Ухвала суду № 20641313, 08.11.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 р. Справа № 8656/10 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Стецків І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу ТзОВ «Кабельверк-Львів» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2009 року у справі за позовом ТзОВ «Кабельверк-Львів» до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

У січні 2009 року ТзОВ «Кабельверк-Львів» звернулося з позовом до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач вказував, що 24.12.2008 року працівниками ДПІ у Личаківському районі м. Львова було проведено виїзну позапланову перевірку ТзОВ «Кабельверк-Львів» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення ПДВ, що декларувалося в жовтні 2008 року, за результатами якої складено акт №524/23-4/32970253 від 24.12.2008 року.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001132340/0 від 29.12.2008 року, яким позивачу відмовлено у відшкодуванні ПДВ на суму 95433,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2009 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду оскаржив позивач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити у повному обсязі.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи доводи апеляційної скарги, вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок вій ємного значення ПДВ, що декларувалося у вересні 2008 року та квітні 2007 року, за результатами якої складено акт №524/23-4/32970253 від 24.12.2008 року.

На підставі даного акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0001132340/0 від 29.12.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 95433,00 грн.

Підставою для відшкодування ПДВ стало ввезення позивачем товару згідно контракту №01/2007 з фірмою SEWS Slovakia в квітні 2007 року.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Кабельверк-Львів» укладено зовнішньо-економічний контракт №01/2007 від 29.03.2007 року з фірмою SEWS Slovakia про поставку обладнання для виробництва кабельних мереж. Згідно п. 1.1 даного контракту замовник (SEWS Slovakia) безкоштовно надає виконавцю (позивач) обладнання у відповідності до митного режиму «тимчасовий ввіз з подальшим вивезенням у незмінному стані». Замовник протягом всього терміну дії угоди залишається власником обладнання. Виконавець відповідальний за обслуговування обладнання та підтримання його в належному стані. Після закінчення угоди або відмови від нього обладнання повертається Замовнику за його кошти.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону № 168 поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Згідно з пунктами 1.7-1.8 вищезазначеної податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом, а бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних Інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, згідно Закону України «Про податок на додану вартість» базою оподаткування податку на додану вартість є договірна (контрактна) вартість таких товарів. Таким чином товари, які не є обєктами купівлі-продажу або обміну і ввозяться на митну територію України відповідно до режиму тимчасового ввезення, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до переконання, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам справи дана вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ТзОВ «Кабельверк-Львів» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2009 року у справі №2а-928/09/1370 без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Олендер

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 10.11.2011 року