Рішення № 20611815, 27.12.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" грудня 2011 р. Справа № 8/160-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Спец-Авіа», ідентифікаційний код: 21569224, місцезнаходження: 08630, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Глеваха, Аеропорт «Васильків», вул. Авіаторів, 1,

до: відкритого акціонерного товариства «АС», ідентифікаційний код: 13737357, місцезнаходження: 07800, Київська обл., смт. Бородянка, а/с 90,

про: повернення орендованого майна та стягнення заборгованості за договорами оренди,

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 01.10.2011 року б/№;

від відповідача: ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 01.03.2011 року б/№, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

відкрите акціонерне товариство «Спец-Авіа» (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «АС»(далі за текстом: Відповідач) про повернення орендованого майна, а саме вертольоту КА-26 №UR-24355 та стягнення заборгованості за договорами оренди на загальну суму 788616,62 грн. (сімсот вісімдесят вісім тисяч шістсот шістнадцять гривень 62 коп.) і судових витрат.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач не в повному обсязі виконав свої зобовязання за Договором оренди від 10.09.2009 року за №2, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем винила заборгованість у сумі 788616,62 грн. (сімсот вісімдесят вісім тисяч шістсот шістнадцять гривень 62 коп.), з якої заборгованість з орендної плати (протягом строку правомірного користування вертольотом КА-26) 173827,50 грн. (сто сімдесят три тисячі вісімсот двадцять сім гривень 50 коп.), загальна сума орендної плати, сплата якої передбачається п. 2.8 Договору оренди від 10.09.2009 року за №2 267997,50 грн. (двісті шістдесят сім тисяч девятсот девяносто сім гривень 50 коп.), загальна сума збитків від інфляції за Договором оренди від 10.09.2009 року за №2 31887,51 грн. (тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят сім гривень 51 коп.), загальна сума пені за Договором оренди від 10.09.2009 року за №2 25145,78 грн. (двадцять пять тисяч сто сорок пять гривень 78 коп.), загальна сума 3% річних за Договором оренди від 10.09.2009 року за №2 9295,83 грн. (дев'ять тисяч двісті девяносто пять гривень 83 коп.) та загальна сума штрафу за несвоєчасне повернення вертольоту КА-26 за Договором оренди від 10.09.2009 року за №2 280462,50 грн. (двісті вісімдесят тисяч чотириста шістдесят дві гривні 50 коп.). Також Позивач просить зобовязати відкрите акціонерне товариство «АС»повернути відкритому акціонерному товариству «Спец-Авіа»вертольот КА-26 №UR-24355 згідно умов Договору оренди від 10.09.2009 року за №2.

Відповідно до ухвали від 19.10.2011 року порушено провадження у справі №8/160-11 та призначено її розгляд на 08.11.2011 року.

08.11.2011 року через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання Відповідача від 08.11.2011 року б/№, зареєстроване за вхідним номером 15204 від 08.11.2011 року, про відкладення розгляду справи у звязку з хворобою представника Відповідача.

08.11.2011 року в судове засідання зявився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 19.10.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. У судовому засіданні Позивач подав клопотання про витребування доказів від Відповідача, а саме формуляри Вертольоту КА-26 №UR-24355 з підтверджуючими документами, які являються доказами підтвердження фактичної кількості годин нальоту Вертольоту КА-26. Відповідач в судове засідання не зявився. Ухвалою суду від 08.11.2011 року задоволено клопотання Відповідача від 08.11.2011 року б/№ про відкладення розгляду справи, задоволено клопотання Позивача про витребування доказів, зобовязано відкрите акціонерне товариство «АС»надати суду формуляри Вертольоту КА-26 №UR-24355 з підтверджуючими документами, які являються доказами підтвердження фактичної кількості годин нальоту Вертольоту КА-26, розгляд справи відкладено на 15.11.2011 року.

15.11.2011 року в судове засідання зявився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 19.10.2011 року та 08.11.2011 року не виконав. У судовому засіданні Позивач подав клопотання про продовження строку розгляду спору та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою Відповідача у судове засідання. Ухвалою суду від 15.11.2011 року задоволені клопотання Позивача про продовження строку розгляду спору та про відкладення розгляду справи, строк розгляду спору продовжено до 03.01.2012 року відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу та відкладено розгляд справи на 27.12.2011 року.

05.12.2011 року через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання Відповідача від 29.11.2011 року за №212, зареєстроване за вхідним номером 16714 від 05.12.2011 року, до якого були додані додаткові докази та пояснення на виконання вимог ухвали суду від 08.11.2011 року, зокрема щодо неможливості надання формуляру Вертольоту КА-26 №UR-24355 в зв'язку з тим, що витребуваний формуляр був переданий Позивачу разом з Вертольотом КА-26 №UR-24355 29.10.2011 року.

27.12.2011 року через канцелярію господарського суду Київської області надійшло заперечення Відповідача на позовну заяву, зареєстроване за вхідним номером 17987 від 27.12.2011 року, відповідно до якого Відповідач просить в задоволенні позову відмовити повністю.

27.12.2011 року у судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі. У судове засідання з'явився Відповідач, який проти позову заперечував та просив повністю відмовити в його задоволенні. У судовому засіданні 27.12.2011 року Позивач уточнив позовні вимоги шляхом подання заяви від 27.12.2011 року б/№ про збільшення розміру позовних вимог. У своїй заяві від 27.12.2011 року б/№ про збільшення розміру позовних вимог Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість у сумі 827414,47 грн. (вісімсот двадцять сім тисяч чотириста чотирнадцять гривень 47 коп.), з якої заборгованість з орендної плати (протягом строку правомірного користування вертольотом КА-26) 204990,00 грн. (двісті чотири тисячі девятсот девяносто гривень 00 коп.), загальна сума орендної плати, сплата якої передбачається п. 2.8 Договору оренди від 10.09.2009 року за №2 267997,50 грн. (двісті шістдесят сім тисяч девятсот девяносто сім гривень 50 коп.), загальна сума збитків від інфляції за Договором оренди від 10.09.2009 року за №2 34887,84 грн. (тридцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят сім гривень 84 коп.), загальна сума пені за Договором оренди від 10.09.2009 року за №2 27906,40 грн. (двадцять сім тисяч девятсот шість гривень 40 коп.), загальна сума 3% річних за Договором оренди від 10.09.2009 року за №2 11170,23 грн. (одинадцять тисяч сто сімдесят гривень 23 коп.) та загальна сума штрафу за несвоєчасне повернення вертольоту КА-26 за Договором оренди від 10.09.2009 року за №2 280462,50 грн. (двісті вісімдесят тисяч чотириста шістдесят дві гривні 50 коп.). Заслухавши пояснення Позивача та Відповідача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 27.12.2011 року.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані Позивачем та Відповідачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши представників Позивача і Відповідача та дослідивши подані докази, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2009 року між відкритим акціонерним товариством «Спец-Авіа»та відкритим акціонерним товариством «АС»укладено Договір оренди вертольоту КА-26 №UR-24355 від 10.09.2009 року за №2.

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди від 10.09.2009 року за №2, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне використання оренду вертольот КА-26 №UR-24355, пойменований надалі в цілях даного Договору «Вертольот КА-26»на умовах, передбачених даним Договором.

Пунктом 1.4 Договору оренди від 10.09.2009 року за №2 встановлено, що строк оренди Вертольоту КА-26 складає один календарний рік, та починає свій відлік з моменту передачі Вертольоту Орендарю (з моменту підписання Акту приймання-передачі).

Згідно Акту приймання-передачі Вертольота КА-26 від 15.09.2009 року, на виконання Договору оренди від 10.09.2009 року за №2, Позивач передав Відповідачу в тимчасове оплатне користування оренду Вертольот КА-26 №UR-24355.

Відповідно до п. 2.1 Договору оренди від 10.09.2009 року за №2, розмір орендної плати за використання Вертольоту КА-26 складає 921,00 грн. (девятсот двадцять одна гривня 00 коп.) в тому числі ПДВ 153,50 грн. (сто пятдесят три гривні 50 коп.) за одну годину експлуатації Вертольоту. Додатковою угодою від 01.03.2010 року за №3 було внесено зміни до п. 2.1 Договору оренди від 10.09.2009 року за №2, зокрема відповідно до п. 2.2 Договору оренди від 10.09.2009 року за №2 було збільшено розмір орендної плати за використання Вертольоту КА-26 до 1246,50 грн. (одна тисяча двісті сорок шість гривень 50 коп.) в тому числі ПДВ 207,75 грн. (двісті сім гривень 75 коп.) за одну годину експлуатації Вертольоту КА-26.

