Постанова № 20603897, 14.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2011 року № 2а-12568/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Буд Плюс"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

провизнання нечинними податкових повідомлень - рішень № 0000422304 від 24.03.2011 та № 0000432304 від 24.03.2011

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність б/н від 01.10.2011),

представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 3572-10-009 від 02.08.2011),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14.12.2011 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Буд Плюс" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень № 0000422304 від 24.03.2011 та № 0000432304 від 24.03.2011.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2011 позовну заяву було залишено без руху. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2011 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 31.03.2011.

У судових засіданнях 17.10.2011, 07.11.2011 та 23.11.2011 оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 14.12.2011, на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобовязання позивачу нараховані за результатами перевірки господарських операцій, проведених останнім з товариством з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р.Груп»згідно договорів № 76 від 30.09.2008, № 77 від 30.09.2008, № 63 від 11.08.2008 та від № 101 від 20.01.2009. Підставою для нарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств є визнання податковим органом вищезазначених договорів нікчемними на підставі статті 228 Цивільного кодексу України. В обґрунтування даного твердження податковий орган посилається на акт перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню суб'єкта підприємницької діяльності від 04.10.2010 складений Старшим о/у з ОВС першого відділу управління "Центр" управління (служби) спеціальних розслідувань ГУПМ ДПА України лейтенантом податкової міліції Петровим І.М, акт перевірки № 823/23-10/34981754 від 14.10.2010, матеріали кримінальної справи № 69-107 від 27.09.2010 порушеної відносно ОСОБА_4 та невстановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ “С.Дж.Р.Груп” за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 Кримінального кодексу України та протокол допиту свідка, який проводився старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області Андрійчуком Р.Б.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»дійсно було укладено вказані договори, які, за твердженням позивача, мали реальний характер, та за якими було виконано роботи та надано послуги використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 17.10.2011 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує наступним.

Підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень стали матеріали документальної невиїзної перевірки позивача з питань правових відносин з "С.Дж.Р.Груп" за період з 01.10.2008 по 31.01.2009 (акт перевірки акт № 125/1-23-40-33397060 від 02.03.2010).

Позивачем з ТОВ “С.Дж.Р.Груп” було укладено чотири договори, а саме: № 76 від 30.09.2008 на виконання загально-будівельних робіт по будівництву закритої трансформатної підстанції зберігального комплексу, № 77 від 30.09.2008 на виконання загально-будівельних робіт по будівництву зерносховища, № 63 від 11.08.2008 на виконання загально-будівельних робіт по будівництву закритої трансформатної підстанції зберігального комплексу та № 101 від 20.01.2009 підряду.

Відповідно до акту перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню суб'єкта підприємницької діяльності від 04.10.2010 складеного Старшим о/у з ОВС першого відділу управління "Центр" управління (служби) спеціальних розслідувань ГУПМ ДПА України лейтенантом податкової міліції Петровим І.М. ТОВ “С.Дж.Р.Груп” за адресою місцезнаходження не знаходиться.

Згідно акту № 823/23-10/34981754 від 14.10.2010 ДПІ у Печерському районі міста Києва встановлено, що фактичного згідно податкової звітності у ТОВ “С.ДЖ.Р.Груп” відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Директором та засновником ТОВ “С.Дж.Р.Груп” є ОСОБА_4, який відповідно до матеріалів кримінальної справи № 69-107 від 27.09.2010 порушеної відносно нього та невстановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ “С.Дж.Р.Груп” за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 Кримінального кодексу України та протоколу допиту свідка, який проводився старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області Андрійчуком Р.Б., показав, що він не має ніякого відношення до діяльності підприємства ТОВ “С.Дж.Р.Груп”, документи щодо фінансово - господарської діяльності він не підписував та не уповноважував на це будь-яких осіб. Підприємство він погодився зареєструвати на своє імя за грошову винагороду.

