Ухвала суду № 20620831, 08.12.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2778/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" грудня 2011 р. м. Київ

Справа № 2-а-2778/11/2670

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Літвіної Н.М.,

Ганечко О.М.,

при секретарі Корж В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ділкорн»до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва (далі відповідач) подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Службовими особами відповідача було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Ділкорн»(далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22.05.2008 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт № 425/23-7/35910506 від 17.06.2010 pоку. Згідно висновків вказаного акта, позивачем було порушено п.п. 7.4.1 та 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме віднесено до податкового кредиту суми ПДВ, які були включені до складу витрат на агентські послуги, які не використовувались позивачем у господарській діяльності.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 30.06.2010 року № 0004882307/0, яким позивачу визначено податкові зобовязанні зі сплати податку на додану вартість в сумі 171 393,00 грн. основного платежу та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 85 697, 00 грн.

Внаслідок процедури адміністративного оскарження до вищестоящого податкового органу, вказане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

Як свідчать матеріали справи, позивачем були укладені наступні договори про надання агентських послуг: №1/3107-АС від 01.07.2008 року між позивачем та ТОВ «Євро бізнес Контракт»; №2/2708-АС від 27.08.2008 року між позивачем та ТОВ «МІРКАНТО»; № 39/1-3107-АС від 31.07.2009 року, де ТОВ «Лазурний Берег»виступає агентом; № 233/2901 від 19.01.2010 року. За вказаними угодами контрагенти позивача виступають агентами та зобов`язуються здійснювати від його імені наступні дії: 1) здійснювати збір інформації про ринок зернових та олійних культур таких як рапс, пшениця, ячмінь, овес, соя; 2) організовувати пошук можливих партнерів; 3) вести переговори з потенційними продавцями; 4) організовувати строгий контроль виконання умов укладених при його сприянні контрактів.

Як свідчать матеріали справи та вірно було встановлено судом першої інстанції, факт надання вказаних послуг підтверджується актами виконаних робіт та податковими накладними.

У відповідності до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 1.15 Закону № 168/97 передбачено, що інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування.

Відповідно до п.7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали справи містять довідки ТОВ «Агромедіум», ПП «Агарти», СПД- ФО ОСОБА_3, ПП «ВФ «Новий Схід», ТОВ «Бусал», ТОВ «Агросейл», СПДФО ОСОБА_4, ПП «Агро- Колос», якими вказані юридичні особи засвідчують те, що договори з вказаними підприємствами були укладені позивачем за сприяння контрагентів за агентськими угодами. Тому колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про використання агентських послуг у своїй господарській діяльності.

У відповіності до п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 167/98, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи наявність податкових накладних, виписаних вищезазначеними контрагентами позивача, колегія суддів приходить до висновку про правомірність формування податкового кредиту позивачем.

Висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2010 року № 0004882307/0 є вірним.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обгрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Літвіна Н.М.

Ганечко О.М.

Повний текст виготовлено: 12.12.2011 року