Ухвала суду № 20623357, 13.12.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3965/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" грудня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу приватної фірми «Бронт»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва до приватної фірми «Бронт»про стягнення заборгованості у розмірі 58301,44 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2010 року Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до приватної фірми «Бронт»про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 58301,44 грн. по штрафним санкціям за порушення норм законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2011 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що платник самостійно не сплатив суму податкового боргу, визначену відповідним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Крім того, суд звернув увагу на те, що рішення Відповідача було оскаржене Позивачем до суду, проте у задоволенні позовних вимог останнього було відмовлено, а постанова набрала законної сили.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позовну заяву ДПІ у Голосіївському районі м. Києва залишити без розгляду. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Наголошує на тому, що аналогічна справа за позовом ПФ «Бронт»до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва розглядається Вищим адміністративним судом України, а тому позовну заяву необхідно залишити без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 155 КАС України.

У судовому засіданні повноважний представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав.

Повноважний представник Позивача просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ПФ «Бронт»з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства України Позивачем були виявлені порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме, ненадходження товару по імпорту в загальному розмірі 69448,0 доларів США. Результати проведеної перевірки викладені в Акті від 07 квітня 2009 року №200/1-22-02-23168587. На підставі зафіксованих в акті порушень Позивачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С»від 17 квітня 2009 року №0000552202/0 (далі рішення від 17.04.2009 року), яким визначено пеню за порушення термінів розрахунків у сфер зовнішньоекономічної діяльності та штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 58301,44 грн.

Судом також було встановлено, що Відповідач оскаржив рішення від 17.04.2009 року до суду. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010 року, у задоволенні позовних вимог ПФ «Бронт»було відмовлено.

Крім того, суд першої інстанції, проаналізувавши приписи ст. ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, дійшов до вірного висновку про правомірність винесеного Позивачем рішення від 17.04.2009 року.

За таких обставин рішення про застосування штрафних (фінансових) санкції від 17 квітня 2009 року №0000552202/0, яке є підставою даного позову, є чинним, а тому сума штрафних санкцій, нарахована цим рішенням у відповідності до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п. 1 ст. 9, п. 2 ст. 16 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 року №15-93-ВР, п.п. 2.3 п. 2 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 04.10.1999 року №542, п.п. 2.7 п. 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.2000 року №49, підлягає стягненню з Відповідача.

Крім іншого, оцінюючи посилання апелянта на необхідність залишення позовної заяви Позивача без розгляду у звязку з тим, що у провадженні іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими ж самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про скасування рішення від 17.04.2009 року. Постановою суду першої інстанції від 20.01.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010 року, у задоволенні позову ПФ «Бронт»було відмовлено. У звязку з цим приватна фірма «Бронт»звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України про скасування, зокрема, рішення від 17.04.2009 року. Ухвалою від 11.11.2010 року Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження у справі за № 2а-9191/09/2670.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції враховується, що п. 3 ч. 1 ст. 155 КАС України передбачено, що суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Водночас, як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, предметом справи №2а-9191/09/2670 було, зокрема, скасування рішення від 17.04.2009 року, а підставою спору стала протиправність, на думку апелянта, зазначеного рішення. Однак, предметом справи, що розглядається, є стягнення з Відповідача суми штрафних (фінансових) санкцій на підставі рішення від від 17 квітня 2009 року №0000552202/0.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість твердження апелянта про тотожність справи №2а-9191/09/2670 та справи №2а-3965/10/2670, а тому не вбачає підстав для залишення позовної заяви ДПІ у Голосіївському районі м. Києва без розгляду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватної фірми «Бронт»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва до приватної фірми «Бронт»про стягнення заборгованості у розмірі 58301,44 грн без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко