Постанова № 20603717, 12.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2011 року 09:58 № 2а-17081/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Паньків В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МЕТ ІНЖИНІРІНГ"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

провизнання дій протиправними

за участю представників сторін:

від позивача Бекіров Сіран Нусрєтович

від відповідача Диба Ю.Д.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12.12.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення 07.09.2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МЕТ ІНЖИНІРИНГ»з питань правильності нарахування податкових зобов'язань з Представництвом «Довгуш Інша ат Ве Тіджерает Анонім Ширкеті»та податкового кредиту ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Заверс»за жовтень 2010 р. та грудень 2010 р.; ТОВ «Редард Сервіс»за період січень 2011 р. - травень 2011 р.; визнати противними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва із зменшення (анулювання) задекларованих ТОВ «МЕТ ІНЖИНІРИНГ»сум податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Заверс»за жовтень 2010 р. та грудень 2010 р. і ТОВ «Редард Сервіс»за період січень 2011 р. - травень 2011 р. за відсутності відповідного податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що Відповідачем незаконно було винесено Наказ на проведення перевірки та дії Відповідача, повязані із проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки Позивача, є незаконними та такими, які порушують законні права підприємства.

В судовому засіданні представник Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що перевірка проводилася у відповідності до законодавства, тому вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач наполягає на відмовлені в задоволенні в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу ДПІ у Печерському районі м. Києва від 06 вересня 2011 року №1837 “Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки” на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 п. 79.2 статті 79, пп. 75.1.2 п. 75.1 т. 75 Податкового кодексу України у звязку з виявленням недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих ТОВ «МЕТ ІНЖИНІРИНГ».

На підставі зазначеного наказу ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «МЕТ ІНЖИНІРИНГ»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з Представництвом «Довгуш Інша ат Ве Тіджерает Анонім Ширкеті»та податкового кредиту податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Заверс»за жовтень 2010 р. та грудень 2010 р. та ТОВ «Редард Сервіс»за період січень 2011 р. травень 2011 р.. За результатами перевірки складено акт від 07.09.2011 року №1234/23-7/37241046.

Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Пункт 79.1 статті 79 Податкового кодексу України встановлює, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У відповідності до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту .

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення, тобто наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приймається після встановлення наявності підстав для проведення такої перевірки, а не навпаки.

Як свідчить зміст спірного наказу, документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «МЕТ ІНЖИНІРИНГ»проведено на підставі пп. 75.1.2, п 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України.

Таким чином, в даному випадку прийняття спірного наказу мало стати наслідком виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих ТОВ «МЕТ ІНЖИНІРИНГ», та якщо ТОВ «МЕТ ІНЖИНІРИНГ»не надало пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит відповідача протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту .

Відповідачем не надано суду докази того, на підставі чого було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «МЕТ ІНЖИНІРИНГ».

З огляду на викладене вбачається, що наказ від 06.09.2011року №2833 “Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки” ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято до направлення позивачу письмового запиту про надання пояснень та їх документальні підтвердження; крім того, відповідач не надав суду доказів того, що ТОВ «МЕТ ІНЖИНІРИНГ»не надало пояснення та їх документальні підтвердження на його письмовий запит, тобто, рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, яке оформлене спірним наказом, прийнято відповідачем фактично за відсутності підстав для проведення такої перевірки .

Доказів на підтвердження того, що наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки прийнято за наявності обставин для проведення такої перевірки, визначених пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідачем не надано.

Крім того, Суд звертає увагу на те, що у відповідності до пп. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

За визначенням підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом та яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Отже, при проведенні перевірки Відповідачем було порушено вимоги п 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, а саме, не було належним чином повідомлено Позивача про проведення перевірки та не надано доказів того на підставі чого було здійснено дану перевірку.

Таким чином, рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оформлене наказом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 06.09.2011 року №1837 “Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки” є протиправним та підлягає скасуванню, а дії, повязані з проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МЕТ ІНЖИНІРИНГ», на підставі такого наказу, є також протиправними.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача в частині визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення 07.09.2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МЕТ ІНЖИНІРИНГ»з питань правильності нарахування податкових зобов'язань з Представництвом «Довгуш Інша ат Ве Тіджерает Анонім Ширкеті»та податкового кредиту ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Заверс»за жовтень 2010 р. та грудень 2010 р.; ТОВ «Редард Сервіс»за період січень 2011 р. - травень 2011 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині щодо визнати противними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва із зменшення (анулювання) задекларованих ТОВ «МЕТ ІНЖИНІРИНГ»сум податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Заверс»за жовтень 2010 р. та грудень 2010 р. і ТОВ «Редард Сервіс»за період січень 2011 р. - травень 2011 р. за відсутності відповідного податкового повідомлення-рішення суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що встановлено нікчемність правочинів з контрагентами ТОВ «Заверс»за жовтень 2010 р. та грудень 2010 р. і ТОВ «Редард Сервіс»за період січень 2011 р. - травень 2011 р.

На підставі чого відповідачем зроблено висновок про невідповідність укладених договорів вимогам ст. 203 ЦК України та, відповідно, наявність, у звязку з цим, підстав передбачених п.1 ст.215 ЦК України, який є не переконливим виходячи з наступного.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності вищезазначених угод з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює цивільні права та обовязки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обовязки з моменту вчинення цього правочину.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім повязаних з його недійсністю.

Отже, виходячи з вищенаведеного, на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директора Товариства на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків.

А також суд зазначає, що на час проведення перевірки та на час розгляду справи Відповідачем не надано переконливих доказів про те, що ТОВ «Заверс», ТОВ «Редард Сервіс»- ліквідовані або припинено підприємницьку діяльність даних підприємств.

Також, акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагента позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобовязань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені, як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Судам потрібно враховувати, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відображені в мотивувальній частині судового рішення про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений юридичними особами із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Суд звертає увагу на те, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

З врахування викладених норм права Суд вважає, що податковим органом не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи оскаржені договір сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалі ВАСУ від 02.06.2011 р. №В/9991/1186/11 та в Ухвалі ВАСУ від 05.10.2011 р. № К/9991/14602/11.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в даній частині підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дій ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення 07.09.2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МЕТ ІНЖИНІРИНГ»з питань правильності нарахування податкових зобов'язань з Представництвом «Довгуш Інша ат Ве Тіджерает Анонім Ширкеті»та податкового кредиту ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Заверс»за жовтень 2010 р. та грудень 2010 р.; ТОВ «Редард Сервіс»за період січень 2011 р. - травень 2011 р.

3. Визнати противними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва із зменшення (анулювання) задекларованих ТОВ «МЕТ ІНЖИНІРИНГ»сум податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Заверс»за жовтень 2010 р. та грудень 2010 р. і ТОВ «Редард Сервіс»за період січень 2011 р. - травень 2011 р. за відсутності відповідного податкового повідомлення-рішення.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук