Постанова № 20603924, 23.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 листопада 2011 року 18:20 № 2а-14314/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представників позивача - Буйвол Д.І., Остапчук Л.В.,

представника відповідача Сметанюк І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алюпро» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) в судовому засіданні 23 листопада 2011 року о 18 год. 20 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алюпро»(далі - ТОВ «Алюпро», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі ДПІ у Оболонському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23 червня 2011 року №0000352303, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, є необґрунтованим та неправомірним.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 23 червня 2011 року №0000352303.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва проти задоволення позову заперечила в повному обсязі, зазначивши, що у періоді, який перевірявся (з 10.11.2008 року по 31.12.2010 року) податковим органом встановлено порушення ТОВ «Алюпро»п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

ТОВ «Алюпро»(ідентифікаційний код 36251163) зареєстровано Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією 06.11.2008 року, його основними видами діяльності є, зокрема, оптова торгівля рудами заліза та кольорових металів, оптова торгівля відходами та брухтом, оброблення неметалевих відходів та брухту, інші види оптової торгівлі.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва на підставі направлень від 21.02.2011 року №401/23, від 22.03.2011 року №816/23 згідно з п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до плану - графіка проведення документальних перевірок субєктів господарювання, у період з 21.02.2011 року по 04.04.2011 року проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Алюпро»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.11.2008 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено Акт від 09.06.2011 року №247-23-3-36251163 Про результати виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюпро» (код за ЄДРПОУ 36251163) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.11.2008 року по 31.12.2010 року (далі Акт перевірки від 09.06.2011 року №247-23-3-36251163).

За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ «Алюпро», зокрема, вимог п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР (чинного в періоді, що підлягав перевірці), в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 3045226,0 грн.

На підставі Акту перевірки від 09.06.2011 року №247-23-3-36251163 ДПІ у Оболонському районі м. Києва винесено податкове повідомлення рішення від 23 червня 2011 року №0000352303 з податку на додану вартість із зазначенням суми грошового зобовязання: за основним платежем 2944148 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 736037 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки від 09.06.2011 року №247-23-3-36251163, ТОВ «Алюпро»надіслало ДПІ у Оболонському районі м. Києва заперечення до Акту перевірки від 09.06.2011 року №247-23-3-36251163 №151 від 16.06.2011 року, в яких просило розглянути зауваження щодо правомірності донарахування податкових зобовязань.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва, розглянувши зазначені заперечення позивача, надала відповідь від 21.06.2011 року №18047/10/23-305, в якій зокрема, зазначила, що висновки Акту (з урахуванням усунутих розбіжностей станом на 21.06.2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Ефкон-Профіль») в частині порушення вимог п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР зі змінами та доповненнями підлягають зменшенню на 101078 грн., в результаті чого висновки Акту перевірки необхідно викласти в наступній редакції: «1. Заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 2944148,0 грн., у тому числі: за липень 2009 року на суму 41309,0 грн., за серпень 2009 року на суму 25 802,0 грн., за жовтень 2009 року на суму 296 562,0 грн., за грудень 2009 року на суму 16 287,0 грн., за січень 2010 року на суму 223 186,0 грн., за лютий 2010 року на суму 212 953,0 грн., за березень 2010 року на суму 157 626,0 грн., за квітень 2010 року на суму 170 394,0 грн., за травень 2010 року на суму 320 202,0 грн., за червень 2010 року на суму 447 795,0 грн., за липень 2010 року на суму 16 842,0 грн., за серпень 2010 року на суму 344 801,0 грн., за вересень 2010 року на суму 428 729,0 грн., за жовтень 2010 року на суму 3 250,0 грн., за грудень 2010 року на суму 238 410,0 грн.»

Не погоджуючись з прийнятим податковим органом податковим повідомленням - рішенням від 23 червня 2011 року №0000352303, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, надіславши Державній податковій адміністрації у м. Києві скаргу №158 від 01.07.2011 року на податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2011 року №0000352303, в якій просив скасувати частково оскаржуване податкове повідомлення-рішення, при цьому зазначивши, що ТОВ «Алюпро»вважає висновок ДПІ у Оболонському районі м. Києва щодо неправомірного віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ сплачених по ціні товарів, робіт та послуг в розмірі 2902245,0 грн., наданими ТОВ «Стімтрейд», ПП «Філо», ПП «Металфорт»необґрунтованим. Проти інших порушень встановлених в Акті перевірки ТОВ «Алюпро»не заперечує.

