Постанова № 20613722, 04.01.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2012 року Справа № 5004/1469/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. , суддя Дужич С.П.

при секретарі Левчук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник Гей В.Г.

відповідача: представник ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача малого приватного підприємства "Берізка" на рішення господарського суду Волинської області у справі № 5004/1469/11 від 26.09.11р. (суддя Дем`як В. М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до відповідача Малого приватного підприємства "Берізка"

про стягнення 885 288,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2011р., відповідно до затверджених складів колегій суддів, змінено склад суду та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Юрчук МІ., суддя Василишин А.Р., суддя Дужич С.П.

Рішенням господарського суду Волинської області у справі № 5004/1469/11 від 26.09.11р. задоволені позовні вимоги публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до малого приватного підприємства "Берізка" про стягнення 885 288,07 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції мале приватне підприємство "Берізка" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 26.09.11р. у справі 5004/1469/11 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що господарським судом безпідставно прийнята позовна заява малого приватного підприємства "Берізка" до провадження, не враховуючи при цьому ухвалу Верховного суду України від 02.03.2011р. у справі 6-57130, якою закрито провадження у справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, малого приватного підприємства "Берізка", в частині позову ПАТ "УкрСиббанк" до МПП "Берізка" про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позивач обґрунтовує заявлений позов у даній справі.

Також додатково покликається на рішення Конституційного суду України від 10.11.11р. у справі №1-26/2011.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Волинської області від 26.09.11р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 26.09.2011р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу малого приватного підприємства "Берізка" - без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 29.04.2010р. у справі №2-7-10 за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, малого приватного підприємства "Берізка", стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та МПП "Берізка" на користь ПАТ "УкрСиббанк" 692 687 грн. 67 коп. заборгованості за кредитним договором №11104249000 від 22.12.2006 року.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 29.07.2010 року рішення Нововолинського міського суду від 29.04.2010 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного суду України від 02.03.2011р. рішення Нововолинського міського суду від 29.04.2010р. та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 29.07.2010р. в частині задоволення позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" до МПП "Берізка" про стягнення заборгованості за кредитним договором і понесених судових витрат скасувати, провадження у справі в цій частині закрити (оскільки такий спір підсудний суду господарської юрисдикції). У решті ухвалені у справі судові рішення залишити без змін.

Верховним судом України в Узагальненні судової практики з розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин (2009-2010р.р.) від 07.10.2010р. зазначено, що оскільки згідно зі ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції (між юридичною особою і фізичною особою), і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого судочинства (між юридичними особами).

Якщо на стадії відкриття провадження у справі допущена помилка, то суд при розгляді справи має закрити провадження в частині вимог, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України).

Згідно з частиною першою ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частина перша ст. 2 ГПК України передбачає, що господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Частина перша ст. 12 ГПК України встановлює, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.

З огляду на приписи, викладені в ухвалі Верховного суду України від 02.03.2011р. та Узагальненнях судової практики з розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин (2009-2010р.р.) від 07.10.2010р., публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" 29.07.11р. звернулося до господарського суду Волинської області із позовною заявою про стягнення із малого приватного підприємства "Берізка" 885288грн.07коп. боргу за Договором поруки №11104249000/1 від 22,12.2006р. та Договором про надання споживчого кредиту № 11104249000 від 22.12.2006р.

Висновок місцевого господарського суду Волинської області про правомірність та підставність звернення ПАТ "УкрСиббанк" до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з МПП "Берізка" заборгованості за договором поруки № 11104249000/1 від 22.12.2006р. для захисту свого порушеного права відповідає нормам процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2006р. між АКІБ "УкрСиббанк" (Кредитором) та ОСОБА_1 (Позичальником) було укладено договір про надання споживчого кредиту №11104249000 (а.с.25-30), згідно з умовами якого Банк зобов'язався надати ОСОБА_1. кредит (грошові кошти) в національній валюті в сумі 600000грн.

Як з'ясовано судом другої інстанції під час розгляду апеляційної скарги позичальником на виконання умов договору про надання споживчого кредиту 22.12.2006 року було подано письмову заяву про видачу споживчого кредиту у сумі 200000грн. Зазначення у заяві саме цієї суми було зумовлено закінченням фінансового року та відсутністю у банківському відділенні АКІБ "УкрСиббанк" №525 вільних кредитних коштів (за поясненнями представника банку).

Позичальнику згідно заяв на видачу готівки (а.с. 32-35) зазначена сума була видана (№26 від 22.12.2006р. - на суму 54000грн.00коп., №3 від 25.12.2006р. - на суму 53500грн.00коп., №5 від 25.12.2006р. - на суму 20500грн.00коп., №17 від 25.12.2006р. - на суму 11600грн.00коп., №3 від 26.12.2006р. - на суму 5000грн.00коп., № 10 від 26.12.2006р. - на суму 4670грн.00коп., №1 від 27.12.2006р. - на суму 50700грн.00коп.).

Інша частина споживчого кредиту у сумі 395485грн.00коп. позичальнику ОСОБА_1 була видана на підставі заяви на видачу готівки 22.01.2007 року (а.с. 36).

Таким чином позичальник отримав у банківській установі 595485грн.00коп., що ним підтверджено у судовому засіданні та визнано представником позивача.

З метою забезпечення виконання основного зобов'язання по поверненню отриманого споживчого кредиту 22.12.2006р. між АКІБ "УкрСиббанк" (Кредитором), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (відповідно до Статуту в новій редакції, зареєстрованого 18.12.2009р.) та малим приватним підприємством "Берізка" (Поручителем) було укладено договір поруки № 11104249000/1 (а.с.24).

За змістом ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до вимог пункту 1.1. договору поруки Поручитель зобов'язався перед Кредитором відповідати за невиконання позичальником - ОСОБА_1 усіх його зобов'язань, що виникли з кредитного договору №11104249000 від 22.12.2006р., укладеного між Кредитором та Боржником, які існують в теперішній час та такими, що можуть виникнути в майбутньому.

Договір підписаний сторонами, що свідчить про їх волевиявлення на укладення.

Поряд з тим апеляційний суд частково не погоджується із висновком суду першої інстанції, що предметом судового розгляду договір поруки № 11104249000/1 не був, в судовому порядку недійсним не визнавався.

Дійсно, у судовому порядку договір поруки недійсними не визнавався, про те матеріалами справи підтверджується, що 18.04.11р. за результатами розгляду справи №5004/634/11 господарським судом Волинської області було прийнято рішення, яким відмовлено малому приватному підприємству "Берізка" у задоволенні позову про розірвання договору поруки № 11104249000/1 від 22.12.2009 року (а.с.46). Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.06.11р. зазначене судове рішення місцевого суду залишене без змін (а.с.47-48).

За умовами п. 1.3.1. Договору про надання споживчого кредиту №11104249000 від 22.12.2006р. за використання кредитних коштів протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 17.5 % річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п.9.2. даного Договору. У випадку, якщо Банк не повідомив Позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку, передбаченому п.9.2. даного Договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим Договором в попередньому місяці.

У додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту №11104249000 від 22.12.2006 року сторони встановили графік погашення кредиту

У супереч вимогам Договору про надання споживчого кредиту №11104249000 від 22.12.2006 року (як основного договору) з урахуванням графіку погашення кредиту позичальник - ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов'язання по поверненню отриманого споживчого кредиту у повному розмірі та у визначені строки.

29.01.2009 року позивачем було направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу за №137-239/781 про дострокове повернення кредиту за договором №11104249000 від 22.12.2006 року (а.с.37).

На день подання позову позивачем та розгляду справи місцевим господарським судом заборгованість ОСОБА_1 перед Кредитором становить 853446грн.41коп., з них: 499993грн.34коп. - сума неповернутого тіла кредиту, 353453грн.07коп. - прострочених процентів за користування кредитним коштами.

Згідно п. 7.1. договору №11104249000 від 22.12.2006 року Позичальник за порушення термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Користуючись правом вимагати сплати пені за прострочення платежів, встановлених договором №11104249000 від 22.12.2006 року, Банк здійснив її нарахування за несвоєчасне повернення кредиту за період з 03.12.2010 року по 02.06.2011 року в сумі 9508грн.87коп.; за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами за цей же період - 22332грн.79коп., всього: 31841грн.66коп.

Станом на 02.06.2011р. загальна сума заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11104249000 від 22.12.2006 року складає 885288грн.07коп., з них: 499993грн.34коп. - основного боргу, 353453грн.07коп. - сума несплачених процентів за користування кредитними коштами, 9508грн.87коп. - сума пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 22332грн.79коп. - сума пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами.

В силу ч. 1 та ч.2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п.2.2. Договору поруки № 11104249000/1 від 22.12.2009 року у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 10 робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом).

Поручитель зобов'язаний виконати свої зобов'язання за договором на користь Кредитора в термін, визначений п. 2.2. Договору, шляхом переказу/перерахування коштів у сумі заборгованості Боржника за Основним договором на рахунки, вказані Кредитором (п.2.3. Договору поруки).

Вимогою від 29.01.2009 року за №137-239/780 (а.с.49) банк вимагав від відповідача сплатити прострочену заборгованість за кредитним договором, однак відповідач і після отримання зазначеної вимоги (факт отримання вимоги підтверджується підписом Бойко уповноваженою особою на поштовому повідомлені) своїх зобов'язань у встановлений строк не виконав.

Проте, вимога про сплату заборгованості залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином відповідач взяті на себе зобов'язання по Договору поруки № 11104249000/1 від 22.12.2009 року не виконав, кредитних коштів не повернув.

На підставі п.1.4. Договору поруки поручитель несе солідарну з позичальником відповідальність перед кредитором за виконання позичальником своїх зобов'язань.

Терміном виконання основного зобов'язання сторони встановили 22.12.2017 року, якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інший термін виконання такого зобов'язання.

Згідно із ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналогічні положення містить ч.1, 7 ст.193 ГК України, згідно якої зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача та стягнення з малого приватного підприємства "Берізка" 885 288грн.07коп., з них: 499993грн.34коп. - суми основного боргу, 353453грн.07коп. - суми несплачених процентів за користування кредитними коштами, 9508грн.87коп. - суми пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 22332грн.79коп. - суми пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами.

Доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі, а також у додаткових поясненнях, не знайшли свого підтвердження у суді апеляційної інстанції, спростовуються вищевикладеним, а відтак відхиляються як необґрунтовані та безпідставні.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 26.09.2011р. у справі №5004/1469/11 залишити без змін, апеляційну скаргу малого приватного підприємства "Берізка" - без задоволення.

Справу №5004/1469/11 повернути господарському суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Дужич С.П.

01-12/17110/11 17110/11