Постанова № 20603884, 19.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 грудня 2011 року 15:00 № 2а-13864/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кротюка О.В. при секретарі судового засідання Шевченко Я.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

провизнання протиправним та скасування рішення № 0006852305 від 02.08.2011 Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест»(далі позивач, ТОВ «БІК «Інтербудінвест») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва), у якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.08.2011 № 0006852305.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при визначенні розміру бюджетного відшкодування позивачем дотримано вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідач проти позовних вимог заперечив з огляду на те, що ТОВ «БІК «Інтербудінвест»було включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податкових накладних, що були виписані постачальниками товарів та послуг в попередніх, до дати включення, податкові періодах без документального підтвердження дати отримання податкових накладних.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі Акту планової виїзної перевірки, проведеної ДПІ у Печерському районі м. Києва, № 905/23-5/32799609 від 20.07.2011 (далі Акт перевірки).

Вищевказаним Актом перевірки встановлено порушення пп. 7.2.6 п. 7.2, пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 (далі Закон № 168), в результаті чого податковим органом зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню позивачу на суму у розмірі 1600094,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що податкові накладні за попередні періоди, на підставі яких було сформовано податковий кредит, були фактично отримані ТОВ «БІК «Інтербудінвест»у жовтні та листопаді 2009 року, що підтверджено реєстром отриманих і виданих податкових накладних за вказаний період та включені за наслідком цього у звітних періодах до декларацій з податку на додану вартість (далі ПДВ).

Вирішуючи спір по суті суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168 податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону № 168 встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

У відповідності до абз.3. п.7.2.8. п.7.2. ст.. 7 Закону № 168 платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168 передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

У відповідності до положень пп..7.2. ст.. 7 Закону № 168 передбачено обовязок платника податку надати покупцю податкову накладну. В той же час, закон не визначає жодним чином виключну форму та способи такої передачі податкової накладної якої повинні дотримуватися платники податків.

У відповідності до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Таким чином, з огляду на зазначене, суд вбачає, що передача податкової накладної може відбуватися будь-яким загально-прийнятним та доступним способом, в тому числі через засоби поштового звязку, але не виключно.

Пунктом 7 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 (далі Порядок), реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 9.2 п. 9 Порядку у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних вказується дата отримання податкової накладної чи іншого документа, указаного в підпункті 9.1 цього пункту.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм випливає, що реєстр отриманих та виданих податкових накладних і є документальною формою підтвердженням дати отримання таких накладних, якщо останні передавалися як з використанням, так і без використання засобів поштового звязку, та є основою для включення податкового кредиту до декларацій з ПДВ за умови наявності відповідної податкової накладної.

Суд не приймає покликання відповідача на те, що в ході проведення перевірки позивачем не надано документів на підтвердження фактів отримання зазначених накладних від постачальників саме у тому податковому періоді, у якому їх було включено до податкового кредиту, оскільки законодавство, зокрема Закон № 168, не містить вимог щодо обовязку направлення податкових накладних поштою.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зазначене вище, податковою службою не вказано суду жодної норми закону, яка визначає форми та види документального доказу отримання податкової накладної за наслідком її передачі без використання засобів поштового звязку, який повинен мати платник податків в підтвердження дати отримання такої. Суд, враховуючи вищенаведене, вважає необхідним зазначити, що таким документальним підтвердженням є реєстр отриманих та виданих податкових накладних та самі накладні безпосередньо, наявність яких у позивача податковою службою не було заперечено. А за наявності передачі податкової накладної через засоби поштового звязку, то і такі докази можуть прийматися до уваги, але не виключно.

При цьому, суд не приймає посилання відповідача на пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168, щодо того, що позивачем не подавалася заява із скаргою на дії постачальників, які відмовляються надати податкові накладні, оскільки, з пояснень позивача вбачається відсутність наявності таких відмов його контрагентів у наданні податкової накладної або обставин неправильного їх заповнення, що згідно з нормами Закону №168 виключає наявність підстав для звернення з відповідною скаргою, передбаченою законом. Наявність таких відмов у наданні податкових накладних позивачеві або недоліків їх заповнення відповідачем Актом перевірки не встановлено.

Додатково суд вважає необхідним зазначити наступне.

Аналіз в сукупності підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 та положень підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.2.6 п. 7.2 Закону № 168 дає підстави зробити суду висновок, що податковий кредит як такий та право його реалізації (шляхом відображення відповідних показників у податковій декларації) нерозривно повязано з наявністю та отриманням податкової накладної, відображенням її у відповідному реєстрі, що в сукупності є підставою для внесення таких відомостей до звітної декларації. Тому саме з моменту отримання в натурі податкової накладної платник податків може реалізувати надане йому Законом № 168 право на нарахування податкового кредиту (з внесення в реєстр податкових накладних відомостей). Що і було зроблено належним чином позивачем.

Вказане цілком відповідає вимогам підпункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168 згідно якого передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем не заперечувався факт достовірності, «товарності», правильності оформлення податкових накладних та, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Таким чином податкове повідомлення-рішення від 02.08.2011 № 0006852305 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач, заперечуючи позов в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував покликання позивача і не довів відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 02.08.2011 № 0006852305.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя О.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 21.12.2011.