Рішенням про продовження строку розгляду первинної скарги від 12.07.2011 року №7284/10/25-114 Державною податковою адміністрацією у м. Києві вирішено продовжити строк розгляду скарги по 30.08.2011 року (включно).

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 30.08.2011 року №8708/10/25-114 Державна податкова адміністрація у м. Києві залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 23 червня 2011 року №0000352303 про сплату 2944148,0 грн. з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 736037,0 грн., а скаргу директора ТОВ «Алюпро»Ільченко В.М. від 01.07.2011 року №158 (вх. №5014/10 ДПА у м. Києві від 01.07.2011 р.) без задоволення.

Позивач надіслав Державній податковій адміністрації України скаргу №182 від 09.09.2011 року на податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2011 року №0000352303, що видане Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва, за результатами розгляду якої Державна податкова служба України винесла рішення про результати розгляду повторної скарги від 27.09.2011 року №2485/6/10-2115, яким залишено без змін, зокрема, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 23 червня 2011 року №0000352303 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу без задоволення.

Як вбачається з Акту перевірки від 09.06.2011 року №247-23-3-36251163, з урахуванням листа ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 21.06.2011 року №18047/10/23-305, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 23 червня 2011 року №0000352303 стало те, що ТОВ «Алюпро»занизило суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 2 944 148,0 грн., у тому числі: за липень 2009 року на суму 41 309,0 грн., за серпень 2009 року на суму 25 802,0 грн., за жовтень 2009 року на суму 296 562,0 грн., за грудень 2009 року на суму 16 287,0 грн., за січень 2010 року на суму 223 186,0 грн., за лютий 2010 року на суму 212 953,0 грн., за березень 2010 року на суму 157 626,0 грн., за квітень 2010 року на суму 170 394,0 грн., за травень 2010 року на суму 320 202,0 грн., за червень 2010 року на суму 447 795,0 грн., за липень 2010 року на суму 16 842,0 грн., за серпень 2010 року на суму 344 801,0 грн., за вересень 2010 року на суму 428 729,0 грн., за жовтень 2010 року на суму 3 250,0 грн., за грудень 2010 року на суму 238 410,0 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «Алюпро»(іменуємим згідно договору Замовником) та Приватним підприємством «Філо»(далі ПП «Філо», іменуємим згідно договору Виконавцем) укладено договір №25/10/10-1 про надання послуг від 25.10.2010 року, відповідно до якого Виконавець зобовязується надати наступні послуги роботи з шліфування алюмінієвого профілю, а Замовник зобовязується прийняти вказані роботи й здійснити своєчасну оплату за них згідно Специфікацій та на умовах даного договору; між ТОВ «Алюпро» (іменуємим згідно договору Покупцем) та Приватним підприємством «Металфорт»(далі ПП «Металфорт», іменуємим згідно договору Продавцем) укладено договір №01/04 купівлі-продажу від 25.10.2010 року, згідно з яким Продавець зобовязується передати узгодженими партіями на умовах даного договору у власність Покупця лом кольорових металів, а Покупець зобовязується прийняти товар та сплатити повну вартість кожної партії товару; між ТОВ «Алюпро»(іменуємим згідно договору Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стімтрейд»(далі ТОВ «Стімтрейд», іменуємим згідно договору Експедитором) укладено договір №01/06/09-1 на транспортно-експедиторське обслуговування від 01.06.2009 року; між ТОВ «Алюпро»(іменуємим згідно договору Покупцем) та ТОВ «Стімтрейд»(іменуємим згідно договору Постачальником) укладено договір поставки №01/07/09-1 від 01.07.2009 року, згідно з умовами якого Постачальник зобовязується передати у власність Покупцю, а Покупець зобовязується прийняти вказаний Товар та здійснити своєчасну оплату за нього згідно Специфікацій та на умовах даного Договору в термін, що становить 90 календарних днів з дати підписання кожної окремої Специфікації (якщо інше не обумовлено Сторонами в кожному конкретному випадку); між ТОВ «Алюпро»(іменуємим згідно договору Замовником) та ТОВ «Стімтрейд»(іменуємим згідно договору Виконавцем) укладено договір №01/09/09-1 про надання послуг від 01.09.2009 року, відповідно до якого Виконавець зобовязується надати наступні послуги роботи з шліфування алюмінієвого профілю, а Замовник зобовязується прийняти вказані роботи й здійснити своєчасну оплату за них згідно Специфікацій та на умовах даного договору.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва зазначила, що вищенаведені договори укладені між ТОВ «Алюпро»та ПП «Філо», ПП «Металфорт», ТОВ «Стімтрейд»не відповідають вимогам чинного законодавства, не направлені на настання реальних наслідків, є недійсними (нікчемними).

