Рішення № 20611734, 23.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/48423.12.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Острів»

ДоПублічного акціонерного товариства «Укртелеком»

Простягнення 15033,37 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1.- дов. № б/н від 01.01.2011 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 дов. № б/н від 05.12.2011 р.; ОСОБА_3. дов. № 177 від 30.06.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Острів»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом доПублічного акціонерного товариства «Укртелеком»про стягнення 15033,37 грн.

Ухвалою від 24.10.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.11.2011 року.

Представник позивача в судове засідання 18.11.2011 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 18.11.2011 року представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, свою правову позицію обґрунтував у відзиві на позов.

Ухвалою від 18.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 05.12.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 05.12.2011 року подав заперечення на відзив до позовної заяви та надав пояснення, згідно яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судовому засіданні представники відповідача подали додаткові документи по справі та надали усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечували.

Крім того, в судовому засіданні 05.12.2011 року представники сторін подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/484, яке судом розглянуто та задоволено.

У звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи до 23.12.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 23.12.2011 р. подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій в частині стягнення інфляційних, трьох відсотків річних та пені зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути 5114,98 грн. інфляційних нарахувань, 1199,89 грн. процентів річних та 2899,33 грн. пені за період з 08.07.2010 року до 20.01.2011 року, у звязку з порушенням відповідачем зобовязання щодо перерахування позивачу суми боргу за надані послуги, який стягнутий рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2010 р. у справі № 32/266. В частині стягнення боргу з оплати послуг за договором № 167 вих-28 про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні від 20.06.2008 р. збільшив позовні вимоги та просив стягнути 7248,83 грн. основного боргу, 492,32 грн. інфляційних втрат, 208,15 грн. процентів річних та 550,98 грн. пені.

Абзацом 2 пункту 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір»встановлено, що у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

Судом у даному засіданні була розглянута та прийнята заява позивача про уточнення позовних вимог тільки в частині зменшення розміру позовних вимог, а саме стягнення 5114,97 грн. інфляційних нарахувань, 1199,89 грн. процентів річних та 2899,33 грн. пені за період з 08.07.2010 року до 20.01.2011 року, в іншій частині заява не прийнята, оскільки з платіжного доручення № 85 від 23.12.2011 р. вбачається, що позивачем за збільшення розміру позовних вимог було сплачено державне мито, в той час, як у відповідності до Закону України «Про судовий збір»він зобовязаний був сплатити судовий збір.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 23.12.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Господарським судом міста Києва було розглянуто справу № 32/266 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Острів»до Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»про стягнення 74483,16 грн. заборгованості, 693,86 грн. інфляційних витрат, 3959,53 грн. пені, 580,67 грн. трьох процентів річних за договором № 167 вих-28 про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні від 20.06.2008 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2010 р. у справі № 32/266 первісні позовні вимоги задоволено повністю, стягнено з Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Острів»74483,16 грн. заборгованість з оплати послуг, 580,67 грн. три проценти річних, 693,86 грн. інфляційні втрати та 3959,53 грн. пені.

20.01.2011 р., на виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2010 р. у справі № 32/266, сума основного боргу у розмірі 74483,16 грн., 693,86 грн. інфляційних витрат, 3959,53 грн. пені та 580,67 грн. три відсотки річних в ході процедури виконавчого провадження були примусово стягнуті з ВАТ «Укртелеком»шляхом перерахування їх на рахунок ТОВ «Острів», що підтверджується копією виписки з рахунку ТОВ «Острів»№ 26006301674 в ПАТ «БАНК ФОРУМ».

Позовні вимоги позивача у справі № 41/484 ґрунтуються на тому, що пунктом 4.2 договору № 167 вих-28 про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні від 20.06.2008 р. передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати послуг, що надаються відповідно до цього договору, сторона, що заборгувала, зобовязується сплатити іншій стороні суму боргу з урахуванням офіційного індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день затримки платежу, включаючи день оплати. У разі коли індекс інфляції за час прострочення оператором розрахунків виявиться меншим за одиницю (дефляція) індекс інфляції дорівнює 1. Пеня нараховується на всю суму боргу оператора з урахуванням офіційного індексу інфляції.

