Постанова № 20620835, 08.12.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-6269/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" грудня 2011 р. м. Київ

Справа № 2-а-6269/10/1070

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Літвіної Н.М.,

Ганечко О.М.,

при секретарі Корж В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вітапласт-Компані»до державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Вітапласт-Компані»(далі позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (далі відповідач, апелянт) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Службовими особами відповідача була проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 29.11.2005 року по 30.06.2009 року, за результатами якої було складено акт від 15.06.2009 року № 1358/23-2/33921922.

Згідно висновків вказаного акта позивачем було порушено вимоги п.5.1, п.п. 5.3.3 та 5.3.9, п.п.5.4.4. п.5.4ст.5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: віднесено до складу валових витрат витрати на маркетингові та юридичні послуги, які не підтверджені первинними документами, унаслідок чого було занижено валові витрати на суму 707488, 75 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000962300/0 від 27.11.2009 року, згідно якого позивачу було визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 707488, 75 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 369085, 18 грн.

Внаслідок адміністративного оскарження до вищестоящих податкових органів, в процедурі якої скарги позивача задовольнялися двічі, відповідачем було винесено наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000112300/1 від 30.01.2010 року, згідно якого позивачу було визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 707488, 75 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 357579, 58 грн., № 0000272300/2 від 12.04.2010 року позивачу було визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 688312, 75 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 344157, 18 грн. та № 0000272300/3 від 16.06.2010 року, яким було визначено той же розмір податкових зобов`язань, що і у попередньому.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, позивачем укладались договори з низкою СПД фізичними особами щодо надання останніми маркетингових, інформаційних та юридичних послуг, які, за свідченням позивача, використовувались для збільшення продажів товарів, які здійснює позивач.

За наслідками виконання вказаних договорів контрагенти позивача надавали акти виконаних робіт та отримували комісійну винагороду.

Всі договори, укладені між позивачем та СПД фізичними особами, були однотипними та не відрізнялись своїм змістом один від одного, крім реквізитів сторін.

Пунктом. 5.1. ст. 5 Закону№ 334/94 дано визначення поняттю «валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати)»- сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Таким чином, використання витрат у власній господарській діяльності є обов`язковою ознакою, яка необхідна для віднесення витрат до складу валових чи ні.

Крім того, відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Тобто, будь-які витрати, крім наявності ознак, передбачених п.п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону № 334/94, мають бути підтверджені первинними документами.

У відповідності до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-XIV, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Матеріали справи містять акти виконаних робіт, які надавались позивачу СПД ФО, на виконання договорів про надання маркетингових, нформаційних та юридичних послуг.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вказані акти виконаних робіт не містять змісту та обсягу виконаної господарської операції, одиницю виміру, яка характерна до відповідної господарської операції. Вказані акти виконаних робіт не дають повної інформації щодо обсягу та характеру наданих послуг. Тому, судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про підтвердження факту використання вказаних послуг у господарській діяльності позивача та про наявність первинних документів, які підтверджують надання таких послуг.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем було правомірно донараховано податкові зобов`язання позивачу, а податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Літвіна Н.М.

Ганечко О.М.

Повний текст виготовлено: 12.12.2011 року