Як зазначив відповідач, перевіркою встановлено, що в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Алюпро»до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів, робіт, послуг у контрагентів господарюючих субєктів, які не підтверджені первинними документами та не доведено фактичний звязок отриманих товарів, робіт, послуг з господарською діяльністю позивача.

Проте, дані твердження податкового органу підлягають спростуванню з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст.215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Обовязковість установлення умислу поширюється на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (ч.3 ст.228 ЦК України).

Однак, суд звертає увагу, що доказом наявності вини сторони у формі умислу може бути лише вирок по кримінальній справі, що набрав законної сили.

В обґрунтування своєї позиції ДПІ у Оболонському районі м. Києва посилається на інформацію, що міститься в «Системі автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»та на відповідь ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про те, що стан платника ТОВ «Стімтрейд»- «місцезнаходження не встановлене»та товариство не звітує з серпня 2010 року, стан платника «До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням»та відсутність товарно-транспортних накладних за договором, який передбачає надання послуг транспортного експедирування; стосовно ПП «Металфорт»- посилання на результати позапланової невиїзної перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва (Акт від 24.03.2011 року №398/23-300/34437219), якою визнано укладені правочини нікчемними; стосовно ПП «Філо»- посилання на результати перевірки ДПІ у Вишгородському районі Київської області (Акт від 22.03.2011 року №620/15-2/22/31571552), без фактичної перевірки первинних документів, якою визнано укладені правочини недійсними.

Проте, відповідно до пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Філо»відповідно до листа Державної податкової адміністрації України від 30.04.2011 року №12442/7/20-8017 та листа Державної податкової адміністрації у Київській області від 26.05.2011 року №5646/7/15-311/436 виключено з переліку ризикованих підприємств.

В матеріалах справи наявна копія рішення Господарського суду м. Києва від 14.10.2011 року у справі №57/353 за позовом ТОВ «Стімтрейд»до ТОВ «Алюпро»про стягнення 6055,74 грн. у звязку з невиконанням ТОВ «Алюпро»зобовязань за договором №01/09/09-1 про надання послуг від 01.09.2009 року. Також Господарський суд Дніпропетровської області у рішенні від 21.07.2011 року в справі №22/5005/8560/2011 за позовом ПП «Металфорт»до Закритого акціонерного товариства спільне українсько-турецьке підприємство у формі закритого акціонерного товариства «Донецький завод алюмінієвих профілів», Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство Дніпропетровський кольормет»про стягнення 1884165,00 грн. надав правову оцінку укладеному правочину та позов задовольнив.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обовязковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобовязань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Ведення податкового обліку відповідно до статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного в періоді, що підлягав перевірці) та статтей 1, 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного в періоді, що підлягав перевірці) покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в періоді, що підлягав перевірці) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розрахунок суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, здійснюється на підставі даних сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за звітний податковий період.

Податковим органом встановлено завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість, проте не проведено перерахунок податкового зобовязання за операціями з продажу алюмінієвого профілю, зокрема, ТОВ «Фрунзе-Профіль»та інших товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг, операції по придбанню яких у господарюючих субєктів визнано нікчемними.

Щодо посилань ДПІ у Оболонському районі м. Києва про укладення ТОВ «Алюпро»«безтоварних»договорів, не підтверджених первинними документами, слід зазначити наступне.

