Рішення № 20610398, 26.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

26.12.2011Справа №5002-23/3634-2010 За позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора (вул. Дзержинського, буд. 6, м. Сімферополь, АР Крим, 95034)

в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, буд. 114, м. Сімферополь, АР Крим, 95038; ідентифікаційний код 00048113 )

До відповідачів: 1.Окунівської сільської ради (вул. Комарова, буд. 22, с. Окунівка, Чорноморський район, АР Крим, 96443; ідентифікаційний код 37127496)

2. Приватного підприємства «Ніка-VII» (Чорноморське шосе, буд. 19-Н, м. Євпаторія, АР Крим, 97400; ідентифікаційний код 35558074)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Чорноморської районної державної адміністрації (вул. Кірова, буд. 16, смт Чорноморське, Чорноморський район, АР Крим, 96400; ідентифікаційний код 04055535)

про визнання недійсним договору

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_1, головн. спеціаліст юрид. відділу Рескомзему АРК, довіреність № 1327/10-29 від 03.10.2011 р.

Від відповідача 1 не зявився.

Від відповідача 2 не зявився.

Від третьої особи не зявився.

Прокурор Куртбедінова Л.Х., помічник Сімферопольського м/р природоохоронного прокурора АРК, посвідчення № 10169

Суть спору: Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсним договору про співпрацю від 16.03.2010 р., укладений між Окунівською сільською радою та Приватним підприємством «Ніка-VII».

Ухвалою суду від 20.07.2010р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі; Чорноморську районну державну адміністрацію залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

В судовому засіданні 04.08.2010р. представник третьої особи надав письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких, Чорноморська районна державна адміністрація підтримує позицію прокурора та просить суд позов задовольнити.

25.08.2010 р. до канцелярії суду представником Приватного підприємства «Ніка-VII» наданий відзив на позов, згідно із яким другий відповідач просив зупинити провадження у справі до вирішення справи № 2а-9163/10/8/0170 в Окружному адміністративному суді Автономної Республіки Крим.

Ухвалою господарського суду від 30.09.2010 р. провадження у справі № 5002-23/3634-2010 зупинено до вирішення по суті Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим повязаної з нею іншої справи № 2а-9163/10/8/0170 за адміністративним позовом Окунівської сільської ради АР Крим до Чорноморської районної державної адміністрації в АР Крим про визнання протиправним та скасування розпорядження № 535-р від 12.05.2010 р., та до набрання рішенням по вказаній справі законної сили.

11.01.2011 р. до господарського суду Автономної Республіки Крим від Приватного підприємства «Ніка-VII» надійшла зустрічна позовна заява до відповідачів: 1) Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, 2) Чорноморської районної державної адміністрації, 3) Окунівської сільської ради, в якій просить:

- визнати за позивачем право на надання послуг з благоустрою Окунівській сільській раді відповідно до договору про співпрацю від 16.03.2010 р. на територію площею 30,00 га, розташованої в приморській зоні на урочищі Беляус від меж бази відпочинку «Небеса Скіфів» до західної межи с. Громове;

- заборонити відповідачам чинити перешкоди шляхом вчинення дій чи бездіяльності щодо виконання Приватним підприємством «Ніка-VII» умов договору про співпрацю від 16.03.2010 р.;

- зобовязати Окунівську сільську раду і Чорноморську районну державну адміністрацію належним чином в установленому законом порядку встановити межі території площею 30,00 га, в приморській зоні на урочищі Беляус від меж бази відпочинку «Небеса Скіфів» до західної межи с. Громове на місцевості (в натурі).

На відповідний запит суду 12.12.2011 р. від Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшла копія ухвали про закриття провадження в адміністративній справі № 2а-9163/10/0170/24 від 31.08.2011 р. у звязку з відмовою Окунівської сільської ради АР Крим від адміністративного позову.

Вказана відмова обґрунтована прийняттям Радою Міністрів Автономної Республіки Крим постанови «Про відміну розпоряджень Чорноморської районної державної адміністрації» № 462 від 12.10.2010 р.

Прокурор і представник позивача в судове засідання зявилися, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представники відповідачів та третьої особи в судове засідання не зявилися, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, висновок прокурора, суд

Встановив :

16.03.2010р. між Окунівською сільською радою Чорноморського району АР Крим (Замовник) та Приватним підприємством «Ніка-VІІ» (Виконавець) укладено договір про співпрацю, якою передано земельну ділянку в межах Окуневської сільської ради приморської зони на урочище Беляус від меж б/в „Небеса Скифів" до західної межи с.Громово, для проведення робіт по благоустрою, розміщення та обслуговування малих архітектурних форм для оздоровлення відпочиваючих.

Зазначений договір про співпрацю в п.1.1 передбачає форму співпраці шляхом надання земельної ділянки ПП „Ніка-VII".

Прокурор просить визнати недійсним договір про співпрацю від 16.03.2010р., укладений між Окунівською сільською радою та Приватним підприємством «Ніка-VII», обґрунтовуючи позовні вимоги ані порушенням Окунівською сільською радою процедури надання земельної ділянки, встановленої земельним законодавством України, при укладанні спірного договору.

Суд вважає, що позовні вимоги прокурора обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст.203 Цивільного кодексу України. При цьому, відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З наведеного вище вбачається, що при укладенні оспорюваного договору були порушені вимоги законодавства України, що є підставою для визнання недійсними договору.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” № 9 від 06.11.2009р., відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Пунктом 2.1.2 оспорюваного договору встановлено, що ПП „Ніка-VII" здійснює наступну діяльність на вказаній земельній ділянки: встановлення та розміщення туалетів, душових кабінок; малих архітектурних форм, у тому числі встановлення торгівельних палаток, пунктів прокату пляжного інвентарю; встановлення тимчасових споруд для відпочинку, тимчасове обладнання елінгів для маломірних судів; облаштування і розміщення об'єктів для тимчасового мешкання, торгівлі та розважання.

Вказане свідчить про фактичне використання земельної ділянки.

Відповідно до п.2 ст.116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частинами 1, 5 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що юридичні особи набувають право користування земельними ділянками за рішенням уповноваженого органа влади.

Порядок надання земельних ділянок у користування визначено ст.123 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.1 цієї статті, надання земельних ділянок відбувається на підставі рішень органів місцевого самоврядування або виконавчої влади, які приймаються на підставі проектів землеустрою або технічної документації.

Процедура надання земельних ділянок встановлена у ч.2-11 ст.123 ЗК України, яка безпосередньо включає необхідність подачі клопотання до місцевої ради або районної держадміністрації разом із документами, передбаченими ст. 151 ЗК України, розробку проекту відведення земельної ділянки, узгодженого із контролюючими органами, отримання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи, отримання рішення про надання земельної ділянки.

Відповідно до пункту „в" частини 1 статті 20, пункту „д" частини 2 статті 25 Закону України "Про землеустрій" проведення землеустрою та підготовка документів з землеустрою є обов'язковим при відведенні земельної ділянки.

Таким чином, сторони при укладені угоди порушили процедуру надання земельної ділянки, встановлену ст.ст. 116, 121,123 Земельного кодексу України, згідно якої, надання земельних ділянок відбувається на підставі рішень органів місцевого самоврядування або виконавчої влади, які приймаються на підставі проектів землеустрою або технічної документації.

Також при укладенні угоди були порушені норми ст.2 Закону України «Про плату за землю», згідно якої користування землею в Україні є платним.

Суд також враховує, що постановою Ради Міністрів Автономної Республіким Крим №462 від 12.10.2010р. було скасовано розпорядження голови Чорноморської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим від 25.03.2010 р. №270-р «Про надання дозволу на складання технічної документації щодо землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Окунівській сільській раді» та розпорядження голови Чорноморської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим від 13.04.2010 р. №411-р «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)».

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1 Положення про Республіканський комітет із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим, яке затверджено постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим № 200 від 25.05.2010р., Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим є республіканським органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим по питаннях земельних ресурсів і входить в єдину систему державних територіальних органів земельних ресурсів.

Відповідно до п. 39 ст. 4 Положення, Рескомзем, у відповідності до покладених на нього задач, здійснює державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” та іншими законами.

Відповідно до ст. 188 Земельного кодексу України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів громадянина та держави у суді.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

В останньому абзаці пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 у справі № 1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) наведено таке: із урахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини названого Рішення під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах”, зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (нині це частина третя статті 2 ГПК) потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999р. прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави в особі органів державної влади або органів місцевого самоврядування з делегованими повноваженнями органів виконавчої влади. Прокурор самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому саме полягає порушення інтересів держави.

Відповідно до ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Отже, пред'явлення Сімферопольським міжрайонним природоохоронним прокурором в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим позову про визнання недійсним договору про співпрацю є правомірним.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим про визнання недійсним договору про співпрацю від 16.03.2010р., укладений між Окунівською сільською радою Чорноморського району АР Крим та Приватним підприємством «Ніка-VІІ», підлягають задоволенню.

Судові витрати по оплаті державного мита в розмірі 85,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн., суд покладає на відповідачів згідно ст. 49 ГПК України.

В судовому засіданні 26.12.2011р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 03.01.2012р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним договір про співпрацю від 16.03.2010р., укладений між Окунівською сільською радою Чорноморського району АР Крим та Приватним підприємством «Ніка-VІІ».

3.Стягнути з Окунівської сільської ради (вул. Комарова, буд. 22, с. Окунівка, Чорноморський район, АР Крим, 96443; ідентифікаційний код 37127496) в дохід державного бюджету України (рахунок 31115095700002, банк одержувача ГУ Державного казначейства України в АРК, м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) державне мито в сумі 42,50 грн.

4.Стягнути з Окунівської сільської ради (вул. Комарова, буд. 22, с. Окунівка, Чорноморський район, АР Крим, 96443; ідентифікаційний код 37127496) в дохід державного бюджету м. Сімферополя (рахунок 31214264700002, банк одержувача: ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу: 22050003, ЄДРПОУ 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 118,00 грн.

5.Стягнути з Приватного підприємства «Ніка-VII» (Чорноморське шосе, буд. 19-Н, м.Євпаторія, АР Крим, 97400; ідентифікаційний код 35558074) в дохід державного бюджету України (рахунок 31115095700002, банк одержувача ГУ Державного казначейства України в АРК, м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) державне мито в сумі 42,50 грн.

6.Стягнути з Приватного підприємства «Ніка-VII» (Чорноморське шосе, буд. 19-Н, м.Євпаторія, АР Крим, 97400; ідентифікаційний код 35558074) в дохід державного бюджету м. Сімферополя (рахунок 31214264700002, банк одержувача: ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу: 22050003, ЄДРПОУ 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 118,00 грн.

7.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДоброрез І.О.