Постанова № 20604717, 09.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 листопада 2011 року 16:16 № 2а-11208/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 01.08.2011р. № 156),

відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 16.03.2011р. № 3033/9/10-209),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства Судноплавної компанії «Сі Трайдент»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

про визнання нечинною та скасування податкової вимоги від 08 липня 2011 року № 6660, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ПАТ СК «Сі Трайдент»з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання нечинною та скасування податкової вимоги від 08 липня 2011 року № 6660.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були сплачені усі належні податки та збори у порядку та розмірах, встановлених законом, шляхом подання до банку, який обслуговує позивача, платіжних доручень за умови наявності коштів на поточному рахунку, а тому спірна податкова вимог є протиправною та підлягає скасуванню. При цьому позивачем не заперечувалась наявність податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 166, 00 грн., оскілки вказана сума податкового боргу ним не погашалась.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що банком не було перераховано сум податку, оскільки переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі в готівковій формі, а тому позивачем зобовязань зі сплати податку не виконано.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судових засіданнях заперечували проти позовних вимог та просили відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

08 липня 2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва виставила ПАТ СК «Сі Трайдент»податкову вимогу № 6660 на загальну суму 174718, 68 грн., в тому числі податку на прибуток підприємств у розмірі 125261, 49 грн., в тому числі 122203, 78 грн. основний платіж, 3057, 71 грн. пеня, з податку на додану вартість у розмірі 166, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції (штрафи), з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх обєднань), що вилучаються до бюджету у розмірі 49291, 19 грн., в тому числі 48254, 12 грн. основний платіж, 1037, 07 грн. пеня.

20 липня 2011 року на адресу ПАТ СК «Сі Трайдент»надійшов лист ДПІ у Печерському районі м. Києва від 13 липня 2011 року № 26709/10/24-44 про погашення податкового боргу.

В ході судового розгляду було встановлено, що податковий борг, визначений в спірній податковій вимозі, утворився внаслідок наступних обставин.

Позивачем були самостійно узгоджені суми податкового зобовязання з податку на прибуток та частини прибутку господарських операцій, що вилучається до бюджету, в податкових деклараціях, поданих до відповідача.

З метою сплати узгоджених податкових зобовязань позивачем було надано до АКБ «Трансбанк»платіжні доручення про сплату сум податків.

Водночас, вказані платіжні доручення не були виконані, оскільки Постановою Правління Національного банку України № 97 від 29.02.2009р. було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 02 березня 2009 року до 01 вересня 2009 року.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2009 року по справі № 34/621 було задоволено позов ВАТ СК «Сі Трайдент»до АКБ «Трансбанк»про спонукання вчинити дії.

Зазначеним судовим рішенням було зобовязано АКБ «Трансбанк»здійснити переказ коштів з поточного рахунку ВАТ СК Судноплавна компанія «Сі Трайдент» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 17; 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 2/1 Ю, ідентифікаційний код 30576921) № 26008301001509 згідно платіжного доручення № 2370 від 30.03.2009р. на суму 55 000, 00 грн. (податок на прибуток); платіжного доручення № 2372 від 29.04.2009р. на суму 5000, 00 грн. (податок на прибуток); платіжного доручення № 2371 від 30.03.2009р. на суму 75 000, 00 грн. (частина прибутку, що вилучається до бюджету); платіжного доручення № 2369 від 30.03.2009р. на суму 18 750, 00 грн. (авансовий внесок податку на прибуток); платіжного доручення № 2374 від 29.04.2009р. на суму 30 638, 00 грн. (авансовий внесок податку на прибуток); платіжного доручення № 2373 від 29.04.2009р. на суму 122 550, 00 грн. (дивіденди, нараховані на акції господарського товариства, які є у державній власності за 2008 рік); платіжного доручення № 2375 від 25.05.2009р. на суму 60 000, 00 грн. (податок на прибуток); платіжного доручення № 2376 від 25.05.2009р. на суму 40000, 00 грн. (частина прибутку господарських операцій, що вилучається до бюджету); платіжного доручення № 2377 від 25.05.2009р. на суму 10 000, 00 грн. (авансовий внесок податку на прибуток); платіжного доручення № 2362 від 30.03.2009р. на суму 12900 грн.; платіжного доручення № 2363 від 30.03.2009р. на суму 28552, 00 грн.; платіжного доручення № 2364 від 30.03.2009р. на суму 1720, 00 грн.; платіжного доручення № 2365 від 30.03.2009р. на суму 490, 20 грн.; платіжного доручення № 2366 від 30.03.2009р. на суму 516, 00 грн.; платіжного доручення № 2367 від 30.03.2009р. на суму 1376, 00 грн.; платіжного доручення № 2368 від 30.03.2009р. на суму 2 064, 00 грн.; платіжного доручення № 2354 від 11.03.2009р. на суму 2000, 00 грн.; платіжного доручення № 2355 від 11.03.2009р. на суму 275, 00 грн.; платіжного доручення № 2356 від 11.03.2009р. на суму 4560, 00 грн.; платіжного доручення № 2357 від 11.03.2009р. на суму 83, 00 грн.; платіжного доручення № 2358 від 11.03.2009 на суму 220 грн.; платіжного доручення № 2359 від 11.03.2009 на суму 80, 00 грн.; платіжного доручення № 2360 від 11.03.2009р. на суму 330, 00 грн.; касового чеку на отримання заробітної плати на суму 11 200, 00 грн. від 16 03.2009 ЛД 1191663.

