Ухвала суду № 20615268, 04.05.2011, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-а-225

Головуючий по 1-й інстанції Антонов

Суддя-доповідач: Гавриш В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2011 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: Гавриша В.М.

суддів: Гонтар А.А. Денисенко Л.М.

при секретарі Федорченко О.В.

за участю прокурора: Акулової С.М.

адвоката ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Київського району м. Полтави ОСОБА_4 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 28 грудня 2010 року ,-

В с т а н о в и л а:

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Мовчанівка, Ружинського району, Житомирської області, українець, громадянин України, з вищою освітою, в цивільному шлюбі та маючий на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючий директором ПП « Полтавська дистрибюторська компанія », раніше не судимий, проживаючий: АДРЕСА_1,

засуджений - за ст.212 ч.3 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих повноважень та адміністративно-господарчих функцій строком на 3 роки, без конфіскація майна в силу ст.77 КК України;

- за ст.366 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно - розпорядчих повноважень та адміністративно - господарчих функцій строком на 2 роки.

Відповідно до ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_3, покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно - розпорядчих повноважень та адміністративно-господарчих функцій строком на 3 роки, без конфіскації майна в силу ст.77 КК України.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3, звільнено від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробування та 3-х річним іспитовим строком, тобто якщо він протягом цього терміну не вчинить нового злочину.

-за ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України ОСОБА_3 судом виправдано за недоведеністю його вини у скоєнні цього злочину.

Цивільний позов ДПІ у м. Полтаві задоволено частково та стягнуто з ПП « Полтавська дистрибюторська компанія » на користь ДПІ у м. Полтаві 1 856 865 грн.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні злочинів за наступних обставин.

В листопаді 2007 року, ОСОБА_3 будучи директором ПП «Полтавська дистрибюторська компанія» через торгових агентів очолюваного ним підприємства реалізовував за готівкові кошти товаро матеріальні цінності (продукти харчування) субєктам господарської діяльності на загальну суму 3 103,11 грн. в т.ч. ПДВ 517 грн. Відповідно п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 року вказана сума податку на додану вартість повинна бути включена до податкових зобовязань з ПДВ підприємства за лютий 2007року.

Між тим, 20.12.2007 року ОСОБА_3, являючись директором ПП « Полтавська дистрибюторська компанія » та знаючи, що в листопаді 2007 року ПП «Полтавська дистрибюторська компанія», внаслідок реалізації товарів приватним підприємцям за готівку, додатково мало сплатити до бюджету податкові зобовязання в сумі 517 грн., умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, при складанні офіційного документу - податкової декларації не включив до складу податкових зобовязань податкової декларації за листопад 2007 року № 214016 від 20.12.2007 року вказану суму ПДВ та 20.12.07р. подав таку декларацію до ДПІ у м. Полтаві.

В результаті вказаних дій, які виразилися у внесенні завідомо неправдивих відомостей до податкової декларації з ПДВ в листопаді 2007 року, директор ПП « Полтавська дистрибюторська компанія » ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 517 грн.

В грудні 2007 року ОСОБА_3, через торгових агентів очолюваного ним підприємства реалізовував за готівкові кошти товаро матеріальні цінності (продукти харчування) субєктам господарської діяльності на загальну суму 1 1189,00 грн. в т.ч. ПДВ 1 865 грн. Відповідно п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 року вказана сума податку на додану вартість повинна бути включена до податкових зобовязань з ПДВ підприємства за грудень 2007 року.

Проте, 21.01.2008 року ОСОБА_3 завідомо знаючи, що в грудні 2007 року ПП « Полтавська дистрибюторська компанія », внаслідок реалізації товарів приватним підприємцям за готівку, додатково мало сплатити до бюджету податкові зобовязання в сумі 1865 грн., умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, при складанні офіційного документу - податкової декларації не включив до складу податкових зобовязань податкової декларації за грудень 2007 року № 244476 від 21.01.2008 року вказану суму ПДВ та 21.01.08р. подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві.

В результаті вказаних дій, які виразилися у внесенні завідомо неправдивих відомостей до податкової декларації з ПДВ в грудні 2007 року, директор ПП “Полтавська дистрибюторська компанія” ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 1865,00 грн.

Всього за 2007 рік, директор ПП “Полтавська дистрибюторська компанія” ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 2 382грн.

В січні 2008 року ОСОБА_3, через торгових агентів очолюваного ним підприємства реалізовував за готівкові кошти товарно матеріальні цінності (продукти харчування) субєктам господарської діяльності на загальну суму 204 353,00 грн. в т.ч. ПДВ 34 059 грн. Відповідно п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 року вказана сума податку на додану вартість повинна бути включена до податкових зобовязань з ПДВ підприємства за січень 2008 року.

Проте, 20.02.2008 року ОСОБА_3, в порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, завідомо знаючи, що в січні 2008року ПП « Полтавська дистрибюторська компанія », внаслідок реалізації товарів приватним підприємцям за готівку, додатково мало сплатити до бюджету податкові зобовязання в сумі 34 059 грн., умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, при складанні офіційного документу - податкової декларації не включив до складу податкових зобовязань податкової декларації за січень 2008 року № 14707 від 20.02.2008 року вказану суму ПДВ та 20.02.08р. подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві.

В результаті вказаних дій, які виразилися у внесенні завідомо неправдивих відомостей до податкової декларації з ПДВ в січні 2008 року, директор ПП « Полтавська дистрибюторська компанія » ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 34 059 грн.

У лютому 2008 року ОСОБА_3, через торгових агентів очолюваного ним підприємства реалізовував за готівкові кошти товаро матеріальні цінності (продукти харчування) субєктам господарської діяльності на загальну суму 214 940 грн. в т.ч. ПДВ 35 823 грн. Відповідно п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 року вказана сума податку на додану вартість повинна бути включена до податкових зобовязань з ПДВ підприємства за лютий 2008 року.

Проте, 19.03.2008 року ОСОБА_3, в порушення вимог згаданого Закону, завідомо знаючи, що в лютому 2008 року ПП « Полтавська дистрибюторська компанія », внаслідок реалізації товарів приватним підприємцям за готівку, додатково мало сплатити до бюджету податкові зобовязання в сумі 35 823 грн., умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, при складанні офіційного документу - податкової декларації не включив до складу податкових зобовязань податкової декларації за лютий 2008 року № 21899 від 19.03.2008 року вказану суму ПДВ та 19.03.08р. подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві.

За рахунок наявного задекларованого в лютому 2008 року відємного значення ПДВ в сумі 22 837грн. (уточнюючий розрахунок податкових зобовязання з податку на додану вартість № 90327 від 30.05.2008 року) підприємством, внаслідок злочинних дій директора ОСОБА_3, було несплачено до бюджету ПДВ в сумі 12 986 грн.

В результаті вказаних дій, які виразилися у внесенні завідомо неправдивих відомостей до податкової декларації з ПДВ в лютому 2008 року, директор ПП « Полтавська дистрибюторська компанія » ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 12 986 грн.

У березні 2008 року ОСОБА_3, через торгових агентів очолюваного ним підприємства реалізовував за готівкові кошти товаро матеріальні цінності (продукти харчування) субєктам господарської діяльності на загальну суму 186 964 грн. в т.ч. ПДВ 31 161грн.

Однак, 21.04.2008 року ОСОБА_3, завідомо знаючи, що в березні 2008року ПП « Полтавська дистрибюторська компанія», внаслідок реалізації товарів приватним підприємцям за готівку, додатково мало сплатити до бюджету податкові зобовязання в сумі 31161 грн., умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, при складанні офіційного документу - податкової декларації не включив до складу податкових зобовязань податкової декларації за березень 2008 року № 56444 від 21.04.2008 року вказану суму ПДВ та 21.04.08р. подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві, а тому внаслідок злочинних дій засудженого ОСОБА_3, було несплачено до бюджету ПДВ в сумі 19467 грн.

Таким чином, в результаті вказаних злочинних дій, які виразилися у внесенні завідомо неправдивих відомостей до податкової декларації з ПДВ в березні 2008 року, директор ПП « Полтавська дистрибюторська компанія » ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 19 467 грн.

У квітні 2008 року ОСОБА_3, через торгових агентів очолюваного ним підприємства реалізовував за готівкові кошти товарно матеріальні цінності (продукти харчування) субєктам господарської діяльності на загальну суму 217 732 грн. в т.ч. ПДВ 36 289 грн.

Однак, 20.05.2008 року ОСОБА_3, завідомо знаючи, що в квітні 2008 року ПП « Полтавська дистрибюторська компанія », внаслідок реалізації товарів приватним підприємцям за готівку, додатково мало сплатити до бюджету податкові зобовязання в сумі 36 289 грн., умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, при складанні офіційного документу - податкової декларації не включив до складу податкових зобовязань податкової декларації за квітень 2008 року № 87213 від 20.05.2008 року вказану суму ПДВ та 20.05.08р. подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві.

В результаті вказаних дій, які виразилися у внесенні завідомо неправдивих відомостей до податкової декларації з ПДВ в квітні 2008 року, ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 36 289 грн.

У серпні 2008 року ОСОБА_3, через торгових агентів очолюваного ним підприємства реалізовував за готівкові кошти товаро матеріальні цінності (продукти харчування субєктам господарської діяльності на загальну суму 301 710,87 грн. в т.ч. ПДВ 50 285,15 грн.

Проте, 22.09.2008 року ОСОБА_3 аналогічним чином, достовірно знаючи, що очолюване ним підприємство повинно додатково сплатити до бюджету податкові зобовязання в сумі 50 285 грн., умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, при складанні офіційного документу - податкової декларації не включив до складу податкових зобовязань податкової декларації за серпень 2008 року № 181463 від 22.09.2008 року вказану суму ПДВ та 22.09.08р. подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві, а підприємством, внаслідок злочинних дій директора ОСОБА_3, було несплачено до бюджету ПДВ в сумі 48 254 грн.

В результаті вказаних дій, які виразилися у внесенні завідомо неправдивих відомостей до податкової декларації з ПДВ в серпні 2008 року, директор ПП « Полтавська дистрибюторська компанія » ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 48 254 грн.

У вересні 2008 року ОСОБА_3, через торгових агентів очолюваного ним підприємства реалізовував за готівкові кошти товаро матеріальні цінності (продукти харчування) субєктам господарської діяльності на загальну суму 438 989 грн. в т.ч. ПДВ 73 165 грн.

Проте, 20.10.2008 року ОСОБА_3, в порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997року, завідомо знаючи, що в вересні 2008 року ПП «Полтавська дистрибютерська компанія», внаслідок реалізації товарів приватним підприємцям за готівку, додатково мало сплатити до бюджету податкові зобовязання в сумі 73 165 грн., умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, при складанні офіційного документу - податкової декларації не включив до складу податкових зобовязань податкової декларації за вересень 2008 року № 215007 від 20.10.2008 року вказану суму ПДВ та 20.10.08р. подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві, а підприємством, внаслідок злочинних дій директора ОСОБА_3, було несплачено до бюджету ПДВ в сумі 11 879грн.

В результаті вказаних дій, які виразилися у внесенні завідомо неправдивих відомостей до податкової декларації з ПДВ в вересні 2008 року, директор ПП « Полтавська дистрибюторська компанія » ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 11 879 грн.

У жовтні 2008 року ОСОБА_3, через торгових агентів очолюваного ним підприємства реалізовував за готівкові кошти товарно матеріальні цінності (продукти харчування) субєктам господарської діяльності на загальну суму 410 745 грн. в т.ч. ПДВ 68 457 грн.

Однак, 19.11.2008 року ОСОБА_3, завідомо знаючи, що в жовтні 2008року ПП «Полтавська дистрибюторська компанія», внаслідок реалізації товарів приватним підприємцям за готівку, додатково мало сплатити до бюджету податкові зобовязання в сумі 68 457 грн., умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, при складанні офіційного документу - податкової декларації не включив до складу податкових зобовязань податкової декларації за жовтень 2008 року № 246782 від 19.11.2008 року вказану суму ПДВ та 19.11.08р. подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві.

Крім цього, за результатами фінансово-господарської діяльності ПП « Полтавська дистрибюторська компанія », підприємство мало позитивне значення ПДВ в сумі 12 627 грн., тобто підприємство мало сплатити до бюджету вказану суму податку на додану вартість.

Проте, засуджений ОСОБА_3, умисно не відобразивши в складі податкових зобовязань суму ПДВ в розмірі 68 457 грн., в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2008 року № 246782 від 19.11.2008 року вказав на наявність відємного значення з ПДВ в сумі 253699 грн., після чого, безпідставно враховуючи його, в даній податковій декларації вказав на відсутність суми ПДВ, яка підлягає до сплати в бюджет.

Таким чином, ОСОБА_3, не відображаючи в податковому обліку підприємства реалізацію ТМЦ за готівку, безпідставно завищив відємне значення з ПДВ та не сплатив у жовтні 2008 року суму ПДВ в розмірі 12 627 грн.

В результаті вказаних дій, які виразилися у внесенні завідомо неправдивих відомостей до податкової декларації з ПДВ в жовтні 2008 року, директор ПП « Полтавська дистрибюторська компанія » ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 81 084 грн.

У листопаді 2008 року ОСОБА_3, через торгових агентів очолюваного ним підприємства реалізовував за готівкові кошти товаро матеріальні цінності (продукти харчування) субєктам господарської діяльності на загальну суму 306 736 грн. в т.ч. ПДВ 51 123 грн.

Проте, 22.12.2008 року ОСОБА_3, в порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997року, аналогічним чином, завідомо знаючи, що в листопаді 2008року ПП «Полтавська дистрибюторська компанія », внаслідок реалізації товарів приватним підприємцям за готівку, додатково мало сплатити до бюджету податкові зобовязання в сумі 51 123 грн., умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, при складанні офіційного документу - податкової декларації не включив до складу податкових зобовязань податкової декларації за листопад 2008 року № 267364 від 22.12.2008 року вказану суму ПДВ та 22.12.08р. подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві, а підприємством, внаслідок злочинних дій директора ОСОБА_3, було несплачено до бюджету ПДВ в сумі 45 537грн.

В результаті вказаних дій, які виразилися у внесенні завідомо неправдивих відомостей до податкової декларації з ПДВ в листопаді 2008 року, директор ПП “Полтавська дистрибюторська компанія” ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 45537 грн.

У грудні 2008 року ОСОБА_3, через торгових агентів очолюваного ним підприємства реалізовував за готівкові кошти товаро матеріальні цінності (продукти харчування) субєктам господарської діяльності на загальну суму 491 202 грн. в т.ч. ПДВ 81 867 грн.

Проте, 20.01.2009 року ОСОБА_3, в порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997року, завідомо знаючи, що в грудні 2008року ПП « Полтавська дистрибюторська компанія », внаслідок реалізації товарів приватним підприємцям за готівку, додатково мало сплатити до бюджету податкові зобовязання в сумі 81867 грн., умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, при складанні офіційного документу - податкової декларації не включив до складу податкових зобовязань податкової декларації за грудень 2008 року № 2998822 від 20.01.2009 року вказану суму ПДВ та 20.01.09р. подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві та внаслідок злочинних дій директора ОСОБА_3, було несплачено до бюджету ПДВ в сумі 78 332 грн.

В результаті вказаних дій, які виразилися у внесенні завідомо неправдивих відомостей до податкової декларації з ПДВ в грудні 2008 року, директор ПП “Полтавська дистрибюторська компанія” ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 78 332 грн.

Всього за 2008 рік, директор ПП “ Полтавська дистрибюторська компанія” ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 367887 грн.

Також, у січні 2009 року ОСОБА_3, будучи директором ПП «Полтавська дистрибюторська компанія», через торгових агентів очолюваного ним підприємства реалізовував за готівкові кошти товарно матеріальні цінності (продукти харчування) субєктам господарської діяльності на загальну суму 843 433 грн. в т.ч. ПДВ 140 536 грн.

Проте, 20.02.2009 року ОСОБА_3, завідомо знаючи, що в січні 2009року ПП «Полтавська дистрибюторська компанія», внаслідок реалізації товарів приватним підприємцям за готівку, додатково мало сплатити до бюджету податкові зобовязання в сумі 140 536 грн., умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, при складанні офіційного документу - податкової декларації не включив до складу податкових зобовязань податкової декларації за січень 2009 року № 18289 від 20.02.2009 року вказану суму ПДВ та 20.02.09р. подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві, а підприємством, внаслідок злочинних дій директора ОСОБА_3, було несплачено до бюджету ПДВ в сумі 97579 грн.

В результаті вказаних дій, які виразилися у внесенні завідомо неправдивих відомостей до податкової декларації з ПДВ в січні 2009 року, директор ПП «Полтавська дистрибютерська компанія» ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 97 579 грн.

Також, у лютому 2009 року ОСОБА_3, через торгових агентів очолюваного ним підприємства реалізовував за готівкові кошти товаро матеріальні цінності (продукти харчування) субєктам господарської діяльності на загальну суму 846039 грн. в т.ч. ПДВ 140 007 грн.

Проте, 20.03.2009 року ОСОБА_3, завідомо знаючи, що в лютому 2009 року ПП «Полтавська дистрибюторська компанія», внаслідок реалізації товарів приватним підприємцям за готівку, додатково мало сплатити до бюджету податкові зобовязання в сумі 141 007 грн., умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, при складанні офіційного документу - податкової декларації не включив до складу податкових зобовязань податкової декларації за лютий 2009 року № 31897 від 20.03.2009 року вказану суму ПДВ та 20.03.09р. подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві. За рахунок задекларованого в лютому 2009 року відємного значення ПДВ в сумі 80423 грн. підприємством, внаслідок злочинних дій директора ОСОБА_3, було несплачено до бюджету ПДВ в сумі 59584 грн.

В результаті вказаних дій, в лютому 2009 року, ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 59 584 грн.

У березні 2009 року ОСОБА_3, через торгових агентів очолюваного ним підприємства реалізовував за готівкові кошти товаро матеріальні цінності (продукти харчування) субєктам господарської діяльності на загальну суму 1124 351 грн. в т.ч. ПДВ 187 392 грн.

Проте, 17.04.2009 року ОСОБА_3, завідомо знаючи, що в березні 2009 року ПП «Полтавська дистрибюторська компанія», внаслідок реалізації товарів приватним підприємцям за готівку, додатково мало сплатити до бюджету податкові зобовязання в сумі 187 392 грн., умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, при складанні офіційного документу - податкової декларації не включив до складу податкових зобовязань податкової декларації за березень 2009 року № 63754 від 17.04.2009 року вказану суму ПДВ та 17.04.09р. подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві.

Крім цього, за результатами фінансово-господарської діяльності ПП «Полтавська дистрибюторська компанія», підприємство мало позитивне значення ПДВ в сумі 50 528 грн., тобто підприємство мало сплатити до бюджету вказану суму податку на додану вартість.

Проте, ОСОБА_3, умисно не відобразивши в складі податкових зобовязань суму ПДВ в розмірі 187 392 грн., в податковій декларації з ПДВ за березень 2009 року № 63754 від 17.04.2009 року вказав на наявність відємного значення з ПДВ в сумі 357151 грн., після чого, безпідставно враховуючи його, в даній податковій декларації вказав на відсутність суми ПДВ, яка підлягає до сплати в бюджет.

Таким чином, засуджений ОСОБА_3, не відображаючи в податковому обліку підприємства реалізацію ТМЦ за готівку, безпідставно завищив відємне значення з ПДВ та не сплатив у березні 2009року суму ПДВ в розмірі 50 528 грн.

В результаті вказаних дій, в березні 2009 року, ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 237 920 грн.

У квітні 2009 року ОСОБА_3, через торгових агентів очолюваного ним підприємства реалізовував за готівкові кошти товарно матеріальні цінності (продукти харчування) субєктам господарської діяльності.

Відповідно видаткових накладних, складених ПП «Полтавська дистрибютерська компанія», вказане підприємство реалізувало приватним підприємцям ТМЦ на загальну суму 857 887 грн. в т.ч. ПДВ 142 981 грн.

Проте, 20.05.2009 року ОСОБА_3, завідомо знаючи, що в квітні 2009року ПП «Полтавська дистрибюторська компанія», внаслідок реалізації товарів приватним підприємцям за готівку, додатково мало сплатити до бюджету податкові зобовязання в сумі 142 981 грн., умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, при складанні офіційного документу - податкової декларації не включив до складу податкових зобовязань податкової декларації за квітень 2009 року № 102782 від 20.05.2009 року вказану суму ПДВ та 20.05.09р. подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві, а підприємством, внаслідок злочинних дій директора ОСОБА_3, було несплачено до бюджету ПДВ в сумі 77199 грн.

В результаті вказаних злочинних дій, в квітні 2009 року, директор ПП «Полтавська дистрибюторська компанія» ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 77 199 грн.

У травні 2009 року засуджений ОСОБА_3, через торгових агентів очолюваного ним підприємства реалізовував за готівкові кошти товарно матеріальні цінності (продукти харчування) субєктам господарської діяльності на загальну суму 1 189 525 грн. в т.ч. ПДВ 198 254 грн.

Проте, 19.06.2009 року ОСОБА_3, завідомо знаючи, що в травні 2009 року ПП « Полтавська дистрибюторська компанія », внаслідок реалізації товарів приватним підприємцям за готівку, додатково мало сплатити до бюджету податкові зобовязання в сумі 198 254 грн., умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, при складанні офіційного документу - податкової декларації не включив до складу податкових зобовязань податкової декларації за травень 2009 року № 115976 від 19.06.2009 року вказану суму ПДВ та 19.06.09р. подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві, а підприємством, внаслідок злочинних дій директора ОСОБА_3, була несплачена до бюджету ПДВ в сумі 189 147грн.

В результаті вказаних дій, які виразилися у внесенні завідомо неправдивих відомостей до податкової декларації з ПДВ в травні 2009 року, директор ПП « Полтавська дистрибюторська компанія » ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 189 147 грн.

У червні 2009 року ОСОБА_3, через торгових агентів очолюваного ним підприємства реалізовував за готівкові кошти товаро матеріальні цінності (продукти харчування) субєктам господарської діяльності.

Відповідно видаткових накладних, складених ПП «Полтавська дистрибютерська компанія», вказане підприємство реалізувало приватним підприємцям ТМЦ на загальну суму 1 160 033 грн. в т.ч. ПДВ 193 339 грн.

Проте, 20.07.2009 року ОСОБА_3, завідомо знаючи, що в червні 2009 року ПП « Полтавська дистрибюторська компанія », внаслідок реалізації товарів приватним підприємцям за готівку, додатково мало сплатити до бюджету податкові зобовязання в сумі 193 339 грн., умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, при складанні офіційного документу - податкової декларації не включив до складу податкових зобовязань податкової декларації за червень 2009 року № 152521 від 20.07.2009 року вказану суму ПДВ та 20.07.09 р. подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві.

Крім цього, за результатами фінансово-господарської діяльності ПП « Полтавська дистрибюторська компанія », підприємство мало позитивне значення ПДВ в сумі 10 027 грн., тобто підприємство мало сплатити до бюджету вказану суму податку на додану вартість.

Проте, засуджений ОСОБА_3, умисно не відобразивши в складі податкових зобовязань суму ПДВ в розмірі 193 339 грн., в податковій декларації з ПДВ за червень 2009 року № 152521 від 20.07.2009 року вказав на наявність відємного значення з ПДВ в сумі 18102 грн., після чого, безпідставно враховуючи його, в даній податковій декларації вказав на відсутність суми ПДВ, яка підлягає до сплати в бюджет.

Таким чином, директор ПП « Полтавська дистрибюторська компанія » ОСОБА_3, не відображаючи в податковому обліку підприємства реалізацію ТМЦ за готівку, безпідставно завищив відємне значення з ПДВ та не сплатив у червні 2009 року суму ПДВ в розмірі 10 027 грн.

В результаті вказаних дій, які виразилися у внесенні завідомо неправдивих відомостей до податкової декларації з ПДВ в червні 2009 року, директор ПП « Полтавська дистрибюторська компанія » ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 203 366 грн.

У липні 2009 року засуджений ОСОБА_3, через торгових агентів очолюваного ним підприємства реалізовував за готівкові кошти товарно матеріальні цінності (продукти харчування) субєктам господарської діяльності на загальну суму 1 561 736 грн. в т.ч. ПДВ 260 289 грн.

Проте, 19.08.2009 року ОСОБА_3, будучи директором ПП « Полтавська дистрибюторська компанія », завідомо знаючи, що в липні 2009 року ПП « Полтавська дистрибюторська компанія », внаслідок реалізації товарів приватним підприємцям за готівку, додатково мало сплатити до бюджету податкові зобовязання в сумі 260 289 грн., умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, при складанні офіційного документу - податкової декларації не включив до складу податкових зобовязань податкової декларації за липень 2009 року № 182647 від 19.08.2009 року вказану суму ПДВ та 19.08.09р. подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві.

Крім цього, за результатами фінансово-господарської діяльності ПП «Полтавська дистрибютерська компанія», підприємство мало позитивне значення ПДВ в сумі 1 719 грн., тобто підприємство мало сплатити до бюджету вказану суму податку на додану вартість.

Проте, директор ПП « Полтавська дистрибюторська компанія » ОСОБА_3, умисно не відобразивши в складі податкових зобовязань суму ПДВ в розмірі 260 289 грн., в податковій декларації з ПДВ за липень 2009 року № 182647 від 19.08.2009 року вказав на наявність відємного значення з ПДВ в сумі 8075 грн., після чого, безпідставно враховуючи його, в даній податковій декларації вказав на відсутність суми ПДВ, яка підлягає до сплати в бюджет.

Таким чином, директор ПП « Полтавська дистрибюторська компанія » ОСОБА_3, не відображаючи в податковому обліку підприємства реалізацію ТМЦ за готівку, безпідставно завищив відємне значення з ПДВ та не сплатив у липні 2009року суму ПДВ в розмірі 1 719 грн.

В результаті вказаних злочинних дій, які виразилися у внесенні завідомо неправдивих відомостей до податкової декларації з ПДВ в липні 2009 року, директор ПП « Полтавська дистрибюторська компанія » ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 262 008 грн.

У серпні 2009 року засуджений ОСОБА_3, через торгових агентів очолюваного ним підприємства реалізовував за готівкові кошти товарно матеріальні цінності (продукти харчування) субєктам господарської діяльності.

Відповідно видаткових накладних, складених ПП « Полтавська дистрибюторська компанія », вказане підприємство реалізувало в адресу вказаних приватних підприємців ТМЦ на загальну суму 1 503 049 грн. в т.ч. ПДВ 250 513 грн.

Однак, 21.09.2009 року ОСОБА_3, будучи директором ПП «Полтавська дистрибюторська компанія», завідомо знаючи, що в серпні 2009 року ПП « Полтавська дистрибюторська компанія », внаслідок реалізації товарів приватним підприємцям за готівку, додатково мало сплатити до бюджету податкові зобовязання в сумі 250 513 грн., умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, при складанні офіційного документу - податкової декларації не включив до складу податкових зобовязань податкової декларації за серпень 2009 року № 195465 від 21.09.2009 року вказану суму ПДВ та 21.09.09р. подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві. За рахунок задекларованого в серпні 2009 року відємного значення ПДВ в сумі 33 734грн. підприємством, внаслідок злочинних дій директора ОСОБА_3, було несплачена до бюджету ПДВ в сумі 216 779грн.

В результаті вказаних дій, які виразилися у внесенні завідомо неправдивих відомостей до податкової декларації з ПДВ в серпні 2009 року, директор ПП « Полтавська дистрибюторська компанія » ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 216 779 грн.

У вересні 2009 року засуджений ОСОБА_3, через торгових агентів очолюваного ним підприємства реалізовував за готівкові кошти товар - матеріальні цінності (продукти харчування) субєктам господарської діяльності на загальну суму 1 900 372 грн. в т.ч. ПДВ 316 729 грн.

Однак, в вересні 2009 року ОСОБА_3, будучи директором ПП « Полтавська дистрибюторська компанія » і завідомо знаючи, що в вересні 2009 року ПП « Полтавська дистрибюторська компанія », внаслідок реалізації товарів приватним підприємцям за готівку, додатково мало сплатити до бюджету податкові зобовязання в сумі 316 729 грн., умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, не включив до складу податкових зобовязань податкової декларації за вересень 2009 року вказану суму ПДВ та не подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві. Враховуючи, те що ПП « Полтавська дистрибюторська компанія » в вересні 2009 року мало право на податковий кредит з ПДВ в сумі 173 715 грн., яка також не була задекларована, то сума умисно несплаченого в вересні 2009року ОСОБА_3, податку на додану вартість всього становить 143 014 грн. .

В результаті вказаних дій, які виразилися у невнесенні до податкової декларації податкових зобовязань з ПДВ та не подачі даного документу податкової звітності в вересні 2009 року, директор ПП « Полтавська дистрибюторська компанія » ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 143 014 грн.

Всього за 2009 рік, директор ПП “Полтавська дистрибютерська компанія” ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 1 486 596 грн., а за період 2007-2009 років здійснюючи службове підроблення, тобто вносячи до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 1 856 865 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах.

В апеляції помічник прокурора Київського району м. Полтави ОСОБА_4, не оспорюючи правильність кваліфікації злочинних дій засудженого, просить скасувати вирок Київського районного суду м. Полтави від 28 грудня 2010 року посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та даних про особу засудженого ОСОБА_3 внаслідок мякості призначеного покарання за ч.3 ст. 212 та ч.2 ст. 366 КК України.

Вважаючи безпідставним застосування місцевим судом ст. 75 КК України. та не застосування додаткової міри покарання у вигляді конфіскації майна, прокурор звертає увагу на суму заподіяних засудженим державі збитків, яка склала 1856886 грн., що є особливо великим розміром та свідчить про підвищену ступінь суспільної небезпеки, а посилання суду на щире каяття ОСОБА_3 і активне сприяння в розкритті злочину безпідставним.

