Ухвала суду № 20641446, 27.10.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2011 р. Справа № 17781/11/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,

при секретарі судового засіданняЛивак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РЗВА Електрик» до державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И Л А :

товариство з обмеженою відповідальністю «РЗВА Електрик» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Рівне в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №000612344/0/23-318 від 20.08.2010 року, №000612344/1/23-318 від 09.09.2010 року та зобов'язати ДПІ у м.Рівне включити ТзОВ «РЗВА-Електрик» з сумою ПДВ у розмірі 533245,00 грн. до реєстру платників, яким підтверджено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Рівне №000612344/0/23-318 від 20.08.2010 року, згідно якого товариству з обмеженою відповідальністю «РЗВА-Електрик» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 533245,00 грн., в тому числі 280168,00 грн. - за травень 2010 року та 253077,00 грн. - за червень 2010 року, в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у м. Рівне оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що ДПІ у м. Рівне проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «РЗВА-Електрик» в ході якої було встановлено, що в порушення п.1.8 ст.1, пп.7.2.4 п.7.2 ст.7, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 533245 грн., в тому числі: за травень 2010 року на 280168 грн., за червень 2010 року на 253077 грн.

Згідно з поданими товариством до ДПІ у м. Рівне податковими деклараціями з ПДВ за травень 2010р. (вхідний від 17.06.2010р. №9002148513) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 635973 грн. та виникла за рахунок залишку від'ємного значення квітня 2010р. Згідно з поданими ТзВ «РЗВА-Електрик» до ДПІ у м. Рівне податковими деклараціями з ПДВ за червень 2010р. (вхідний від 19.07.2010р. №9002676032) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 2668689 грн. та виникла за рахунок залишку від'ємного значення травня 2010р.

Під час проведення перевірки бюджетного відшкодування за травень 2010 року встановлено завищення податкового кредиту квітня 2010 року на суму 280168 грн.

Перевіркою встановлено, що ТзОВ «РЗВА-Електрик» отримано від ПП «Голмет- М» сітку н/ж 0,9x0,35 шир.100см. в кількості 20 кв.м. відповідно до податкової накладної №24 від 10.03.2010 року (видаткова накладна №27 від 16.03.2010 року) на суму 2400,00 грн., в т.ч. ПДВ 400,00 грн. Дана операція проведена у березні 2010 року по бухгалтерському обліку, по податковому обліку згідно даних перевірки та наданих пояснень посадових осіб, проведена у квітні 2010 року. ДПІ у м. Рівне отримано лист від 26.05.2010 року №4196/7/23-224 з ДПІ у Святошинському р-ні м.Київ в якому зазначено, що ПП «Голмет-М» анульовано свідоцтво платника ПДВ від 22.02.2010 року, який є одним із контрагентів ТзОВ «РЗВА Електрик».

Відповідно до пп.7.2.4 п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Відповідно до ч.1 п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165 зі змінами та доповненнями, внесеними Наказом ДПА України від 08.10.1998р. №469, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України від 28.10.1998р. за №691/3131 податкова накладна №24 від 10.03.2010р. вважається недійсною.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи вищевикладене, ТзОВ «РЗВА-Електрик» неправомірно віднесено до податкового кредиту квітня 2010р. ПДВ в сумі 400 грн. Дане порушення встановлене актом позапланової виїзної документальної перевірки від 23.06.2010р. за №891/716/23-300/34704105.

Крім того, на завищення податкового кредиту за квітень 2010 року вплинуло включення товариством «РЗВА-Електрик» до податкового кредиту квітня 2010 року податкових накладних виписаних контрагентами, які не задекларували свої податкові зобов'язання за квітень 2010 року. Зокрема, за даними системи співставлення станом на 13.08.2010 р відсутня інформація про подані декларації з ПДВ за квітень 2010 р. наступними СПД: ТзОВ «Високовольтний союз Україна» на суму ПДВ 264 819,03 грн., ТзОВ «Мегасел» на суму ПДВ 6720,00 грн., ТзОВ «Прайм-Дівелопмент» на суму ПДВ 6244,00 грн., ПП «Максіма» на суму ПДВ 1000,00 грн. та ТзОВ «Агрокосм» на суму ПДВ 985,15 грн. Таким чином, даними контрагентами не задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ по даних операціях. Направлено запити на проведення зустрічних перевірок.