З наведеного відповідач дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»не спричиняють реального настання правових наслідків, а несплачені позивачем податок на прибуток та податок на додану вартість, внаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів, валових витрат, податкового кредиту та невірного відображення показників податкової звітності, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечення підтримала, надала додаткові усні пояснення та просила у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

02.03.2011 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс Буд Плюс" з питань правових відносин з "С.Дж.Р.Груп" за період з 01.10.2008 по 31.01.2009.

В ході перевірки встановлено порушення вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за перевіряємий період в сумі 70 148,00 грн., а також підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість за перевіряємий період всього у розмірі 56 115,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов з наступного.

Згідно документів наданих для проведення перевірки позивачем встановлено, що останнім було укладено, з ТОВ «С.Дж.Р.Груп» чотири договори, а саме:

- № 76 від 30.09.2008 на виконання загально-будівельних робіт по будівництву закритої трансформатної підстанції зберігального комплексу;

- № 77 від 30.09.2008 на виконання загально-будівельних робіт по будівництву зерносховища;

- № 63 від 11.08.2008 на виконання загально-будівельних робіт по будівництву закритої трансформатної підстанції зберігального комплексу;

- № 101 від 20.01.2009 підряду.

На виконання умов договорів надано послуги, на що виписані податкові накладні № 189 від 14.01.2009, № 1058 від 10.10.2008, № 1082 від 13.10.2009, № 312 від 20.01.2009 та № 3646 від 30.12.2008 та довідки про вартість виконаних підрядних робіт б/н від 20.01.2009, б/н від 14.01.2009, б/н від 14.01.2009, б/н від 30.12.2009, б/н від 30.11.2009.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені ТОВ „Сервіс Буд Плюс" до складу податкового кредиту у жовтні 2008 року в сумі 28333,4 грн., грудень 2008 року в сумі 7583,60 грн., січень 2009 року в сумі 20 198,20 грн. та відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, що відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди.

Відповідно до оборотно - сальдової відомості по рахунку "Валові витрати" по контрагенту ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп»вартість товарів, отриманих у ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП»була віднесена підприємством ТОВ „Сервіс Буд Плюс" до складу валових витрат у загальній сумі 280593,4 грн.

Оплата за отримані послуги проведена ТОВ „Сервіс Буд Плюс" на розрахунковий рахунок ТОВ "С.ДЖ.Р.ГРУП" в сумі 367712 грн.

ТОВ «С.Дж.Р. Груп»зареєстроване в ДПІ у Печерському районі м. Києва та відповідно до даних автоматизованої інформаційної системи обласного рівня має стан - 10 «запит на встановлення місцезнаходження». В результаті здійснених заходів встановлено, що за вказаною адресою ТОВ «С.Дж.Р.Груп»не знаходиться, про що свідчить акт перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню суб'єкта підприємницької діяльності від 04.10.2010 складений Старшим о/у з ОВС першого відділу управління "Центр" управління (служби) спеціальних розслідувань ГУПМ ДПА України лейтенантом податкової міліції Петровим І.М.

Відповідно до бази облікових даних ТОВ «С.Дж.Р. Груп»не звітує, останній звіт було подано за перше півріччя 2008 року з податку на прибуток підприємства (з нульовими показниками).

Згідно акту № 823/23-10/34981754 від 14.10.2010 ДПІ у Печерському районі міста Києва встановлено, що фактичного згідно податкової звітності у ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Зазначене свідчить про відсутність у ТОВ «С.Дж.Р.Груп»адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеній угоді та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ «С. Дж.Р.Груп»створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, з огляду на що така угода носить фіктивний характер, тому ТОВ „Сервіс Буд Плюс" діяло без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан діяльності ТОВ «С.Дж.Р.Груп», умови ведення цим підприємством господарської діяльності та відповідність виду господарської діяльності до виконання робіт для ТОВ „Сервіс Буд Плюс".