Одночасно прокурор вважає, безпідставним виправдання ОСОБА_3 за ч. 2 ст.15, ч.5 ст. 191 КК України, а висновки місцевого суду з цього приводу суперечливими, посилаючись вказівки засудженого головному бухгалтеру ОСОБА_5 на підроблення податкових декларацій з ПДВ шляхом заниження податкового зобовязання, що свідчить про наявність в його діях прямого умислу на ухилення від сплати податків та службове підроблення, а не про відсутність економічної освіти.

На думку прокурора про намір ОСОБА_3 заволодіти бюджетними коштами свідчать показання бувшого головного бухгалтера ОСОБА_5, бувшого касира підприємства ОСОБА_6 та роздруківками телефонних розмов по мобільному телефону самого засудженого.

Виходячи з наведеного, прокурор просить постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_3 за ч.3 ст. 212 КК України на 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обовязків строком на 3 роки, з конфіскацією майна;

- за ч.2 ст.366 КК України на 3-х роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обовязків строком на 2 роки;

- за ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України на 7 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обовязків строком на 2 роки 6 місяців, з конфіскацією майна.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, прокурор просить остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 7 ми років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обовязків строком на 3 роки, з конфіскацією майна.

Засуджений ОСОБА_3 та інші учасники процесу вироку не оскаржили, але в своїх запереченнях засуджений звертає увагу апеляційної інстанції на невідповідність викладених прокурором мотивів апеляції фактичним обставинам справи щодо його реального наміру відшкодувати завдані державі збитки, фактичне визнання вини у вчиненому злочині, наявності на утриманні непрацездатних батьків, дружини, яка є інвалідом 11- групи, неповнолітньої дитини, а також відсутність судимостей та позитивну характеристику.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора Акулової С.М., яка підтримала апеляцію повністю та просила постановити новий вирок і призначити більш сувору міру покарання. вислухавши заперечення засудженого ОСОБА_3 і в його інтересах захисника ОСОБА_2, провівши часткове судове слідство, перевіривши матеріал справи та обговоривши мотиви апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Винуватість ОСОБА_3, як службової особи, в умисному ухиленні від сплати податку на додану вартість на загальну суму 1856865 грн., тобто в особливо великому розмірі, а також у внесенні ним до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки доведена матеріалами справи.

Правильно встановивши фактичні обставини справи, місцевий суд зазначені злочинні дії за ст. ст. 212 ч. 3, 366 ч. 2 КК України кваліфікував вірно і учасниками процесу, в тому числі засудженим ОСОБА_3, в цій частині вирок не оскаржується.

Органами досудового слідства ОСОБА_3 одночасно обвинувачується у вчиненні замаху на заволодіння бюджетними коштами, які підлягали до бюджетного відшкодування, в особливо великому розмірі в сумі 363410 грн., скоєному шляхом зловживання службовим становищем, але не доведеному до кінця з причин, що не залежали від його волі у звязку з виявленням цього злочинного наміру податковими органами і вказані дії були кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

/ т. 90 а. с. 184 154 /

Не погоджуючись з виправданням ОСОБА_3 судом першої інстанції за цим обвинуваченням, прокурор послався на суперечливі висновки суду щодо доведеності цього обвинувачення та відсутності у засудженого прямого умислу на заволодіння зазначеними державними коштами в сумі 363410 грн.

Між тим, такі твердження прокурора є безпідставними, оскільки обвинувачення ОСОБА_3 в цій частині місцевим судом належним чином досліджене в судовому засіданні, перевірене в апеляційною інстанцією, а тому колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є вірними та ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи.

Органи досудового слідства, інкримінуючи зазначене обвинувачення , виходили з того, що починаючи з червня 2008 року обвинувачений ОСОБА_3 став безпідставно вносити до податкових декларацій з ПДВ відємні значення відповідних сум за їх фактичної відсутності, що було встановлено Актом № 3731/ 23-8/ 34011539 від 17 грудня 2009 року « Про результати невиїздної документальної перевірки… цього ПП », а тому мав намір на заволодіння безпідставно заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 363410 грн., однак у звязку з перевіркою податкових органів не довів свій умисел на заволодіння цим коштами.

/ т. 1 а. с. 64 173 /

Між тим такий висновок досудового слідства не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки в справі відсутні беззаперечні докази, які б з обєктивністю стверджували намір ОСОБА_3 заволодіти вказаними коштами.

Так, сам засуджений стабільно та послідовно стверджував, що про наявність відємного значення йому повідомила головний бухгалтер ОСОБА_5, а тому до її повідомлення він не був обізнаний про його наявність і правові наслідки, тобто наявність самого права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Фактично ці обставини в апеляційній інстанції підтвердила сама ОСОБА_5, як і те, що відповідні документи на бюджетне відшкодування складала саме вона ґрунтуючись на даних попередніх, нею складених, і поданих податкових декларацій.

Доречним буде зазначити про необізнаність засудженого ОСОБА_3 щодо цілого ряду істотних обставин по справі, в тому числі в частині існуючих до його призначення директором ПП способів розрахунку в ПП « Полтавська дистрибюторська компанія » ( далі ПП « ПДК »).