У звязку з тим, що з відповідача сума богу за договором № 167 вих-28 про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні від 20.06.2008 р. в примусовому порядку була стягнена лише 20.01.2011 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Острів»звернулося до господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення 5114,98 грн. індексу інфляції, 1216,56 грн. процентів річних та 2939, 61 грн. пені за період з 08.07.2010 року до 20.01.2011 року, у звязку з порушенням відповідачем зобовязання щодо перерахування позивачу суми боргу за надані послуги.

Також позивач пояснив, що з червня по грудень 2010 р. ТОВ «Острів»продовжувало надавати Публічному акціонерному товариству «Укртелеком»послуги завершення зєднання від телекомунікаційної мережі ПАТ «Укртелеком»на телекомунікаційні мережі оператора ТОВ «Острів»в м. Сімферополь через точки взаємозєднання, відповідно до договору № 167 вих-28 про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні від 20.06.2008 р. Проте відповідач свої зобовязання щодо сплати вартості наданих послуг не виконав, у звязку з чим заборгованість Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»перед позивачем за період з червня по грудень 2010 р. складає 4780,16 грн.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд міста Києва стягнути з відповідача 5114,98 грн. інфляційних нарахувань, 1199,89 грн. процентів річних та 2899,33 грн. пені за період з 08.07.2010 року до 20.01.2011 року, у звязку з порушенням відповідачем зобовязання щодо перерахування позивачу суми боргу за надані послуги, який стягнутий рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2010 р. у справі № 32/266, та 4780,16 грн. заборгованості за надані послуги за період з червня по грудень 2010 р. за договором № 167 вих-28 про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні від 20.06.2008 р., 474,98 грн. індексу інфляції, 103,42 грн. процентів річних та 403,66 грн. пені у звязку з невиконанням відповідачем свого обовязку зі сплати вартості наданих послуг.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Стосовно позовних вимог про стягнення 5114,97 грн. інфляційних нарахувань, 1199,89 грн. процентів річних та 2899,33 грн. пені за період з 08.07.2010 року до 20.01.2011 року, у звязку з порушенням відповідачем зобовязання щодо перерахування позивачу суми боргу за надані послуги, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Прийняття рішення про стягнення боргу не припиняє зобовязань за договором, а лише фіксує факт наявності простроченої заборгованості відповідача, і не позбавляє можливості позивача стягнути з боржника за прострочення строків оплати інфляційні нарахування, три відсотки річних, пеню до моменту повного та належного виконання зобовязання.

Пунктом 4.2. договору № 167 вих-28 про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні від 20.06.2008 р. передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати послуг, що надаються відповідно до цього договору, сторона, що заборгувала, зобовязується сплатити іншій стороні суму боргу з урахуванням офіційного індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день затримки платежу, включаючи день оплати. У разі коли індекс інфляції за час прострочення оператором розрахунків виявиться меншим за одиницю (дефляція) індекс інфляції дорівнює 1. Пеня нараховується на всю уму боргу оператора з урахуванням офіційного індексу інфляції.

Умовами п. 3.3. договору № 167 вих-28 про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні від 20.06.2008 р. встановлено, що оплата сторонами рахунків проводиться протягом 20 днів, але не пізніше останнього числа місяця, що настає після звітного.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2010 р. у справі № 32/266, встановлено, що сума основного боргу за період з листопад-грудень 2009 року та січень-травень 2010 року становить 74483,16 грн., та була сплачена відповідачем лише 20.01.2011 р.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобовязання, дати направлення рахунку та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 1199,88 грн., а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю у розмірі 5114,98 грн.

Стосовно по вимоги позивача про стягнення 2899,33 грн. пені, то судом задовольняється дана вимога частково у розмірі 450,58 грн. з огляду на те, що відповідачем була подана заява про застосування позовної давності в один рік до вимог про стягнення пені.

судом була прийнята заява відповідача про застосування судом при нарахуванні штрафних санкцій спеціальної позовної давності.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання, порядку розрахунків погодженого сторонами та застосування до вимог про стягнення пені спеціальної позовної давності в один рік (частина 1 статті 258 Цивільного кодексу України) господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 450,58 грн.

