Рішення № 20610618, 30.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.12.11р.Справа № 5005/2531/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВЕРСІС СЕРВІС", м.Дніпропетровськ

до Державного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет", м. Дніпропетровськ

про стягнення 39 264,43 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Гурський В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю від 01.11.10р.

від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю № 26-30-12 від 09.02.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області (суддею Євстигнеєвою Н.М.) від 25.02.11 р. порушено провадження у справі №5005/2531/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВЕРСІС СЕРВІС", м. Дніпропетровськ (далі- позивач) до Державного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет", м. Дніпропетровськ (далі-відповідач), про стягнення суми основного боргу в розмірі 36 043,70 грн., пені у розмірі 1 913,28 грн., 3% річних у розмірі 370,31 грн., інфляційних витрат у розмірі 937,14 грн., всього 39 264,43 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.11р. позов задоволено частково.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2011р. апеляційну скаргу відповідача - залишено без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.11р. - залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 27.09.11р. касаційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.11р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2011р. у справі № 5005/2531/2011 - скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду від 19.10.11р. справу № 5005/2531/2011 прийнято до свого провадження суддею Петренко Н.Е. та призначено до розгляду в засіданні на 22.11.11р.

Ухвалою господарського суду від 22.11.11р., у зв'язку з заявленим повноважним представником відповідача усним клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості відповідачу провести звірку з позивачем, розгляд справи відкладено на 13.12.11р.

Ухвалою господарського суду від 13.12.11р. відкладено розгляд справи на 19.12.11р.

19.12.11р. за клопотанням позивача суд продовжив строк вирішення спору по суті до 29.12.11р., оголосивши у судовому засіданні перерву до 26.12.11р.

Ухвалою господарського суду від 26.12.11р. розгляд справи відкладено на 29.12.11р., зобов'язано сторін провести детальну звірку взаєморозрахунків, для чого позивачу необхідно з'явитися до відповідача. Акт звірки надати у судове засідання.

29.12.11р. до господарського суду надійшло від позивача клопотання про долучення до матеріалів справи уточнення до позовної заяви, відповідно яких позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 30 768,15 грн., пеню у розмірі 1913,28 грн., 3% річних у розмірі 370,31 грн., інфляційні витрати у розмірі 937,14 грн. Крім того, позивач просить суду долучити до матеріалів справи копії квитанцій про сплату за навчання, копії квитанції про сплату за проживання, перелік оплат за гуртожиток.

У судовому засіданні повноважний представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

В свою чергу, повноважний представник відповідач проти позову заперечує, але суму основного боргу визнає у розмірі 32 421,59 грн., про що також зазначено у відзиві на позов (а.с. 45-46). Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що позивач йому винен 34069,06грн., у зв'язку з чим просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 70 про підбір кандидатів на навчання та надання послуг по навчанню іноземців (далі-Договір), відповідно до п.1.1 якого предметом цього договору є співробітництво в галузі розповсюдження реклами і підбору іноземних громадян для навчання на компенсаційній основі на підготовчому відділенні і на 1-5 курсах основних факультетів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр (магістр) за професійним напрямом згідно вибраної спеціальності.

Цей договір діє впродовж шести років з моменту підписання і може бути розірваний у будь-який час за письмовим попередженням іншої сторони не менше, ніж за три місяці (п.8.1 Договору).

Відповідно до п.2.1.2 Договору, позивач зобовязується забезпечити відбір іноземних громадян для навчання у відповідача. Укладати з іноземними громадянами контракт для навчання у відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив підбір 27 іноземних громадян для навчання у відповідача, з якими відповідач уклав контракти на навчання громадянина іноземної держави в державному вищому навчальному закладі "Український державний хіміко-технологічний університет": №41 від 22.08.2008 року з ОСОБА_3, №42 від 22.08.2008 року з ОСОБА_4, №44 від 22.08.2008 року з ОСОБА_5, №45 від 28.08.2008 року з ОСОБА_6, №72 від 25.08.2009 року з ОСОБА_7, №73 від 25.08.2008 року з ОСОБА_8, №74 від 25.08.2009 року з ОСОБА_9, №75 від 25.08.2009 року з ОСОБА_10, №76 від 02.09.2009 року з ОСОБА_11, №79 від 02.09.2009 року з ОСОБА_12, №80 від 14.09.2009 року з ОСОБА_13, №81 від 14.09.2009 року з ОСОБА_14, №82 від 14.09.2009 року з ОСОБА_15, №83 від вересня 2009 року з ОСОБА_16, №84 від 07.09.2009 року з ОСОБА_17, №87 від 09.11.2009 року з ОСОБА_18, №88 від 09.11.2009 року з ОСОБА_19, №89 від 10.11.2009 року з ОСОБА_20, №90 від 11.11.2009 року з ОСОБА_21, №91 від 11.11.2009 року з ОСОБА_22, №92 від 16.11.2009 року з ОСОБА_23, №93 від 20.11.2009 року з ОСОБА_24, №94 від 30.12.2009 року з ОСОБА_25, №95 від 20.12.2009 року з ОСОБА_26, №96 від 30.12.2009 року з ОСОБА_27, №97 від 30.12.2009 року з ОСОБА_28, №98 від 18.01.2010 року з ОСОБА_29 (копії контрактів знаходяться в матеріалах справи а.с. 45-99 том 1).

Вищезазначені іноземні громадяни зараховані студентами до відповідача, що підтверджується наказами про зарахування та навчання, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 100-112 том 1).

Відповідно до п.2.1.4 Договору, позивач виступає перед відповідачем поручителем направлених до України іноземних громадян, укладає з кожним іноземним громадянином угоду про те, що він зобовязався поважати Конституцію України, дотримуватись українських законів, виконувати встановлені для іноземних громадян правила мешкання і пересування по території України, а також виконувати вимоги Положення про навчання іноземних громадян в Україні, правила внутрішнього розпорядку відповідача і гуртожитку.

З метою представлення інтересів Клієнтів позивач уклав з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 договори-доручення: №20/11 від 20.11.2009 року, №27 хт від 21.11.2008 року, №02/09-3 від 02.01.2009 року, №29-12-1 від 29.12.2009 року, №18/01-10 від 18.01.2010 року, №10/09-1 від 10.09.2009 року, №30хт від 29.01.2009 року, №03/09-1 від 13.09.2009 року, №30/12-1 від 30.12.2009 року, №17/11-2 від 17.11.2009 року, №04-09-1 від 04.09.2009 року, №09хт від 22.08.2008 року, №01-09-1 від 01.09.2009 року, №03хт від 14.07.2008 року, №27/10-1 від 27.10.2009 року, №09/11-1 від 09.11.2009 року, №30/12-2 від 30.12.2009 року, №02/09-2 від 02.09.2009 року, №07/09-1 від 07.09.2009 року, №17/11-1 від 17.11.2009 року, №09/11-3 від 09.11.2009 року, №09/11-02 від 09.11.2009 року, №30/12-3 від 30.12.2009 року, №11хт від 28.08.2008 року, №10хт від 22.08.2008 року, №12хт від 28.08.2008 року, №20/07-1 від 20.07.2009 року (а.с. 37-63 том 2).

За умовами вказаних договорів-доручення Клієнти (іноземні громадяни) доручають позивачу представляти інтереси в будь-яких державних органів, підприємств, організацій незалежно від форми власності з метою організації навчання у відповідача: проводити за їх рахунок оплату за навчання, проживання в гуртожитку, обовязкове страхування, замовлення проїзних білетів до місця постійного проживання та інші послуги.

Додатковою угодою від 20.08.2009 року до договору №70 від 20.08.2009 року сторони визначили порядок розрахунків за надання послуг з підбору і направлення позивачем іноземних громадян на навчання (процент від сплаченої вартості навчання іноземного студента): за перший рік з моменту складання угоди про навчання 15%, другий рік з моменту складання угоди 12%, третій рік з моменту складення угоди 10%, четвертий рік з моменту складання угоди 8%, пятий рік з моменту складення угоди 5%.