На виконання умов укладених з позивачем договорів ПП «Філо»виписано податкову накладну від 31.12.2010 року №311264 на загальну суму з ПДВ 1430459,09 грн., ПП «Металфорт»виписано податкові накладні від 21.06.2010 року №989 на загальну суму з ПДВ 204780,00 грн., від 14.06.2010 року №888 на загальну суму з ПДВ 235650,00 грн., від 09.06.2010 року №886 на загальну суму з ПДВ 248046,56 грн., від 01.06.2010 року №879 на загальну суму з ПДВ 250712,57 грн., від 27.05.2010 року №702 на загальну суму з ПДВ 291648,07 грн., ТОВ «Стімтрейд»виписано податкові накладні від 30.06.2009 року №63037 на загальну суму з ПДВ 78180,00 грн., від 01.07.2009 року №70122 на загальну суму з ПДВ 93104,75 грн., від 31.07.2009 року №73126 на загальну суму з ПДВ 76572,00 грн., від 03.08.2009 року №80321 на загальну суму з ПДВ 60835,01 грн., від 31.08.2009 року №83112 на загальну суму з ПДВ 93978,16 грн., від 30.09.2009 року №93034 на загальну суму з ПДВ 195820,80 грн., від 30.09.2009 року №93035 на загальну суму з ПДВ 413891,82 грн., від 01.09.2009 року №90132 на загальну суму з ПДВ 108206,77 грн., від 01.10.2009 року №100133 на загальну суму з ПДВ 74412,83 грн., від 30.10.2009 року №103017 на загальну суму з ПДВ 173499,82 грн., від 30.10.2009 року №103018 на загальну суму з ПДВ 813540,00 грн., від 02.11.2009 року №110242 на загальну суму з ПДВ 97719,37 грн., від 30.11.2009 року №113028 на загальну суму з ПДВ 150993,60 грн., від 30.11.2009 року №113029 на загальну суму з ПДВ 1188123,58 грн., від 01.12.2009 року №120128 на загальну суму з ПДВ 91168,93 грн., від 31.12.2009 року №123105 на загальну суму з ПДВ 181968,00 грн., від 31.12.2009 року №123104 на загальну суму з ПДВ 1004578,75 грн., від 11.01.2010 року №11116 на загальну суму з ПДВ 54900,62 грн., від 31.01.2010 року №13102 на загальну суму з ПДВ 513571,68 грн., від 31.01.2010 року №13103 на загальну суму з ПДВ 166401,60 грн., від 01.02.2010 року №20130 на загальну суму з ПДВ 83845,49 грн., від 26.02.2010 року №22629 на загальну суму з ПДВ 171180,00 грн., від 26.02.2010 року №22628 на загальну суму з ПДВ 767335,74 грн., від 01.03.2010 року №30137 на загальну суму з ПДВ 138854,66 грн., від 31.03.2010 року №33130 на загальну суму з ПДВ 1231971,28 грн., від 31.03.2010 року №33131 на загальну суму з ПДВ 258738,72 грн., від 30.04.2010 року №43035 на загальну суму з ПДВ 170240,40 грн., від 30.04.2010 року №43034 на загальну суму з ПДВ 1431872,40 грн., від 01.04.2010 року №40123 на загальну суму з ПДВ 124431,44 грн., від 01.06.2010 року №60106 на загальну суму з ПДВ 101055,60 грн., від 31.05.2010 року №53123 на загальну суму з ПДВ 233172,00 грн., від 01.06.2010 року №60107 на загальну суму з ПДВ 117500,00 грн., від 30.06.2010 року №63004 на загальну суму з ПДВ 220374,00 грн., від 01.07.2010 року №70126 на загальну суму з ПДВ 129694,50 грн., від 30.07.2010 року №73023 на загальну суму з ПДВ 195840,00 грн., від 30.07.2010 року №73022 на загальну суму з ПДВ 1056712,38 грн., від 05.05.2010 року №50521 на загальну суму з ПДВ 115511,33 грн., від 30.06.2010 року №63003 на загальну суму з ПДВ 1325027,34 грн., від 31.05.2010 року №53122 на загальну суму з ПДВ 1247347,14 грн.

В матеріалах справи також наявні копії актів здачі прийняття робіт (надання послуг) укладені між ТОВ «Алюпро»та господарюючими субєктами, видаткових накладних, рахунків фактур, що підписані уповноваженими особами обох сторін, містять печатки і знаходяться на обліку у кожного з господарюючих субєктів. Дані первинні документи засвідчують факт здійснення господарської операції і містять всі необхідні реквізити, передбачені вимогами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року та ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року №996-XIV.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва встановлено, що ТОВ «Алюпро» протягом періоду, що підлягав перевірці (з 10.11.2008 року по 31.12.2010 року) вело господарську діяльність з метою отримання прибутку за рахунок здійснення статутних видів діяльності, зокрема, продажу виробів з алюмінію, для яких придбавалася сировина та інші послуги у різних контрагентів, в тому числі і у ТОВ «Стімтрейд», ПП «Філо», ПП «Металфорт».

Відповідно до п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Алюпро»в подальшому переробляє поставлену сировину, надає послуги, зберігає і продає виготовлений товар, тобто у позивача наявний рух активів.

Згідно Акту перевірки від 09.06.2011 року №247-23-3-36251163 у періоді, що перевірявся ТОВ «Алюпро»згідно договору оренди офісного приміщення №356 від 01.04.2009 року використовувало у своїй господарській діяльності орендоване нежитлове приміщення загальною площею 63,7 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Світлицького, буд.35 та згідно договору оренди виробничого приміщення №А-21/07 від 21.07.2009 року позивач орендував комплексну споруду, що розміщується за адресою: м. Суми, вул. Рубіжна, буд. 9 та включає в себе адміністративні, виробничі приміщення, складські приміщення та для виробничого використання.