Вимога позивача про стягнення 4780,16 грн. за послуги завершення зєднання від телекомунікаційної мережі ПАТ «Укртелеком»на телекомунікаційні мережі оператора ТОВ «Острів»в м. Сімферополь через точки взаємозєднання з червня по грудень 2010 р. судом задовольняються частково.

Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з пп. 7.2-7.3 Порядку взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій за послуги доступу до телекомунікаційних мереж загального користування, затвердженого рішенням Національної комісії з питань звязку України від 09.07.2009 № 1586, взаєморозрахунки між операторами телекомунікацій за послуги доступу до телекомунікаційних мереж проводяться за даними обліку тривалості з'єднань в точках взаємоз'єднання місцевих телефонних мереж, що належать різним операторам телекомунікацій. Оплата здійснюється за розрахунковими таксами за кожну хвилину успішно встановлених місцевих телефонних з'єднань, які були завершені на кінцевій місцевій телефонній мережі.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Судом встановлено, що ТОВ «Острів»надсилало на адресу Кримської філії ПАТ «Укртелеком»у передбаченому договором порядку рахунки та акти здачі-приймання послуг за червень-грудень 2010 року, що підтверджується наявними в матеріалах листами № 181 від 22.06.2010 р., № 207 від 14.09.2010 р., № 245 від 01.11.2010 р., № 151 від 24.01.2011 р.

Листом № 92 від 06.06.2011 р. ТОВ «Острів» направило на адресу відповідача вимогу про добровільну сплату боргу у розмірі 5762,22 грн. у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Проте, ПАТ «Укртелеком»в особі Кримської філії відмовилося від оплати за вищевказаною вимогою, оскільки підставою для виставлення рахунків є підписані сторонами акти здачі-приймання наданих послуг, а зазначені у вимозі акти здачі-приймання наданих послуг не були підписані з боку ПАТ «Укртелеком», а тому заборгованість не є підтвердженою та не може бути сплаченою.

Зазначені дії ПАТ «Укртелеком»визнані судом необґрунтованими та такими, що порушують умови договору та вимоги чинного законодавства.

Пунктом 3.5 договору № 167 вих-28 про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні від 20.06.2008 р. передбачено, що у разі виявлення розбіжностей в даних обліку трафіку більш ніж на 1% або постійних односторонніх розбіжностей, заінтересована сторона надсилає на адресу іншої сторони письмовий запит про необхідність перевірки даних обліку трафіку. Звірення даних проводиться протягом 15 календарних днів. Сторони вживаються заходів щодо встановлення причин розбіжностей. За результатами перевірки складається акт перерахунку за надані послуги, який є достатньою підставою для проведення розрахунків у наступному звітному періоді.

ПАТ «Укртелеком»не надало жодних доказів на підтвердження того, що між ним та ТОВ «Острів»виникли будь-які розбіжності при визначенні розміру трафіку чи будь-яких інших доказів на підтвердження наявності законних підстав для невиконання зобовязання щодо підписання актів здачі-приймання послуг за червень-грудень 2010 року, так само як і не довело наявності обґрунтованих перешкод для оплати виставлених рахунків.

Проте судом зазначається, що за послуги, надані в грудні 2010 року за договором № 167вих.-28 позивач виставив відповідачу рахунок, в якому при здійсненні розрахунку вартості послуг завершення з'єднання на власній мережі безпідставно застосував розрахункову таксу 0,02 грн. (за хвилину без ПДВ), з огляду на наступне.

Для приведення умов договору № 167 вих.-28 у відповідність до вимог рішення НКРЗ від 04.02.2010 № 52, та на виконання рішення НКРЗ від 01.07.2010 № 299, відповідач направив на адресу позивача проект додаткової угоди № 2, яким запропонував визначити в Додатку № 3 до договору новий розмір розрахункових такс за послуги доступу до телекомунікаційної мережі Укртелекому при наданні послуг місцевого телефонного зв'язку, а саме: розрахункову таксу за місцеве завершення з'єднань від фіксованої телекомунікаційної мережі Оператора на фіксованій телекомунікаційній мережі Укртелекому визначити в розмірі 0,02 грн. (за хвилину без ПДВ) на користь Укртелекому, за місцеве завершення з'єднань від фіксованої телекомунікаційної мережі Оператора на ТМЗК, у т.ч. місцевий транзит через фіксовану телекомунікаційну мережу Укртелекому в розмірі 0,02 грн. (за хвилину без ПДВ) на користь Укртелекому.

