Ухвала суду № 20634725, 22.12.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2741/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" грудня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Зозулі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екогласс 2000»до Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2011 року ТОВ «Екогласс 2000»звернулося до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просило скасувати наказ начальника Білоцерківської ОДПІ в Київській області № 517 від 17 травня 2011 року про проведення документальної позапланової перевірки з питань правильності визначення повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року, визнати неправомірними дії працівників Білоцерківської ОДПІ в Київській області при складенні та врученні акту перевірки № 3209/23-2/36055782/127 від 20 травня 2011 року та щодо зменшення по картці особового рахунку податкового кредиту, задекларованого в деклараціях за листопад, грудень 2010 року на суму 1285825 грн. та податкового зобовязання за вказаний період на суму 1316100 грн. 00 коп., а також зобовязати відповідача вчинити дії щодо відновлення даних в картці особового рахунку.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково та скасовано наказ начальника Білоцерківської ОДПІ в Київській області № 517 від 17 травня 2011 року.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду від 30 червня 2011 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що останнім днем для надання відповіді на запит податкового органу було 16 травня 2011 року, у звязку з чим начальник Білоцерківської ОДПІ в Київській області, не отримавши запитуваних документів у встановлений строк, правомірно 17 травня 2011 року видав наказ про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Екогласс 2000».

Під час судового засідання представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Білоцерківської ОДПІ в Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що Білоцерківською ОДПІ в Київській області було направлено ТОВ «Екогласс 2000»запит про надання пояснень та їх документального підтвердження № 10605/10/23-2/1296 від 27 квітня 2011 року. Вказаний запит було отримано уповноваженою особою позивача 28 квітня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, копія якого приєднана до матеріалів справи.

У звязку з ненаданням пояснень та їх документального підтвердження наказом начальника Білоцерківської ОДПІ в Київській області № 517 від 17 травня 2011 року було призначено документальну позапланову перевірку ТОВ «Екогласс 2000»з питань правильності визначення, повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Вважаючи вказаний наказ, а також вчинені відповідачем на його підставі дії неправомірними, ТОВ «Екогласс 2000»звернулося до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Екогласс 2000»в частині скасування наказу № 517 від 17 травня 2011 року суд першої інстанції виходив з того, що він був винесений до закінчення строку, встановленого позивачу для надання відповіді на запит податкового органу.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що матеріально-правовою підставою призначення документальної позапланової перевірки позивача став пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

У відповідності до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Як раніше зазначалося, ТОВ «Екогласс 2000»28 квітня 2011 року отримало запит Білоцерківської ОДПІ в Київській області про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Обчислюючи строк, до якого позивачу необхідно було надати відповідь на вказаний запит, суд першої інстанції керувався нормами Цивільного кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, суд першої інстанції послався на ст. 253 ЦК України, якою передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правомірно застосовано порядок обчислення строків, встановлений ст. 253 ЦК України з огляду на наступне.

Судом встановлено, що строк для надання позивачем відповіді на запит Білоцерківської ОДПІ в Київській області встановлений пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України та становить десять робочих днів з дня отримання запиту.

Разом з тим, у Податковому кодексі України відсутні правила обчислення встановлених ним строків.

У відповідності до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Колегія суддів вважає, що в даному випадку при вирішенні питання про порядок обчислення строків, встановлених Податковим кодексом України, слід керуватися законом, який регулює подібні правовідносини. Таким нормативно-правовим актом, на думку колегії суддів, є Цивільний кодекс України.

Вказаний висновок колегією суддів зроблено з огляду на те, що вказаний нормативно-правий акт визначає поняття строку, яке не суперечить нормам Податкового кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Закінчення строку, встановленого пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, пов'язане із виникненням у податкового органу обовязку, за певних умов, призначити позапланову документальну перевірку платника податку.

У звязку з цим колегія суддів приходить до висновку про те, що поняття строку, визначене у ч. 1 ст. 251 ЦК України узгоджується із нормами пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а тому вважає, що правила обчислення строків, встановлені Цивільним кодексом України, можуть бути застосовані до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем у даній справі.

Як раніше зазначалося, ст. 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що перебіг десятиденного строку, встановленого позивачу для надання відповіді податковому органу, розпочинається на наступний день після отримання відповідного запиту.

Також судом встановлено, що коло нормативно-правових актів, які регулюють податкові правовідносини, визначене у ст. 3 ПК України.

Відповідно до п. 3.1 ст. 2 ПК України податкове законодавство України складається, зокрема, з чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування.

Колегія суддів вважає, що до міжнародних договорів, які підлягає застосуванню до даних правовідносин, належить Європейська конвенція про обчислення строків № ETS-076 від 16 травня 1972 року (далі Конвенція).

У відповідності до п. «а»ч. 1 ст. 1 Конвенції вона застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, включаючи процедуру стосовно таких справ, якщо такі строки встановлені законом або судовим чи адміністративним органом.

На думку колегії суддів податкові правовідносини належать до адміністративних правовідносин, а тому правила обчислення строків, встановлені Конвенцією, підлягають застосуванню при вирішенні даної справи.

Згідно ст. 3 Конвенції строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках, починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.

Для цілей цієї Конвенції, згідно її ст. 2, термін a quo»означає день, з якого починається відлік строку, а термін ad quem»означає день, у який цей строк спливає.

Таким чином, Конвенцією встановлено порядок обчислення строків, який відповідає правилам, встановленим Цивільним кодексом України.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що перебіг десятиденного строку для надання позивачем відповіді на запит контролюючого органу без урахування вихідних та святкових днів мав сплинути 17 травня 2011 року, у звязку з чим оскаржуваний наказ міг бути виданий не раніше ніж 18 травня 2011 року.

Враховуючи те, що наказ начальника Білоцерківської ОДПІ в Київській області № 517 від 17 травня 2011 року про проведення документальної позапланової перевірки з питань правильності визначення повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року був виданий передчасно, колегія суддів вважає, що він підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги Білоцерківської ОДПІ в Київській області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 30 червня 2011 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Білоцерківської ОДПІ в Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 23 грудня 2011 року.