Проведеною перевіркою податковим органом встановлено, зокрема, що загальна кількість працівників (основних, зовнішніх сумісників, за одноразовими виплатами) у 2009 році на ТОВ «Алюпро»складала 15 чоловік, у 2010 році 62 чоловіки та загальна сума нарахованої та виплаченої заробітної плати склала: у 2009 році 103403,0 грн., у 2010 році 384283,0 грн., що свідчить про наявність у позивача трудових ресурсів.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обовязкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить зясовувати, зокрема, питання щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції.

Суд також звертає увагу, що на дату укладення і фактичного виконання Договору №01/06/09-1 на транспортно-експедиторське обслуговування від 01.06.2009 року, Договору поставки №01/07/09-1 від 01.07.2009 року, Договору №01/09/09-1 про надання послуг від 01.09.2009 року, укладених позивачем із ТОВ «Стімтрейд»(ідентифікаційний код 36353424), останнє було зареєстроване у передбаченому законодавством порядку юридичною особою і платником податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №305663, Свідоцтвом №100161902 про реєстрацію платника податку на додану вартість, тобто мало спеціальну податкову та цивільну правосубєктність.

Також варто відмітити, що ТОВ «Стімтрейд»на запит податкового органу надало пояснення та документальне підтвердження господарських стосунків з ТОВ «Алюпро».

Станом на дату укладення і фактичного виконання Договору №01/04 купівлі-продажу від 01.04.2010 року, укладеного ТОВ «Алюпро»з ПП «Металфорт»(ідентифікаційний код 34437219), останнє було зареєстроване у передбаченому законодавством порядку юридичною особою і платником податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №121646, Свідоцтвом №100039356 про реєстрацію платника податку на додану вартість, тобто мало спеціальну податкову та цивільну правосубєктність.

Станом на дату укладення і фактичного виконання Договору №25/10/10-1 про надання послуг від 25.10.2010 року, укладеного ТОВ «Алюпро»з ПП «Філо»(ідентифікаційний код 31571552), останнє було зареєстроване у передбаченому законодавством порядку юридичною особою і платником податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №480680, Свідоцтвом №100269704 про реєстрацію платника податку на додану вартість, тобто також мало спеціальну податкову та цивільну правосубєктність.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить зясовувати, зокрема, обставини щодо встановлення спеціальної податкової правосубєктності учасників господарської операції, а саме статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обовязковому порядку необхідно зясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути зясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Таким чином, волевиявлення позивача та ТОВ «Стімтрейд», ПП «Металфорт», ПП «Філо»на укладення зазначених договорів було вільним та відповідало їх внутрішній волі, а договори спрямовані на реальне настання передбачених ним наслідків.

Згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, повязану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обовязкових реквізитів, визначених Законом України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці), та видану субєктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці) передбачено порядок обчислення і сплати податку. Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 зазначеної статті податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань (п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці).

Відповідно до п.п.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці) право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, відповідно до якої особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість», зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного в період, що підлягав перевірці) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд також звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність включення ТОВ «Алюпро»до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених по ціні товарів, робіт та послуг в розмірі 2 902 245,0 грн., наданими ТОВ «Стімтрейд», ПП «Філо», ПП «Металфорт».

Щодо заниження суми податку на додану вартість в частині 41646,72 грн., ТОВ «Алюпро»не заперечує проти даного порушення, встановленого в Акті перевірки від 09.06.2011 року №247-23-3-36251163.

Суд також звертає увагу, що відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Отже, ДПІ у Оболонському районі м. Києва не доведено, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обовязків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного обєкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Суд приходить до висновку, що зміст укладених ТОВ «Алюпро»угод не суперечить актам цивільного законодавства.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесеного податкового повідомлення рішення від 23 червня 2011 року №0000352303 в частині стягнення загальної суми 3 638 538, 28 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2011 року №0000352303 прийняте ДПІ у Оболонському районі м. Києва необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, а тому позовні вимоги ТОВ «Алюпро»є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.06.2011 року № 0000352303, яким ДПІ у Оболонському районі м. Києва донараховано додаткове податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на додану вартість в частині стягнення загальної суми 3 638 538, 28 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 28.11.2011 року.

Суддя Є.В. Аблов