До проекту додаткової угоди № 2 позивач склав протокол розбіжностей, яким запропонував змінити в тому числі розмір розрахункової такси за послуги доступу до своєї телекомунікаційної мережі при наданні послуг місцевого телефонного зв'язку, а саме: розрахункову таксу за місцеве завершення з'єднань від фіксованої телекомунікаційної мережі Укртелекому та ТМЗК на фіксованій телекомунікаційній мережі Оператора визначити в розмірі 0,02 грн. (за хвилину без ПДВ) на користь Оператора. Проект додаткової угоди № 2 з протоколом розбіжностей отримано відповідачем 07.12.2010 (лист позивача від 01.12.2010 № 264).

Запропоновані в протоколі розбіжностей умови були неприйняті ПАТ «Укртелеком», обидва примірники протоколу розбіжностей було повернуто позивачу без підписання листом від 27.12.2010 № 888311/6-11247.

Частиною 7 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовлені або такого, укладання якого є обовязкові для сторін на підставі закону, або сторона виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Посилання позивача на те, що оскільки ПАТ «Укртелеком», одержавши протокол розбіжностей щодо умов договору і розглянувши його, не звернулося до ТОВ «Острів»із запереченнями та не передало у двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиція ТОВ «Острів»вважається прийнятою і підставою для виставлення рахунку за грудень 2010 року з врахуванням нових тарифів, які були запропоновані в протоколі розбіжностей до додаткової угоди № 2, судом визнаються безпідставними з огляду на наступне.

Зі змісту умов договору № 167 вих-28 про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні від 20.06.2008 р. вбачається, що ПАТ «Укртелеком»та ТОВ «Острів»виступають одночасно як замовники та виконавці послуг, і ПАТ «Укртелеком»хоч і визнаний монополістом на ринку телекомунікаційних послуг, проте у даному випадку виступає не як виконавець, а замовник послуг. З огляду на викладене, сторони при внесенні змін та доповнень до договору мають керуватися умовами частини 5 статті 181 Господарського кодексу України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що сторонами не була досягнута згода щодо внесення змін до умов договору № 167 вих-28 про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні від 20.06.2008 р.

Враховуючи те, що обґрунтованим тарифом завершення з'єднань від фіксованої телекомунікаційної мережі Укртелекому та ТМЗК на фіксованій телекомунікаційній мережі оператора через точки взаємозєднання є 0,015 грн., то за грудень 2010 р. плата за надані послуги становить 231, 60 грн., а не 308,81 грн.

Таким чином, вимога позивача про сплату основного боргу за послуги завершення зєднання від телекомунікаційної судом задовольняється частково у розмірі 4702,95 грн.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за надані послуги, керуючись пунктом 4.2 договору № 167 вих-28 від 20.06.2008 р. нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 403,66 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання, дати направлення рахунку та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в розмірі 366, 14 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 103,42 грн. 3 % річних та 474,98 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобовязання, дати направлення рахунку та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 102,58 грн. та 444,50 грн. відповідно.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Острів»підлягають задоволенню частково у розмірі 12381,61 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (місцезнаходження: 01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Острів»(місцезнаходження: 02222, м. Київ, проспект Маяковського, буд. 65, к. 18) 4702 (чотири тисячі сімсот дві) грн. 95 коп. основного боргу, 816 (вісімсот шістнадцять) грн. 72 коп. пені, 5559 (пять тисяч пятсот пятдесят девять) грн. 48 коп. інфляційних втрат, 1302 (одна тисяча триста дві) грн. 46 коп. 3% річних, 123 (сто двадцять три) грн. 82 коп. державного мита та 195 (сто девяносто пять) грн. 11 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

03.01.2012 року