Ухвала суду № 20620845, 08.12.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/2377/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" грудня 2011 р. м. Київ

Справа № 2-а/2570/2377/2011

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Літвіної Н.М.,

Ганечко О.М.,

при секретарі Корж В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства «ГазСпецСервіс»товариства з обмеженою відповідальністю «ЧернігівГазСпецСервіс»до державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДПІ у м. Чернігові (далі відповідач, апелянт) подала апеляційну скаргу, в якій просять суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Посадовими особами відповідача проведено перевірку дочірнього підприємства «ГазСпецСервіс»товариства з обмеженою відповідальністю «ЧернігівГазСпецСервіс»(далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року, про що складено акт від 11.03.2011 року № 175/23/31275530.

Згідно висновків акта перевірки позивачем порушено вимоги пункту 4.1 статті 4, підпункту 11.2.3 пункту 11.2 статті 11, підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94), а саме: завищення валових витрат на суму 37500, 00 грн. за 1-й квартал 2010 року, внаслідок чого занижено податок на прибуток в сумі 17118, 00 грн.

За наслідками висновків вказаного акта відповідчем винесено податкове повідомлення-рішення від 24.03.2011 року № 0001292320, яким донараховано зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 17118,00грн. та штрафними санкціями 4280,00 грн., позивачем оскаржується вказане податкове повідомлення-рішення в частині, тобто 9375,00 грн. основного платежу та 2343,75 грн. штрафних санкцій.

У відповідності до п.п.11.2.3 п.11.2 ст. 11 Закону № 334/94, датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є: а) нерезидентами; б) резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Будь-яка особа, визначена абзацом "б" цього підпункту, зобов'язана при укладенні договору з платником податку за його вимогою зазначати у такому договорі про те, що така особа має статус платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом. Якщо така особа не зазначає у такому договорі про такий статус або якщо товари (послуги) надаються без укладення письмових договорів, то з метою визначення дати збільшення валових витрат покупця вважається, що такі товари (послуги) були надані особами, звільненими від оподаткування цим податком. Якщо особа, яка не має статусу платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом, зазначає у договорі, що вона є таким платником податку, то вважається, що така особа умисно ухиляється від оподаткування у розмірі отриманого нею авансу (попереднього платежу). При цьому платник податку - покупець товарів (послуг) не несе відповідальності за збільшення валових витрат, здійснених за датою попередньої оплати (авансування) вартості товарів (послуг) на підставі недостовірної інформації про статус платника податку, зазначеної у договорі.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, в період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року позивач включив до складу валових витрат підприємства витрати по сплаті авансу ФОП ОСОБА_3, який знаходиться на іншій системі оподаткування, на загальну суму 37500,00грн., а саме: за 1 квартал 2010 року 37500,00 грн., за договором оренди приміщення від 15.03.2010 року укладеним між позивачем та ФОП ОСОБА_3

Судом першої інстанції вірно встановлено, що об`єкт оренди був переданий 15.03.2010 року згідно акта приймання-передачі.

За виконані роботи сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт № 1 на загальну суму 45000,00 грн., в тому числі ПДВ 7500,00 грн. та у подальшому акти виконаних робіт, які складались щоквартально, а саме: № 22-03 від 15.03.2010 року на суму 1759,53 грн.; № 2-04 від 01.04.2010 року на суму 10227,28 грн.; № 3-07 від 01.07.2010 року на суму 10227,28 грн.; № 1-10 від 01.10.2010 року на суму 10227,28 грн.

Враховуючи факт передачі об`єкта оренди позивачу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності віднесення витрат за вказані послуги у 1 кварталі 2010 року. Отже правильним є висновок суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення рішення від 24.03.2011 року № 0001292320 в частині донарахування податку на прибуток на суму 9375,00 грн. основного платежу та 2343,75 грн. штрафних санкцій.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обгрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернігові залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Літвіна Н.М.

Ганечко О.М.

Повний текст виготовлено: 12.12.2011 року