Постанова № 20603801, 19.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 грудня 2011 року <Час проголошення >№ 2а-14936/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Добрівської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання Шаповалової К.В.,

та представника позивача Нацюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

з позовомДержавної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва

доПриватного підприємства «Поліпак-Вл»

простягнення податкової заборгованості, - В С Т А Н О В И В:

20 жовтня 2011 року ДПІ у Деснянському районі міста Києва звернулась до суду з позовом до ПП «Поліпак-Вл» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 12004,58 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у товариства утворилась заборгованість у зазначеному розмірі податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства, яка на день звернення до суду відповідачем не сплачена. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2011 року відкрито скорочене провадження у справі та встановлено відповідачу строк для подання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову.

Частиною 4 статті 183-2 КАС України передбачено, що у разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

За результатами розгляду позовної заяви та доданих до неї матеріалів суд прийшов до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі та своєю ухвалою призначив розгляд даної справи за загальними правилами КАС України.

Ухвали суду та судові повістки були направлені за адресою відповідача, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Проте кореспонденція суду повернулась з відміткою пошти «за зазначеною адресою не проживає». Згідно ч.11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У судовому засіданні 19.12.2011 року позивачем було подана заява про уточнення позовних вимог, а саме, ДПІ у Деснянському районі м. Києва просить стягнути кошти у розмірі 11730,95 грн.

Представник позивача позовні вимоги в уточненій редакції підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

ПП «Поліпак-Вл»(код ЄДРПОУ 33296835) зареєстровано Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією, перебуває на обліку в ДПІ Деснянському районі м. Києва та відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), положення якої кореспондуються із вимогами, закріпленими у п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, який набрав чинність з 01.01.2011 року, зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

На підставі акта №8257 від 29.11.2010 року про результати невиїзної перевірки своєчасності подання податкової звітності, яким встановлення факт порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-III (далі по тексту Закон № 2181) та п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0019301501/0/46960 від 10.12.2010 року, в якому нараховано суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 510,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення повернулося не врученим з відміткою пошти «за зазначеною адресою не зареєстровано».

Крім того, на підставі акта №9201 від 22.12.2010 року про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкових декларацій розрахунків, яким встановлення факт порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону № 2181 та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №799150150210/50384 від 23.12.2010 року, в якому нараховано суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1870,00 грн. Податкове повідомлення-рішення повернулося не врученим з відміткою пошти «не повна адреса».

22 лютого 2010 року ПП «Поліпак-Вл»подало до інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року, в яких відповідач самостійно визначив суму податкових зобовязань зі сплати зазначеного податку у розмірі 11738,00 грн.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, що діяла на день здійснення позивачем перевірок), завданнями органів державної податкової служби, крім іншого, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

До 01 січня 2011 року спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовувалися до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон № 2181.

Згідно із визначенням, наведеним в пункті 1.11 статті 1 Закону № 2181 (на момент спірних правовідносин) податкова декларація це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Згідно п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом п.5.1 ст.5 вказаного Закону встановлено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 зазначеної статті, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

З урахуванням суми переплати, яка рахувалась за відповідачем та часткової сплати податкових зобовязань, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог №531/9/10-014 від 16.12.2011 року сума заборгованості з податку на додану вартість становить та податку на прибуток підприємства становить 11730,95 грн.

На момент розгляду справи у суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем винесених ДПІ Деснянському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень або щодо їх скасування у спосіб та відповідно до процедури, що регламентовані статтями 5 та 6 Закону № 2181.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 № 2181 податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату латником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених вимог законодавства ДПІ у Деснянському районі м. Києва було направлено відповідачу податкові вимоги:

- перша податкова вимога № 1/753 від 03.03.2010 року на суму 11031,51 грн. (розміщена на дошці податкових оголошень відповідно до акта №753 від 16.03.2010 року);

- друга податкова вимога № 2/953 від 15.04.2010 року на суму 11031,51 грн. (розміщена на дошці податкових оголошень відповідно до акта №2/953 від 16.04.2010 року).

Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначеної податкової вимоги, а також відомостей про сплату боргу у повному обсязі до суду не надано.

Таким чином, сума податкового боргу відповідно до вимог чинного законодавства України є узгодженою і визнається сумою податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується даними облікової картки платника податку.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення податкового боргу.

Згідно п.п.95.1 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності та виходячи з встановленого судом факту наявності у відповідача податкового боргу внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст.69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Поліпак-Вл»(код ЄДРПОУ 33296835, юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-Г) податкову заборгованість на загальну суму 11759 (одинадцять тисяч сімсот девяносто пять) гривень 90 коп., а саме:

- з податку на додану вартість у розмірі 11 730 (одинадцять тисяч сімсот тридцять) гривень 95 коп. на розрахунковий рахунок № 3115029700004, УДК у м. Києві, МФО 322302, одержувач: ВДК у Деснянському районі м. Києва, код 14010100;

- з податку на прибуток 28 (двадцять вісім) гривень 95 коп. на розрахунковий рахунок №3113009700004, УДК у Деснянському районі ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний номер 26077891 ГУ УДК у м. Києві одержувач код ВДК у Деснянському районі м. Києва, код 11021000.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 КАС України.

СуддяН.А. Добрівська