Постанова № 20631478, 01.12.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2993/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бабенка К.А.

Мельничука В.П.

за участю секретаря: Корженкової І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільна Українсько-польська фірма «УКРГРАФ»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільна Українсько-польська фірма «УКРГРАФ»до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області про визнання протиправними і скасування рішень Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області № 000032200 від 18.08.2009 року та № 000032200/1 від 16.09.2009 року, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільна Українсько-польська фірма «УКРГРАФ»звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області про визнання протиправними і скасування рішень Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області № 000032200 від 18.08.2009 року та № 000032200/1 від 16.09.2009 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільна Українсько-польська фірма «УКРГРАФ»подав апеляційну скаргу, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільна Українсько-польська фірма «УКРГРАФ» є юридичною особою, що зареєстрована 15.05.2002 року виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області, і як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Славутичі Київської області з 23.05.2002 року за № 824.

Працівниками Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області на підставі направлення від 06.08.2009 року № 138 та наказу ДПІ у м. Славутичі № 320 від 06.08.2009 року, згідно повідомлення ВАТ «Кредобанк»№ 09-2697/09 від 06.08.2009 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Спільна Українсько-польська фірма «УКРГРАФ»з питань дотримання валютного законодавства за період з 02.07.2008 року по 30.07.2009 року, про що складено акт № 765/23/31966769 від 14.08.2009 року.

Так, проведеною перевіркою було встановлено факт порушення позивачем термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у зв'язку з чим податковим органом 18.08.2009 року винесено рішення № 0000032200, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 155058,76 грн.

Вказане рішення було позивачем оскаржено в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скаргу позивача залишено без задоволення та 16.09.2009 року податковим органом винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000032200/1.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для нарахування штрафних (фінансових) санкцій до позивача став висновок податкового органу про порушення підприємством вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», які виразились у наступному.

Згідно з імпортним контрактом від 02.07.2008 року № 10812510, укладеним між TOB «Спільна Українсько-польська фірма «УКРГРАФ»(покупець) і нерезидентом - фірмою & Bauer AG, Planeta Bogenoffset, Radebeul», Німеччина (продавець), позивач придбав обладнання - шестикольорову листову офсетну печатну машину КВА RAPIDA 106-6+L ALV2 на умовах поставки СІР - м. Боярка. Загальна вартість контракту - 1850000,00 євро.

Відповідно до контракту від 02.07.2008 року № 10812510 та додаткової угоди № 2 до вказаного контракту позивачем 09.07.2008 року було перераховано авансові платежі на рахунок нерезидента на суму 100000,00 євро.

Разом із тим, товар на територію України поставлений не був. Граничні терміни отримання товару за перераховану валюту становлять 06.03.2009 року та 14.03.2009 року відповідно. Повернення другого авансового платежу в сумі 10000,00 євро відбулось 14.05.2009 року в сумі 50000,00 євро та 05.06.2009 року в сумі 50000,00 євро.

Таким чином, кількість днів прострочки за першим авансовим платежем становить 39 днів (з 06.04.2009 р. по 14.05.2009 р.) та за другим авансовим платежем 22 дні (з 15.05.2009 р. по 05.06.2009 р.).

Відповідно, ДПІ у м. Славутичі Київської області нараховано пеню: за першим авансовим платежем заборгованість 39 днів (з 06.04.2009 р. по 14.05.2009 р.). Сума заборгованості 100000,00 євро. Сума пені в національній валюті України, виходячи з офіційного курсу євро до гривні (1 євро = 10,33725 грн.), встановленого Національним банком України станом на 06.04.2009 р., а також розміру пені - 0,3% від суми заборгованості, що нарахована відповідачу, становить 120945,83 грн. (11700,00 євро); за другим авансовим платежем заборгованість 22 дні (з 15.05.2009 р. по 05.06.2009 р.). Сума заборгованості 50000,00 євро, розмір пені - 0,3% від суми заборгованості, що нарахована відповідачу, становить 155058,76 грн. (15000,00 євро).

Надаючи правову оцінку встановленим судом першої інстанції обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Як зазначено судом першої інстанції, позивач до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики для отримання висновку на подовження термінів повернення валютної виручки не звертався.

Разом із тим, ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»передбачено, якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

На виконання вищезазначеної норми Закону, позивачем було надано висновок спеціаліста Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 19.03.2010 року № ЧК-70 відповідно до якого, отримання банківської гарантії позивачем неможливо внаслідок призупинення здійснення активних кредитних операцій більшістю українських фінансових установ у звязку з посиленням світової фінансової кризи, і відповідно, не спроможність виконання умов контракту № 10812510 можна розглядати як обставину непереробної сили.

Так, до форс-мажорних обставин слід відносити надзвичайну і непереборну за наявних умов силу, дія якої може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання замовника або виконавця (війна, блокада, страйк, аварія), що призводять до порушення умов укладених контрактів.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що фінансову кризу не можна віднести до форс-мажорних обставин.

Крім того, слід зазначити, що фінансову кризу визнано всіма країнами, це є відомим фактом, який не підлягає доведенню відповідно до ч. 2 ст. 72 КАС України, якою передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

До того ж, висновок спеціаліста Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 19.03.2010 року № ЧК-70 щодо його відповідності у колегії суддів не викликає сумнівів, оскільки Чернігівська регіональна торгово-промислова палата являється членом Торгово-промислової палати України та має всі встановлені Законом України «Про торгово-промислові палати України»повноваження та функції регіональних торгово-промислових палат, створених у відповідності до Закону, зокрема, щодо засвідчення обставин форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод.

Таким чином, підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності колегією суддів апеляційної інстанції не вбачається, а тому рішення Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області № 000032200 від 18.08.2009 року та № 000032200/1 від 16.09.2009 року є протиправними та, відповідно, підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як субєктом владних повноважень, не надано доказів та не доведено правомірності прийнятих рішень про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Отже, вищевикладені обставини свідчать про правомірність заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що підлягають до задоволення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільна Українсько-польська фірма «УКРГРАФ»задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року скасувати, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільна Українсько-польська фірма «УКРГРАФ»- задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області від 18.08.2009 року № 000032200 та № 000032200/1 від 16.09.2009 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Т.Р. Вівдиченко

Судді: К.А. Бабенко

В.П. Мельничук

Повний текст постанови виготовлено 07 грудня 2011 року