Ухвала суду № 20623231, 06.12.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 32/82-А Головуючий у 1-й інстанції: Хрипун О.О.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" грудня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Агора», Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Господарського суду міста Києва від 26 травня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Агора»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю «СП «Агора»звернулося до Господарського суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 12.05.2005 року №0000222305/0, №0000212305/0; від 26.07.2005 року №0000222305/1, №0000212305/1; від 10.10.2005 року №0000222305/2, №0000212305/2; від 23.12.2005 року №0000222305/3, №0000212305/3.

Постановою Господарського суду м. Києва від 26.05.2010 року позов задоволено частково - визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 12.05.2005 року №0000212305/0; від 26.07.2005 року №0000212305/1; від 10.10.2005 року №0000212305/2; від 23.12.2005 року №0000212305/3 в частині нарахування 261518,5 грн. штрафних санкцій; визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 12.05.2005 року №0000222305/0; від 26.07.2005 року №0000222305/1; від 10.10.2005 року №0000222305/2; від 23.12.2005 року №0000222305/3 в частині нарахування 99928,54 грн. основного платежу та 49964,27 грн. штрафних (фінансових) санкцій. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом безпідставно донараховано Позивачу податкові зобовязання без урахування уточнюючих розрахунків останнього. Крім того, суд зазначив про помилковість позиції ДПІ у Солом'янському районі м. Києва щодо відсутності у ТОВ «СП «Агора»права на податковий кредит. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в іншій частині, суд першої інстанції зазначив, що Відповідачем було правомірно донараховані податкові зобовязання за спірними податковими повідомленнями-рішеннями після початку перевірки.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Наголошує на невірному визначенні судом дати початку проведення перевірки, що має наслідком невірний висновок щодо правомірності донарахованих Відповідачем податкових зобовязань.

Вважаючи постанову суду першої інстанції необґрунтованою, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому посилається на пропущення Позивачем строків подання уточнюючих розрахунків, а тому донараховані згідно податкових повідомлень-рішень зобовязання є обґрунтованими. Крім того, наголошував на тому, що укладені ТОВ «СП «Агора» договори з певними контрагентами є фіктивними, оскільки зазначені субєкти господарювання припинили свою діяльність, а тому Позивачем занижено суми податку на додану вартість.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не зявились, а тому справа розглядалась за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва проведено планову комплексну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Агора»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2000 року по 01.04.2004 року, а по деяким питанням по 01.10.2004 року, за результатами якої складено акт № 29/23-0541/23539807 від 11.05.2005 року.

У вказаному акті зафіксовано, що Позивачем порушені вимоги: пп. 4.1.1, пп. 4.1.2, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»внаслідок чого занижено податок на прибуток та завищено податок на прибуток; п. 4.2 ст. 4, пп. 7.2.4, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, внаслідок чого занижено суми зобовязань з ПДВ.

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000212305/0 від 12.05.2005 року, яким Позивачу визначено податкове зобовязання з податку прибуток у сумі 340 418,50 грн., в тому числі 63 120,00 грн. основного платежу та 277298,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0000222305/0 від 12.05.2005 року, яким визначено Позивачу податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 249 262,50 грн., в тому числі 166175,00 грн. основного платежу та 83 087,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судом також було встановлено, що, не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «СП «Агора» заявою № 27/05/2 від 27.05.2005 року оскаржило їх до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва. Листом від 25.07.2005 року № 7939/10/25-010 Відповідач повідомив Позивача про часткове задоволення скарги - скасування податкового повідомлення-рішення від 12.05.2005 року № 0000212305/0 в частині 7 856,00 грн. (основний платіж) та донарахування фінансових санкцій з податку на прибуток у сумі 11 852,00 грн. Водночас, податкове повідомлення-рішення від 12.05.2005 № 0000222305/0 ДПІ у Солом'янському районі м. Києва залишила без змін.

