Ухвала суду № 20626802, 06.12.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4818/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" грудня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бужак Н.П.

Суддів: Твердохліб В.А., Костюк Л.О.

За участю секретаря: Павленко Т.А.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Янус»до Васильківської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області, за участю прокуратури Київської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В

Позивач ПП «Янус»звернувся до суду з позовом до Васильківської ОДПІ Київської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 25.05.2007 року № 000041234/0.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Васильківської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області від 25.05.2007 року № 0000412340/0.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції відповідач Васильківська об»єднана державна податкова інспекція Київської області подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з»явились у судове засідання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Янус»є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Васильківської міської ради Київської області 31.01.2002 року.

На обліку в Васильківській ОДПІ позивач перебуває як платник податку з 21.02.2002 року за № 2123.

Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля недержавних організацій, окрім споживчої кооперації; роздрібна торгівля недержавних організацій, окрім споживчої кооперації; маркетингові дослідження, консультації по питаннях комерційної діяльності, фінансів і управління; посередницькі послуги при купівлі-продажі товарів народного споживання.

01.04.2003 року між ПП «Янус»та ПП «Світанок»укладено угоди від 01.04.2003 року без номера та від 09.09.2004 року без номера з постачання будівельних матеріалів, промислового обладнання та послуг.

На протязі часу з 01.10.2004 року по 31.12.2006 року ПП «Світанок»здійснив поставку товарів позивачу, а всього 394 поставки.

По факту поставки товару складались акти прийому-передачі товарів. Розрахунки за придбання товару здійснювались векселями, емітованими позивачем, а на підтвердження сплати ПДВ ПП «Світанок»видавались податкові накладні, які включались позивачем до реєстру податкових накладних, а господарські операції позивачем у податковій звітності.

У травні 2007 року Васильківська об»єднана державна податкова інспекція Київської області провела документальну планову перевірку ПП «Янус»щодо дотримання вимог податкового законодавства.

За результатами проведеної перевірки податковим органом було складено акт № 746/23-1-12/31826725 від 17.05.2007 року.

Відповідно до акту перевірки, ПП «Янус»у порушення вимог пп. 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 8558485,03 грн. за податковими накладними, виданими ПП «Світанок». Що стосується податкових накладних , виданих ПП «Світанок», то податковий орган прийшов до висновку про неможливість прийняття його до уваги, оскільки відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2002 року скасовано його державну реєстрацію.

25.05.2005 року Васильківською об»єднанню державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №0000412340/0, я ким позивачу було визначено суму податкового зобов»язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 12837726 грн., в тому числі 8558484 грн. - основного платежу та 4279242 грн штрафних санкцій.

Підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов»язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету в строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від»ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 статті 6 та статтею 81 Закону, протягом такого звітного періоду з придбанням або в виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв»язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями ( іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами (пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка товарів (робіт, послуг) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов»язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем отримано від ПП «Світанок»всі податкові накладні щодо виконання укладених договорів за період з 01.10.2004 року по 31.12.2006 року та в рахунок погашення заборгованості за поставлений товар (роботи, послуги) ПП «Янус»емітував прості векселі № 3190928647, № 3190928694, № 3190928695, № 3190928696, № 3190928697,№ 3190928698,№3190928700,№31890928692,№3190928693, №3190928699, №АА 0292810 на загальну суму 51442000, 00 грн. та передав їх ПП «Світанок».

Стаття 4 частина 3 Закону України «Про обіг векселів в Україні» визначає, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобовязання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобовязання щодо платежу за векселем.

Відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка товарів на умовах міни ( товари в обмін на вексель) є оподаткованою операцією з якою пов»язується виникнення податкових зобов»язань і права на податковий кредит на загальних підставах за наявності первинних документів.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2002 року скасовано державну реєстрацію ПП «Світанок», проте з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про зняття з реєстрації відповідно до рішення суду не внесено. На час розгляду справи суд встановив, що ПП «Світанок»перебуває у стані припинення і не є ліквідованим, а отже відповідно до норм цивільного законодавства зазначена юридична особа зберігає свою правосуб»єктність.

Отже, право на видачу податкових накладних даний суб»єкт підприємницької діяльності зберіг, так як був зареєстрований як юридична особа та включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд першої інстанції правомірно вказав у постанові суду на невідповідність дій податкового органу, оскільки акт цього органу про анулювання реєстрації ПП «Світанок»як платника ПДВ складено 14.05.2005 року, тоді як реєстрацію анульовано з 11.06.2002 року.

Враховуючи вищевикладені доводи, колегія суддів приходить до висновку, що покупець не може нести відповідальності ні за не сплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Державному реєстрі.

Якщо контрагенти позивача не виконали свого зобов»язання зі сплати податку до бюджету, то це може тягнути відповідальність саме контрагента і зазначена підстава не може бути підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11.01.2001 року директора ПП «Янус»Заве руху Г.В. було виправдано, при цьому встановлено відсутність факту підроблення первинних господарських документів і відсутність складу злочину, передбаченого ст. 212 частиною 3, ст. 366 частиною 2 КК України.

Таким чином, висновок ОДПІ про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту з мотивів підроблення податкових накладних та в відсутності фактичної поставки товарів є безпідставним та таким, що не підтверджується відповідними доказами, зібраними під час розгляду справи.

Не підтверджено відповідачем відповідними доказами під час розгляду справи посилання на фіктивний характер операцій та підроблення позивачем податкових накладних. Крім того, суд таких обставин також не встановив.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, заявлених у позові, а тому вважає постанову суду першої інстанції законною і обґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не приймаються судом як доказ правомірності дій податкового органу прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Тому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Васильківської ОДПІ залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року без змін.

Відповідно до ст. 198, 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Васильківської об»єднаної Державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий: суддя

судді

Повний текст виготовлено: 12 грудня 2011 року.