Ухвала суду № 20635239, 06.12.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-14075/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" грудня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Парінова А.Б, Губської О.А.,

при секретарі Кропивному Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Лінія права" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2011 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Лінія права" про стягнення заборгованості у розмірі 415 46,66 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 415 46,66 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2011 року позовні вимоги було задоволено в повному обсязі.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами документальної невиїзної перевірки за дотриманням вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року було складено акт № 541/1-23-08-33592366 від 10.09.2009 року. За виявлені в результаті перевірки порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем було застосовано встановлені Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами ” від 21.12.00 р. № 2181 (в редакції Закону, що діяла в період виникнення спірних відносин сторін справи) санкції, спрямовані на стягнення з відповідача заборгованості з податку на прибуток та з податку на додану вартість та прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0000842308/0 від 21.09.2009 року на суму 223154, 40 грн. та № 00008523/0 від 21.09.2009 року на суму 191275, 50 грн. Загальна сума заборгованості відповідача за вказаними рішеннями склала 414429, 90 грн. Крім того, загальна сума податкового боргу відповідача збільшилась у звязку з поданням до ДПІ у Голосіївському районі м.Києва податкової декларації з податку на додану вартість 14.01.2011 року № реєстрації: 407196 відповідно до якої самостійно узгоджена відповідачем сума податкового зобовязання становить 954, 00 грн. та поданням декларації з податку на прибуток підприємства від 13.01.2011 року (дата реєстрації 19.01.2011 року) згідно з якою самостійно узгоджена сума податкового зобовязання становить 2292, 00 грн.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

У Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва перебуває на обліку як платник податків ТОВ "Юридична фірма “Лінія права”.

З 01.09.2009р. по 10.09.2009р. Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ “Юридична фірма “Лінія права” з питань правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю “Гранд Технолоджі” за період з 01.07.2008р. по 30.09.2008р.

За результатами вищевказаної документальної невиїзної перевірки податковим органом було складено акт від 10.09.2009р. № 541/1-23-08-33592366, на підставі якого було винесено податкові повідомлення - рішення від 21.09.2009р. № 0000842308/0, за порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”, на суму 223 154,40 грн. з податку на прибуток (159 396,00 грн. - основний платіж, 63 758,40 грн. - штрафні санкції) та №0000852308/0, за порушення підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість”, на суму 191 275,50 грн. з податку на додану вартість (127 517,00 грн. - основний платіж, 63 758,50 грн. - штрафні санкції).

Відповідач, скориставшись правом на оскарження, в порядку встановленому ЗУ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” (який діяв на час виникнення спірних відносин сторін, далі - Закон України № 2181 - III), оскаржив вказані повідомлення-рішення до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва, Державної податкової адміністрації у місті Києві та Державної податкової адміністрації України.

Відповідно до п.п. 5.2.4. Закону України № 2181-III днем закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

За результатами досудового порядку вирішення спору скарги відповідача залишені без задоволення та винесено податкові повідомлення - рішення від 16.12.2009р. № 0000842308/1, від 27.02.2010р. №0000842308/2, від 11.05.2010р. №0000842308/3, від 16.12.2009р. №0000852308/1, від 27.12.2010р. №0000852308/2, від 11.05.2010р. №0000852308/3.

Крім того, відповідач не погоджуючись вищевказаним рішенням, скористався можливістю захистом своїх прав в судовому порядку.

Разом з тим, як вбачається з постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2а-9208/10/2670 якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Лінія права” до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.09.2009 №0000842308/0, від 16.12.2009 №0000842308/1, від 27.02.2010 №0000842308/2, від 11.05.2010 №0000842308/3, від 21.09.2009 №0000852308/0, від 16.12.2009 №0000852308/1, від 27.12.2010 №0000852308/2, від 11.05.2010 №0000852308/3 відмовлено повністю.

Вказана постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2010 року по адміністративній справі № 2а-9208/10/2670 набрала законної сили, що підтверджується наявною копією Ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року, яка міститься в матеріалах справи. Так, Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Лінія права" - залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2010 року - без змін.

Враховуючи те, що податкові зобовязання відповідача виникли у період дії Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, порядок стягнення податкового боргу та порядок вжиття контролюючим органом заходів з метою погашення платниками податків податкового боргу, судом першої інстанції при вирішенні даної справи застосовуються також норми вказаного Закону.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Виходячи з положень пп. 5.2.2, 5.2.4 ст. 5 Закону № 2181 у випадку оскарження рішення податкового органу про нарахування податкового зобов'язання в адміністративному або судовому порядку, такі зобовязання вважаються узгодженими у день закінчення, відповідно, процедури адміністративного оскарження або у день набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до п.п. 6.2.1. Закону України №2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.2. Закону України №2181-III податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Так, в порядку передбаченому Законом № 2181 позивачем було винесено та надіслано відповідачу першу податкову вимогу від 21 грудня 2010 року форми «Ю1»№ 1/3810 на суму 412917, 61 грн. (за основним платежем - 285400, 71 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 127516, 90 грн.). Зазначена вимога була отримана відповідачем 24.01.2011 року.

Відповідно до пп. 6.2.3 Закону № 2181 (який діяв на момент виникнення спірних відносин сторін) передбачено, що друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлений строк.

Однак, виконання вищевказаної норми Закону № 2181 щодо надіслання другої податкової вимоги позивачем неможливо у звязку з набранням чинності з 1 січня 2011 року Податковим кодексом України, відповідно, нормами якого не передбачено надіслання другої податкової вимоги.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, як зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Крім того, ТОВ «Юридична фірма «Лінія права»до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було подано податкову декларацію з податку на додану вартість від 14.01.2011 року (дата реєстрації 14.01.2011 року № 407196) відповідно до якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду склала 954, 00 грн.

19.01.2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було зареєстровано подану відповідачем декларацію з податку на прибуток підприємства від 13.01.2011 року відповідно до якої сума податку до сплати 2292, 00 грн.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із зворотнього боку облікової картки відповідача з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств станом на 04.04.2011 року відповідачем у встановлений законом строк не сплачено самостійно визначену суму податкових зобовязань згідно поданих ним вищезазначених декларацій.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що при збільшенні суми податкового боргу після того, як платнику податків було надіслано податкову вимогу, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, у тому числі та, що виникла після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Колегія суддів зауважує, що загальна сума податкової заборгованості відповідача становить 415546, 66 грн., доказів сплати відповідачем суми податкової заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, станом на день розгляду спору суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що винесена постанова про задоволення позову є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, оскільки спірна постанова прийнята встановленими межами повноважень, що надані чинним законодавством України, з урахуванням всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2011 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим не має підстави для її скасування та постановлення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Лінія права" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2011 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Лінія права" про стягнення заборгованості у розмірі 415 46,66 грн. - залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Суддя О.А.Губська

(Повний текст ухвали складено 12.12.2011р.)