Так, засуджений пояснив та вважав, що до його призначення на посаду директора 1 травня 2007 року на ПП «ПДК» існував лише безготівковий порядок розрахунків, однак ці обставини спростовує ревізор-інспектор ДПІ ОСОБА_7 та вимушена була погодитися з цим і бувший головний бухгалтер ОСОБА_5, оскільки готівковий розрахунок проводився і до призначення ОСОБА_3 директором ПП « ПДК ».

Слід також зазначити, що ряд документів, на підставі яких було заявлене бюджетне відшкодування взагалі не містять особистого підпису засудженого, а лише його факсиміле, яке неодноразово ставилося за відсутності ОСОБА_3 на робочому місті, що підтвердили допитані колегією суддів свідки.

Допитаний в якості свідка заступник начальника відділу контролю за відшкодуванням ПДВ Управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Полтаві ОСОБА_8 пояснив, що інспектором ОСОБА_9. належним чином не зясована обґрунтованість заявлених сум на бюджетне відшкодування, оскільки по жодному із 10-ти запитів така перевірка, шляхом зустрічної перевірки господарської діяльності ПП « ПДК» з іншими господарюючими субєктами, фактично не проводилася.

Більше того, свідок ОСОБА_8 не виключає, що при проведенні належної зазначеної перевірки та підтвердженні встановлених сум, були б підстави для бюджетного відшкодування.

Будь які пояснення з цього приводу апеляційній інстанції не дала і ревізор інспектор ДПІ ОСОБА_7, однак поясниила, що саме податкові органи зобовязані в місячний термін здійснити повну і обєктивну перевірку заявлених сум на бюджетне відшкодування.

В свою чергу допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 підтвердили, що прямих вказівок на ухиленні від сплати податків від засудженого ОСОБА_3 не отримували.

За таких підстав, твердження органів досудового слідства про замах ОСОБА_3 на заволодіння грошовими коштами в сумі 363410 грн. та недоведеність його наміру до кінця за обставин, які не залежали від волі засудженого, не відповідає дійсності.

Таким чином, по справі не добуто будь-яких даних, які б обєктивно та з беззаперечністю свідчили про намір засудженого ОСОБА_3 на привласнення чи розтрату заявлених сум на відшкодування з бюджету в разі їх надходження.

Не встановлено і яким способом засуджений ОСОБА_3 намагався обернути ці кошти, в тому числі і на свою користь, а тому відсутність таких даних по справі і свідчить про відсутність доказів на заволодіння цими грошовими коштами.

Висновок місцевого суду про відсутність по справі доказів які б стверджували наявність в діях ОСОБА_3 прямого умислу і корисливої мети на заволодіння грошовими коштами отриманими внаслідок бюджетного відшкодування, ґрунтується на матеріалах справи, а тому ОСОБА_3, в цій частині інкримінованого обвинувачення за ст. 15 ч. 2, ч. 5 ст. 191 КК України, за недоведеністю його вини, судом першої інстанції виправданий обґрунтовано.

На користь такого висновку свідчить і результати судового слідства проведеного апеляційною інстанцією, за наслідками якого також не добуто будь-яких даних, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Більше того, твердження засудженого щодо використання отриманих готівкових коштів лише на виробничі потреби, в тому числі придбання оргтехніки, паливно-мастильних матеріалів, виплату заробітної плати працівникам ПП, в тому числі бухгалтерії за окремими відомостями, оплату витрат на відрядження, ремонт оргтехніки та приміщення також не спростовані, а навпаки стверджуються показаннями допитаних свідків.

Перелічені витрати на виробничі та інші потреби не можуть враховуватися за відсутності їх бухгалтерського обліку та податкового звітування, однак зазначена обставина спростовує доведеність умислу засудженого ОСОБА_3 на обернення їх на свою користь.

Враховуючи перелічені обставини вчинених злочинів по справі засудженим ОСОБА_3, який раніше не притягався до будь-якої відповідальності та притягується до кримінальної відповідальності вперше, характеризується лише позитивно, має реальний намір на повне відшкодування завданих його злочинними діями збитків, а також має на утриманні батьків-пенсіонерів, дружину, яка є інвалідом 2-ї групи та її дитину, місцевий суд обґрунтовано звільнив його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши положення ст. 75 КК України.

За такий умов, колегія суддів, задовольняючи всі заяви і клопотання прокурора, не знаходить підстав до задоволення самої апеляція прокурора.

Колегія суддів, з урахуванням даних отриманих при проведення нею судового слідства, також вважає не позбавленим підстав твердження засудженого ОСОБА_3 про його вкрай низького рівня обізнаності щодо вимог діючого законодавства та характеру і порядку проведення розрахунків, при здійснення господарської діяльності ПП « ПДК ».

Такий висновок ґрунтується на підставі даних про освіту засудженого, відсутність спеціальної чи економічної освіти та будь-яких форм навчання і відповідного оперативного контролю з боку податкових органів.

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію помічника прокурора Київського району м. Полтави залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Полтави від 28 грудня 2010 року без змін.

Головуючий: В. М. Гавриш

Судді:

Копія