Також перевіркою достовірності нарахування бюджетного відшкодування за червень 2010 року встановлено завищення податкового кредиту за травень 2010 року на суму 253077 грн. Перевіркою встановлено, що ТзОВ «РЗВА-Електрик» включено до податкового кредиту травня 2010 року суми ПДВ по податкових накладних, виписаних контрагентами, які не задекларували свої податкові зобов'язання за травень 2010 року. Зокрема, за даними системи співставлення станом на 13.08.2010 р відсутня інформація про подані декларації з ПДВ за травень 2010 р. наступними СПД: ТзОВ «МД Груп Запоріжжя» на суму ПДВ 237014,86 грн., ТзОВ «Мегасел» на суму ПДВ 2240,00 грн., ТзОВ «Прайм-Дівелопмент» на суму ПДВ 5602,40 грн., ТзОВ «ТД «Будмаркет» на суму ПДВ 3325,24 грн., ЗАТ «Оснастка-Маркет» на суму ПДВ 466,60 грн. та ДП «Зірненський спиртзавод» на суму ПДВ 4427,50 грн. Таким чином, даними контрагентами не задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ по даній операції.

Також, при проведенні правильності визначення від'ємного значення за червень 2010 року, встановлено завищення податкового кредиту на суму ПДВ 14307 грн., зокрема, за результатами автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за червень 2010 року встановлено постачальників ТзОВ «РЗВА-Електрик», які не задекларували податкові зобов'язання з ПДВ за червень 2010р., а також, встановлено контрагентів, стан яких відмінний від основного, а саме: ТзОВ «Алтаир» - отримано металопродукцію на суму ПДВ 8328,24 грн. Контрагенту присвоєно стан платника - 23 «Місцезнаходження не встановлено»; ТзОВ «Прайм-Дівелопмент» - отримано комплектуючі (кільце, манжети) в асортименті на суму ПДВ 3550,00 грн. Контрагенту присвоєно стан платника - 10 «Запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання)»; ПП «Оіл Груп» - отримано паливно-мастильні матеріали на суму ПДВ 1962,37 грн.; ЗАТ «Оснастка-Маркет» від якого отримано основні засоби (машина зачисна) на суму ПДВ 466,60 грн. Стан платника - 3 «Прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру)».

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Згідно пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основні функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно з Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п. 1.3 ст. 1 Закону).

Враховуючи вищевикладене, ТзОВ «РЗВА-Електрик» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2010 року на суму 280168 грн., за червень 2010 року на суму 253077 грн. Дані суми не підлягають поверненню з бюджету, так як не підтверджено факт сплати постачальниками податку на додану вартість до бюджету.

В зв'язку з вище викладеним просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову, якою в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої встановлено що з 06 по 12 серпня 2010 року ДПІ у м.Рівне було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «РЗВА-Електрик» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларованого на розрахунковий рахунок за травень та червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2010 року по 31.05.2010 року. її результати оформлені актом №1196/953/23-300/34704105 від 13.08.2010 року.

Згідно з декларацією з ПДВ за травень 2010 року ТзОВ «РЗВА-Електрик» задекларовано бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок в розмірі 635973,00 грн. і виникло у зв'язку з перенесенням від'ємного значення за квітень 2010 року. Актом перевірки констатовано, що до складу податкового кредиту квітня 2010 року позивачем включено ПДВ в розмірі 400,00 грн. згідно з податковою накладною, виписаною ПП «Голмет-М», в розмірі 264819,03 грн. згідно з податковими накладними, виписаними ТзОВ «Високовольтний союз Україна», в розмірі 6720,00 грн. згідно з податковими накладними, виписаними ТзОВ «Мегасел», в розмірі 6244,00 грн. згідно з податковими накладними, виписаними ТзОВ «Прайм- Дівелопмент», в розмірі 1000,00 грн. згідно з податковими накладними, виписаними ПП «Максіма», в розмірі 985,15 грн. згідно з податковими накладними, виписаними ТзОВ «Агрокосм», а всього в сумі 280168,18 грн., яка не підтверджена у зв'язку з відсутністю у автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ПДВ на рівні ДПА України даних про декларування вказаними контрагентами відповідних податкових зобов'язань.

Згідно з декларацією з ПДВ за червень 2010 року ТзОВ «РЗВА-Електрик» задекларовано бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок в розмірі 2668689,00 грн. і виникло у зв'язку з перенесенням від'ємного значення за травень 2010 року. Актом перевірки констатовано, що до складу податкового кредиту травня 2010 року позивачем включено ПДВ у розмірі 237014,86 грн. згідно з податковими накладними, виписаними ТзОВ «МД Груп Запоріжжя», в розмірі 2240,00 грн. згідно з податковими накладними, виписаними ТзОВ «Мегасел", в розмірі 5602,00 грн. згідно з податковими накладними, виписаними ТзОВ «Прайм-Дівелопмент», в розмірі 3325,24 грн. згідно з податковими накладними, виписаними ТзОВ «ТД "Будмаркет», в розмірі 466,60 грн. згідно з податковими накладними, виписаними ЗАТ «Оснастка-Маркет», в розмірі 4427,50 грн. згідно з податковими накладними, виписаними ДП «Зірненський спиртзавод», а всього в сумі 253076,20 грн., яка не підтверджена у зв'язку з відсутністю у автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України даних про декларування вказаними контрагентами відповідних податкових зобов'язань.

На підставі таких висновків про завищення позивачем сум бюджетного відшкодування, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення 000612344/0/23-318 від 20.08.2010 року, згідно з яким ТзОВ «РЗВА-Електрик» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2010 року на 280168,00 грн. та за червень 2010 року на 253077,00 грн., а всього на 533245,00 грн.

В порядку апеляційного оскарження вище згаданого податкового повідомлення-рішення за результатами розгляду скарги, було винесено рішення з дробом «1» на аналогічну суму з новим граничним терміном узгодження, а скарга залишена без задоволення.

Розглядаючи спір суд першої інстанції зазначив, що податкове повідомлення-рішення мотивоване порушенням позивачем вимог п.1.8 ст.1, пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції правильно врахував, що згідно п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 цього ж Закону, сума податку, що підлягає сплаті(перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 вище вказаного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 даного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно п.7.5 ст.7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4. ст.7 вище згаданого Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого(нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно матеріалів справи постачальниками ПП «Голмет-М», ТзОВ «Високовольтний союз Україна», ТзОВ «Мегасел», ТзОВ «Прайм-Дівелопмент», ПП «Максіма», ТзОВ «Агрокосм», ТзОВ «МД Груп Запоріжжя», ТзОВ «ТД "Будмаркет», ЗАТ «Оснастка-Маркет» та ДП «Зірненський спиртзавод» позивачу були виписані податкові накладні, що містять всі, передбачені п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», реквізити.

Суд першої інстанції розглядаючи спір правильно зазначив, що відомості про усіх контрагентів позивача містяться в Єдиному державному реєстрі і усі контрагенти позивача, крім ПП «Голмет-М», за даними офіційного веб-сайту ДПА України були і є зареєстрованими платниками податку на додану вартість. Щодо ПП «Голмет-М», то 22.02.2010 року було винесено лише постанову суду про припинення вказаної юридичної особи у зв'язку з внесенням до ЄДР запису про її відсутність за зареєстрованим місцезнаходженням. Податковим органом за місцем реєстрації ПП «Голмет-М», в той же час, підтверджено факт декларування ним податкових зобов'язань у березні 2010 року по операціям з ТзОВ «РЗВА-Електрик», однак зазначено про анулювання 22.02.2010 року свідоцтва платника ПДВ. При цьому, акт анулювання свідоцтва за вказану дату з причинами відмінними від прийняття судового рішення про припинення юридичної особи не надано, а постанова суду про припинення даної особи на вказану дату законної сили не набрала .

В документообігу позивача господарські операції з усіма вище названими контрагентами оформлені накладними, актами виконаних робіт, податковими накладними та платіжними дорученнями і факт їх вчинення податковим органом під сумнів не ставився.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що фактично висновки податкового органу, які лягли в основу спірного податкового повідомлення-рішення базуються виключно на даних автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, відповідно до якої, відсутня інформація про подані вище названими платниками податків - контрагентам позивача декларації з ПДВ за квітень та травень 2010 року. Податковим органам за місцем реєстрації платниками податків вказаних суб'єктів направлялися запити на проведення зустрічних перевірок, які частково виконані вже після винесення позивачу податкового повідомлення-рішення з дробом «0». Зокрема, по ТзОВ «Мегасел» складено акт про неможливість проведення перевірки у зв'язку з тим, що стан платника податку визначено, як «фактична адреса не встановлена, юридична адреса масової реєстрації», по ПП «Максіма» складено акт про те, що у вказаної особи відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, за юридичною адресою вона не знаходиться, а її звітність статусу податкової немає, по ТзОВ «Прайм- Дівелопмент» складено акт про неможливість проведення перевірки у зв'язку з тим, що стан платника податку визначено, як «фактичне місцезнаходження не встановлено». Що стосується ТзОВ «Високовольтний союз Україна», то довідкою про результати зустрічної перевірки №922/740/23-300/33334990 від 06.09.2010 року не встановлено розбіжностей з відомостями ТзОВ «РЗВА-Електрик». Крім того позивачем долучено довідку №1311/1046/23-300/33334990 від 06.09.2010 року, якою підтверджено факт декларування ТзОВ «Високовольтний союз Україна» податкових зобов'язань по операціям з ТзОВ «РЗВА-Електрик» у квітні 2010 року. Щодо інших документальних доказів, як сторони позивача, так і сторони відповідача, то вони стосуються висновків акту перевірки №1196/953/23-300/34704105 від 13.08.2010 року про завищення від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у червні 2010 року та неможливості підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2010 року на суму 126853,76 грн. та за червень 2010 року на 2415612 грн., що пов'язано з відсутністю відповідей від інших ДПІ на направлені запити про проведення зустрічних перевірок по основних постачальниках, які, в свою чергу, не стосуються податкових повідомлень-рішень, що є предметом оскарження в даній справі, а відтак виходять за рамки позовних вимог.