Договір оренди від 10.09.2009 року за №2 у п. 2.2 передбачає, що розмір орендної плати на момент укладення даного Договору складає 25% від вартості однієї льотної години послуг Орендаря за договором між Орендарем та ДК «Укртрансгаз», яка складає 3684,00 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.). У разі збільшення вартості послуг Орендаря за договором між Орендарем та ДК «Укртрансгаз», автоматично змінюється й передбачена п. 2.1. даного Договору орендна плата за використання Вертольоту КА-26 із розрахунку 25% від нової вартості послуг Орендаря за договором між Орендарем та ДК «Укртрансгаз», про що укладається відповідна додаткова угода до даного Договору.

Згідно п. 2.3 Договору оренди від 10.09.2009 року за №2, з урахуванням Додаткової угоди від 30.11.2009 року за №2, в разі використання Вертольоту КА-26 Орендарем протягом календарного місяця оренди, сума місячної орендної плати вираховується виходячи з фактичної кількості льотних годин, але не менше 25 (двадцяти пяти) годин на місяць наростаючим підсумком та перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця, відповідно до рахунку Орендодавця.

Пунктом 2.4 Договору оренди від 10.09.2009 року за №2, з урахуванням Додаткової угоди від 30.11.2009 року за №2, визначено, що у випадку невикористання Вертольоту КА-26 Орендарем протягом всього календарного місяця оренди, орендна плата за такий місяць нараховується Орендодавцем виходячи з 25 (двадцяти пяти) льотних годин на місяць наростаючим підсумком. Нараховується така орендна плата Орендодавцем та сплачується Орендарем за результатами першого наступного за звітним місяця, в якому Вертольот КА-26 фактично використовувався Орендодавцем. Орендна плата у випадках, передбачених даним пунктом, перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, за результатами якого вона була нарахована, відповідно до рахунку Орендодавця.

Пунктом 2.5 Договору оренди від 10.09.2009 року за №2, з урахуванням Додаткової угоди від 30.11.2009 року за №2, визначено, що орендна плата сплачується Орендарем з моменту продовження льотної придатності на Вертольот КА-26, але не пізніше ніж з першого дня третього місяця оренди.

Пункт 2.6 Договору оренди від 10.09.2009 року за №2, з урахуванням Додаткової угоди від 30.11.2009 року за №2, передбачає, що фактична кількість льотних годин встановлюється на підставі формулярів Вертольоту КА-26, а у випадку виникнення спору шляхом перевірки інших документів.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно п.1, п.2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарський кодекс України у ч. 4 ст. 179 передбачає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: - вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; - примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; - типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; - договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Цей же Кодекс в ст. 530 встановлює, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до матеріалів позовної заяви (з урахуванням заяви від 27.12.2011 року про уточнення позовних вимог), Позивачем нараховано орендну плату за Договором оренди від 10.09.2009 року за №2 в таких обсягах: за листопад 2009 року 11512,50 грн. (одинадцять тисяч пятсот дванадцять гривень 50 коп.); за грудень 2009 року 23025,00 грн. (двадцять три тисячі двадцять пять гривень 00 коп.); за січень 2010 року 23025,00 грн. (двадцять три тисячі двадцять пять гривень 00 коп.); за лютий 2010 року 23025,00 грн. (двадцять три тисячі двадцять пять гривень 00 коп.); за березень 2010 року 47367,00 грн. (сорок сім тисяч триста шістдесят сім гривень 00 коп.); за квітень 2010 року 31162,50 грн. (тридцять одна тисяча сто шістдесят дві гривні 50 коп.); за травень 2010 року 38641,50 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот сорок одна гривня 50 коп.); за червень 2010 року 34902,00 грн. (тридцять чотири тисячі девятсот дві гривні 00 коп.); за липень 2010 року 31162,50 грн. (тридцять одна тисяча сто шістдесят дві гривні 50 коп.); за серпень 2010 року 34902,00 грн. (тридцять чотири тисячі девятсот дві гривні 00 коп.); за вересень 2010 року 12465,00 грн. (дванадцять тисяч чотириста шістдесят пять гривень 00 коп.); за жовтень 2010 року 31162,50 грн. (тридцять одна тисяча сто шістдесят дві гривні 50 коп.); за листопад 2010 року 31162,50 грн. (тридцять одна тисяча сто шістдесят дві гривні 50 коп.); за грудень 2010 року 31162,50 грн. (тридцять одна тисяча сто шістдесят дві гривні 50 коп.); за січень 2011 року 47367,00 грн. (сорок сім тисяч триста шістдесят сім гривень 00 коп.); за лютий 2011 року 31162,50 грн. (тридцять одна тисяча сто шістдесят дві гривні 50 коп.); за березень 2011 року 38641,50 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот сорок одна гривня 50 коп.) та за квітень 2011 року 34902,00 грн. (тридцять чотири тисячі девятсот дві гривні 00 коп.).

Дослідивши матеріали справи, суд не повністю погоджується з таким нарахуванням орендної плати за Договором оренди від 10.09.2009 року за №2 з наступних підстав.

Згідно п. 1.6 Договору оренди від 10.09.2009 року за №2, після закінчення строку оренди Орендар зобовязаний повернути Вертольот КА-26 №UR-24355 Орендодавцю у тому ж стані, з урахуванням його нормального зносу та перегнати його, за власний рахунок та власними силами, у вказане Орендодавцем місце (в межах Київської області). Вертольот КА-26 №UR-24355 вважається повернутим Орендодавцю в момент підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Повітряного кодексу України, цивільне повітряне судно, яке має сертифікат типу, допускається до експлуатації, якщо воно зареєстровано у державному реєстрі цивільних повітряних суден України і має посвідчення про придатність до польотів, видане державним органом з питань сертифікації і реєстрації повітряних суден України або іншої держави, якщо вимоги, на підставі яких було видане це посвідчення, відповідають вимогам, встановленим в Україні.

Як вбачається з матеріалів справи, з другої половини серпня місяця 2010 року та до закінчення терміну дії Договору оренди від 10.09.2009 року за №2, Вертольот КА-26 №UR-24355 не експлуатувався по причині відпрацювання міжремонтного ресурсу двигуна, про що було повідомлено Позивача, проте, у звязку з відсутністю у Позивача ресурсного двигуна, заміна останнього не проводилася. Таким чином Відповідач не мав змоги у подальшому користуватися Вертольотом КА-26 №UR-24355. З цих же причин Відповідач був позбавлений можливості виконати п. 1.6 Договору оренди від 10.09.2009 року за №2, а саме перегнати Вертольот КА-26 №UR-24355 у вказане Орендодавцем місце.

Відповідно до п. 3.2.6 Договору оренди від 10.09.2009 року за №2, Орендодавець зобовязаний у випадку відпрацювання ресурсу таких агрегатів, як: лопасті несучого гвинта, редуктор, колонка, двигун до закінчення строку дії даного Договору, надати Орендарю аналогічні агрегати, які мають ресурс. У випадку відсутності у Орендодавця необхідних агрегатів, за згодою сторін підлягає перегляду розмір орендної плати.

Поряд з цим суд звертає увагу на те, що Наказом Державної авіаційної адміністрації Міністерства транспорту та звязку України від 24.09.2010 року за №671, у звязку з катастрофою вертольота КА-26, було зобовязано авіаційні підприємства, які експлуатують вертольоти КА-26, з 00:00 годин 24.09.2010 року призупинити їх комерційну експлуатацію, а з 00:00 годин 25.09.2010 року наказано призупинити польоти вертольотів КА-26, які занесено до Державного реєстру повітряних суден України.

Відповідно до п. 6.1 Договору оренди від 10.09.2009 року за №2, сторони звільняються від відповідальності за повне чи часткове невиконання будь-якого з положень даного Договору, якщо таке невиконання відбулося як наслідок причин, які знаходяться поза сферою контролю сторони, яка не виконала зобовязання (форс-мажор). До форс-мажорних обставин Договором відноситься також і прийняття відповідних актів органами державної влади та управління.

Пунктом 1 ст. 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобовязання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобовязання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином суд приходить до висновку, що видача Наказу Державної авіаційної адміністрації Міністерства транспорту та звязку України від 24.09.2010 року за №671, визнається форс-мажорною обставиною відповідно до п. 6.1 Договору оренди від 10.09.2009 року, що обумовлює звільнення Відповідача від відповідальності за неналежне виконання п. 1.6 Договору оренди від 10.09.2009 року за №2.

За таких обставин суд вважає безпідставним нарахування Позивачем орендної плати за Договором оренди від 10.09.2009 року №2 за використання Вертольоту КА-26, зокрема орендної плати, передбаченої п. 2.8 Договору оренди від 10.09.2009 року за №2, який внесений Додатковою угодою від 30.11.2009 року за №2, у сумі 267997,50 грн. (двісті шістдесят сім тисяч девятсот девяносто сім гривень 50 коп.), штрафних санкцій за неналежне виконання зобовязання після 24.09.2010 року та штрафу за несвоєчасне повернення Вертольоту КА-26 за Договором оренди від 10.09.2009 року за №2 у сумі 280462,50 грн. (двісті вісімдесят тисяч чотириста шістдесят дві гривні 50 коп.).

Згідно пунктів 3.3.1, 3.3.2 Договору оренди від 10.09.2009 року за №2, Орендар має право користуватися Вертольотом КА-26 протягом строку дії даного Договору відповідно до його призначення з урахуванням вимог п. 1.5 даного Договору; виключно за письмовим погодженням з Орендодавцем проводити невідємні поліпшення Вертольоту КА-26 за рахунок власних коштів. При цьому зазначені поліпшення у будь-якому випадку є власністю Орендодавця та їх вартість Орендодавцем не відшкодовується.

Слід зазначити, що у зв'язку з тим, що з другої половини серпня місяця 2010 року та до закінчення терміну дії Договору оренди від 10.09.2009 року за №2, Вертольот КА-26 №UR-24355 не експлуатувався по причині відпрацювання міжремонтного ресурсу двигуна, а Позивач не здійснив його заміну, що призвело до неможливості Відповідача використовувати Вертольот КА-26 №UR-24355 відповідно до пунктів 3.3.1 та 3.3.2 Договору оренди від 10.09.2009 року за №2, суд приходить до висновку, що Позивачем надмірно нараховано орендну плату за користування Вертольотом КА-26 у серпні та вересні 2010 року.

Окрім цього суд вважає за потрібне зазначити, що відповідно до заяви Позивача від 27.12.2011 року б/№ про збільшення розміру позовних вимог, розрахунок заборгованості ґрунтується на кількості годин нальоту Вертольоту КА-26, які Позивач підтверджує ксерокопією з формуляру Вертольоту КА-26, проте сторінка формуляру, на якій зазначено кількість годин нальоту не містить інформації про те, який саме Вертольот налітав дану кількість годин, а оригінал формуляру у судовому засіданні не надавався.

Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже суд приходить до висновку, що документи, додані до заяви Позивача від 27.12.2011 року б/№ про збільшення розміру позовних вимог, не є належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

У позовній заяві Позивач також просить зобовязати відкрите акціонерне товариство «АС»повернути відкритому акціонерному товариству «Спец-Авіа»Вертольот КА-26 №UR-24355 згідно умов Договору оренди Вертольоту КА-26 від 10.09.2009 року за №2. Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що відповідно до акту приймання-передачі (повернення) від 14.09.2011 року б/№, 29.10.2011 року Відповідачем було повернуто Позивачу Вертольот КА-26 №UR-24355 відповідно до умов Договору оренди від 10.09.2009 року за №2.

Згідно з п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 3.2 Розяснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року за №02-5/612 «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України»передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, зокрема, у випадку, якщо спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність припинення провадження у даній справі в частині зобовязання Відповідача повернути Позивачу Вертольот КА-26 №UR-24355 відповідно до Договору оренди від 10.09.2009 року за №2, оскільки в матеріалах справи міститься акт приймання-передачі (повернення) даного Вертольоту, підписаний Позивачем та Відповідачем і скріплений печатками сторін, який свідчить про те, що 29.10.2011 року, тобто після порушення провадження у справі, Відповідач повернув, а Позивач прийняв Вертольот КА-26 №UR-24355 відповідно до Договору оренди від 10.09.2009 року за №2.

Разом з тим суд зазначає, що під час дії Договору оренди Вертольоту КА-26 від 10.09.2009 року за №2, Відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п. п. 2.2, 2.3, 2.4 Договору оренди від 10.09.2009 року за №2 несвоєчасно і частково сплачував Позивачу орендну плату, внаслідок чого, відповідно до розрахунку суду, у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у вигляді основного боргу за оренду Вертольоту КА-26 №UR-24355 у сумі 145781,25 грн. (сто сорок пять тисяч сімсот вісімдесят одна гривня 25 коп.).

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином суд частково задовольняє позовні вимоги Позивача в частині основного боргу, а саме, Відповідач повинен сплатити на користь Позивача заборгованість у вигляді основного боргу за оренду Вертольоту КА-26 №UR-24355 у сумі 145781,25 грн. (сто сорок пять тисяч сімсот вісімдесят одна гривня 25 коп.).

Крім суми основної заборгованості (відповідно до заяви від 27.12.2011 року б/№ про збільшення розміру позовних вимог), Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню у сумі 27906,40 грн. (двадцять сім тисяч девятсот шість гривень 40 коп.), збитки від інфляції у сумі 34887,84 грн. (тридцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят сім 84 коп.) та 3% річних у сумі 11170,23 грн. (одинадцять тисяч сто сімдесят гривень 23 коп.).

Цивільний кодекс України у ст. 625 передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Господарський кодекс України у ст. 230 передбачає застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобовязання, штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10 січня 2002 року за N 2921-III у ст.1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно із вимогами п. 4.2 Договору оренди від 10.09.2009 року за №2, у випадку порушення Орендарем строків сплати орендних платежів, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочки, від суми заборгованості за кожен день прострочки, а також три відсотки річних за неправомірне користування грошовими коштами.

Враховуючи те, що судом частково задовольняється сума основного боргу та період нарахування штрафних санкцій, суд перераховує поданий разом із позовної заявою розрахунок штрафних санкцій, зокрема, суд приходить до висновку про доцільність задоволення штрафних санкцій наступним чином: пеню у сумі 13219,02 грн. (тринадцять тисяч двісті девятнадцять гривень 02 коп.), збитки від інфляції у сумі 5889,62 грн. (пять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять гривень 62 коп.) та 3% річних у сумі 2754,24 грн. (дві тисячі сімсот пятдесят чотири гривні 24 коп.).

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь господарські витрати у вигляді державного мита у сумі 7971,17 грн. (сім тисяч девятсот сімдесят одна гривня 17 коп.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) та витрати по сплаті судового збору за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог у сумі 775,96 грн. (сімсот сімдесят пять гривень 96 коп.).

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач довів суду здійснення ним фактично господарських витрат у вигляді державного мита у сумі 7971,17 грн. (сім тисяч девятсот сімдесят одна гривня 17 коп.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) та витрат по сплаті судового збору за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог у сумі 775,96 грн. (сімсот сімдесят пять гривень 96 коп.), в звязку з чим дані господарські витрати частково покладаються судом на Відповідача у відповідності до розміру задоволених позовних вимог, а саме - державне мито у сумі 1676,44 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят шість гривень 44 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 49,60 грн. (сорок дев'ять гривень 60 коп.) та витрати по сплаті судового збору у сумі 162,95 грн. (сто шістдесят дві гривні 95 коп.).

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 612, 617 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 27 Повітряного кодексу України, ст. 1, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Провадження у справі №8/160-11 в частині зобовязання відкритого акціонерного товариства «АС»повернути відкритому акціонерному товариству «Спец-Авіа»Вертольот КА-26 №UR-24355 відповідно до Договору оренди від 10.09.2009 року за №2 припинити.

2.Позов відкритого акціонерного товариства «Спец-Авіа»до відкритого акціонерного товариства «АС»про повернення орендованого майна та стягнення заборгованості за договорами оренди в частині, в якій провадження у справі №8/160-11 не припинено, - задовольнити частково.

3.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «АС», ідентифікаційний код: 13737357, місцезнаходження: 07800, Київська обл., смт. Бородянка, а/с 90, на користь відкритого акціонерного товариства «Спец-Авіа», ідентифікаційний код: 21569224, місцезнаходження: 08630, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Глеваха, Аеропорт «Васильків», вул. Авіаторів, 1, заборгованість за Договором оренди Вертольоту КА-26 №UR-24355 від 10.09.2009 року за №2 у вигляді основного боргу у сумі 145781,25 грн. (сто сорок пять тисяч сімсот вісімдесят одна гривня 25 коп.), пені у сумі 13219,02 грн. (тринадцять тисяч двісті девятнадцять гривень 02 коп.), збитки від інфляції у сумі 5889,62 грн. (пять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять гривень 62 коп.), 3% річних у сумі 2754,24 грн. (дві тисячі сімсот пятдесят чотири гривні 24 коп.), державне мито у сумі 1676,44 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят шість гривень 44 коп.), 49,60 грн. (сорок дев'ять гривень 60 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати по сплаті судового збору у сумі 162,95 грн. (сто шістдесят дві гривні 95 коп.).

4.В іншій частині позову відмовити.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 27.12.2011 року