Рішення № 20612327, 28.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" грудня 2011 р.Справа № 35/17-4211-2011 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛТРАНСЛОГІСТИКА"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю"Р.Е.Й.В."

про стягнення 63849,13грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_3, довіреність від 12.11.11р.;

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛТРАНСЛОГІСТИКА" про стягнення заборгованості у розмірі 63849,13грн., а саме: заборгованості за вантажне перевезення у розмірі 47973,40грн., штрафу у розмірі 13288,63грн., інфляційних збитків у розмірі 1494,88грн. та 3%річних у розмірі 1092,22грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.10.11р. порушено провадження у справі №35/17-4211-2011.

04.11.2011р. від позивача на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання(вх.№37967/2011 від 04.11.11р.) згідно якого просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з участю представника в розгляді іншої судової справи у м. Кременчуку.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та ухвалою господарського суду Одеської області від 10.11.11р. розгляд справи було відкладено, в порядку ст. 77 ГПК України.

29.11.11р. позивач подав клопотання(вх.№41020/2011 від 29.11.11р.) про витребування доказів, згідно якого для встановлення обставин по справі спірного перевезення просить суд витребувати у вантажоодержувача Товариство з обмеженою відповідальністю"Р.Е.Й.В."(код 24635111, 46010, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 30А) : письмову довідку та копії платіжних доручень, банківських виписок, засвідчених належним чином, про оплату вантажного перевезення за маршрутом: м. Тріест(Італія) - м. Тернопіль, яке було виконано позивачем 21-24 грудня 2010р.; копію договору та разову заявку, засвідчені належним чином, згідно яких було виконано дане вантажне перевезення(міжнародна транспортна накладна №501,489/2010, автомобіль №НОМЕР_3, причіп №НОМЕР_4);а також витребувати у відповідача: засвідчені належним чином банківські виписки за період з 01.12.2010р. по 29.11.11р. для підтвердження наявності або відсутності розрахунків між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю"Р.Е.Й.В."; засвідчену довідку про наявність банківських рахунків в період з 01.12.2010р. по 29.11.11р.; засвідчений сторонами акт звіряння розрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю"Р.Е.Й.В." за період з 01.12.10р. по 29.11.11р.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.11р. витребувані у вантажоодержувача Товариства з обмеженою відповідальністю"Р.Е.Й.В." документи зазначені у клопотанні позивача, в порядку ст. 38 ГПК України.

29.11.11р. позивач подав клопотання(вх.№41019/2011 від 29.11.11р.), згідно якого просить суд залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю"Р.Е.Й.В."(код 24635111, 46010, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 30А), оскільки відповідно до даних міжнародної транспортної накладної Товариство з обмеженою відповідальністю"Р.Е.Й.В." було задекларовано як вантажоодержувач та отримало спірний вантаж.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.11р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю"Р.Е.Й.В.", в порядку ст. 27 ГПК України.

За клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.11р. строк вирішення спору по справі №35/17-4211-2011 було продовжено до 03.01.12р., в порядку ст. 69 ГПК України.

12.12.11р. від позивача надійшло клопотання(вх.№42815/2011 від 12.12.11р.) про подання доказів, згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи копію довідки та копії платіжних доручень.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані документи.

15.12.11р. позивач подав клопотання(вх.№43384/2011 від 15.12.11р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи опис вкладення та поштову квитанцію про відправлення копії позовної заяви третій особі.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані документи.

19.12.11р. від відповідача надійшло клопотання(вх.№43812/2011 від 19.12.11р.), згідно якого просить суд перенести розгляд справи у зв'язку з хворобою.

Судом клопотання розглянуто та не задоволено, оскільки станом на 28.12.2011р. можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня у звязку з закінченням строків відведених ст.69 Господарського процесуального кодексу України для розгляду справи.

28.12.11р. позивач подав клопотання(вх.№45107/2011 від 28.12.11р.)про подання доказів, згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи надані докази по справі.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані докази.

Відповідач проти позову заперечує, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву(вх.№40944/2011 від 29.11.11р.). Так у відзиві відповідач зазначає про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛТРАНСЛОГІСТИКА" не укладало вказаний договір з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, крім того виникли сумніви, щодо підписання вказаного договору директором товариства, так як вказаний договір не підписувався, та є всі підстави вважати, що вказаний підпис та відбиток печатки було підроблено.

15.12.11р. позивач подав заперечення на відзив відповідача(вх.№43383/2011 від 15.12.11р.), згідно якого зазначає про те, що заяву на спірне перевезення було укладено за пропозицією відповідача, переданою на електронну адресу позивача 13.12.10р., умови договору та заявки виконані позивачем належним чином, що підтверджено відмітками та записами в міжнародних транспортних накладних. Вантажоодержувачем та платником було Товариство з обмеженою відповідальністю"Р.Е.Й.В.", яке на запит позивача надало письмове підтвердження, що 03.12.10р. з відповідачем було укладено договір перевезення вантажів №125/12-ВХ в рамках якого сторони підписали договір-заявку від 20.12.10р. №01-N на виконання спірного перевезення. За цією заявкою відповідач здійснив транспортно-експедиційні послуги і своєчасно отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю"Р.Е.Й.В." плату за спірне перевезення у повному обсязі у сумі 50284,80грн., що підтверджується платіжним дорученням №4722 від 27.12.2010р. на суму 33284,80грн. та платіжним дорученням №4755 від 30.12.2010р. на суму 17000грн. У спірних правовідносинах відповідач виконував обовязки експедитора, який діяв за дорученням клієнта, але укладав договір на перевезення від свого імені. Відповідачем не спростовані докази того, що перевезення виконано саме позивачем, на міжнародних транспортних накладних наявні відбитки печаток позивача, вантаж транспортувався належним позивачу автомобілем.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

13.12.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛТРАНСЛОГІСТИКА" (Замовник) та фізичною особою-підприємця ОСОБА_1 (Перевізник-Експедитор) було укладено договір №04-LR на перевезення вантажів автомобільним транспортом, згідно умов якого даний договір регулює взаємовідносини сторін, які повязані з організацією перевезення експортно-імпортних вантажів у міжнародному та місцевому призначенні.

Відповідно до п.1.3. договору, сторонами загальний обєм та ціна наданих послуг(автоперевезення) по даному договору визначається заявками.

Пунктом 4.2.2 договору передбачено, що за порушення строків оплати, передбачених п. 1.3. даного договору, Замовник сплачує Перевізнику-Експедитору штраф у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен календарний день прострочки.

13 грудня 2010р. було підписано договір-заявку на транспортно-експедиційні послуги №04-LR, згідно якої Перевізник доставив вантаж з м. Трієста (Італія) до м. Тернопіль.

Відповідно до умов заявки Замовник повинен був перерахувати на рахунок Перевізника в день розвантаження еквівалент 4600 євро у гривні.(Курс євро на той час складав 10,429грн., відповідно сума фрахту становила 47973,40грн.).

21.12.10р. вантаж було завантажено у належний фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 автомобіль. Розвантаження відбулося 27.12.10р. Вантажоодержувачем було визначено Товариство з обмеженою відповідальністю"Р.Е.Й.В.", яке розташоване у м. Тернопіль.

Перевезення було виконано належним чином, що засвідчено відмітками та печатками в міжнародній транспортній накладній. Відповідач жодних претензій не заявляв.

Незважаючи на неодноразові звернення, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛТРАНСЛОГІСТИКА" за перевезення не розрахувалося, у звязку з чим 07.04.11р. на його юридичну адресу фізичною особою-підприємця ОСОБА_1 було направлено претензію, з вимогою перерахувати на рахунок перевізника еквівалент 4600євро у гривні.

Відповідач на претензію не відповів, і станом на 30.09.2011р. гроші не сплатив.

Вищевикладене зумовило звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до суду з даним позовом до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛТРАНСЛОГІСТИКА" про стягнення заборгованості за вантажне перевезення у розмірі 47973,40грн., штрафу за період з 28.12.2010р. по 30.09.2011р. включно у розмірі 13288,63грн., інфляційних збитків за період з 01 січня по 31 серпня 2011р. у розмірі 1494,88грн. та 3%річних за період з 28.12.2010р. по 30.09.2011р. у розмірі 1092,22грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.4 ст. 306 ГК України транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність міжнародного перевезення, яке було здійснено за договором-заявкою на транспортно-експедиційні послуги №04-LR від 13.12.10р., виконання умов договору та заявки позивачем належним чином, що підтверджено відмітками та записами в міжнародних транспортних накладних, існування заборгованості Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛТРАНСЛОГІСТИКА" по оплаті вантажного перевезення у розмірі 47973,40грн., у звязку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за вантажне перевезення у розмірі 47973,40грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛТРАНСЛОГІСТИКА" штрафу у розмірі 13288,63грн. за період з 28.12.2010р. по 30.09.2011р., обрахованих із суми заборгованості у розмірі 47973,40грн.

Пунктом 4.2.2 договору передбачено, що за порушення строків оплати, передбачених п. 1.3. даного договору, Замовник сплачує Перевізнику-Експедитору штраф у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен календарний день прострочки.

Пунктом 1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України передбачена позовна давність в один рік для стягнення неустойки, штрафу, пені.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф (ч.1 ст.230 ГК України).

Наданий позивачем розрахунок штрафу, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню штраф у розмірі 13288,63грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3%річних у розмірі 1092,22грн. за період з 28.12.2010р. по 30.09.2011р., та індексу інфляції у розмірі 1494,98грн., за період з 01 січня 2008р. по 30 вересня 2011р., обрахованих із суми заборгованості у розмірі 47973,40грн.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛТРАНСЛОГІСТИКА", наданий позивачем розрахунок індексу інфляції та 3%річних, на думку суду, здійснений належним чином, а тому заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3%річних у розмірі 1092,22грн. та індексу інфляції в розмірі 1494,98грн., підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛТРАНСЛОГІСТИКА" про стягнення заборгованості у розмірі 63849,13грн., а саме: заборгованості за вантажне перевезення у розмірі 47973,40грн., штрафу у розмірі 13288,63грн., інфляційних збитків у розмірі 1494,88грн. та 3%річних у розмірі 1092,22грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 638,49грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛТРАНСЛОГІСТИКА" (65000, м.Одеса, вул. Дальницька, буд.44, код ЄДРПОУ 35117051, р/р 2600331202001 ФАБ ”Південний” м. Іллічівськ, МФО 328663) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р №НОМЕР_2 в ПАТ”Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805) заборгованість за вантажне перевезення у розмірі 47973(сорок сім тисяч девятсот сімдесят три)грн.40коп., штраф у розмірі 13288(тринадцять тисяч двісті вісімдесят вісім)грн.63коп., інфляційні збитки у розмірі 1494(одну тисячу чотириста девяносто чотири)грн.88коп., 3%річних у розмірі 1092(одну тисячу девяносто дві)грн.22коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 638(шістсот тридцять вісім)грн.49коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Гут С.Ф.

Повний текст рішення складено 30.12.2011р.