За наслідками подальшого оскарження в адміністративному порядку зазначені податкові повідомлення-рішення були залишені без змін. Крім того, за результатами оскарження податкових повідомлень-рішень вищестоящими податковими органами були прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.07.2005 року №0000212305/1, №0000222305/1; від 10.10.2005 року №0000212305/2, №0000222305/2; від 23.12.2005 року №0000212305/3; №0000222305/3.

Не погоджуючись з вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями, Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання їх недійсними.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в частині, суд першої інстанції виходив з того, що приписами чинного законодавства, зокрема, 5.1 ст. 5, пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»до платника податків, який самостійно виявив факт заниження податкового зобовязання до початку його перевірки контролюючим органом і самостійно погасив суму і штраф у розмірі 10% суми такої недоплати, не застосовується штрафи, передбачені вказаним законом, а також не нараховується пеня. Суд також обґрунтовано зауважив, що датою початку перевірки є дата, зазначена у письмовому повідомленні про проведення перевірки, тобто 01.04.2004 року. При цьому суд правомірно дав критичну оцінку посиланням Позивача на 08 жовтня 2003 року як на дату початку перевірки, оскільки така позиція, на думку суду, не відповідає приписам Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства субєктами підприємницької діяльності юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України від 16.09.2002 року №429.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність у податкового органу підстав для зменшення податкового зобовязання у звязку з тим, що уточнені дані по декларації від 15.10.2003 року та уточнюючі розрахунки №217925 на суму 384600,00 грн. та №217912 від 15.10.2003 року на суму 243000,00 грн. були подані Позивачем 01 квітня 2004 року, тобто після початку проведення перевірки.

Разом з тим, визнаючи недійсними податкові оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що останні прийняті без дотримання вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства. Такі висновки суду є вірними з огляду на наступне.

Досліджуючи господарські відносини Позивача з ТОВ «Жак», суд першої інстанції правильно вказав на те, що прийняття Господарським судом м. Києва рішення від 04.02.2003 року, яким скасована державна реєстрація ТОВ «Жак», не являється тим фактом, який чинне законодавство визначає як підставу для припинення діяльності юридичної особи. Крім того, суд правомірно критично розцінив висновок ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про втрату контрагентом Позивача ТОВ «Жак»можливості для проведення з ТОВ «СП «Агора»розрахунків.

Здійснюючи вивчення договірних відносин Позивача з ТОВ «Компанія «Соверен Контракт», суд першої інстанції встановив, що 01 серпня 2002 року між ТОВ «СП «Агора» (замовник) та ТОВ «Компанія «Соверен Контракт»(виконавець) укладений договір № 0108 про надання консультаційних послуг з маркетингового дослідження ринку нафтопродуктів та передачі інформації про потенційних клієнтів. За результатами виконання вказаного договору між ТОВ «СП «Агора»та ТОВ «Компанія «Соверен Контракт»були підписані відповідні акти прийому-передачі виконаних послуг. Крім того, судом першої інстанції були досліджені розрахункові та первинні документи, а також податкові накладні, що підтверджують реальність господарських операцій між Позивачем та виконавцем.

З огляду на викладене, Господарський суд м. Києва, проаналізувавши приписи п. 1.7. ст. 1, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»дійшов правильного висновку про наявність у Позивача права на включення до складу податкового кредиту сум, що випливають з отриманих останнім податкових накладних. При цьому суд першої інстанції обґрунтовано поставив під сумнів твердження Відповідача про відсутність у Позивача права на включення до складу податкового кредиту сум, сформованих на підставі виданих ТОВ «Компанія «Северен Контракт»податкових накладних. Суд, дослідивши приписи п. 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 року №79, вірно наголосив на тому, що на момент видачі Позивачу податкових накладних ТОВ «Компанія «Северен Контракт»останнє було зареєстроване як платник ПДВ, а тому мало право на їх складання.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позиції податкового органу щодо відсутності у Позивача права на формування податкового кредиту.

Крім іншого, суд в ході розгляду справи прийшов до правильного висновку про те, що результати діяльності контрагентів Позивача не можуть бути підставою для притягнення його до відповідальності.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Агора», Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 26 травня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Агора»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст. ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко