Рішення № 20611777, 27.12.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" грудня 2011 р. Справа № 33/244/6/141-11

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” про стягнення в порядку регресу,

представники:

позивача :ОСОБА_1 (дов. № 147/2011 від 17.03.2011р.),

відповідача:ОСОБА_2 (дов. №85-04/1 від 04.07.2011р.).

СУТЬ СПОРУ:

У вересні 2011 року Приватне акціонерне товариство “Європейський страховий альянс” (далі - позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” (далі - відповідач) про стягнення в порядку регресу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.12.2010р. на перехресті вул. Спаська вул. Почайнинська в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу (далі - ТЗ) - автомобіля «Містсубіші”, державний номер НОМЕР_1, що належить страхувальнику та за участю ТЗ - автомобіля «Фольксваген ”, державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, яким вона і керувала та яка є винною у вчинені дорожньо-транспортної пригоди, згідно постанови Подільського районного суду м. Києва від 24.12.2010р. у справі № 3-9606/10.

Позивач, виплативши суму страхового відшкодування, що підтверджується видатковими касовими ордерами № 540 від 17.03.2011, № 587 від 23.03.2011р. вважає, що відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування” та ст. 993 ЦК України набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.10.2011р. порушено провадження у справі № 33/244.

В подальшому, ухвалою господарського суду м. Києва від 08.11.2011р. матеріали справи № 33/244 за позовом Приватного акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” про стягнення збитків передано до господарського суду Київської області за підсудністю, в порядку ст. 17 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2011р. прийнято справу № 33/244 до свого провадження, присвоєно їй № 33/244/6/141-11 та призначено її до розгляду на 23.08.2011р.

У звязку з неподанням сторонами витребуваних документів, суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 27.12.2011р.

В судовому засіданні 27.12.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач поти позову заперечив, з тих підстав, що платіжним дорученням № 44774 від 22.12.2011р. відповідачем перераховано на рахунок позивача суму в розмірі 10295,28 грн в рахунок страхового відшкодування згідно договору страхування № ВЕ/0232497 від 18.05.2010р. та просив припинити провадження в частині сплачених коштів. Щодо залишку неоплаченої суми в розмірі 510 грн відповідач просив відмовити з тих підстав, що зазначена сума є франшизою, яка не підлягає відшкодування у відповідності до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0232497 від 18.05.2010р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

08.09.2010р. між Закритим акціонерним товариством “Європейський страховий альянс”, правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство “Європейський страховий альянс”, що підтверджується Витягом зі Статуту товариства (копія в матеріалах справи) (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) було укладено договір страхування автотранспортних засобів № 29375, відповідно до умов якого (п. 1.1.) даний договір укладено відповідно до чинного законодавства України, правил добровільного страхування наземного транспорту страховика № 0208/1 від 16.02.2007р. та на підставі заяви страхувальника.

Умовами даного договору сторонами передбачено, що страхових зобовязується відшкодувати збитки, що могли настати у звязку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля «Містсубіші”, державний номер НОМЕР_1.

08.12.2010р. на перехресті вул. Спаська вул. Почайнинська в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу (далі - ТЗ) - автомобіля «Містсубіші”, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 (страхувальнику), яким вона і керувала та за участю ТЗ - автомобіля «Фольксваген ”, державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, яким вона і керувала, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відомості про обставини ДТП № 8737725 (а.с. 13), в результаті чого відбулось пошкодження ТЗ - «Містсубіші”, державний номер НОМЕР_1, що підтверджується довідкою, яка видана Відділом ДАІ з обслуговування Подільського району при УДАІ (а.с. 12).

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 24.12.2010р. у справі № 3-9606/10 водія ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, яка керувала автомобілем «Фольксваген”, державний номер НОМЕР_2, було визнано винною у скоєні ДТП і притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Внаслідок зіткнення автомобілів було заподіяно шкоду автомобілю «Містсубіші”, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 на загальну суму 11428,45 грн, що підтверджується звітом № 192/10 від 18.12.2010р.

Як свідчать матеріали справи, вартість відновлюваного ремонту, що настав у звязку з пошкодженням застрахованого автомобіля у результаті вищевказаного ДТП, склала 10805,28 грн, що підтверджується нарядом замовленнями № АН004609 від 19.01.2011р., № НМ029629 від 14.01.2011р., № АН005044 від 28.12.2010р.; квитанціями № 19 від 16.12.2010р., № 13 від 14.01.2011р., № 12 від 14.01.2011р., № 17101/з98 від 14.12.2010р., № 13 від 28.12.2010р.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України “Про страхування” страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Таким чином, у результаті ДТП, скоєної 08.12.2010р. за вини ОСОБА_3, що керувала автомобілем «Фольксваген”, державний номер НОМЕР_2, що її належить, настав страховий випадок у обох учасників ДТП.

Судом встановлено, що на підставі повідомлення страхувальника про подію з застрахованим автомобілем від 09.12.2010р., заяви на виплату страхового відшкодування від 20.01.2011, сформованого страхового акту № 2800/10/50/ТР25/00/2 від 24.01.2011р., позивач виплатив страхувальнику за договором (ОСОБА_4) суму страхового відшкодування у розмірі 10805,28 грн, що підтверджується видатковими касовими ордерами № 540 від 17.03.2011, № 587 від 23.03.2011р.

Отже, загальний розмір підтверджених фактичних витрат позивача з виплати страхового відшкодування складає 10805,28 грн.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 власника наземного транспортного засобу автомобіля «Фольксваген”, державний номер НОМЕР_2 була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0232497 від 18.05.10р.

Із полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0232497 від 18.05.2010р. вбачається, що франшиза (страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи) становить 510 грн.

Згідно ч. 1 ст. 12.1. Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відтак, страхове відшкодування повинно бути зменшено на суму франшизи (ліміт 25500 грн. X 2%= 510 грн.).

Статтею 9 Закону України “Про обовязкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” передбачено обовязковий ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну потерпілих в розмірі 25500 грн. на одного потерпілого.

Статтею 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, на яких Законом покладено обовязок відшкодувати завдані ОСОБА_4 збитки, у даному випадку є Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” відповідно до положень Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, лімітів передбачених полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0232497 від 18.05.2010р. в сумі 10295,28 грн (10805,28 грн 510 грн, де 510 грн. франшиза відповідача) та Горбунова Ірина Павлівна відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

З огляду на викладене, до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування автотранспортних засобів № 29375 від 08.09.2010р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа - ОСОБА_4 мало до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” як особи, на яку законом покладено обовязок відшкодувати завдані збитки в межах, передбачених полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0232497 від 18.05.2010р. та ОСОБА_3 в тій частині, що не підлягає відшкодуванню Товариством з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” як страховиком.

Проте, в судовому засіданні відповідачем надано суду платіжне доручення № 44774 від 22.12.2011р., як доказ про перерахування на рахунок позивача суму страхового відшкодування у розмірі 10295,28 грн.

Зі змісту цього платіжного доручення судом встановлено, що Товариством з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” кошти в сумі 10295,28 грн були перераховані в рахунок виплати страхового відшкодування за договором страхування, тобто за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0232497 від 18.05.2010р.

Таким чином, судом встановлено, що під час вирішення спору в суді, спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахуванням відповідачем на рахунок позивача суми в розмірі 10295,28 грн.

Відповідно до п. 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки заявлена до стягнення сума в розмірі 10295,28 грн відповідачем сплачена, тому суд вважає, що предмет спору в частині стягнення з відповідача витрат, понесених за страховим відшкодуванням в розмірі 10295,28 грн у межах відповідальності страхової компанії за завдані збитки, передбачених полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0232497 від 18.05.2010р. у даній справі відсутній, і вважає за необхідне застосувати п. 1-1 ст. 80 ГПК України до правовідносин, які склалися між сторонами.

Щодо вимоги в частині заявленої до стягнення з відповідача суми в розмірі 510 грн збитків, то суд відмовляє за недоведеністю, оскільки поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0232497 від 18.05.2010р. виключає право на страхове відшкодування шкоди франшизи, яка складає 510 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Враховуючи, що відповідачем частково сплачено заявлену до стягнення суму в розмірі 10295,28 грн після порушення провадження у справі, то судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу в цій частині покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Провадження у справі № 33/244/6/141-11 в частині стягнення 10295,28 грн припинити.

2.В частині позову про стягнення 510 грн відмовити.

3.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” (код ЄДРПОУ 31704186) на користь Приватного акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” (код ЄДРПОУ 19411125) 102,95 грн державного мита та 224,86 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя А.Ф. Черногуз