Рішення № 20611693, 26.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/33526.12.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Простягнення 49490,00 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаОСОБА_1., довіреність № ГО-11/4 від 05.01.2011

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (далі позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі відповідач ) про стягнення 49490,00 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № ДКТЗ/21/44/48 № А 0181314 від 16.10.2010, було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 60000,00 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України “Про страхування” та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Ухвалою суду від 31.10.2011р. порушено провадження у справі № 1/335 та призначено розгляд на 09.12.2011 р.

09.12.2011р. представник позивача у судовому засіданні повідомив суд про часткову сплату заборгованості до порушення провадження у справі, подав заяву про уточнення позовних вимог, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи, для звірки розрахунків.

Суд відклав розгляд справи на 26.12.2011.

26.12.2011 представник позивача повідомив суд про часткову сплату заборгованості на суму 41613,23 грн., подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якого просив суд достягнути з відповідача 7876,77 грн.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.10.2010 між ПрАТ «СГ «ТАС»(далі позивач) як страховиком, та ОСОБА_2. було укладено договір страхування №ДКТЗ/21/44/48 № А 0181314, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «ФОРД», державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно полісу обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/1851440, страховиком ВАТ «НАСК «ОРАНТА» було забезпечено транспортний засіб автомобіль марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2.

21.10.2010р. у м.Бердичів, сталася ДТП за участю транспортного засобу ФОРД», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2., під його керуванням та транспортного засобу «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3., під його керуванням.

Відповідно до постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.11.2010 у справі № 3-3733/10, гр. ОСОБА_3., визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ремонтної калькуляції від 15.11.2010 № 6/1, страхового акту № 28094В/07/2010 від 15.12.2010 та розрахунку до нього, ДТП що сталось 21.10.2010р. у м.Бердичів, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 60000,00 грн., які були виплачені згідно платіжного доручення № 53214 від 17.12.2010р.

Позивач у своєму позові, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача 49490,00 грн. боргу, з урахуванням франшизи у розмірі 510,00 грн., що передбачено згідно полісу №ВЕ/1851440 та судові витрати.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування” страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктом 37.2 Закону України „Про страхування” визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період , за який нараховується пеня.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

26.12.2011 представник позивача повідомив суд про часткову сплату відповідачем заборгованості, просив суд достягнути залишок заборгованості у розмірі 7876,77 грн.

Представник відповідача 09.12.2011 у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не обґрунтовано висунуто вимоги до відповідача, так як розрахунок страхового відшкодування не відбувався за допомогою експертизи.

Суд не погоджується з вказаними запереченнями, оскільки посилання відповідача на те, що позивачем не проведено оцінку майна (визначення розміру шкоди) в установленому законодавством України порядку, є необґрунтованим, оскільки згідно з вимогами законодавства у сфері страхування страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором і страхового акта (аварійного сертифіката). Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Крім того, наявність платіжного доручення є доказом фактично здійснених витрат, які виникли внаслідок ДТП. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Також слід зазначити, що дані, зазначені у ремонтній калькуляції № 6/1 від 15.11.2010, проведеної відповідають встановленим в п. 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року. Зміст ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми Аudatex, яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.

Таким чином, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог позивача, з урахуванням зменшення позовних вимог.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки частину заборгованості у розмірі 41613,23 грн., було сплачено відповідачем після порушення провадження у справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(код ЄДРПОУ 00034186, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська 75) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС»(код ЄДРПОУ 24175269, адреса: 03062, м. Київ, пр. Перемоги 65) суму заборгованості в розмірі 7876 (сім тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 77 коп., 494 (чотириста девяносто чотири) грн. 90 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 41613,23 грн. боргу провадження припинити

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Мельник В.І.

(Дата складання повного тексту рішення: 04.01.2012)