Директором та засновником ТОВ «С.Дж.Р.Груп»є ОСОБА_4, який відповідно до матеріалів кримінальної справи № 69-107 від 27.09.2010 порушеної відносно нього та невстановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп» за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 Кримінального кодексу України та протоколу допиту свідка, який проводився старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області Андрійчуком Р.Б., показав, що він не має ніякого відношення до діяльності підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп», документи щодо фінансово - господарської діяльності він не підписував та не уповноважував на це будь-яких осіб. Підприємство він погодився зареєструвати на своє імя за грошову винагороду.

З огляду на викладене податковий орган дійшов висновку про те, що фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ „Сервіс Буд Плюс" з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»носять характер нікчемного правочину, оскільки даний правочин не відповідає обов'язковим умовам чинності правочину, а саме: частинам 1, 3 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України, так як суперечить моральним засадам суспільства, волевиявлення учасників правочину не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі та правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За результатами перевірки складено акт № 125/1-23-40-33397060 від 02.03.2010.

14.03.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс Буд Плюс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва було подано заперечення на акт № 125/1-23-40-33397060 від 02.03.2010, за результатами яких складено лист № 4213110/23-4010 від 21.03.2011 "Про розгляд заперечення ТОВ "Сервіс Буд Плюс" до акту перевірки від 02.03.2011 року № 125/1-23-40-33397060", яким висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки № 125/1-23-40-33397060 від 02.03.2010 прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.03.2011 № 0000422304 та № 0000432304, якими позивачу було нараховане зобовязання з податку на додану вартість у сумі 70 144,00 грн., у тому числі штрафні санкції у сумі 14029,00 грн. та зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 88 685,00 грн., у тому числі штрафні санкції 17537,00 грн.

06.04.2011 позивачем було подано до Державної податкової адміністрації у місті Києві скаргу на податкові повідомлення - рішення від 24.03.2011 № 0000422304 та № 0000432304, яку рішенням про результати розгляду первинної скарги № 5989/10/25-114 від 06.06.2011 залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

17.06.2011 та 21.06.2011 позивачем було подано до Державної податкової адміністрації України скаргу на податкові повідомлення - рішення від 24.03.2011 № 0000422304 та № 0000432304, яку рішенням про результати розгляду скарг № 14569/6/25-0115 від 11.08.2011 залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями від 24.03.2011 № 0000422304 та № 0000432304, вважаючи їх нечинними та такими, що підлягають скасуванню Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Буд Плюс" звернулось з відповідним адміністративним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного зясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та пятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного зясування всіх обставин справи зобовязує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»реальний товарний характер, яким чином перевозився і зберігався товар (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат), можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаних у ТОВ «С.Дж.Р.Груп»товарів, робіт та послуг.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобовязано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ «С.Дж.Р.Груп», а саме, було укладено наступні договори: № 76 від 30.09.2008, № 77 від 30.09.2008, № 63 від 11.08.2008 та від № 101 від 20.01.2009

У подальшому виконанні ТОВ «С.Дж.Р.Груп»роботи по договорах № 76 від 30.09.2008, № 77 від 30.09.2008, № 63 від 11.08.2008 та від № 101 від 20.01.2009 були використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

Факт виконання робіт за договорами № 76 від 30.09.2008 на виконання загально-будівельних робіт по будівництву закритої трансформатної підстанції зберігального комплексу, № 77 від 30.09.2008 на виконання загально-будівельних робіт по будівництву зерносховища, № 63 від 11.08.2008 на виконання загально-будівельних робіт по будівництву закритої трансформатної підстанції зберігального комплексу та договором підряду № 101 від 20.01.2009 , підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними № 189 від 14.01.2009, № 1058 від 10.10.2008, № 1082 від 13.10.2009, № 312 від 20.01.2009 та № 3646 від 30.12.2008, довідками про вартість виконаних підрядних робіт б/н від 20.01.2009, б/н від 14.01.2009, б/н від 14.01.2009, б/н від 30.12.2009, б/н від 30.11.2009 та актами приймання підрядних робіт від 20.01.2009, від 14.01.2009, від 30.12.2009.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, яким останнім надавалися послуг з виконання будівельних робіт з залученням ТОВ «С.Дж.Р.Груп»та доказів того, що ТОВ «С.Дж.Р.Груп»не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ТОВ «С.Дж.Р.Груп»не сплачувало податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за договорами № 76 від 30.09.2008, № 77 від 30.09.2008, № 63 від 11.08.2008 та від № 101 від 20.01.2009.

