Рішення № 20612292, 27.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" грудня 2011 р.Справа № 31/264-35/17-4468-2011 За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

до відповідача Закритого акціонерного товариства "Міська страхова компанія"

про стягнення 11336,39 грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА", звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача Закритого акціонерного товариства "Міська страхова компанія" про стягнення суми збитків у розмірі 11336,39грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.07.11р. порушено провадження у справі №31/264.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.10.11р. передано матеріали справи №31/264 за підсудністю до господарського суду Одеської області, в порядку ст.ст.15,17 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно розподілу справи між суддями автоматизованої системи документообігу господарського суду Одеської області, розгляд справи №31/264 призначено головуючому судді Гут С.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.10.2011р. прийнято справу №31/264 до провадження судді Гут С.Ф. з присвоєнням справі № 31/264-35/17-4468-2011.

21.11.11р. від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" на адресу господарського суду Одеської області надійшла заява(вх.№39840/2011 від 21.11.11р.), згідно якої просить суд проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, у зв'язку з зайнятістю уповноважених представників в господарському суді м. Києва.

Судом заява розглянута та задоволена.

23.12.11р. від позивача на адресу господарського суду Одеської області надійшла заява(вх.№44474/2011 від 23.12.11р.), згідно якої просить суд проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, у зв'язку з зайнятістю уповноважених представників в господарському суді м. Києва.

Судом заява розглянута та задоволена.

Відповідач в судові засідання не зявлявся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у звязку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

16.07.2010р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА"(Страховик) та ТОВ «ТрансЛогістик»(Страхувальник) було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті №024056/4002/0000069, згідно умов якого Страховиком було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки ВАЗ, державний номер НОМЕР_2.

Згідно розгорнутої довідки ДАІ від 26.11.2010р., на перехресті вул. Орджонікідзє - вул. Різдвяна у м. Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Хюндай», державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, та автомобіля марки «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ «ТрансЛогістик», під керуванням водія ОСОБА_2.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 02.02.2011р. по справі №3-258/1-11, ОСОБА_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення в порядку ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності, а також призначене адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 340грн.

З метою встановлення вартості матеріального збитку, позивачем було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у СПД ОСОБА_3. Відповідно Висновку №294 від 11.12.2010р., матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, склав 11253,39грн.

29.11.2010р уповноваженим представником ТОВ «ТрансЛогістик»було подано до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" заяву на виплату страхового відшкодування.

Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" було виплачено страхове відшкодування в розмірі 11336,39грн., що підтверджується платіжним дорученням №004495 від 08.02.2011р.

Таким чином, ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати шкоду Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "УНІКА" в порядку регресу 11336грн., відповідно до ст. 993, п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування».

Цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів у ОСОБА_1 застрахована у ЗАТ "Міська страхова компанія", що підтверджується Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/6383898.

Згідно Полісу, ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, заподіяну майну, складає 25500грн.

Отже, ЗАТ "Міська страхова компанія" зобов'язане відшкодувати Позивачу збитки у розмірі 11336,39грн.

08.04.2011 р., з метою врегулювання даного питання в досудовому порядку, позивачем було направлено на адресу ЗАТ "Міська страхова компанія" регресну вимогу №3174 з проханням відшкодувати завдані їхнім страхувальником збитки, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, до теперішнього часу виплата страхового відшкодування проведена не була.

Вищевикладене зумовило звернення Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до суду з даним позовом до ЗАТ "Міська страхова компанія" про стягнення суми збитків у розмірі 11336,39грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Частина 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно до ст. 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частина 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до Закону України “Про страхування” від 07.03.1996р. № 85/96-ВР, предметом страхування є цивільна відповідальність особи за заподіяну нею шкоду. Стаття 1 вказаного закону страхування - не вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Стаття 3 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлює, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 6 зазначеного Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п. 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

На підставі норм ст. 35 вищезазначеного Закону, для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо у страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Відповідно до пункту 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствами, установами, організаціями, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих, та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ст. 38 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” - 9.1. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, із врахуванням вимог вищевикладеного законодавства, а також вищевстановлених обставин справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позивачем позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі шляхом стягнення з Закритого акціонерного товариства "Міська страхова компанія" збитків у розмірі 11336,39грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до відповідача Закритого акціонерного товариства "Міська страхова компанія" про стягнення суми збитків у розмірі 11336,39грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

За таких обставин, слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті держмита на суму 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (65125, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд.2-Б/1, код ЄДРПОУ 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533, р/р 26500455 в АТ Райффайзен Банк Аваль, МФО 300335) суму збитків у розмірі 11336(одинадцять тисяч триста тридцять шість)грн.39коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 102(сто дві)грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Гут С.Ф.

Повний текст рішення складено 30.12.2011р.