Вказане судове рішення набрало законної сили 01 грудня 2009 року.

Внаслідок не проведення АКБ «Трансбанк»платіжних доручень зі сплати податків позивача відповідач обліковував за позивачем податковий борг з сум цих податків, а також здійснював зарахування сплачених в подальшому позивачем сум податків в рахунок вказаного податкового боргу, що стало підставою для визначення в спірній податковій вимозі податкового боргу у визначеній сумі.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»(який діяв на момент подання позивачем платіжних доручень до банку) платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни. Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»(в редакції на момент подання позивачем платіжних доручень до банку) переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатором переказу у розумінні пункту 1.15 цієї ж статті Закону вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу.

Згідно з пунктом 22.4 статті 22 зазначеного Закону ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обовязковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 цього ж Закону). Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями ст. 32 зазначеного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Приписи п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»кореспондуються з положеннями підпункту 16.5.2 пункту 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на момент подання позивачем платіжних доручень до банку), відповідно до якого днем подачі до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації.

Слід зазначити, що саме з поданням платником податків платіжного доручення до банку Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на момент подання позивачем платіжних доручень до банку) повязує настання певних правових наслідків. Так, відповідно до підпункту 16.3.1 п. 16.3 ст. 16 цього Закону нарахування пені на суму податкового боргу закінчується у день прийняття банком, що обслуговує платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. Оскільки момент закінчення нарахування пені визначено датою подачі платіжного документа до банку, то є підстави для висновку, що саме з цим моментом, а не з датою фактичного зарахування суми до бюджету, наведена норма повязує погашення (сплату) податкового боргу платником податків.

З урахуванням зазначеного, з поданням позивачем до установи банку платіжних доручень на перерахування податків обовязок щодо сплати податкових зобовязань у цих сумах припинився, а тому облік контролюючим органом оспорюваної суми податкового боргу позивача у картці особового рахунку платника та нарахування пені і штрафних санкцій на цю суму боргу є незаконним.

При цьому судом враховується, те що п. 7.7 ст. 7 Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не наділяє податковий орган правом або обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків, у разі недотримання платником податку порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 2а-8617/09/2670 за позовом ВАТ СК «Сі Трайдент»до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги № 1/4743 від 26 травня 2009 року та зобовязання вчинити певні дії позовні вимоги було задоволено частково. Скасовано податкову вимогу № 1/4743 від 26 травня 2009 року ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Зазначена постанова була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року, тобто в силу ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили 29 березня 2011 року.

Зі змісту даної постанови та з матеріалів справи вбачається, що спірна по справі вимога виставлена частково на суму та з тих же підстав, що і податкова вимога 1/4743 від 26 травня 2009 року.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на те, що позивачем не спростована наявність податкового боргу з податку на додану вартість, а також на викладені обставини та норми законодавства, визначення спірною податковою вимогою податкового боргу з податку на прибуток та з частини прибутку господарських операцій, що вилучається до бюджету, є протиправним та таким, що порушує права позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08 липня 2011 року № 6660 в частині визначення суми грошового зобовязання в розмірі 174552, 68 грн., з яких з податку на прибуток в розмірі 125261, 49 грн., у тому числі 122203, 78 грн. основний платіж та 3057, 71 грн. пеня, з частини прибутку господарських операцій, що вилучається до бюджету, в розмірі 49291, 19 грн., у тому числі 48254, 12 грн. основний платіж та 1037, 07 грн. пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені та документально підтверджені позивачем судові витрати у розмірі 1, 70 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Судноплавної компанії «Сі Трайдент»задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08 липня 2011 року № 6660 в частині визначення суми грошового зобовязання в розмірі 174552, 68 грн., з яких з податку на прибуток в розмірі 125261, 49 грн., у тому числі 122203, 78 грн. основний платіж та 3057, 71 грн. пеня, з частини прибутку господарських операцій, що вилучається до бюджету, в розмірі 49291, 19 грн., у тому числі 48254, 12 грн. основний платіж та 1037, 07 грн. пеня.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства СК «Сі Трайдент»(місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 17, ідентифікаційний код 30576921) 1 (одна) грн. 70 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова