 р. загальна фактурна вартість 13831,75 грн. Реалізовано згідно накладної № 17 від 25.04.2008 р. по ціні 23630,80 грн. без ПДВ; ВМД № 204000002/8/004277 від 26.04.2008 р. загальна фактурна вартість 46551,77 грн. Реалізовано згідно накладної № 18 від 26.04.2008 р. по ціні 58166,40 грн. без ПДВ; ВМД № 204000002/8/004440 від 05.05.2008 р. загальна фактурна вартість 51691,80 грн. Реалізовано згідно накладної № 19 від 05.05.2008 р. по ціні 66158,40 грн. без ПДВ; ВМД № 204000002/8/004869 від 15.05.2008 р. загальна фактурна вартість 18714,90 грн. Реалізовано згідно накладної № 20 від 15.05.2008 р. по ціні 29195,10 грн. без ПДВ; ВМД № 204000002/8/004957 від 19.05.2008 р. загальна фактурна вартість 16727,62 грн. Реалізовано згідно накладної № 21 від 19.05.2008 р. по ціні 25443,36 грн. без ПДВ; ВМД № 204000002/8/005208 від 26.05.2008 р. загальна фактурна вартість 19873,75 грн. Реалізовано згідно накладної № 22 від 26.05.2008 р. по ціні 25350,04 грн. без ПДВ; ВМД № 204000002/8/005301 від 27.05.2008 р. загальна фактурна вартість 35142,91 грн. Реалізовано згідно накладної № 23 від 27.05.2008 р. по ціні 52 626,90 грн. без ПДВ.

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення з порушенням вимог чинного законодавства України.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку з наступних підстав.

Пунктом 4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

При цьому «звичайна ціна» встановлюється за правилами п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», залежить від умов продажу товару і відповідає справедливій ринковій ціні в Україні.

Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 цього Закону звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом не встановлено інше. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Обов»язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту (пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону).

Підпунктом 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону передбачено, що донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов»язань за непрямими методами.

Згідно з положеннями наказу Державної митної служби від 09.07.1997 року «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації» митна вартість використовується виключно в цілях митного оподаткування товарів і ведення митної статистики.

На підставі системного аналізу чинного законодавства колегія суддів вважає, що митна вартість та звичайна ціна при визначенні бази оподаткування операцій з реалізації на території України імпортного товару не є тотожними. Таким чином, якщо товари продані за ціною, вищою від контрактної (фактурної), але нижчою від митної, база оподаткування податком на додану вартість визначається виходячи з продажної вартості товару.

Колегія суддів вважає помилковою позицію податкової інспекції про те, що митна вартість товару є його звичайною ціною, оскільки така позиція не ґрунтується на приписах законодавства, жодною нормою якого не передбачено, що митна вартість товару, яка визначається для товарів, що ввозяться на митну територію України, є звичайною ціною для такого товару, який реалізується на території України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, ч. 1 ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Рівненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05 червня 2009 року у справі № 2-а-4457/09 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :О.Б. Заверуха

Судді : В.М. Багрій

В.В. Ніколін