Постановляючи рішення суд першої інстанції вірно вважав, що Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право на заявлення до бюджетного відшкодування податку на додану вартість в залежність від обов'язкової відсутності розбіжностей в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, а відтак правильним є висновок суду, що та обставина, що звітність попереднього у ланцюгу постачання товару постачальника з якихось обставин не подана, подана з помилковими показниками, чи прийнята податковим органом за місцем його реєстрації лише «до відома», і відповідно не внесена в базу даних, по якій проводиться автоматичне співставлення податкового кредиту і податкових зобов'язань на рівні ДПА України, не впливає на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальнику товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, це стосується також і усіх інших причин, по яких до бази даних не внесено звітність того чи іншого контрагента. Тим більше, що податковим органом робиться співставлення лише в рамках відповідного календарного місяця, тобто того місяця, коли платник податку сформував податковий кредит, а платник податків - контрагент, з огляду на передбачене п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» право подати уточнюючий розрахунок, або відобразити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, може задекларувати податкове зобов'язання за відповідними господарськими операціями і в іншому періоді. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагенти в ланцюгу постачання не виконали свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких контрагентів і вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі податковими накладними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушень позивачем порядку відображення в деклараціях з податку на додану вартість сум податкових зобов'язань не встановлено, наявність первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, встановлено матеріалами справи, а будь-які обставини, які б засвідчували факт недобросовісності самого платника, відсутні. Крім того судом встановлено достовірність підтвердження фактичності здійснення позивачем господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум, а отже і правомірність віднесення сум податку до податкового кредиту.

З огляду на це правильним є висновок, що у податкового органу були відсутні законні підстави для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням, тому позов в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне №000612344/0/23-318 від 20.08.2010 року задоволено обгрунтовано.

Крім того судом першої інстанції вірно враховано, що згідно п.6.1 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до ст.4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності). Згідно п.4.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платниками податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України №253 від 21.06.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 06.07.2001 року за №567/5758, номер податкового повідомлення складається з таких частин: порядковий номер у межах відділу, номер відділу, який склав повідомлення, через дріб номер скарги, щодо якої надсилається податкове повідомлення. Пунктом 5.3 цього Порядку визначено, що з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання. Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги. Позивачем була подана первинна скарга на рішення податкового органу, яка залишена без задоволення. Підстави та порядок відкликання податкових повідомлень-рішень встановлені п.п.6.4 - 6.6 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якими не передбачено випадків їх відкликання в разі складання та надсилання платнику податків податкових повідомлень, які мають номер первинного податкового повідомлення, а через дріб проставлено номер скарги, щодо якої воно складене та доведено новий граничний термін сплати податкового зобов'язання. З огляду на це суд першої інстанції правильно вважав, що відповідачем податкове повідомлення-рішення з дробом «1» винесене з дотриманням вимог Порядку, воно не встановлює нові підстави для прийняття, не є повторним визначенням зобов'язань, а відтак для захисту прав позивача достатньо скасування податкового повідомлення-рішення №000612344/0/23-318 від 20.08.2010 року, і додатково скасовувати аналогічне рішення, прийняте в рамках процедури адміністративного узгодження не потрібно.

Відмовляючи в частині задоволення позовних вимог, судом першої інстанції правильно вказано, що з врахуванням положень пп.7.7.1-7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в разі ненадання платнику податків бюджетного відшкодування останній має право звернутися до суду з вимогою про стягнення вказаних сум з Державного бюджету України. При цьому, включення платника податків до реєстру осіб, яким підтверджено бюджетне відшкодування є одним із етапів процедури документального оформлення процесу про надання бюджетного відшкодування.

З огляду на це суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовна вимога про зобов'язання ДПІ у м. Рівне включити позивача до реєстру платників, яким підтверджено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 533245,00 грн., не є належним способом захисту порушених прав, передбачених Законом. Крім того, вказані дії податкового органу можуть бути вчиненні лише після набрання законної сили рішенням суду про скасування податкового повідомлення-рішення, яким ТзОВ «РЗВА-Електрик» зменшено на 533245,00 грн. задекларовану на розрахунковий рахунок суму бюджетного відшкодування.

З врахуванням вище викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суд першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Рівне залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року у справі № 2а-4794/10/1770 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Гуляк

Повний текст ухвали виготовлений 01.11.2011 року