Вище зазначені іноземні студенти здійснили оплату за навчання на загальну суму 258928,43 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 123-152 том 1).

За умовами п.5.2 Договору (в редакції додаткової угоди від 20.08.2009 року), оплата за навчання вноситься позивачем або іноземним громадянам, які направлені позивачем на рахунок відповідача на протязі 10 днів після прибуття іноземного громадянина в Україну відповідно встановленого тарифу не менш ніж за три місяці. Зарахування іноземного громадянина на навчання здійснюється після оплати вартості навчання наказом до університету. Після зарахування іноземного громадянина складається акт виконаних робіт, на підставі якого відповідач проводить оплату за послуги позивачу.

Позивачем на виконання вимог п.5.2 Договору складено акт виконаних робіт до договору № 70 від 20.08.2009 року на суму 32809,30 грн. (а.с.17 том 1), який разом із претензією №15/10-1 від 15.10.2010 року (а.с.16 том 1) направив відповідачу для підписання та оплати вартості виконаних робіт.

Вказану претензію та акт виконаних робіт отримано відповідачем 15.10.2010 року, що підтверджується відміткою про отримання за вх. №308 (а.с. 16 том 1).

Відповідач у відповіді на претензію (вих. №26-09-131 від 15.11.2010 року) визнав заборгованість по договору № 70 від 20.08.2009 року в сумі 32809,30 грн. та зазначив, що вказана заборгованість за усною домовленістю має сплачуватися двома частками, однак зі сторони позивача додаткова угода про це не підписана (а.с. 37-38 том1). Також, відповідачем складений акт виконаних робіт №1 до договору №70 від 20.08.2009 року на суму 16495,08грн. (а.с. 40 том1) та направлений для підписання позивачеві, який позивачем не підписаний. Крім того, відповідач повідомив позивача про заборгованість деяких студентів за навчання, проживання в гуртожитку, депортацію.

29.12.11р. до господарського суду надійшло від позивача клопотання про долучення до матеріалів справи уточнення до позовної заяви, відповідно яких позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 30 768,15 грн., пеню у розмірі 1913,28 грн., 3% річних у розмірі 370,31 грн., інфляційні витрати у розмірі 937,14 грн. Крім того, позивач надав для долучення до матеріалів справи квитанції, платіжні доручення, та прибуткові касові ордера, в підтвердження оплат за навчання та проживання в гуртожитку іноземних студентів, відносно яких між позивачем та відповідачем укладено контракт.

Відповідач проти позову заперечує, але суму основного боргу визнає у розмірі 32421,59 грн., про що також зазначено у відзиві на позов (а.с. 45-46). Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що позивач йому винен 34 069,06 грн., у зв'язку з чим просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Як зазначає відповідач, станом на 01.09.2010р. заборгованість з оплати за навчання іноземних громадян становила 20 311,75 грн., зокрема, ОСОБА_12 заборгував 3965грн., ОСОБА_25 - 1 696,75 грн., ОСОБА_14 - 5 947,50 грн., ОСОБА_7 - 5 932,50 грн., ОСОБА_9 - 2 770грн. Крім того, як зазначає відповідач, іноземні студенти мали заборгованість за проживання в гуртожитку, яка станом на 01.09.2010р. складає 12 109,84 грн.

Також відповідач стверджує, що 14.09.2010р. іноземний студент першого курсу ОСОБА_19 був відрахований на підставі постанови Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська та за порушення правил внутрішнього розпорядку університету. Позивач відмовився відправити на батьківщину депортованого студента і цей захід змушений був здійснити відповідач, витративши на квиток 7 295,00 грн.

Отже, як вважає відповідач, станом на момент подання позову до суду, заборгованість позивача перед відповідачем становила 41 364,06 грн.

Таким чином, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

При викладених обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку(ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У постанові за даною справою від 27.09.11р., Вищий господарський суд України звертає увагу суду на необхідність встановлення наявності чи відсутності підстав для звернення позивача до суду та необхідність з'ясування змісту та наявності порушеного права.

При розгляді даної справи, позивачем було надано договори, квитанції, платіжні доручення та прибуткові касові ордера, які підтверджують виконання зобов'язань позивача за договором, а саме пунктів 2.1.2., 2.1.4, 2.1.6, внаслідок чого у відповідача виникло зобов'язаня сплати за отримані послуги.

Крім того, відповідач неодноразово надавав акти звіряння взаємних розрахунків, засвідчені його печаткою та підписом уповноваженої особи, які були долучені до матеріалів справи, в яких відповідач визнає заборгованість перед позивачем, але також відображає заборгованість позивача перед відповідачем.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується виконання зобов'язання позивачем за договором, але відповідач відмовився від підписання акту приймання-передачі.

Згідно ст.1 Господарського процесуального кодексу України та статті 16 Цивільного кодексу України господарськими судами здійснюється захист порушеного права позивача з огляду на порушення зобов'язання, допущене відповідачем на час звернення до господарського суду з позовом.

Керуючись вищевикладеним, суд вбачає наявність підстав для звернення позивача до суду, а також наявність порушеного права, змістом якого є те, що зобов'язання за договором, позивачем було виконано належним чином, але по незрозумілим причинам відповідач ухиляється від добросовісного виконання взятих на себе зобов'язань, в частині оплати за отримані послуги.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 30 768,15 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми закону позивачем були нараховані 3% річних за період з 22.10.10р. по 23.02.11р. у сумі 370,31 грн. та інфляційні витрати з жовтня 2010р.по січень 2011р. у сумі 937,14 грн.

При перевірці розрахунку позивача господарським судом виявлено невідповідність розрахунку вимогам чинного законодавства.

Після перерахунку господарським судом за той же період 3% річних складають - 316,11грн., а інфляційні витрати складають 923,04 грн.

Крім того позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня у сумі 1 913,28 грн.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 1 913,28 грн. задоволенню не підлягає, оскільки з умов договору не вбачається відповідальність за невиконання зобов'язань у вигляді обов'язку боржника по сплаті пені.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню з відповідача підлягає сума основного боргу у розмірі 30 768,15 грн., 3% річних у розмірі 316,11 грн., інфляційні витрати у розмірі 923,04 грн.

Суд відхиляє посилання відповідача на наявність заборгованості позивача по договору №70 від 20.08.2009 року в частині оплати за проживання у гуртожитку іноземних студентів, оплати за навчання та депортацію іноземного студента, оскільки відповідач не позбавлений права в загальному порядку звернутися з позовом про стягнення вказаної заборгованості.

Крім того, відповідач звертався з зустрічним позовом, який був йому повернутий без розгляду у зв'язку з неподанням доказів сплати держаного мита у встановленому порядку, ненаданням доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини та підписанням заяви особою, посадове становище якої не встановлено. Відповідач не звернувся до суду з зустрічною позовною заявою після усунення недоліків.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на відповідача в такому розмірі: витрати по сплаті державного мита в розмірі 320,08 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 192,38грн.

Керуючись ст.ст. 16, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст.1, 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет" (49005, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, буд. 8, код ЄДРПОУ 02070758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оверсіс Сервіс" (49000, м.Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, буд.17, корпус 5М, кім. 913, код ЄДРПОУ 33115859) суму основного боргу в розмірі 30768,15 грн. (тридцять тисяч сімсот шістдесят вісім грн. 15 коп.), 3% річних у розмірі 316,11 грн. (триста шістнадцять грн. 11 коп.), інфляційні витрати у розмірі 923,04 (дев'ятсот двадцять три грн. 04 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 320,08 грн. (триста двадцять грн. 08 коп). та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 192,38 грн. (сто дев'яносто два грн. 38 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 04.01.12р.