Посилання відповідача на акт перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню суб'єкта підприємницької діяльності від 04.10.2010 складений Старшим о/у з ОВС першого відділу управління "Центр" управління (служби) спеціальних розслідувань ГУПМ ДПА України лейтенантом податкової міліції Петровим І.М. відповідно до якого ТОВ “С.Дж.Р.Груп” за адресою місцезнаходження не знаходиться, є необґрунтованими з огляду на те, що господарські відносини між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»перевірялись за період з 01.10.2008 по 31.01.2009, тобто за періоді який був до виникнення обставин на які посилається відповідач.

27.04.2011 старшим слідчим з ОВС СУ ПМ ДПА України капітаном податкової міліції Горбатюк О.В. за результатами розгляду кримінальної справи № 69-107 винесено постанову про закриття за відсутністю складу злочину кримінальної справи порушеної відносно ОСОБА_4 та невстановлених осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ “СДж.Р.Груп” за ознаками злочину передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

Відповідно до зазначеної постанови в ході проведення слідства по кримінальній справі № 69-107 було встановлено, що ОСОБА_4 дійсно є засновником та директором ТОВ “С.Дж.Р.Груп” та здійснював фінансово - господарську діяльність від його імені.

Відповідно до частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З урахуванням положень частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, належним доказом для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі ухвалений щодо цієї особи.

З огляду на викладене є необґрунтованими посилання відповідача як на підтвердження нікчемності договору укладеного між позивачем та ТОВ “С.Дж.Р.Груп” на матеріали кримінальної справи № 69-107 від 27.09.2010 порушеної відносно ОСОБА_4 та невстановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ “С.Дж.Р.Груп” за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 Кримінального кодексу України та протокол допиту свідка, який проводився старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області Андрійчуком Р.Б.

Доказів на підтвердження відсутності у ТОВ «С.Дж.Р.Груп»трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності відповідачем надано не було, як і не було надано доказів та належних обґрунтувань на підтвердження факту відсутності передачі робіт, послуг від продавця до покупця за договорами № 76 від 30.09.2008, № 77 від 30.09.2008, № 63 від 11.08.2008 та від № 101 від 20.01.2009.

З наведеного, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за договорами № 76 від 30.09.2008, № 77 від 30.09.2008, № 63 від 11.08.2008 та від № 101 від 20.01.2009 мали реальний товарний характер, а правочини були безпідставно визнанні відповідачем нікчемними.

Відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у редакції чинній на момент перевірки, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.8 цієї статті. До таких обмежень, згідно з підпунктом 5.3.1 вказаного Закону, віднесено включення до валових витрат на потреби, не повязані з веденням господарської діяльності та відповідно до підпункту 5.3.9 витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, крім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги). У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за договорами № 76 від 30.09.2008, № 77 від 30.09.2008, № 63 від 11.08.2008 та від № 101 від 20.01.2009 в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у звязку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на декларування валових витрат та на податковий кредит по операціях з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за вказаними договорами.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Буд Плюс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень № 0000422304 від 24.03.2011 та № 0000432304 від 24.03.2011 - задовольнити повністю.

2. Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва № 0000422304 від 24.03.2011 та № 0000432304 від 24.03.2011.

3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Буд Плюс" за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст постанови виготовлено 21.12.2011